Дидактичний матеріал за творчістю Т. Шевченка. 7клас

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

7 клас

    • Прочитайте текст. Визначте його основну думку. Що нового ви дізнались про Т. Шевченка з тексту. Випишіть дієслова, визначте їхній вид, час, спосіб.

МОВА ШЕВЧЕНКА

Повертаючись лицем до правди і до природи, блудні діти збаламученого віку повертаються і до Шевченкового слова.

Нас не перестає дивувати загадка вродженості його мови, даної йому разом зі світом дитинства.

Маємо на увазі раннє дитинство, бо дякова наука швидше відучувала, ніж привчала до народної мови. А на чотирнадцятому році доля вже постукала-в двері, і малий Тарас переселився в чужий світ, в чужу стихію. В панських покоях українська мова і не ночувала. Вона заглядала туди тихенькою наймичкою, тільки не вчителькою. А потім і взагалі Україна сховалась за обрієм. Довгі роки перебування у Варшаві, Вільно, Петербурзі.

Це була типова школа відучення від рідного слова і рідного світу. Обдарований юнак добре засвоїв мову російську, польську. Почав вивчати французьку.

Однак до нього прийшла мова дитинства, прийшов світ дитинства. Після десяти років цей світ ожив, вибухнув у ньому на чужині, подих свободи повернув почуттям чистоту перших літ дитинства.

Ніхто так повно не пережив дару свободи! На волі він переродився, наче знову прийшов на світ. І в тому вільному світі під скупим чужим сонцем ожила пам'ять про рідний край, мова й пісня України, чиста, як перше кохання (За Є. Сверстюком ).

    • Перепишіть, підкреслюючи дієприкметники. Визначте синтаксичну роль кожного дієприкметника та його відмінок.

1.Під дубом зелененьким кінь замордований стоїть, а біля нього молоденький козак та дівчина лежить. 2. Минають дні, минає літо, настала осінь, шелестить пожовкле листя. 3. Он, бачиш кінь

осідланий тупає ногою. 4. Коло осіннього Миколи, обідрані, трохи не голі, бендерським шляхом уночі ішли цигане. 5. Іде шляхом молодиця, мусить бути з прощі. Чого ж сумна, невесела, заплакані очі? 6. Хоча серце замучене, поточене горем принести й положити на Дніпрових горах.

7. В неволі виріс між чужими, і. неоплаканий своїми, в неволі, плачучи умпу. 8. Виростають нехрещені козацькії діти; кохаються невінчані; без попа ховають; запродана жидам віра. В церкву не пускають. 9. Плаче козак – шляхи биті заросли тернами.

    • Переписати, розкриваючи дужки, підкреслити частки, пояснити правила їх написання.. Зробити фонетичний розбір слів весілля, прощає, Україну.

1. Тільки смутна, невесела… Чого (б) сумувати? 2. А я (таки) мережать буду тихенько білії листи 3. Що весілля, доню моя? А де(ж) твоя пара? Де світилки з друженьками, старости, бояре? В Московщині, доню моя! Іди (ж) їх шукати. 4. Розкажи (ж) ти нам, Степане, про свою недолю, бо й я таки гуляв колись в турецькій неволі. 5. Пішов (би) я в Україну, пішов (би) додому, там (би) мене привітали, зраділи (б) старому, там (би) я спочив хоч мало. 6. (Не)хай тебе Бог прощає та добрії люде; молись Богу та йди собі – мені легше буде. 7. Отакий (то) наш отаман, орел сизокрилий! 8. Як (би) з ким сісти хліба з'їсти, промовить слово, то воно (б), хоч і як (небудь) на цім світі, а все (б) (таки) якось жилось. 9. Як(би) милий чорнобривий, умів(би) спинити… Так далеко чорнобривий, не чує, не бачить. 10. Отож(то) дивіться та кайтесь, дівчата, що(б) (не)довелося москаля шукать, що(б) (не)довелося. Як Катря шукає… (З те. Т. Шевченка),

    • Перепишіть , правильно записуючи слова з не, ні. Обгрунтуйте свій вибір. Переписуючи, підкресліть у реченнях орфограми.

