«ДИДАКТИЧНИЙ МАТЕРІАЛ З НАРОДОЗНАВСТВА НА УРОКАХ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ »

Опис документу:
Дидактичний матеріал з народознавства на заняттях української мови наводиться для поточного контролю знань за темами, що відповідають навчальній та робочій програмі. «Повторення ви вивченого в 5-8класах», «Складне речення», «Складносурядні речення», «Безсполучникові складні речення», «Складні речення з різними видами зв’язку».

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

Дніпровський технікум зварювання та електроніки імені Є. О. Патона

Доповідь

«ДИДАКТИЧНИЙ МАТЕРІАЛ З НАРОДОЗНАВСТВА НА УРОКАХ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ »

З досвіду роботи

викладача української мови

ДТЗЕ імені Є.О. Патона

Кияниченко О.І.

ДИДАКТИЧНИЙ МАТЕРІАЛ З НАРОДОЗНАВСТВА НА УРОКАХ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ

( Продовження )

9 К Л А С

ПОВТОРЕННЯ ВИВЧЕНОГО В 5-8 КЛАСАХ

Вступ

Дидактичний матеріал з народознавства на заняттях української мови наводиться для поточного контролю знань за темами, що відповідають навчальній та робочій програмі. «Повторення ви вивченого в 5-8класах», «Складне речення», «Складносурядні речення», «Безсполучникові складні речення», «Складні речення з різними видами зв’язку».

ПОВТОРЕННЯ ВИВЧЕНОГО В 5-8 КЛАСАХ

Завдання 1. Знайдіть у тексті вставні слова (словосполучення) та відокремлені члени речення, з’ясуйте їх смислову (текстоутворюючу) роль.

Існують різноманітні і дуже цікаві повір’я українців про клади. Так, клад буває не заклятим і заклятим. Першим безперешкодно може скористатися той, хто знайде його; над заклятим же кладом хоч і горить свічка, що вказує його місце розташування, та не так легко оволодіти цим кладом. Це тому, що той, хто його закопував, закляв клад, тобто визначив умови, за яких клад може дістатися... Ці умови-закляття часом бувають дуже тяжкими, наприклад заклинають на батька, матір... Якщо не знаючи, на що клад заклятий, станеш відривати його, то чим більше ритимеш, тим глибше клад увіходитиме в землю. Хто має квітку папороті, тому відкри¬ваються всі таємниці. Народна фантазія малює скарб, що з'являється під різними образами: старого коня, собаки, клубка тощо. Отже, варто лише здогадатися — штовхнути старого або вдарити коня прутом — скарб і розсиплеться (За К. Сементовським).

• Назвіть і поясніть кілька відомих вам понять, що пов’язані з народознавством.

• Якими членами речення виступають іменники в першому реченні?

Завдання 2. З’ясуйте, про який час ідеться в уривку. Визначте стилістичне забарвлення вставних слів і від¬окремлених членів речення. Поясніть вживання розді¬лових знаків.

Тихо на Україні! Вже кілька років не бачили татарів з їх хижими ордами ногайськими ні Волинь, ні Київське во¬єводство, ні Руське (Галичина), ні навіть Поділля. Селяни спокійно орали землю, не озираючись навкруги, не беручи з собою в поле ножа або рушниці-панни; правда, не знімали з себе шабель. О, звичайно, на самих кордонах українських, там, де починається Дике Поле,— безмежний, безлюдний степ, ті сміливі люди, що зважилися там оселитися, ні на хвилину не забувають про татар. Та й як їх забути? Хай поховалися їх слободи й хутори у гущавині терну й бур’яну, по глибоких балках — та хіба не знайде їх гостре око ногайця? (О, Єфименко).

СКЛАДНЕ РЕЧЕННЯ

Завдання 3. Ознайомтесь із давнім передноворічним звичаєм (у день Меланки). Назвіть окремо речення з однорідними членами і складні речення.

Молоді жонаті і старші парубки в передноворічний вечір ходили по хатах «меланкувати». Один із парубків одягався «Меланкою». У групі ряджених виступали «князь», «княги¬ня», «дід», «баба», «коза», «ведмідь» та інші персонажі. Під вікнами щедрувальники вітали господарів з Новим роком, бажали їм усіляких благ. Якщо їх. пускали до хати, вони розігрували різні жартівливі сценки. За новорічні вітання щедрувальників відповідно обдаровували. Майже повсюдно на Гуцульщині було поширеним вірування в те, що в передно¬ворічний вечір худоба розмовляє між собою. Тоді можна підслухати, якої думки воли про свого господаря. Якщо останній погано обходився з ними протягом року, то в перед- новорічну ніч воли нібито обіцяли повезти свого господаря на кладовище. Тому намагалися в передноворічний вечір якнайкраще нагодувати свою худобу (3 кн. «Гуцульщина»).

