Сьогодні о 16:00
Вебінар:
«
Сучасні методики засвоєння норм нової редакції "Українського правопису"
»
Взяти участь Всі події

Дидактичний матеріал для уроків навчання грамоти

НУШ

Для кого: 1 Клас

18.01.2021

366

6

0

Опис документу:
Дидактичний матеріал для уроків навчання грамоти 1 клас. Матеріал, зібраний в цьому посібнику (віршики, загадки прислів'я , скоромовки, матеріали для гри "Спіймай букву") буде корисний на уроках вивчення та закріплення букв української абетки, для словникової роботи, для розвитку звязного мовлення.
Перегляд
матеріалу
Отримати код

З букви А почнем, малята,

Рідну азбуку вивчати.

А яка ж та буква А?

Що нагадує вона?

Досить схожих є прикмет:

Мов шпаківня, мов намет,

Мов курінь, що на баштані

Буква А здалася Тані.

Починається із А

Айстра, азбука сама,

А кінчається на А

Лава, лампа і зима

Взнаєш букву цю – вона

Твій Букварик почина.

Що везеш, автомашина?

Все, що є на букву А:

Ананаси, апельсини,

Абрикоси і айва.

Для гри: «Спіймай А»

Автобус їде по алеї

Акація цвіте в садку

А ми, зібравшися під нею

Абетку вивчимо легку. (Н. Забіла)

Алла надто рано встала –

Алла дня цього чекала,

Адже Алла в добрий час

Йде до школи в перший клас

Алла рвала абрикоси,

Розплелися в Алли коси.

Абрикоси Алла рвала,

У відеречко складала.

Донести сама не може -

Брат Андрійко допоможе.

А маленька наша Алла

Рушничок на річці прала.

Мама Аллі говорила:

Ти б його уже сушила!

Але Алла тільки прала.

Як сушить, вона не знала.

Акула – це велика риба,

Живе в морській та океанській глибі.

У неї гострі зуби й дужий хвіст.

Акули треба людям берегтись.

Наша мама цілу нічку

Заспокоює сестричку,

Колисанку їй співа-

А-а-а-а-а-а-а! (І. Січовик)

Алла, Галя та Андрійко

Дуже люблять апельсинку.

Апельсинка запашна,

Тане в ротику сама.

Наша Маша маленька.

На ній шубка біленька,

Опушка боброва.

Маша чорноброва.

На паркан зіп'явсь гарбузик,

Наче хлопчик – карапузик.

Ще й з листочка капелюх

Чи від сонця, чи від мух?

Закрутився вправо вус…

Буква Б – зірвать боюсь!

Для гри «Спіймай Б»

Будинок білий біля річки

З балконами на кожен бік

Будують братик і сестричка

Бо в них і батько будівник.

(Н. Забіла)

Бавлять ранньої пори

Бобренят старі бобри

Бубонить бобер до білки

Бобреня боїться бджілки

Біг бичечок білий, біг,

А в бичечка збитий ріг

З ким ти буцався бичок,

Що зламав собі ріжок?

З хижим вовком я змагався,

У бою ріжок зламався

Боронив же я телятко,

Бо телятко – ще малятко

Бандурка в Богданка бринить на всю силу.

Бабуся Богданку бандурку купила.

Бабуся Богданка зове бандуристом.

Богданко, як виросте, буде артистом.

Біля броду бусол бродить,

Бусленя з собою водить

Бережись, зелена жабко,

Бо вполює бусленятко.

В Богдани біла намистинка

Блищить на сонечку вона

А у Бориса і Богдана

Намиста білого нема

Біля будки песик Бобик

Ліг на сонці, гріє лобик

Раптом муха-цокотуха

Продзижчала біля вуха

Бобик – бац! Пропала муха.

Загадки

Вчив старанно алфавіт,

З нього тік рікою піт.

Добре вимучив себе.

Та завчив лиш букву Б

Хто це? (баран)

Цю найпершу в світі книжку

Знає будь-який школяр.

До усіх книжок доріжку

Прокладає нам… (буквар)

Стрімко вибігли на гору

Дві подружки білокорі

Дощик їм полоще кіски

Звуть подружок цих… (берізки)

Хвіст трубою, спритні ніжки –

Плиг із гілки на сучок!

Носить все вона горішки

В золотий свій сундучок.

В неї очі, мов горішки,

Кожушина хутряна,

Гострі вушка, наче ріжки,-

У дуплі живе вона ( білка)

Оповідання-загадка

Богданко зайшов до хлібного магазину: - Що тобі, хлопчику?- запитав продавець.

- Мама мене просила, просила, але я забув…- розгублено проказав Богданко.

- Торт?

- Ні…

-Печиво?

- І не печиво. Я лише пам’ятаю, що все воно починається з букви «Б». Подумав продавець і подав Богданкові: …улку, …атон, …ублик. А ви здогадалися, що саме купив Богданко? (І. Січовик)

Він добрий друг людей,

Не спить в свята, і в будні

І день іде, і ніч іде,

А як попросиш – збудить. (будильник)

Народна пісенька

Спи , хазяйко, без турботи –

Всю вже зроблено роботу:

Кури буряки прорвали,

Кабанець город скопав,

Пес дрівцяток нарубав,

Почуток обід зварив,

Аж хвостичка обсмалив,

А коток усіх корів

На подвір’ї подоїв

Жарт

Йшов баран за нами в ліс

На ногах він бублик ніс,

Ми вивчали букву Бе,

Й він за нами: бе-бе-бе!

Плаче, сльози в барана –

Вивчив Б, не знає А…

Скоромовки

Бабин біб розцвів у дощ

Буде бабі біб на борщ

Бобер на березі з бобренятами бублики пік

Бегемот розкриває рот – булки просить бегемот

Бором брів бобер до брата

Борошна собі набрати,

Бо бобриха й бобренята

Будуть булки виробляти

Пішов Борис по барбарис та й засмутився.

Не знав Борис, де барбарис, та й заблудився.

Знайшов Борис! Рве барбарис! Їсть до оскоми…

Зрадів Борис: - Ось барбарис! Нарву й додому…

Для гри «Б чи П»

Дуб, дупло, голуб, липка, білка, перепел, яблуко, жабка, пісня, пилка, піна

Буква Ве така цікава:

Стовпчик вверх, дві дужки справа.

Привітались на шосе

Буква І та буква З.

Де ж вони? Ну і дива!

З двох з’явилася одна.

Їй дали ім’я нове – буква Ве.

Для гри «Спіймай В»

Веселі вишні вкрили віти,

Виблискують з гущавини.

Василько воду ллє на квіти,

Щоб вищі виросли вони (Н. Забіла)

У вужа жовтенькі вуха.

Він лежить і літо слуха.

І вужі не ядовиті -

Ви не бійтеся їх діти.

В надвечір’ї край діброви

Сумували сиві сови,

Заховавшись у траві

Непомітно для мишви.

Миші в нірки повтікали

Щоб їх сови не впіймали

Залишились край діброви

Без вечері сиві сови.

Вишиваю вишиваночку

Я для братика Іваночка.

Вишиваночка у вишеньках,

Ягідками рясно вишита.

Вся в мережках вишиваночка –

Подарунок для Іваночка.

У вольєрі – два верблюди,

Роздивляються їх люди.

Як в пустелі, ходять годі -

Два верблюди, два двогорбі.