1. (Не)день, (не)два титарівна в садочок ходила, (не)день, (не)два, як панові, Микиті годила. 2. Та отак,хіба, (не)бого: (ні)ти нас (не)знаєш, (ні)ми тебе. 3.Та (не)довго сонце гріло, (не)довго молилось… Запекло, почервоніло і рай запалило. 4. А дівчина при самій дорозі (не)далеко коло мене плоскінь вибирала. 5. Єсть люде на світі – сріблом-злотом сяють, здається, панують, а долі (не)знають, – (ні)долі, (ні)волі. 6. Розкажи ж ти нам, Степане, про свою (не)долю, бо я й таки гуляв колись в турецькій (не)волі. 7. Старий під хатою сидить; дочка (не)здужає Ярина, його єдиная дитина покинуть хоче. 8. Його бють і лають, закують в (не)волю, та (ні)хто про матір на сміх (не)спита. 9. Якби милий чорнобривий, умів би спинити… Так далеко чорнобривий, (не)чує, (не)бачить. 10. Ще треті півні (не)співали, (ні)хто (ні)де (не)гомонів. (З тв. Т. Г. Шевченка)

    • Переписуючи, оберіть правильне написання слів у дужках. Поясніть свій вибір. Доберіть антоніми до виділених слів. У виділеному реченні підкреслити головні та другорядні члени.

1. Бо сестри ходили що день Божий вранці(рано) плакать над Іваном. 2. Чи збираються ще й досі веселі гості погуляти у старої, погуляти просто, (по)давньому, (по)старому, од до світу? 3. Дай же, Боже, коли(небудь), хоч на старість, стати на тих горах окрадених у маленькій хаті. 4. А Ярема по долині ледве(ледве) ходить, не дивиться, не слухає… 5. Катерина … подивилась на дитину: умите сльозою, червоніє, як квіточка (в)ранці під росою. 6. А поганий Конецпольський дуже звеселився; зібрав шляхту (до)купи та й ну частовати. 7. Тяжко(важко) в світі жити сироті без роду. 8. Ходім, сину, смеркається, коли пустять в хату; а не пустять, то (на)дворі будем ночувати. 9. (Чи)мало літ перевернулось, води (чи)мало утекло. 10 Прокинулись ляшки-панки – (ні)куди втікати! Прокинулись ляшки-панки, та й не повставали. 11. Було коли(сь) – панували, та більше не будем! Тії слави козацької (по)вік не забудем! (З тв. Т .Г. Шевченка)

    • Самодиктанти

1. Сонце гріє, вітер віє

З поля на долину,

Над водою гне з вербою

Червону калину;

На калині одиноке

Гніздечко гойдає.

2. Ще треті півні не співали,

Ніхто ніде не гомонів,

Сичі в гаю перекликались,

Та ясен раз у раз скрипів.

3. Сидить козак на тім боці, –

Грає синє море.

Думав, доля зустрінеться, –

Спіткалося горе.

А журавлі летять собі

Додому ключами.

Плаче козак – шляхи биті

Заросли тернами.

З тв. Т. Шевченка

    • Переказ .

БІЛА НІЧ

(Уривок з повісті «Тарасові шляхи»)

Тепер у Тараса почалося подвійне життя. Удень він працював, як завжди, з усією ширяєвською артіллю: фарбував дахи, паркани, робив малюнки для стін, але вночі, коли всі в домі засинали, він нишком одягався, йшов на своє улюбленемісце в Літньому саду і знову писав там свої вірші і перемальовував статуї античних богів.

Так і зараз він зайшов у мовчазний сад, пройшов мрійно алеєю вікових лип і сів на перекинуте відро з-під охри. Хлопець почав малювати Сатурна, який пожирав свою власну дитину.

Вже починало сходити сонце. Тарас заглибився у малювання і зовсім не помічав, що сьогодні він не один. Адже в таку ніч не йому одному не спалося. Молодий чоловік в короткому літньому пальті і круглому капелюсі вже давно з цікавістю стежив за ним. Він нечутно підійшов до хлопця і поклав йому руку на плече.

Найпершим рухом Тараса було схопити малюнок і швидко сунути за пазуху.

А що ти тут, парубче, робиш? – спитав молодий чоловік.

Я нічого не роблю, – відповів ніяково Тарас, не розуміючи, як поставитись до цього. – Я йду на роботу і по дорозі зайшбв у сад.