• З’ясуйте походження та значення висловів ходити Меланкою, російських наготовили «словно на Маланьину свадьбу, Меланьины именины?»

• Що означає слово «меланкувати»?

• Як ви розумієте назви персонажів «дід», «баба», «коза», «ведмідь»?

Завдання 4. Прочитайте. З’ясуйте види зв’язку у складних реченнях.

Селяни ходять у ходаках, мало хто в чоботях і то лише в неділю і свята, та переважно такі люди, що служили при війську. Невісти й дівки ідуть у неділю до церкви в чоботях; їх дає батько доньці у віні, се частина виправи; в будні, робочі дні ходять босими, а в ходаках взимку або як холодно надворі або коли працюють у полі під час жнив. Улітку приходять поодинокі невісти й дівки до церкви босими, чого раніше уникали, говорили «ганьба іти босій до церкви». Чоловіки й парубки не приходять у свята й неділі до церкви босі, хіба як сльота й болото надворі. До шлюбу приходять усі взуті. У робочі дні всі або взуваються, наприклад взимку, або ходять босі коло хижі, як є болото, або пастухи при худобі. При оранці, сушінню сіна й жнивах узуваються. Жінки більше обходяться без взуття, як чоловіки, хоча ходаки для них менше коштують (За М. Зубрицьким).

Довідка: ходак — постіл, личак; виправа — віно, посаг.

• Чим ви пояснили б, що «жінки більше обходяться без взуття»?

• Які орфографічні труднощі ви помітили у виділених словах?

Завдання 5. Перепишіть, вставте пропущені розді¬лові знаки, вмотивуйте їх уживання.

Коли зберуться всі старі полковники і старі козаки шо користуються серед них пошаною кожен з них віддає свій го¬лос за того кого вважає за найздібнішого і той визначається більшістю голосів. Якщо обраний не хоче приймати посади відмовляючись невмінням малими заслугами браком досвіду чи похилим віком це йому не допомагає. Відповідають лишень шо він дійсно не заслужив такої честі і тут же не гаючись одразу ж убивають його, як якогось зрадника... Якщо обраний козак приймає на себе обов’язки старшого то дякує зібранню за виявлену честь хоча додає шо недостойний і для такої посади нездатний, далі ж однак урочисто запевняє шо докладе зусиль і старання, аби гідно послужити як всім взагалі так і кожному зокрема і що завжди готовий покласти своє життя за своїх братів (так вони називають між собою один одного). На ці слова кожен плеше в долоні вигукуючи: « Слава! Слава!» Потім усі один за одним відповідно до свого рангу йдуть вклонитися йому а старший подає їм руку що \ них служить за форму вітання (За Г. Л. де Бопланом).

• Що вам здалося в описі неправдоподібним? Чому?

СКЛАДНОСУРЯДНІ РЕЧЕННЯ

Завдання 6. Спишіть, вставляючи пропущені букви. Назвіть частини складних речень, з’єднані сурядним зв’язком. Визначте вид сурядних сполучників.

У першу суботу Великого посту господині колись збирали¬ся до церкви, приносили з собою хліб, коливо й мед і замовля¬ли велику панахиду по рідних небіжчиках.

В цю ж суботу, після причастя, виходять з церкви, але потім кож..н поспішає повернутися до церкви знову, шоб не спізнитися на молитву. А виходячи з церкви ПІСЛ?! молитви, «знаменуються» — цілують хрест або ікону, вірячи, шо «хто без благословення і знаменування піде з церкви геть, того молитва не прийметься і на небі не запишет..ся — все одно, як не був у церкві. Люди, шо говіли в цей день і дотримувалися всіх правил, називаються «спасенниками». Спасенникам дозволяється вдома випити три склянки горілки, але спати не можна, «бо ангели причастя вкрадуть». Кож..н, хто говів, повинен піти на вечірню, і це називаєтеся: «віднести причас¬тя». Якщо хтось на вечірню не пішов, то про того кажуть: «Він причастя вкрав!» (О. Воропай)*

Довідка: Коливо - поминальна кутя чи каша з пшениці, рису та ін. із солодкою підливою.