Вітерець війнув веселий:

Двері в школу відчинив,

Всіх дітей в містах і в селах

Він учиться запросив.

Я волошки в житі рвала

І сплела собі вінок,

З жайворонками співала,

З вітерцем пішла в танок

Віє вітер з-під воріт.

У воротях – сірий кіт!

Вітер сірому котові

Чеше вусики котові.

Загадки

Вус зелений я зав’ю,

В гроно сонечка наллю,

І діткам – малюкам

Все до крапельки віддам (виноград)

Коли я голодний ,

Мені не попадай

Я клацну зубами

І з'їм – так і знай (вовк)

Червоненькі і смачненькі

Дуже з вигляду гарненькі

І боки у неї пишні

Літом смачно їсти … (вишні)

Буркотливий, вайлуватий,

Ходить лісом дід мохнатий

Все ламає без упину,

Мед шукає і ожину. (ведмідь)

Скоромовки

Вовк ведмедя розбудив:

Вже весна, гуляти йди:

Виліз велетень з барлоги –

Вовк втікає в ліс від нього.

Верх за верхом – верховина

Їде верхи дід до сина

Їде верхи – вир минає

Верховина виростає

Вовк – вовцюг вівцю волік

Вова вовку вила в бік

Як завив же вовк – вовцюг

Миттю випустив вівцю

Водовоз віз воду із водопроводу

Варвара варила, варила, та не виварила

Гелготіли гусенята

Гусенят в ставку багато

Ге-ге-ге та ге-ге-ге

Це, напевне, буква Ге?

Буква Ге якраз така,

Наче шия в гусака

Зарядку букви-малюки

Робили після сну

«Те» підняла аж дві руки,

А «Ге» - лише одну.

Для гри « Впіймай Г»

Гиля, гиля, гусенята,

До водички, до ставка

Гусенятам любо гратись

Біля тата-гусака

Я і сам би з ними грався

Щоб гусак той не кусався!

Галасливий горобець

Розгорнув собі рівець

Розгортає грудочки.

Вигрібає черв’ячки

Гуси гучно гелготали

Горобці зерно клювали

Гонять гуси горобців

Голубок на ганок сів

Як тобі не сором, Грицю?

Знов одержав одиницю?-

Запитала мама строго

Ну і що у цім страшного?

Он Маринка і Галинка

Не одержали нічого…

Скоромовки

Груша гусениць не любить,

Грушу гусениця губить.

В гарненької горлички

Туркотливе горлечко

Горлечко туркоче,

Горличка воркоче

Летів горобчик, сів на стовпчик,

Прибіг хлопчик, утік горобчик.

Ніс Гриць пиріг через поріг

Став на горіх , упав на поріг

Загадки

Я ловлю комах, жучків,

Їм біленьких черв’ячків.

В теплий край я не літаю:

Під стріхою хату маю,

Цвірінь – цвірінь, сів на хлівець

Зовуть мене… (горобець)

Ти мене не обминай

А скоріше одчиняй,не дивись,що крем’яний –

Розіб'єш, а я смачний

Недарма кладуть в пиріг,

Упізнав? Та я ж… (горіх)

За вікном летить сніжок,

Піднялася віхола

Але бачу я пташок,

Що сидять під стріхою

Чив-чив-чив! Чив-чив-чив!

Хто співати їх навчив?

Сірі пташенята ці -

Звуться, діти … (горобці)

Прислів’я

Гримить грім – хліб буде родить

Багато снігу – багато хліба

За одного вченого - десять невчених дають

Чого навчився, того за плечима не носить

Я вам, діти, розповім:

Наш дитсад – великий дім,

Схожий він на букву Де

Брат Дмитро до школи йде,

В дитсадок мене веде

Як зробити букву Д?

Дуже просто, дим піде

Піч затоплять, дим піде

І підніметься до хмар

З димаря майстерно

Я зробив цистерну:

Кілька витягнув цеглин

Ось цистерна. В ній бензин

Для гри «Спіймай Д»

Димів задимлений димар -

Котився сивий дим до хмар

Дмухнув на дім далекий вітер -

Від диму дах будинку витер

Дрізд до дятла: - Добрий день!

Дуб здоровий не впаде

Дятел дзьобом дріботить:

Двісті років простоїть

Іду швидко я вперед, мчиться мій велосипед

Натискаю на педалі – їду далі, їду далі

Доброго ранку! – мовлю з звичаєм

Доброго ранку кожному зичу я.

Доброго дня вам! – людям бажаю

І посміхаються в відповідь люди:

Добрі слова ж бо для кожного любі

Десь взялися дикі звірі

Дуже страшно заревіли

Щоб подалі від біди,

Дременули, хто куди

Дід Денис дарує дітям

Дуже гарні дудочки

Вміє з дерева зробити

Діти грають залюбки

Прислів’я

Не одяг красить людину, а добрі діла

Раді люди літу, а бджоли цвіту

Де цвіток – там медок

Не той друг, хто медом маже, а той, хто правду скаже

Скоромовки

Одуде, а де твій дім буде?

У саду на дубі буде, дітки любі!

Сорока – білобока по тину скакала, діток викликала, добром дарувала.

А дітки маленькі дарункам раденькі

Дубові дрова дід рубає

В дворі під деревом старим.

А дітвора допомагає

Носити дрова з двору в дім

Загадки

Чи хто заходить, чи виходить,

Той першим руку нам дає

Ми стоїмо завжди при вході

Нас в кожній хаті кілька є. (двері)

Відгадайте, діти хто

Має носик - молоток

Ним комах з кори виймає,

Про здоров’я лісу дбає (дятел)

В них багато є роботи,

Хоч стоять вони весь час

Від дощу чи від спекоти

Захистять,врятують нас

Не лягають спать ніколи,

На ногах вони одвік

Не бояться плину рік,

Ні завій, ні вітру реву,

Хто ж вони такі? (дерева)

Я на сонці сонцем сяю

Родичів багато маю

Гарбузову господиню

Усі знають. Хто я?.. (диня)

Песик з плюшу, не кудлатий,

Куцохвостий хоче спати

Витяг ноги, міг погріться,

Наче буква Е – дивіться!

Е! – сказала буква Е –

Звір мене не здожене

І, махнувши нам рукою,

Е - зробилася луною

Е-е-е!!! – гукаємо у ліс

Е-е-е!!! – відгукується скрізь

Для гри « Спіймай Е»

Ось розглянемо підемо,

Що за птах цей страус Ему

У пустелі любить жить,

Дуже швидко він біжить

Жаль, літать не має сили:

Сам важкий - маленькі крила

На широкому екрані

Грає вовчик на баяні

Витанцьовують сороки,

Чепурухи білобокі

На екрані чарівному -

Казка хлопчику малому

Ему летить – не наздогнати

Ему – страус – птах, малята

Ефа в пустелі живе, де піски

Ефа – отруйна змія, малюки

Емма маленька , пекла пиріжечки,

Рівно, гарненько складала на дечко

Ела до Емми в гості прибуде –

Емма вгощать пиріжечками буде

Вербенятко від верби відбилось

І в траві за горбик зачепилось

На вітрах, під небом голубим

Тягнеться розгублено і рвучко,

До матусі – матінка верби:

- Ну візьми,візьми мене на ручки.

