і отримати безкоштовне
свідоцтво про публікацію
Взяти участь
Поспішайте взяти участь у вебінарі Особливості вивчення англійської мови у 1 класі за методом асоціативних символів.
До початку вебінару залишилось:
3
Дня
3
Години
16
Хвилин
30
Секунд
Предмети »

Дидактичний матеріал за творчістю Т. Шевченка. 6 клас

Перегляд
матеріалу
Отримати код

6 клас

  • Прочитайте вірш. Знайдіть у ньому іменники, вжиті в непрямих відмінках. До виділених слів доберіть слова-антоніми.

Тече вода з-під явора

Яром на долину.

Пишається над водою

Червона калина.

Пишається калинонька,

Явор молодіє,

А кругом їх верболози

Й лози зеленіють.

Тече вода із-за гаю

Та попід горою.

Хлюпочуться качаточка

Помеж осокою.

А качечка випливає

З качуром за ними,

Ловить ряску, розмовляє

З дітками своїми.

Тече вода край города.

Вода ставом стала.

Прийшло дівча воду брати,

Брало, заспівало.

Вийшли з хати батько й мати

В садок погуляти,

Порадитись, кого б то їм

Своїм зятем звати?

  • Прочитайте речення. Випишіть словосполучення, до складу яких входили б прикметники, визначте у них суфікси та їх синтаксичну роль.

1. Аж страх погано Білесенькі хати, повалялись

У тім хорошому селі Cтави буряном поросли

Чорніше чорної землі 2. Нічого кращого немає,

Блукають люди; повсихали Як тая мати молодая

Сади зелені, погнили З своїм дитяточком малим

3. І вийшов до неї

З зеленого гаю

Козак молоденький..

  • Прочитайте і спишіть речення, вставляючи пропущені букви у закінченнях іменників. У виділених словах визначте рід, число, відмінок.

1. А над самою вод.. верб.. похилилась. 2. Та Бож.. красотою люд.. веселити. 3. Зор.. моя вечірняя, зійди над гор.., поговоримо тихесенько в невол.. з тобою. 4. Мов яблучк.. у садочк..,

кохалась дитин.. 5. Сонце.. заходить, гор.. чорніють, пташечк.. тихне, пол.. німіє. 6. Пішов у хат.. ночувати. А місяц.. хмар.. повивсь. 7. Блукав я по світ.. чимало, носив і свит.., і жупан.. .8. Ще як були ми козак…, братались з вольними лях.., пишались вольними степ… 9. У Києв.. на Подол.. козаки гуляють, як ту вод.., цебр..-відр.. вин.. розливають. 10. І виріс я на чужин.., і сивію в чужому кра.. . (З тв. Т. Шевченка).

  • Прочитайте текст. Випишіть числівники із залежними словами. Поставте їх в родовому, давальному та орудному відмінках. Один із числівників розберіть як частину мови.

Я — син селянина-кріпака Григорія Шевченка. Народився тисяча вісімсот чотирнадцятого року, лютого двадцять п'ятого в селі Кирилівці Звенигородського повіту Київської губернії, в маєтку одного дідича.

Втративши матір на восьмому році життя, а батька – дванадцятому, притулився я в школі приходського дяка за школяра-попихача. За два роки тяжкого життя в так званій школі вивчив я граматику, часословець і Псалтир. Цей перший деспот, на якого я натрапив, на все життя прищепив мені глибоку відразу й погорду до всякого насильства одної людини над другою.

.... Дідичеві, що дістав у спадщину маєток свого батька, треба було моторного хлопця. Пан мій був людина діяльна, він безупинно їздив то до Києва, то до Вільна, то до Петербурга й тягав мене за собою в обозі, щоб я сидів у передпокої й подавав йому люльку. Мандруючи з своїм паном, користав я з кожної нагоди, щоб украсти з стіни лубочну картинку й таким робом зібрати собі дорогоцінну колекцію (3 листа Тараса Шевченка до Олександра Оболонського)

  • Прочитайте речення. знайдіть займенники. Визначте розряд, початкову форму кожного займенника, його особу, число, відмінок

Огріхи в усному мовленні

З народної легенди

Одного разу іде Шевченко дорогою — бачить, шинок стоїть, а в шинку сидять кріпаки, замочують свою долю. Чує Шевченко: щось вони розмовляють між собою.

Один каже:

Єсть якийсь Тарас, кажуть, що він добрий чоловік, за людей стоїть.

А тут же біля їх стоїть Шевченко. Не витерпів та й питає їх:

А ви його знаєте? Бачили? Кажуть:

Ні.

Оце я й самий Тарас. От один кріпак і каже йому:

Якщо ви Тарас, то зробіть так, щоб людям було краще жити.

  • Спишіть речення, розкриваючи дужки. Підкресліть всі займенники, визначте їх розряди. Зробіть морфологічний розбір двох займенників (на вибір). Виділені слова провідміняйте.

1.Не завидуй же (ні)кому, дивись кругом себе: нема раю на всій землі, та нема й на небі. 2. Думи мої, думи мої, лихо мені з вами! Нащо стали на папері сумними рядами? Чом вас вітер не розвіяв в степу, як пилину? 3. Розкажи ж ти нам, Степане, про свою недолю, бо й я таки гуляв колись в турецькій неволі. 4. Ні(ти) нас не знаєш, ні(ми)тебе. А поживеш, отоді й поговоримо за плату. 5. Я так її люблю, мою Україну убогу, що проклену святого бога, за неї душу погублю.. 6. Нема кому привітати, ні(з)ким пожуритись. 7. Вітре буйний, вітре буйний! Ти з морем говориш. Збуди його,

заграй ти з ним, спитай синє море. 8. Й на нашій славній Україні (ні)хто мене не любив і не вітав, і я хилився ні(до)кого. 9. А літа пливуть за ними, пливуть собі стиха, забирають за собою і добро,

і лихо. 10. Свої люде – як чужії, ні(з)ким говорити. 11. Я щасливий, що очей не маю, що (ні)чого того в світі не бачу й не знаю. (З те. Т. Шевченка).