• Поясніть значення слів причастя, говіти, вечірня.

• До виділених слів доберіть спільнокореневі, у кож¬ному з них зазначте значущі частини слова.

Завдання 7. Знайдіть у тексті складносурядні речення, виділіть граматичні основи. Утворіть, де це можливо, з простих речень складносурядні і запишіть їх, розставляючи розділові знаки.

Поки перезва доїхала до Вільшаннці, надворі зовсім смеркло. Люди з усього села позбігались подивитись на молодих, на перезву, подивитись, як «молоду смалять» по народному звичаю. На всій широкій улиці господарі поодчиняли ворота, на воротях поставили застеляні столи з хлібом та сіллю. По всій улиці коло кожного двора лежали купи соломи та .стриміли кулі. Перезва в’їхала в село. Багаття запалили. [Зея улиця ніби горіла. На греблі понад самою водою в березі стояли палаючі кулі. Хлопці розіклали багаття понад ставком, в садку над водою, коло церкви і по обидва боки воріт двора. Коло двору й в дворі стояла сила народу н ждала молодих. Між двома багаттями перезва в'їхала в двір. Багаття палало й обливало двір червоним світом. Дзвінкі весільні пісні перемішувались з мотивами музик (І. Нечуй-Левицький «Ста¬росвітські батюшки та матушки»),

• Що вам відомо про весільний обряд перезва?

• У яких ще обряйах вдаються до очищувальної дії вогню?

• Назвіть прикметники, що перейшли в іменники.

Завдання 8. Перепишіть, поставте пропущені розділові знаки у складносурядних реченнях. •

Наша мова вкраїнська, чарівна наша мова,’'всім Цвітом вже признана за одну з найзвучніших, наймелодійніших мов. Серед слов’янських мов наша мова найбагатша на лексику, найвиразніша на синтактику. Синоніміка нашої мови найбагатша і ми маємо де-коли на один вираз десятки слів, от, скажемо, на вираз говорити ми маємо: балакати, мовити, гомоніти, гуторити, повідати, торочити, точити, базікати, цвенькати, бубоніти, лепетати, жебоніти, верзти, плести, герготати, бормотати — і кожне слово має свій власний одтінок... Наша мова донесла чистими силу старови¬ни і тому без знання нашої мови нема знання мов'слов’янських...

Зародившись десь на світанні суспільного слов’янського життя, мова наша витерпіла страшне лихоліття татарщини, пережила утиски Польщі, перенесла наскоки Москви, і проте, перегорівши як криниця, дійшла до нас чистою, свіжою, музичною, незаплямованою, справді щирослов’яиською мо-вою (3 кн. І. Огієнка «Українська література»),

• Коли, за І. Огієнком, зародилася наша мова? Скільки приблизно їй століть?

• Переробіть, де це можливо, дієприслівникові зворо¬ти в окремі частини складних речень. Чи зміниться при цьому загальне значення складних речень?

Завдання 9. Чи всі сполучники, подані в дужках, можна використати в складносурядних реченнях? Прослідкуйте, як при цьому змінюються відтінки значення речень.

1. Жнива скінчилися, та копи ще:, не скрізь складені (але; проте, а, однак, зате). 2. Сплетений вінок кладуть на голову найкращій дівчині, і всі гуртом ідуть на господарський двір, співаючи пісень (причому, й, а, також). 3. Усі обжинкові звичаї виконуються тільки з озимими хлібами, а закінчення жнив ярого збіжжя не відзначається якимись спеціальними обрядами (але, і, проте). 4. Тут виходить господар на подвір’я і дівчина з колосяним вінком вклоняється (а, й). 5. Попереду йшов хлопчик або поспішала весела молодь (абр... або, то...то, чи...чи, чи то... чи то).

• Чи є відмінність між зажинковими й обжинковими звичаями?

Завдання 10. Що ви знаєте про історію написання цієї пісні? Хто є авторами музики і слів? Чи можна вважати виділені слова сурядними сполучниками?

Гей у лузі червона калина похилилася.

Чогось наша славна Україна

зажурилася.

А ми тую червону калину підіймемо,

А ми нашу славну Україну,

гей-гей, розвеселимо.

Марширують наші добровольці

на кривавий тан Визволяти братів.-укрдїнців

з ворожих кайдан.