А в неньки, неньки

Рученьки біленькі,

Кругом столу ходить,

Вареники робить

Спало дитя, спати буде

Йому мати до помочі.

А сестричка сторож буде

Так я удень, так і вночі.

Щоб зростало маленятко,

Наше любе пташенятко,

Наша квітонька маленька

Наша зіронька ясненька.

Прислів'я

На сонці тепло, біля матері – добре

Де сила не візьме, там розум допоможе.

Стала стежинка буквою Ж,

Сонце її не розтопить уже

Я узяв нитки червоні

І зв’язав дві букви К

Вмить з’явилась на долоні

Буква, схожа на жука

Буква Я сказала Ве:

Поміж нами жук живе!

Нісенітниця! Невже?

Не впізнала букву Же? (І. Січовик)

Я жука тримаю в жмені,

Показати хочу Жені

Жук у жмені: - же-же-же…

Схожий він на букву Же.

Для гри «Спіймай Ж»

Жовтий жолудь впав на жолоб

Він жовтаві кривить губи:

Пожалійте, я бежжубий

Жуки дзижчать в садочку літом,

По стежці жабка плиг та плиг!

Жоржини квітнуть жовтим цвітом

Кружляють бджоли біля них (Н. Забіла)

Жаба спала в жабуринні

Жук – під кущиком ожини

Пролітали журавлі

З жовтим сонцем на крилі

І журливої співали

Жук не чув, а жаба спала

Жабенята у кружечку

В жмурки грають на лужечку.

Журавель шукає броду –

Жабенятко – скік у воду

Жук до жаби: - жу-жу-жу!

Журавлеві розкажу!

Я зібрав жуків чимало,

Та вони всі повтікали

Я за ними. Ну й дива!

Заповзли вони в слова:

Жар, кажан, пружина, жало,

Вуж, крижина

Де жуки ці? Покажіть!

Позбирати поможіть (І. Січовик)

Жовте жито жук жував

І з Женею жартував

Жартом, жартом – і у Жені

Жвавий жук живе у жмені

Жук, жук, чорний жук

Чує дятлів стук та стук

Краще, жуче, утікай,

Бо настане тобі край

Чистомовка

Журавлиха журиться жовторотий журавлик жадібно жував жувачку.

Журавлику, - журилася журавлиха, - жувачку жуєш? Жалюгідний! Жуй жучків, журавлику, жабку жирненьку. Жувачку жують жевжики. Журавлеві жевжикам жити жах!

В теплу днину журавель

Вийшов на озерце

Жабенята - пух… в латаття

В жабеняток жовті плаття,

Жовті квіточки цвітуть

Журавлі їх не знайдуть

Вели розмову два дружки:

Я хочу лікувать книжки!

Візьму я клей, візьму папір,

І стану лікарем, повір

Я Лікар теж – тобі скажу,

Та все роблю без клею

Я просто книжку бережу,

Дружити вмію з нею.

Для гри «Ж» чи «Ш»

Ножичку, ножичку

Виріж нам ложечку

Ріж ніж, ріж, хутчіш

Бо збіжить наш куліш!

Скоромовка

Біжить стежина поміж ожини

І вже у Жені ожини жменя

У Жори вуж. У Рози жук

На осонні вуж повзе

Вигнувсь він мов буква «Зе»

Буква «Зе» як цифра «3»

Щоб завчити повтори

Звір із казки, звір із пісні

Зуби в зайця мов залізні!

Взяв морквину і гризе,

Схожий став на букву «Зе»

Збоку, знизу і з гори

Схожа «Зе» на цифру «3»

Є три зуби в букви «Зе»

Ними все вона гризе

Зайчик – стрибайчик капусту гризе

Пишеться «зайчик» із літери «Зе»

В слові її треба «з» вимовляти –

Знає це зайчик від мами і тата

Для гри «Спіймай З»

Заквітчалась у лузі калина,

Зеленіє у звабі долина,

Загугукала зозуля із гаю:

Здравствуй, земле, зелений розмаю

Зима морозяна надворі

Замети білі на землі

Зоріють в небі ясні зорі

Заснули зайчики малі (Н. Забіла)

Зайчик зілля з’їв у Зіни

Захотів заїсти сіном

Зіна зойкнула у сінях

Де ж узяти зайцю сіна?

Зажурився заєць – тато –

Знов пустують зайченята

Злий, зухвалий, лис близенько

Зайченята, в дім хутенько!

Для гри «Спільний звук»

Зима, мороз, звук, зірка, низина, Ліза, Зіна, задача, звір.

Скоромовка

Ходять зубри бородаті,

Волохаті і рогаті

А між ними зубренятко –

Дуже схоже на телятко

Для гри «З чи С»

Низ, ніс, ліс, карниз, берись, карась.

Для гри «Який звук вживається частіше?»

Звідкіля береться хліб? - Запитав у Зіни Гліб

Розвела руками Зіна: - Звідкіля ж? Із магазину? /М. Лисич/

Загадка

Скажіть, малята, що воно за птиця?

Все життя співати в півня вчиться

Але і досі зна вона всього

Лиш половину пісеньки його. (зозуля)

И – хороший голос має,

Але слів не починає

Ти до неї підійди

І скажи їй: «Букво И,

Подивися як розквітли

Наші ниви і сади!»

Дід брусочок третій клав –

Для упору навскоси

Так дід хвіртку змайстрував

Я ж дивлюся: буква «И»

На букву «и» нема звірят,

Хоч пригадай усіх підряд,

Хоч запитай в усіх орлів :

Не почина ця буква слів

Але слова:козли, повзли, везли –

Кінчаються на «И»

Африканські два слони

Букву «И» нам принесли

-А яка ж та буква «И»?

Дивувалися слони…

Не крутіть осли, хвостами –

Буква «И» стоїть за нами

ОС –ЛИ-И-И

И - великої немає,

И – слова не починає:

Виплив кит на середину,

Хвилям кит підставив спину.

Для гри «Спіймай И»

Вибивали, били килим,

Бо набився килим пилом

Били килим не дарма –

Пилу в килимі нема

Дивись, який новий годинник

Висить на стінці нині в нас

Усі години та хвилини

Ми вивчили, щоб знати час (Н. Забіла)

Щедрівка

Щедрик, щедрик, щедрівочка

Прилетіла ластівочка

Стала собі щебетати,

Господаря викликати:

Вийди, вийди, господарю,

Подивись на кошару,

Там овечки котилися,

А ягнички народилися

В тебе товар весь хороший

Будеш мати мірку грошей

Хоч не гроші, то полова,

В тебе жінка чорноброва

Щедрик, щедрик, щедрівочка

Прилетіла ластівочка

Лічилка

Раз, два, три, чотири,

Кицю грамоти учили:

Ні читати, ні писати

А за мишками ганяти

Веселинка

Білячок малий хвалився

Я од снігу побілився,

А як в ліс весна прибуде,

Я тоді зелений буду! (Т. Коломієць)

Народна пісенька

Налетіли гуси, сіли на воротях

В червоних чоботях

Стали дитятко годувати

Чи кашкою, чи медком,

Чи солодким молочком

Для гри «Спільний звук»

Син, дим, мир, парти, вовки, воли, ми, риба

Загадки

Всі ми в шапочках-брилях, заховались під кущі,

Бо як вийдемо на шлях-враз опинемось в борщі (гриби)

Взимку вкрили ми навкруг

ліс, дорогу й луг,

А як сонце припече –

ми струмочком потечем (сніжинки)

І – єдине слово з словом

І – підтримує розмову,

І – співає всі пісні:

І веселі, і сумні

Над собою крапку носить

І нічого в нас не просить

Буква «І» неначе свічка

З ясним вогником вгорі

А погасне - чорний гнотик

Стане крапкою над «І»

Цікавинка

«І» без «Ї» не ступить кроку,

Поміж ними чвар нема

«І» до «Ї» моргає оком,

«Ї» у відповідь двома

Для гри «Спіймай І»

Іній, іній, срібнозорий

Ранком ліг на осокори

Іра зірочку впіймала,

І вона в руці розтала

Індики Іволзі белькочуть:

Індики до зерна охочі

І борода індику личить,

Ідем – Іванка їсти кличить

Івасик іграшками грався,

А по двору ішов індик.