Тарас підвів голову і побачив кругловиде, ще молоде обличчя, карі, теплі, лагідні очі і додав одверто: «Я малював».

Покажи, що ти малював, – попросив незнайомий.

Тарас несміливо вийняв з-за пазухи папір. Незнайомий подивився на малюнок, потім з усмішкою глянув на Тараса і сказав, що він дуже добре малює. Потім запитав, чи часто він сюди ходить малювати.

Молодий чоловік поцікавився також тим, у кого Тарас вчиться малювати, звідки сам він буде. Дізнавшись, що Тарас з Вільшаної, незнайомий раптом радісно обняв за плечі Тараса.

Так ти ж мій земляк! Я з тих країв! Тарас весь спалахнув від радості.

Ти обов'язково приходь до мене, – сказав незнайомий. – У цю ж неділю приходь. Дай клаптик паперу, я запишу тобі свою адресу. Спитаєш художника Івана Сошенка.

Художника Івана Сошенка, – як щаслива дитина, що не може ще отямитися від втішної несподіванки, повторив Тарас. – Обов'язково прийду.

Час було вже йти на роботу.

Тарас схопив своє відро і пензлі і так глянув на свого нового знайомого, такою щирою, незвичайною вдячністю сяяли його розумні очі, що Сошенко відчув відразу якийсь зв'язок з цим обідраним малярським учнем, якусь відповідальність перед його щирим, глибоким поглядом.

З піднесенням повертався молодий художник додому. Займалася зоря. Прокидався Петербург.

Словникова робота: ширяєвська артіль, паркан, Літній сад, статуї античних богів, алея, охра, Сатурн, пензель.

Завдання.

Напишіть переказ; від себе стисло додайте процес малювання картини.

Доберіть синоніми до таких метафоричних виразів: сяяли розумні очі, займалася зоря, прокидався Петербург.

План.

1. У Тараса почалося подвійне життя.

2. Якось у Літньому саду вночі хлопець заглибився у малювання.

3. Один незнайомий молодий чоловік зацікавився Тарасом.

4. Розмова незнайомого з Шевченком.

5. Художник Сошенко запрошує Тараса прийти до нього в неділю.

6. З піднесенням повертався молодий художник додому.

О. Іваненко

    • Контрольні диктанти

Росте Тарас Шевченко. Тільки зіп'явся на ноги, почалося те дитяче бурлакування. Батьки на панщині, брат десь пастушить, сестра на городі, а ти, куди хочеш — скрізь тобі шляхи одкриті: на леваду, до ставу, за село до млина, у сад густий та темний, за сад на могилу… А бур'яни несходимі! Залізе – до вечора не вибереться... і мандрує мала людина по світу зранку до вечора, дива всякі на ньому споглядає, розуму набирається. Вийде з бур'янів, як Кармелюк з лісу, дивиться, як сонце заходить, як легенька хмарка з золотими крайками закриває його своїми червоними полами. І здається малому, що там – край світу. Там сонце спати лягає. Як мати вечорами у свято: скидає з шиї дороге намисто, у скриню ховає червону хустку, плахту...

(119 слів)

(С. Васильченко)

Шевченко на Хортиці

Ось тут стояла хата мого прадіда Булата. Це неподалік сучасного Перекопського провулка. На землі добре видно сліди колишньої садиби. А ось тут росла велика груша. Розповідають, що гість Тарас попросив постелити йому під цією грушею.

Унизу котив свої води Славута, а далі маячіла Хортиця. Кажуть, Шевченко все дивився на острів, розпитував нешкребівців про козацтво, і сам багато розповідав, гнівно говорив про царицю Катерину, яка зруйнувала козацьке гніздо.

А наступного дня гість поплив на острів. За весла сів молодий хлопець. Із хвилюванням наближався Тарас до Хортиці. Сльози блищали на його очах. Він зійшов на берег славної козацької вольниці... Десь унизу залишився човен. Шевченко попрохав хлопця пливти край берега, а сам пішов угору, оглядаючи навколо священну хортицьку землю. (117сл)

(За Н.Волощиною, О.Бандурою)

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.

Приклад завдання з олімпіади Українська мова. Спробуйте!
До ЗНО з УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ТА ЛІТЕРАТУРИ залишилося:
0
4
міс.
0
1
дн.
0
9
год.
Готуйся до ЗНО разом із «Всеосвітою»!