А ми наших братів-українців визволимо.

А ми нашу славну Україну,

гей-гей, розвеселимо.

Гей у полі ярої пшенички

золотистий лан,

Розпочали Стрільці Українські

з ворогами тан.

А ми тую ярую пшеничку ізберемо.

А ми нашу славну Україну,

гей-гей, розвеселимо.

Як повіє буйнесенький вітер

з широких степів.

То прославить по всій Україні

Січових Стрільців.

А ми тую стрілецькую славу збережемо,

А ми нашу славну Україну

гей-гей, розвеселимо.

• Символом чого виступає калина для українців? 0 Хто такі Січові Стрільці?

СКЛАДНОПІДРЯДНІ РЕЧЕННЯ

Завдання 11. Спишіть, підкресліть граматичні основи у складнопідрядних реченнях.

Найкращим днем для початку особливо важливих справ (одруження, закладки хати) вважали гуцули четвер. Купува¬ти худобу найкраще було в четвер після Великодня. У «божкові дні» (середа і п’ятниця) не годилося розпочинати ніяку роботу. Добрими вважалися дні, коли на небі «повний місяць», найкращою порою дня — його перша половина, під вечір — небезпечний час, а після заходу сонця до півночі — «панує злий дух».

Щоб відьма не могла відібрати молоко, перший раз після отелення годилося доїти корову через шлюбний перстень, переганяти корів через попіл ватри, запаленої від живого вогню. Для будови хати не можна було вживати дерева, враженого громом («громовиці») і з подвійною серединкою — «з двома серцями»... (за кн. «Гуцульщина»).

• З’ясуйте значення образу живий вогонь. У якій місцевості живий вогонь називають ше живою ватрою?

• Поясніть уживання дужок і тире. Чи відіграють вони тут стилістичну роль?

Завдання 12. Перепишіть. Підкресліть підрядні речення. Поясніть вживання розділових знаків.

Цікавою рисою жертвоприношення хліба сонцю є звичай, що зберігся на Буковині, коли молода при від’їзді в дім чоловіка дивиться на схід через дірку калача, хреститься при цьому, а потім дивиться через отвір калача на захід, південь і північ. У Полтавській губернії молода після вінчання дивиться на молодого через дивень — хліб, що має вигляд бублика. В галицькій весільній пісні:

Подивися, Марусенька, крізь калач До свойого молодого і зобач!

Увійшовши в хату, жених стає перед столом проти молодої, яка дивиться на нього із-за калача (За М. Сумцовим).

• В одинадцятитомному Словникові української мови слова дивень ви не знайдете. Що це означає?

• За якою ознакою утворилось слово дивень?

Завдання 13. Прочитайте текст. З’ясуйте, як з’єднані між собою окремі речення.

Український селянин вважає, що до першого грому земля не розмерзається до кінця і примічає: якщо перший грім загримів на голе дерево, то треба ждати неврожаю; якщо ж загримів від заходу, то буде врожайне літо. При першому громі дівчата біжать вмитися з криниці або ріки і витертися своїм червоним поясом — для краси; парубки хапають за ріг хату і силкують підняти її, щоб сили прибуло; в кого болить спина або поперек (поясниця), гой поспішає підняти віз або притулитися до ставка, думаючи, що від того стає легше; а знаючі баби набирають із криниці води при першому громі мажуть нею дітей від пристріту... До першого грому українці не сідають вечеряти на дворі (За М. Максимовичем).

• Поміркуйте, чому саме боялися «голого дерева», витиралися «червоним поясом»? У творах яких ук¬раїнських письменників ви зустрічали багато з назва¬них прикмет?

• Які ще ви знаєте повір’я і правила, пов’язані з першим громом (чи можна було купатися, бігати босим)?

• Пригадайте правила, відповідно до яких вжито розділові знаки у кожному реченні.

Завдання 14. Прочитайте текст. Назвіть складні речення. Зазначте сполучні слова. Чи є вони членами речення?

Вулиці збираються на березі ріки, на вигоні, біля саду, біля млина, на горбі або залишках вала від сутінок до десяти годин вечора, а у свята і вдень. У багатьох селах і містечках хлопці роблять круг у вигляді стола, біля якого сідають з дівчатами. Цей огороджений простір називають дуком, як і в народних іграх. В інших місцях (Луком’ї) вирізають окремі лавки дівчатам і хлопцям. Дівчину, котра не з’явилася на вулицю, її матір або хазяйку висміюють. їм «приспівують» ущипливі веснянки. Потім хлопці відривають і заносять ворота з двору дівчини, котра не з’явилася. Головним заняттям на вулиці буває співання веснянок од зустрічання весни до світлого свята, Петрівок у Петрів піст до 29 червня, пісень про кохання модних романсів в інший час (За В. Милорадовичем).