Івась побачив і злякався

І від індика в дім утік (Н. Забіла)

Котилася тарілочка по ясній горі,

Забавляла малих діток

У кожнім дворі

Іде Іринка в перший клас,

А Вірочці – сестричці

Іти до школи ще не час,

Бо зовсім невеличка

Веселинка

Плаче наш Пилипко гірко,

Як круту здолати путь?

Повтікали лижі з гірки

А на гірку не ідуть! (Л. Клюшев)

На доріжках слизько, слизько:

Впав Миколка, впав Дениско,

І Маринка, і Оленка

І Оксаночка маленька

Ну, а потім біля хати

Впали мій дідусь і тато

Я приніс пісочку трішки

Й притрусив усі доріжки (І. Коган)

Прислів’я

Праця – що батько з матір’ю: і поїть, і годує, і зодягає

Білі руки чужі труди люблять

Краще на 5 хвилин раніше, ніж на хвилинку пізніше

Смілому море по коліна

Для гри «Хто більше знає?»

Ірина, Інна, Ілона, Ігор, Інга, Іван, Іванна.

Загадки

Срібною каймою на гілках висить зимою (Іній)

Вона і чорна, і червона, а поживна ж бо яка!

Зветься цей продукт чудовий

Не інакше, як … (ікра)

Я солодкий і м’якенький,

Виноградом був колись,

Назови мене швиденько,

Та гляди не помились!

Радо мною ти смакуєш

Мій малесенький ласун

Мною друзів почастуєш

Здогадався? Я … (ізюм)

Ранні птахи солов’ї

Покажіть нам букву «Ї»!

Буква «Ї» така ж як «І»

Тільки зверху крапок дві

Цікавинка

Бере сестричка ключку,

Кладе, як на льоду, її

Дві шайбочки над ключкою –

До гри готова буква «Ї».

Для гри «Спіймай Ї»

Їжачок давно не їв,

Чистив ніженьки свої

Їздив коник на стеблині

Теж не їв нічого нині

Їздовий приїхав в ліс –

Їжу їм обом привіз

Їде віз по дорозі,

Їздовий спить на возі,

Їжачок згорнувсь в клубок,

Їжить голки на візок

Йде весна в поля, гаї

Ми вже бачили її:

В неї квіти на хустині,

На долонях – солов’ї

Корж із маком – їжа з їж

Сядь, їжаче, з нами їж

Скинь лишень піджак – голчак!

Я свій корж з’їм, Вовче, й так

Їжак покликав їсти й пити

Своїх маляток – їжачків

Та не схотіли їсти діти,-

Він їхню їжу сам поїв. (Н. Забіла)

Їжачиха, їжачата

Їдуть в гості до зайців

Їжак – батько не поїхав –

Зуб у нього заболів

Їжак починається на букву «Ї»

У нього порядки. І звички свої

Їжак , їжачиха й малий їжачок

Вдягнулися в одяг із гострих голок

Для гри «Спільний звук»

Гаї, їжак, їжа, краї, їзда, їхати, поїзд.

Скоромовки

Їжачок, їжаченя

Їздять по гриби щодня

Їжачиха помагає,

Сироїжки їм збирає

Їжачок по їжу йде щодня,

Бо в нього є їжаченя

Загадки

Гостроносий і малий,

Сірий, тихий і незлий

Вдень ховається, вночі

Йде шукать собі харчі

Весь з тоненьких голочок –

Він згортається в клубок

Не вгадаєте ніяк?

Підказать вам? Це … (їжак)

Полотно, а не доріжка

Кінь біжить сороконіжка (поїзд)

Ми пішли до гаю вдвох –

Я й сестра Маринка

А в гаю тім – «тьох, тьох, тьох»

Та іще так дзвінко …?

Що за співанки? Чиї?

То співають … (солов’ї)

Є вона у кожній школі –

І в близькій і в дальній,

Їжі всякої доволі

Є в кожній … (їдальні)

Буква «Йот» така ж як «И»,

Наче рідні дві сестри

Лише носить стрічку

Буква «Йот» - сестричка

Я не хто, а буква «Й»

Щоб мене не спутать з «Й»,

Я купив берет новий,

Не великий, не малий,

Подивіться ось який

Чи то дощик ллє довкола,

Чи лютує завірюха,

Буква «Й» ніде й ніколи

Не скидає капелюха

Буква йот, неначе змій,

Що з паперу клею

Ще й пілоточку малу

Я вчепив над нею

Вітре, вітрику, повій –

Хай змітає буква змій.

Для гри «Спільний звук»

Чай, дай, гей, чайка, рейка, гайка, сідай, помагай.

Для гри «Спіймай «Й»

Йоржа впіймав на вудку Йосип,

Схопив і зойкнув: ой – ой – ой !

Не знав, напевне Йосип досі,

Який колючий йоржик той. (Н. Забіла)

Тепло одягнений і взутий

По дорогах ходить лютий

Бородища в нього сива

Землю снігом притрусила

Він морозить і щипає

Та й до себе промовляє:

Може де снігів немає.

І ще гола є земля?

Я іду, все замету,

Розмалюю вікна,

Бо ще березня нема

І не видно Квітня (Л. Куліш)

Найкращий в світі – рідний край

Його люби, його вивчай!

Пам’ятай, не забувай

Батьківську стежину

Прикрашай, шануй свій край,

Дім свій – Україну.

Йод в аптеці купували

Йодом ранку лікували

Ой! – Івасик наш ридає: -

Йод за пальчики щипає!

Ми Івасика хвалили

Йодом пальчик намастили

Йосип чемний і серйозний

Скільки в нього світлих мрій!

В небо лине паперовий,

Кольоровий, дивний змій. (Л. Лужецька)

Для гри «Поясни і вимов»

Дунай, тролейбус, трамвай, коровай, врожай, край, чайник.

Загадки

Його у наших річках досить,

Окрім того, в озерах теж

Руками просто не візьмеш –

Жорсткий на спині

Гребінь носить ( йорж)

Пара довгеньких вушок і сіренький кожушок

Скорий побігайчик, а зоветься … (зайчик)

То скрекоче, а то кряче,

То занявкає як кішка

Ви, напевно здогадались –

Це звичайно пересмішка,

Вона в лісі навіть ойка,

А зовуть цю пташку … (сойка)

Живе вона у морі синім,

Та не тюлень і не морж

Я підкажу вам: це рибина, ну, а зовуть цю рибу … (йорж)

Вранці півник в курнику

Будить всіх: «ку-ку-рі-ку!»