  • Відтворений диктант. За виписаними словами із суфіксами зменшувально-пестливого значення відтворити текст.

Калинова хатинка Тараса Шевченка

Дівчинка Катруся, Тарасова сестричка, полола бур'ян на городі. Днина була тепла, а небо таке ясне! Пташки жебоніли з радості, аж ляск ішов по селах. Але сиротинці ніколи дивитися на гарну днину. Треба ждати неділеньки, а весь тиждень схиляти плечі за роботою.

Катре! Де ти? – гукав з порога убогої хатини малий білявенький хлопчик.

Я ось тут! – відповіла Катруся...

Сестричко! Я побіжу трохи на потічок! Там такі гарні камінчики! Як мальовані. І рибоньки плюскочуть.

Іди, та не гайся довгенько, бо голодний підеш спати.

Хлопчик призадумався:

Тямиш, сестричко, як матуся жили, то в нас часто був смачний борщик, пузатенькі варенички, квасолька. Тепер не так! Ми ходимо такі голодні і обдерті.

Всюди є сироти по світу, мій дорогий хлопчику, сказала Катруся.

(За К.Гриневичевою)

    • Самодиктанти

1. Реве та стогне Днвпр широкий,

Сердитий вітер завива.

Додолу верби гне високі,

Горами хвилю підійма.

2. На розпутті кобзар сидить

Та на ккобзі грає;

Кругом хлопці та дівчата –

Як мак процвітає.

3. Наш отаман Гамалія,

Отаман завзятий,

Забрав хлопців та поїхав

По морю гуляти.

    • Переказ

ДОРОГА ДО ШЕВЧЕНКА

Поміж широкою синьою биндою Дніпра та юрбою зелених гір побігла з Канева дорога до Шевченкової могили. Інколи в'ється дорога понад самим Дніпром, і тоді зачудоване око далеко засягає по блакитнім просторі діда Славути, що своїми легенькими хвилями пеститься з білим пісочком.

А по стрімких горах праворуч від дороги ліпляться біленькі хати, понависали над кручами та провалами кучеряві сади. Як глянеш на гору, то здається, що ті хатки стояли колись на горі, та докучило їм стоять там, схотілось ближче глянути на дніпрові води, і вони, побігши з гори вниз, з переляком зупинились над самим стрімким місцем, боячись впасти, покачатись вниз і впірнути в таємничі води Дніпра. Так і дивляться вони переляканими очима-віконцями на кручу, так і присіли до землі, щоб часом пустун-вітер не звіяв їх униз.

Аж ось на порожнім небосклоні виткнулась Княжа гора, а ближче, на Чернечій горі, де похований Шевченко, на самому вершечку зарябіли штахетники.

Мимохідь озирнешся, і мальовнича картина прикує тебе до місця. Мов з моря блакиті, що зливалась з землею поза Чернечею горою, вигулькнули веселі дніпрові гори, вкриті то синім

кучерявим лісом, то золотою стернею, то яскраво-зеленою травою (За М. Коцюбинським, 183 слова).

    • Контрольні диктанти

Після закінчення Петербурзької академії художеств Тарас Шевченко вирушає до Києва для роботи в археологічній комісії. Повертаючись пізньої осені 1845 року з відрядження в одне із сіл

Переяслаавщини, Тарас Григорович потрапив у негоду й сильно застудився, захворів на запалення легенів, яке в той час практично не лікувалося.

Важко було на душі у поета. Думав, що треба вже й прощатися зі світом. А як хотілося багато зробити для свого народу! Що він може залишити по собі? Матеріальних цінностей не надбав... Так з'явився духовний заповіт, вірш, у якому Шевченко вилив гарячу мрію про світле майбутнє свого народу.

На щастя, Тарас Шевченко переміг хворобу, продовжив творити й далі, а твір полюбився в народі, навіть став піснею. (З календаря, 112 сл.)

Ще раз про Шевченка

Такий поет, як Шевченко, не одним українцям рідний… Ні в кого з українців не було такої сімї, як у тебе. Ти-бо, Тарасе, вчив нас не людей із всього світу зганяти, не городи й села опановувати, а ти вчив нас правди святої... От за сю-то науку зібралися до тебе усіх язиків люде, як діти до рідного батька.

Дякуємо Богу, що живемо не в такий вік, що за слово правди людей на хрестах розпинали або на кострах палили. Не в катакомбах, не у вертепах зібралися ми славити великого чоловіка за його науку праведну: зібрались-бо серед білого дня, серед столиці великої і складаємо йому нашу дяку за його животворне слово.

110 слова П. Куліш

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу

  • Додано
    14.08.2018
  • Розділ
    Українська мова
  • Клас
    6 Клас
  • Тип
    Інші методичні матеріали
  • Переглядів
    89
  • Коментарів
    0
  • Завантажень
    0
  • Номер матеріала
    HT719616
  • Вподобань
    0
Курс:«Активізація творчого потенціалу вчителів шляхом використання ігрових форм організації учнів на уроці»
Черниш Олена Степанівна
36 години
1400 грн
590 грн

Бажаєте дізнаватись більше цікавого?


Долучайтесь до спільноти

«Методичний
тиждень 2.0»
Головний приз 500грн
Взяти участь