• Які ще подібні звичаї ви знаєте?

• Що означають слова Петрівка, Петрів піст? На який час припадають ці свята?

Завдання 15. Прочитайте. З’ясуйте, яке в зозулі «сімейне горе». Що означає «пекти жайворонки»? Поясніть розділові знаки у складнопідрядних речен¬нях.

Птахи навесні шукають пари, паруються, як висловлюєть¬ся народ; їх парування служить символом, порівнянням того, як молоді люди сходяться для того, щоб жити в парі.

Символ зозуленька кує відповідає дівчинонька плаче. Зозуля служить ще в народі символом віщої птиці, яка своїм куванням відповідає на задані питання: скільки людині залишається літ життя, чи скоро дівчина заміж вийде. Виліт жайворонка, дуже ранній, проти волі, знаменує, як у пісні, надто раннє весілля. Символ горобець прилітає — означає милий приходить. Перепілка — символ жінки. Сокіл і ластів¬ка — символ жениха й нареченої.

Таким чином, життя птахів навесні, коли виявляються кращі їхні риси в турботі про пташенят, у чарівному співі, служило для людини ніби закликом почати подібне життя; і дикун міг повчитися гуманістичному почуттю в солов'я, ластівки, перепілки, качки й узагалі в пташок. Тому символі¬ка, запозичена з життя птахів, є такою улюбленою в народі і завжди знаменується такою ніжністю й поетичністю (За Хр. Ящуржинським).

• Які ще «пташині» символи ви знаєте?

Завдання 16. Слово «любисток»), «лігурський» (лігурія — країна). Чому в наших мовах воно почало пов’язуватися з поняттям «любити»? Спишіть текст, визначте вид кожного підрядного речення.

ЛЮБЦЯ, ЛЮБЧИКУ, ЛЮБЕЦЬ...

Якої поезії і водночас надії сповнені ці пестливі звертання закоханих до любистка — його ж бо вважали приворотним зіллям, оспівували в піснях про нещасливе кохання, сподіва¬лися за його допомогою причарувати, привернути до себе обранця чи обраницю. Тим часом любисток-трава успішно слугував і цілком земним, буденним справам: у ньому купали немовлят, молоді дівчата мили ним волосся, щоб було гарне блискуче. Лікували ним нервові, шлункові хвороби,’ серце, водянку, незагойні рани, висипи на шкірі, випадіння волосся і шкіру на голові — усього й не перелічиш. А заразом і хату прикрашали — надто вже він духмяний. Не 'знайдете у селі подвір’я, де б не вивішувалося дудчасте стебло, увінчане о літній порі зонтиками з дрібних золотавих квіточок (З журн.).

• Чи тільки земною, буденною справою вважалося купання в любисткові (порівняй: скупана в любистку)? Чому дорослі дівчата носили при собі любисток?

• Знайдіть слова, спільнокореневі зі словом любис¬ток.

Завдання 17. Прочитайте. Знайдіть складнопідряд¬ні речення та визначте їх вид.

Під Новий рік дівчата ворожать... Ворожать таким чином: кидають за ворота черевик: у який бік упаде черевик, туди дівчина піде заміж. Запирають замок і кладуть ключ собі під голови. Хто у сні. попросить ключ, щоб відперти замок, той буде чоловіком. Лічать на заборі кілки: «Удівець, молодець, удівець, молодець!» Якщо останній кілок молодець, то вийде за хлопця, якщо вдівець, то — за вдівця... Деякі селяни примічають, куди худоба вночі лежить головою: якщо на схід, буде врожай, а якшо на захід, то ні. Хазяйки примічають, куди головою лежить тільна корова; якщо на схід, то отелиться ранком, на захід — вечором, на південь — опівдні, на пів¬ніч — уночі (За С. Чернявською).

• Чи знаєте ви ще які-небудь види ворожби? Коли, як правило, ворожать?

• Чи мають виділені слова омоніми?

Завдання 18. На які місяці припадали звичаї, описані в тексті? Визначте стиль тексту. Знайдіть складнопідрядне речення з кількома підрядними, скла¬діть його схему.