Прокидайтеся курчата,

Будем букву «Ка» вивчати! (І. Січовик)

Чистомовка

Котику, кінчай куняти:

Каруселі коник крутить,

Кришечки клює когутик,

Купаються каченята,

Квасять кролики капусту,

Каже казочку Катруся…

Котику, кінчай куняти!

Для гри «Спіймай К»

Качки край копанки клопочуть,

Качаток кличуть під комиш,

Кача впіймати кішка хоче,

Катруся киці каже «киш». (Н. Забіла)

Кіт котові каже:

«Коте до комори кадуб вкотим

В кадуб вкинеш капустину,

Кілька китичок калини

Для Катрусі – Катерини

Ой був собі коточок,

Украв собі клубочок –

Та й сховався у куточок

Котик скочив на курник

В курнику піднявся крик

Тільки квочка не кричала,

А крильми курчат вкривала,

Котик сам собі сказав:

«Ох, як я їх налякав!»

Запросила я сестричку до стола,

Клаптик білого паперу їй дала.

Посадила я сестричку на стілець,

Показала як тримати олівець.

А сама немов учителька, стою

І навчаю першокласницю свою. (Г. Бойко)

Кінь катає дітлахів,

Кіт Мурко ковбаску з’їв.

Квокче квочка: ко-ко-ко!

Кинь ці витівки, Мурко!

Колисанка

Ой кіт – воркіт на віконечко скік!

А з віконця на хижку

Піймав котик мишку,

Кинув у колиску,

Мишка буде грати,

Котик воркотати,

Дитя буде спати,

І щастячко мати!

Вихвалявсь кавун край городу

Хто за мене кращий на вроду!

Хто за мене кращий, кругліший?

Хто за мене в світі смачніший?

І квасоля й огірки дивувались

На красеня – кавуна задивлялись

Скоромовки

«Клим із клина їхав в Крим,

Клим із Криму в’їхав в клин»

Курличі курличуть, курличаток кличуть:

Курли – курли, курличатоньки

До річеньки, до річеньки!

Котик – муркотик на сонечку спить

Мишка – шкряботушка в куточку шкряботить

Котику – муркотику, сором тобі спати –

Треба мишку – шкряботушку з хати виганяти.

Карп Карпович у Карпа Карповича, коропа купив

Кран обходиться без рук:

Замість рук у крана крюк

Ходить квочка біля кілочка,

Водить діток – одноліток

Прислів’я

Книжка мовчки все розкаже

Загадки

Хто з хвостиком і там – як його вкусити?

В кого лапи з подушками?

Як ступила, ніхто не чує,

Тихо крадучись, полює,

І маленькі сірі мишки

Утікають геть від … (кішки)

Всіх він любить не зрадливо, хто б до нього не ходив

Здогадались? Це ж наш Гена, це ж наш Гена … /крокодил/

Букви слід вивчать Іване

Батьків метр бери складений

Як навпіл його зігнем,

З метра букву «Л» складем

Узяв хлопчина рушничок,

Та й повісив на гачок,

До матусі повернувся,

Як журавлик, як орел

Ця крилата буква «Л»

То не ляпка- закаляпка,

Не карлючка на листку-

Буква «Ел» зігнула лапку,

Наче в кішечки м’яку

Для гри «Спіймай Л»

Лисичка у лісі житло збудувала,

Із листя постелю м’якеньку зладнала

Літом ластівка літає

Ластів’ят малих навчає:

«Не лінуйтесь ластів’ята,

Вчіться літечком літати

Бо як літо відлітує

Ми за море помандруєм».

Колисанка

Не літає ластівка, не кружляє

Ластівка й ластів’ята

Ніч настала зоряна,

Крила – крильця зморені –

Спати, спати

Примовляє ластівка,

Присипає ластівка-мати

Липень, сонцем оповитий,

Зупинився серед літа

Зупинився, обдивився,

Хліборобам уклонився

Привітався із житами

З ячменями, пшеницями

Та й узявся за жнива

Липень – жниву голова (А. Зарудний)

Лисичка-сестричка по лісі ходила

Лисичка курятини з’їсти хотіла

Та тільки лисичка до ферми добралась,

Всі кури й курчата в курник поховались

При дорозі, де тополі,

Синій льон зацвів у полі

Біля льону синя річка

В небі синьому синичка (А. Калинчук)

Чистомовка

Лиска лащить лисеня, а лосина – лосеня

Лев ласкаво лапою

Левенятко лапає

Летить ліском лунка луна:

- Ледащо лис ловив лина!

Лукаво лопотіли липи:

Ловив лина ледащо? Лапа!

Прислів’я

Сонливого не розбудиш, лінивого не пошлеш

Раді люди літу, а бджоли цвіту

Для гри «[Л] чи [Л’]”

Лиска любить ласувати,

Любо так у лісі жить!

Погулять, пополювати

Лиска залюбки спішить

Скоромовка

Зелен,зелен льон у полі,

Буде лялі з льону льоля,

Білим-білим білована,

Мов лілея мальована!

На столі лежить сільниця,

У сільниці – сіль

Стоїть клен, біля клена сидить Олена

Мала з села вола вела

В село віл малу вів

У Ілька у лінька,

Лінь лінива така -

Ледачіє в ліжку

Мов ледача кішка

Загадки

Я руда, низького зросту,

Хитра я і довгохвоста,

На курей я вельми ласа -

В них таке смачненьке м'ясо…

Вовку-брату я сестриця

А зовуть мене… (лисиця)

В синім небі путь моя, маю крила, хоч не птах,

Люди звуть мене… (літак)

Сіяли, вибирали, топили

Сушили, колотили, рвали

Крутили,чесали, ткали

На стіл клали (льон)

З букви «Л» до цирку

Змайстрували гірку,

Щоб катались звірі

І жили у мирі

Прибігає тут осел

І з’єднав дві букви “Л»

Вийшла гойдалка-гамак

Й буква «М», а чи не так?

Букви слід вивчать, Іване.

Батьків метр бери складаний

Середину вдвох зігнем,

З метра букву «М» складем

Для гри «Спіймай М»

Миші милом миску мили.

Миші мило загубили

Може, мило в річку впало?

Може, мило жаба вкрала?

Може, в трави закотилось?

Може, мискою накрилось?

Морж у морі днями кисне,

Море для моржа корисне

Морж на хвилях може спати

Може глибоко пірнати

Малювали ми малину,

Що росла побіля тину:

Кущик в братика і в мене -

Запашний , рясний, зелений

Спілих ягід було мало,

Рожевіли на осонні

Ми взяли й домалювали –

Стиглі ягоди червоні

Ще в колисці немовля

Слово «мама» промов ля

Найдорожче в світі слово

Так звучить у рідній морі:

Мати , матінка, матуся,

Мама, мамочка,мамуся! –

Називаю тебе я,

Рідна ненечко моя

Миша-мама доню-мишку

Вчить читати рідну книжку

Щоб у книжці зрозуміти кожне слово -

Мишка-доня добре вивчить рідну мову

Посадила м’яту мати

Пахне м’ята біля хати

Буду м'яту поливати -

Хай росте пахуча м’ята. (В. Діденко)

Мала Маринка має м’ячик

Малиновий, м'який такий

Маленький м'ячик м'яко скаче

На радість дівчинці малій

Чистомовка

Ма-ма-ма- молока нема

Му-му-му- молока кому?

Мо-мо-мо- зараз дамо!

Ми-ми-ми- напилися ми

Малює Марина малину,

Малина милує Марину

У млиночкові малому

Мишеня муку мололо

Миша міряла муку

По наперстку у мішку.

Має муха мандарин,

Масло, м'ясо, маргарин,

Мед , мішок мигдалю…

Муха мчить – мина машини

Манять муху магазини -

Мабуть мусі мало

Мавпенятка мовить: - Мамо,

Масла, моркви, маку мало.

Миска, малючок, мілка

Мало містить молока

Метіль, метіль, метелиця,

Метляючи, метелиться,

Мете, мете, метелиться,

Метеликів метелиця

Для гри «Спільний звук»

Рама, мама, мак, мука, сом, Мурка, лом, молоко

Скоромовки

Мила вмитися не вміла,

Мила мило з рук не змила

Гей, малий, скажи малому

Хай малий малому скаже,

Хай малий теля прив’яже

Загадки

Найрідніша, наймиліша

Всіх вона нас пестить, тішить,

Завжди скрізь буває з нами

Відгадайте, хто це? (мама)

Без рук, без ніг, тільки з рогами,

А ходить під небесами (місяць)

На капустині я вродився

І капустиною живився

На капустині я помер

Та знов ожив тепер

Тільки я не той вже став,

По капусті плазував

Не плазую, а літаю,

Бо прегарні крильця маю. (метелик)

Чи це буква, чи драбина?-

Дивувалася дитина.

Ну, якщо один щабель,

то, звичайно, буква Ен

На зарубки вкладена планка – перекладина

Перестрибують хлоп’ята – планку вище б підійняти!

Настрибалися за день- і не впала буква Н

Дві букви Н та П стоять

Як перекладини в дворі

П- для дорослих мам і тат

Н – для зарядки дітворі

Он до хати перелаз,

Хоч обходь, хоч перелазь

Він видніється ген-ген

Перелаз, як буква Ен

Дві палочки – лічилочки

Гуляли у саду,

Аж тут зламалась гілочка:

Рятуйте, бо впаду

Летіла і кружляла,

Хапаючись за клен

Між паличками впала -

І вийшла буква Ен (І. Січовик)

Для гри «Спіймай Н»

Не бояться темноти

Ані миші ні коти

Темнотою не злякати

Ц гніздечках пташеняток

Сподіваюся, і ти-

Не боїшся темноти?

Нащо лампочка сія?

Зараз вимкну світло я

Не боїшся? Молодець!

Спи! А віршику – кінець (А. Костецький)

Норці не потрібна нірка-

Носить норка теплу шкірку.

На снігу слідів стежинка,

Норці взимку тепло в спинку

Ніна носить нове плаття

Кожний день і кожне свято

Надя просить свого тата:

Купи мені нове плаття!

Я його носити буду

Лиш у свята, лиш у свята!

Пес у нашого сусіда

Називається Сніжок

Білий він, немов зі снігу,

Має вишитий кожушок (Г. Забазнова)

На довгу нитку намистинки

Настуся хоче нанизать

Вона, напевно, буде нині

На нашім святі виступать. (Н.Забіла)

Нанизала намистинки,

Намистинки з горобинки,-

Низочку одненьку

Засвітилось променисто

На кофтиночці намисто,

Мов коралі в неньки

Колискова

Ніжно горнеться пітьма

Ніч підходить крадькома.

Хоче вкрасти сина з хати

Понести туди, де зимно.

Ми ховаєм сина в ліжко

Вкриєм ручки, вкриєм ніжки -

Аж до ранку, до світанку,

Поки ніч не піде з ганку

Над нами небо голубе

На ньому сонце золоте

На землю нашу неозору

Воно проміння шле ясне

Для гри «Спільний звук»

Народ, нитка, нога, носик, нота, лин, малина

Загадки

Сопе, хропе, часом чхає

Сюди, туди зазирає

На морозі замерзає

Бо одежини не має (ніч)

Не олень він і не бик

В краях теплих жити звик

Є на носі в нього ріг

Хто ж це, друзі?.... (носоріг)

Вона тоненька та міцна

Латає нам кожух і свитку

Як зветься штука чарівна

Ви здогадались, дітки? (нитка)

Буква О, здалось Володі,-

Квітне сонях на городі

Буква О по вулиці гаса –

Придивіться, маленькі,-

Наче сонях жовточубий

Що так сонечко він любить!

Кругла буква зветься О

Дуже схожа на обруч

Мов кермо я взяти хочу

Круглу букву обіруч

Буква С не стулить віч-

Світить місяцем всю ніч

А коли приходить ранок,

Округляється серпанок:

Сонце, наче буква О,

Над землею попливло

І до нього як до мами,

Діти тягнуться руками.

О-о, я ваша буква О,

Всім вам діти, повезло,

Гарно в школі, гарно вдома,

Гарно в світлі ясному.

Діти люблять букву О,

Що як сонце за селом!

Для гри « Спіймай О»

Оля, Коля і Марина

Обірвали всю ожину

Поприносили додому

Лиш по кошику пустому

Де ожина? – ми спитали,

А ми її поз’їдали!

Осел по вулиці гасав-

Осла ужалила оса

Ой, боляче! – Отож , малята,

Осу і вам не слід чіпати

Ось гляньте: з оленятком олень

У зоопарку нашім є

Окрайчик хліба тато Олин

З-за огорожі їм дає. (Н. Забіла)

Ходить сон коло вікон

А дрімота коло плота

Оля оленя зустріла,

З ним окате оленя,

Сказати Оля щось хотіла,

Та оленя уже нема

Буду я навчатись мови золотої

Ц трави-веснянки, у гори крутої

В потічка веселого, що постане річкою

В пагінця зеленого, що зросте смерічкою. (А. Малишко)

Ходить бусол, по болоту

Кличе хлопця на роботу

Хлопець каже: « не хочу!»

Бусол каже: «Заплачу!»

Ой, на річці дивина!

Сом зробив собі човна.

Бо уже старому сому

Важко плавати самому

Скоромовки

Опеньки пеньки обліпили гарненько,

Оленка набрала у кошик опеньків.

От мені повезло!-

Їхав я мотоло….

Молото… томоло…

Моторолером в село!

В маленької горлички

Туркотливе горлечко

Горличка туркоче,

Горличка воркоче:

Туркотлива горличка

Прочищає горлечко

Орел на горі, перо на орлі

Ходить квочка коло кілочка

Водить діток коло квіток

Загадки

Чим кінчається «літо», а починається «осінь»? (буквою О)

Хто на своїй голові ліс носить? (олень)

Я кругленьке і маленьке,

Каре, сизе, голубеньке -

Не ракета я , проте:

Я всьому наперекір,

Шлях долаю вмить до зір (око)

Всяк школяр його шанує,

Бо він пише ще й малює

Хто ж цей славний молодець?

Це, звичайно… (олівець)

На скалі він будує дім

І не боїться жити в нім -

Два могутнії крила

У господаря ….(орла)

У просторому дворі

Нам зробили школярі

Гойдалку – гойдалочку

Гойдаємось од раночку

Радість нашій дітворі -

Буква П стоїть в дворі

Гарні хлопці - молодці

Закопали два стовпці

Третій хлопець помагав

Перекладину поклав

Втіха нашій дітворі –

Буква П стоїть в дворі

Для гри «Спіймай П»

Півень півневі співав:

Я сьогодні пізно встав!