Віддаленим пережитком весняних шлюбів у слов’ян можна вважати український звичай тягнути колоду. Він полягав у тому, що парубкам і дівчатам, які не взяли шлюб у минулому році, на ознаку їхнього Символічного покарання прив’язували поліно або стрічку й вимагали могорич. Так за жартівливою формою проглядає цілком серйозне прагнення селянської громади до регуляції своєї демографічної рівноваги.

Своєрідний різновид цього звичаю — колодки — побуту¬вав на Поділлі. На Масляну хлопці пригощали дівчат горілкою, пивом, солодощами — купували (запивали) колод¬ку. У подяку за це кожна дівчина вишивала перкалеву хусточку, оздоблювала її квітами й ініціалами свого обранця. Разом з кількома писанками вона вручала її парубкові на Великдень — повертала колодку. Такі ритуалізовані дії вияв¬ляли взаємні симпатії молодих людей і нерідко завершувались весіллям (3 кн. «Культура і побут населення України»).

• На яку пору року випадала пора весіль? Чому? 0 Назвіть однорідні члени речення. Якими частинами мови вони виражені?

Завдання 19. Чи «вписується» поданий обряд у відому народну сентенцію: «Будь здоровий, як вода...» Спишіть. Назвіть складнопідрядні речення з кількома підрядними, визначте їх тип.

Ознайомтесь ше з однією розвагою, яка відбувається рано- вранці у Великодній понеділок. Хлопці групами ходять по вулицях, ловлять усіх зустрічних дівчат і ведуть до цямрини колодязя, де обливають їх, виливши п’ять-шість відер води на голову, щоб ті стали.зовсім мокрими. Така забава дозволяєть¬ся лише до полудня. На другий день, у вівторок, настає черга за дівчатами, які роблять те саме, але більш лукаво. Кілька дівчат ховається у якійсь хаті, кожна з глеком, повним води. Тим часом на сторожі- ставлять довірену дівчину, яка за умовним вигуком попереджає їх, коли бачить хлопця. Цієї ж миті усі дівчата вибігають на вулицю і з голосним криком хапають хлопця. Почувши їх, усі сусідські дівчата біжать на допомогу, і доки дві або три найсильніші тримають його, решта ллє воду з усіх глечиків йому за комір. І не дадуть утекти доти, доки не викупають як слід (де Боплан).

• Які ще великодні розваги молоді, ви знаєте?

• Чи був Великодень у вівторок, середу, четвер, п’ятницю, суботу?

• Розберіть виділені слова за частинами мови.

БЕЗСПОЛУЧНИКОВІ СКЛАДНІ РЕЧЕННЯ

Завдання 20. Чим ви поясните, що справжні ворожіння відбувалися взимку, на Андрія? Утворіть, де це можливо, безсполучникові складні речення з окре¬мих речень. Пригадайте правила, відповідно до яких вжито розділові знаки. Записуючи, вставте пропущені букви.

Увечері на Катерини дівчата, а часто й хлопці, ворожили про майбутню пару в шлюбі. Найчастіше для цього зрізали гілки вишні, ставили їх у воду або в землю на покуті у хаті. Якщо вони розквітали до Різдва або Нового року, це передві¬щало скорий шлюб. Одним з різновидів шлюбної магії було також закликання долі або судженого.. Дохристиянськими обрядами були наповнені молодіжні зібрання на Андрія, шо подекуди називались великими вєч..рницями. У програмі їх важливу роль відігравали різноманітні прийоми любовно- шлюбної магії: засівання конопель, ворожіння з балабушка- ми, калитою тощо. У ролі «порушників порядку» звичайно 'виступали представники парубоцтва і підлітки. Набір типових «андріївських жартів» не відрізнявся особливою вибагли¬вістю: парубки знімали з воріт хвіртки і заносили на край села, зав’язували мотузкою, підпирали кілком двері хати, вилазили на стріху і затикали комин, пускали в димар горобців тощо. Ці та інші ритуальні безчинства практикувались здебільшого на подвір’ях, де були дівчата «на порі», що досягли шлюбного віку (3 кн. «Культура і побут населення України»),

0 На що ще ворожили раніше?

0 Коли між однорідними членами речення не ста¬виться кома (приклади знайдіть у тексті)?

Завдання 21. Прочитайте обидва тексти. Чим вони відрізняються? Де сильніше виражений народознавчий аспект? З чого це видно? Розберіть кілька безсполучни¬кових речень.

І. Термін «піч» є похідним од печери, и якій мешкала первісна людина. 1 це цілком логічно, оскільки -вогнище стимулювало життя — тут обігрівалися, готували їжу, влаш¬товували різноманітні ритуали й обряди. Вогонь у ширшому значенні був продовжувачем роду, уособленням святості; йому поклонялися, приносили пожертви. Якшо з якихось причин вогонь згасав, то це, на думку язичників, означало недобру вістку. Відтак місце, де він зберігся, вважалося найпочеснішим. Отже, для убезпечення вогню люди намагали¬ся сконструювати більш надійні пристрої. Один з таких факторів і посприяв удосконаленню печі (В. Скуратівський).

II. Піч — споруда з цегли або каменю, призначена для опалення приміщення, випікання хліба та інших борошняних виробів, варіння страв, напоїв і т. ін. (Словник української мови).

• Як добували вогонь?

• Визначте стиль першого й другого текстів.

Завдання 22. Розкажіть, де ще проводила своє дозвілля молодь, починаючи з осені. Назвіть окремо складносурядні й безсполучникові складні речення, з’ясуйте, яка між ними відмінність.

«Музики» — це святкове гуляння, танці під музику. Танці влаштовуються або в самій корчмі — в зимову пору і в непогідь, або біля корчми, як місця громадських сходок. Наймають музикантів парубки. За «танець» платиться 1-2 коп. Платить той, хто замовив грати. Танцюють тільки «парубки» і «дівча¬та»; інші лише дивляться.

Навесні, після Пасхи, розпочинаються «вулиці», або «грища». На якусь вулицю збирається молодь обох статей; тут проходять ігри, а то й танці. Інколи сюди сходяться дивитися на розваги молоді і люди похилого віку та діти, проте участі в них не беруть (В. Боржковський).

• Поставте наголос у слові музики. Яку роль він відіграє? Де ви поставите наголос в останньому слові першого речення?

• Чи рівноцінні в українській мові варіанти слів Пасха і Паска?

Завдання 23. Чистий четвер називали ще Світлим, Великим, Страсним, Живним. Чому? Перетворіть, де це можливо, сполучникові речення на безсполучникові й запишіть. Чи зміниться семантика речень?

ЧИСТИЙ ЧЕТВЕР

Чистий четвер — це день весняного очищення. Ще вдосві¬та, до схід сонця, селяни чистили в стайнях, коморах, на подвір'ї, в хатах — все повинно бути чистим і виглядати по- святковому. В саду і на городі господар згрібав на купу торішнє листя, бадилля бур’янів і підпалював — «щоб очисти¬ти землю від морозу, зими, смерті і всякої нечисті». Робилося це із спеціальним закликанням: «Смерте, смерте, іди на ліси, іди на безвість, іди на моря. І ти, морозе, великий і лисий, не приходь до нас із своєї комори. Смерть з морозом танцювала, танцювала і співала, і за море почвалала!»

Існує повір'я, що в Чистий четвер до схід сонця ,ворон носить з гнізда своїх дітей купати в річці. Хто скупається раніше від воронячих дітей, той буде здоровий протягом цілого року. Отож хворі люди купалися вночі — «поки ворон дітей не купає», щоб очиститись від хвороби. Викупавшись, хворий набирав зі свого купелю відро води, ніс ту воду на перехресну дорогу і виливав — «щоб там усе лихо зоставало¬ся» (За О. Воропаєм).

• Для чого в цей день несли додому «страсну» свічку так, щоб вона не згасла? Що з нею робили в хаті? Для чого випалювали хрест на воротах?

Завдання 24. Який зміст вкладали селяни у «закли¬кання весни»? Як цей звичай «вписувався» в інші звичаї-вірування українців? Об’єднайте прості (окре¬мі) речення в складні безсполучникові. Запишіть їх, поставте потрібні розділові знаки.