Півень півневі в одвіт:

Я співаю кілька літ.

І співати так люблю,

Що ніколи не просплю!

Хто це в житі:

Піль, піль, піль -

Перепілка й перепіл

Хто це знов:

Піль, піль, пілята –

Перепілчині курчата

На полицю палицю поклали –

Із полиці палиця упала…

Щоб з полиці палиці не впасти -

На полицю палицю не класти!

Півнику, мій півнику, що ти наробив?

Півникові меншому голову розбив!

Як тобі не соромно меншенького бить?

Я не буду, півнику, більш тебе любить

Пшениці не дам тобі, не наллю води,

Помирися з меншеньким, зараз підійди!

Помирились півники і пішли в садок,

Я обом сипнула їм жменьку крихіток

Про що виспівує струмок?

Про сонце золоте

Про що співає колосок?

Про те як він росте

Про що виспівує весна

Про небо синє і шир

Про що співаєм ти і я?

Про маму і про мир (П. Костецький)

Папуга від орла інакший птах

Папуги можуть жити у клітках

Людей, що думки власної не мають

Папугами в народі називають

Похмуро плещуть хвилі в морі,

Пливе на північ пароплав

В пургу і вітер пароплав в морськім просторі

Він путь до пристані проклав (Н.Забіла)

Полінка посуд перемила

Кімнатку підмела сама

Полінку мама похвалила,

Бо скрізь порядок навела

Чистомовка

Повсякденна праця Попелюшки
Прокинулась Попелюшка, позіхнула. Піднялась, поки півні проспівали. Поправила постіль, провітрила приміщення. Переплелась, поснідала пряником з повидлом. Помила підлогу, повитирала пил і пофарбувала плінтус. Поправила портрет прабабусі Параски. Підійшла до плити, підгорнула попіл, переворушила перлівку. Потім пекла в печі пироги. Попрала полотенця і простирадла. Покроїла і пошила. Потріпала подушки і перини. Перебрала, передерла пір’я. Підмела подвір’я, попорала поросят, подоїла Підгірянку. Пообідала пахучими пампушками. Пішла пополудні переворушила просохлі на повітрі подорожники. Повиривала пирій з проса. Підв’язала півонію, прополола помідори. Почула писк, піднялась, подивилась. Порозганяла перистих півнів і попленталася до причілка, притримуючись за поперек, перепочити півгодини.
Примовка повчальна: поважайте працю та працьовитих приятелів

Павло полов поле, піймав перепела в полі

Пильно поле пильнували, перепелів полювали

Простував Петрусь пішки полем

Перепинило Петруся перекотиполе

Перепинило, постояло, подивилось,

Потім повз Петруся прудко покотилося

Петрусь перелякався, перетремтів,

Поміркував, повагався…

Потім помчав підстрибцем полем -

Перелякувати перекотиполе

Пилип посіяв просо. Просо поспіло. Пташки прилетіли, просо поїли

Павло Петрович Петушков пішов полем прогулятись, піймав птицю – перепелицю. Пішов продавати, просив полтину, получив половину

Скоромовки

Йшли три попа

Три Прокопа попа

Три Прокоповича

Говорили про попа

Про Прокопа попа

Про Прокоповича

Петро Петров на прізвище Перов

Піймав птицю пігалицю

Поніс по ринку , просив полтину

Дали п’ятак, він продав і так

Перепілка перепеленят поховала від хлоп’ят

Загадки

Я найперша квітка в гаї

Синім цвітом зацвітаю

Відгадайте , що за квітка,

Бо мене не стане в літку (пролісок)

Сторожем не служить

А всіх рано будить (півень)

Маю жовтий вусок, запашний колосок,

Буде з мене мука й паляниця м'яка (пролісок)

Морячок наш чорно-білий

Ловить рибу дуже вміло

Схожий трішечки на діжку

Має крильця, має ніжки

Між крижин відважно плава

Обганяє пароплави

Теж ви знаєте, що він

Називається…. (пінгвін)

Лізе равлик на стеблину

Сам несе свою хатину

В нього ріжки коротенькі

І чутливі, мов антенки

Налякався і завмер –

Схожий став на букву «Р»

Для гри «Спіймай Р»

Рак ранесенько проснувся,

В черевички гарні взувся

Срібна рибка пропливала

Вона рака не впізнала

Рак розсердився , роззувся

І додому повернувся

Рано-вранці із борів

До ярів туман забрів

А гаряче сонце встало

Із ярів туман прогнало

Рак від берега задкує,

Риба сом над ним кепкує:

- рак забрів у очерети,

Річку думав перейти

Ромашки рвати ми ходили

Над річкою в рясній траві

І раптом равлика зустріли

Із ріжками на голові (Н. Забіла)

Рве Маринка у торбинку

Звіробій і материнку

Оля, Толя, Шура, Ната

Вже сніпок нарвали м'яти

Клава, Боря і Сергій

Рвуть ромашку й деревій

Рвуть завзято, рвуть до спеки –

Будуть ліки для аптеки….

А Тарасик на дубочку

Рве собі… штани й сорочку (М. Теменко)

Скоромовки

Їхав грека через ріку

Бачить грека – в річці рак

Сунув грека руку в ріку –

Рак за руку грека цап

Розбудили рано Рому-

Гримнув ранок перегромом

У нас на дворі – подвір'я

Орел на горі – перо на орлі

Коса косить – бруса просить

Косар Герасим погострив – клин скосив

Ніс Гриць пиріг через поріг

Став на горіх, упав на поріг

Єгорка швидко говорить скоромовку

Юра ловить рибку ловко

Скоро мовить скоромовку:

Виринає рибка, блиска,

Розсипає срібні бризки

Над кришею груша. На груші – Андрюша

Боря Ірі дав іриску. Іра Борі – барбариску

Клара у Валі грає на роялі

Радо грати дітворі у широкому дворі

Гомірлива дітвора на весь двір кричить: «Ура-а-а»

На дворі трава, на траві дрова

Не рубай дрова посеред двора

Хитру сороку спіймати морока, а на сорок сорок – сорок морок

Прислів’я

Без сокири не тесляр, без голки не кравець

Розум на гроші не купиш

Загадки

Має клешні й довгі вус

Я і сам його боюся:

Він щипає мов гусак,

Ну, а звуть щипаку… (рак)

Виводить букви і слова

Ота цікава штучка,

І руці виблискує здаля,

Нова гарненька… (ручка)

Рожевий ранок розбудив

Ромашку, рибку і Русланку.

А навкруги багато див!

Вставайте! Доброго вам ранку!

Тигреня весь день ричить

Яку букву воно вчить? (букву Р)

Диво-птиця, хвіст горить

До зірок вона летить… (ракета)

Буква С, буква С….

Усміхається Олесь –

Мов пів бублика смачного

І чому це він не весь?

Сіра гуска їсть овес

І сичить сердито: ес-с-с

Сіра гуска не сварилась:

Як серпанок-молодик

Для гри «Спіймай С»

Стоять під снігом сосни сонно

Сидять на соснах снігурі

Санчата на ставок з розгону

Скотились весело з гори. (Н. Забіла)

Спить старий сердитий сом,

Сниться сому сьомий сон

Сонце пестить поплавок

Сом сопе на весь ставок

Смачно ослик їсть овес -

В кожнім слові буква Ес

Як пиріг-маківничок,

Наче місяця ріжок

Син у матері питає -

Срібний дзвоник хто вгадає?-

Соловейко так співає.