1. В Україні навесні діти носять у руках зроблену з дерева ластівку. Вони ходять з нею з хати до хати і прославляють прихід весни. 2. На «Сорок мучеників» усі печуть з тіста пташків на честь жайворонків. Люди вважали їх жертвами весни. 3. Селяни на цей день, закінчивши ткати своє полотно, виходять зі шматком його в поле, вклоняються на всі боки, обертаються обличчям на схід — до сонця. Після цього жінки розстеляють кусень полотна, кЛадуть на нього пиріг і йдуть з надією, що льон і коноплі цього літа вродять добре. 4. Закли¬кають весну звичайно жінки, дівчата і діти. Цей звичай завжди відбувається на «Сорок мучеників», іноді і на «Тепло¬го Олекси», іноді на «Явдохи», а то й напередодні Благовіщен¬ня. 5. Із закликанням весни закінчується перший період, пе¬ріод виглядання весни. Він обіймає перший весняний мі¬сяць— березень (За О. Воропаєм).

• «Сорок мучеників», «Сорок святих». Чи один це день? На коли він (вони) припадає (припадають)?

Завдання 25. Перекажіть текст, вживаючи складні речення з різними видами зв’язку. Запишіть їх.

Початок жнив у всі часи був подією урочистою: після тривалих тривог і клопотів хлібороб приступав до найвідпові¬дальнішого — збирання врожаю. Ряд магічних дій і обрядів, які при цьому виконувалися, мали забезпечити успіх у роботі, зібрати зерно без втрат.

Щоб зажати ниву, вибирали легкий день — вівторок, п’ятницю. Колоски, скошені першими, клали навхрест. Коли йшли додому, забирали їх і робили квітку або хрест, який пізніше (на Спаса) освячували в церкві; зерно берегли для засіву під наступний урожай. Відвар з цих колосків вважався цілющим при гоєнні ран від порізів серпа.

Зажин на колективному полі доручали жінці, котра має лагідну вдачу, добре серце й повагу серед людей. Цікаво проходили зажинки на Поділлі. Спочатку стелили на полі скатертину, клали хлібину — щоб велося од хліба до хліба, а тоді вже всі починали жати. Нажавши перший сніп, сідали на ньому і колядували. Щоб у женців не боліла егина, рекомендувалося застромити за пояс дубову гілочку — аби спина була міцною, як дуб. Під час жнив починали співати в полі і по дорозі додому жниварських пісень. Славили" хліборобську працю, золоті ниви, завзятих женців (3 ка¬ленд.).

СКЛАДНІ РЕЧЕННЯ З РІЗНИМИ ВИДАМИ ЗВ'ЯЗКУ

Завдання 26. Прочитайте. Скомпонуйте обидві частини в один текст і запишіть, вставляючи пропущені букви.

I. Щоб пшениця родилася чиста «як золото», б..тато господарів сіють в Чистий (Великий) четвер; а щоб в її колосся не вкидалася трав'яна хвороба, сіють її в ту пору дня, як уже не видно диму із хат і кидаючи зерна її в той бік, куди віт..р віяв на Євдокії. Якщо ж сієт..ся пшениця не в Чистий четвер, то примітливий сівак надягає на себе ту сорочку, в якій він причащався і котру для того скидає він із себе відразу ж, як прийде із церкви після причастя. Посіявши пшеницю, звичайно натщесерце, сідають і їдять спочатку ті хрести, що спеч..ні були в середу на хрестці, зі своєї, некупованої, пшениці, і притому з маком, котрий сіяли в ту ж середу (за М. Максимовичем).

II. Колись наші селяни в Чистий четвер кабанів кололи — «як заколоти кабана в цей день, сало буде чисте». Крім кабана, різали ще й поросятко, бо, за старим звичаєм, разом з паскою в церкві святили й печене порося з шматком хріну в зубах. Хрін часто згадуєтеся в українському фол..клорі, а найбільше в приповідках, наприклад: «Споживай, Хведьку, то хрін, то редьку — бо біл..ш нічого!», «Хрін біду перебуде -- одна мине, десять буде!» Корінь хріну росте дуже глибоко, іноді на кілька метрів. Цю особливість відмічає народна приповідка: «Орел летить найвище, а хрін росте найглибше!» (За О. Воропаєм).

Висновок

Формування загальнолюдських цінностей особливості – це важке і складне питання, це потребує систематичного, комплексного і багаторівневого розв’язання, отже випускник навчального закладу має бути патріотом України, який знає історію, духовну і матеріальну культуру української нації, шанобливо ставитися до національних святинь, духовних надбань і природних багать України.

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.

Приклад завдання з олімпіади Українська мова. Спробуйте!
До ЗНО з УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ТА ЛІТЕРАТУРИ залишилося:
0
1
міс.
2
2
дн.
0
3
год.
Готуйся до ЗНО разом із «Всеосвітою»!