Срібні дзвоники торкає.

Будем слухати удвох

На світанку: - Тьох-тьох-тьох!

Сіяв, віяв дід Мусій

Вуса, вії у вівсі

Сіяв, віяв, висівав,

Славну пісеньку співав:

Сію, вію, висіваю,

Бо вівсяні вуса маю

Сорока пісеньку скрекоче

І сорочки синочку строче

А сич сидить біля майстерні

І сорочки складає в скрині.

Спить сонечко солодким сном,

Сховалося за гори сині

І колискову під вікном

Співає сон малій дитині

Я пісеньку співаю,

Веселу і просту

Про те, що радість маю,

Щасливою росту

Приїхала Раїса з міста

В бабусі трохи відпочить,

Пішла у ліс – аж тут і бачить

Їжак згорнувсь собі і спить

Прилетіла сорока до білки:

Ти зроби мені, білко, сопілку.

На сопілці я вчитимусь грати,

По дворах перестану гасати

Ходить вечір по долині

В синій-синій сорочині

І приносить сни казкові,

І співає колискові.

Настелю в колиску м’яти,

Стану діток колихати

Чистомовка

Сорок сорок скрекоче на осокорах

Сто сорок сороченят скрекотатимуть скоро

Смагляву синичку

Сорока спитала:

- Суничка солодка?

- Солодше сало,-

Синичка сказала

Старий Семен сказав своїм синам:

- Сини, скосіть сіно і складіть в скирти

Сини скосили сіно і склали у скирту.

Старий Семен сказав своїм синам : «Спасибі!»

Спить сом собі сам

Солодко сому спати самому

На столі стоїть сільниця. У сільниці сіль.

Для гри «Спільний звук»

Сон, сапа, суп, сосна, суп, насос, сила, Саша,сіль, пісок

Для гри «З чи С»

Низ, ніс, ліс, карниз, берись, злазь, карась

Скоромовки

В ямі не спиться вусатому сому

Сому вусатому сумно самому

Хитру сороку спіймати морока,

А на сорок, сорок морок

Строката сорока веселої вдачі,

В садку білобока навприсядки скаче

Сорока нитками

Сорок сорочок вишивала

Сорока сорок сорочок

На сорок сороченят одягала

У Слави і Сави в сітях сом з вусами

Принеси,синку, синьку -

Підсинить мама косинку,

Підсинить собі сорочку.

Піднеси ж синьку, синочку

Старий сич сичав на січ: -

Не стуляй сном віч

Соловей солов’ят від сонечка заслонив

У оси не вуса, не вусища, а вусики

Босий хлопець сіно косить

Роса росить ноги босі

У Слави і Сави в сітях сом з вусами

В ямі не спиться вусатому сому

Сому вусатому сумно самому

Для гри «Хто більше знає?»

Соловей, сорока,сокіл,снігур, синиця, сова

Загадки

В небі хмарка пролітала,

Білий пух порозсипала

Він на землю міцно ліг

Називають його … (сніг)

Дуже товсті ноги маю,

Ледве їх переставляю,

сам високий я на зріст

замість рота в мене хвіст (слон)

Сидять у коробці у купочці хлопці

Хто хоче світити – готові служити

Не беріть ви, дітки, їх на забавки

Бо можна згоріти. Що це… (сірники)

Молоточок, молоток,

Поможи забить гвіздок

Мною ви не заб’єте,

Я ж залізна буква Те…

Розглядає дітвора:

Наче буква з Букваря

Тук-тук-тук, ток-ток-ток,-

Вибиває молоток.

Ним ви цвяхи заб’єте

Схожий він на букву Те

Зарядку букви-малюки

Робили після сну

Т – підняло аж дві руки,

А Г – лише одну

Для гри «Спіймай Т»

Опустів раптово двір.

Це гуляти вийшов тхір

Запишавсь маленький тхір:

Ось який страшний я звір

Тихо. Тихо в темнім лісі.

Хтось таємний спить в горісі

Але ти його не бійся

І приходь у тихий ліс

Тут ніхто тебе не з'їсть

Тут ти будеш тільки гість

Тато-тигр, тигриця-мама

Тихо ходять чагарями

Тигреня ричати вчиться -

Тигра всякий звір боїться

Тепер весна. Тарасів тато

На тракторі в степу весь час

Як тато трактористом стати

Також збирається Тарас (Н. Забіла)

Тимко, Тарасик і Тамара

Товаришують вже давно

Терпких тернинок назбирали,

Та їсти їх не міг ніхто

Тішаться малі тритони:

- Ми ж вагою по три тони!

- Ой, хвальки, спитайте в мами:

Ви вагою по три грами!

Кіт збирався до роботи,

Та завадили турботи

Треба висушить хвоста

Накрутити вусик

І зчесати з живота

Позапічний трусок

Цілий день такі турботи,

Що не встигнеш до роботи (П. Воронько)

Три курочки, три курочки

Жито молотили.

Три півники, три півники

До млина носили.

Цап меле, цап меле,

Коза засипає,

А маленьке козенятко

Мірку підставляє

Чистомовка

Не той товариш товаришу товариш,

Хто при товаришах товаришу товариш.

А товариш товаришу товариш,

Хто без товаришів товаришу товариш

Загадки

Не дід, а сивий. Не спить, а стелиться.

Вкриває землю й океан, а звуть його… (туман)

Не живе, а за людиною ходить. (тінь)

Прислів’я

Терпіння і труд все перетруть

Не той друг, хто медом маже, а той, хто правду каже

Букву У, букву У

Я між листячком знайду

І почую лунко: - У-у-у-у

Як до поїзда прийду,

Бо кричить він: - У-у-у-у

Проясніло небо хмуре –

Відійшла, утихла буря.

Шкода, довго лютувала.

Навіть липу поламала.

Я гіллячку вніс у хату:

Буква У, дивися, тату!

Хто швидше бігає, скажіть:

Чи буква Х, чи буква У?

Звичайно, Х!

Але чому?

Бо Х на двох ногах біжить,

А буква У (куди там їй)

Слідом стрибає на одній.

Для гри «Спіймай У»

Уранці йдуть учитись учні

Учителька у школі жде

Улянці нашій аж незручно:

Чому ж вона туди не йде? (Н. Забіла)

Удав товстезний і строкатий

У затінку улігся спати,

Увившись між високих трав,

Удав до вечора куняв.

У Павла блискуча сумка.

А у сумці ручка й гумка.

Думає у сумці гумка:

Як чужу утерти думку?

У дупло влетіла муха,

Не хотіла маму слухать.

І дивується дупло:

Ще такого не було,

Щоб така маленька муха

Та не вміла маму слухать.

Улянка учиться у школі

Читать уміє і писать.

Улянка – знають всі удома -

Учителькою хоче стать. (Л. Лужецька)

Зшив торбинку кенгуру

На маленьку дітвору.

І в торбині тій щодня

Носить він кенгуреня. (В. Кравчук)

Сніг пухнастий у дворі

Сріблиться на сонці.

Заглядають снігурі

У моє віконце.

Я їдальню їм зробив

Гарну біля хвіртки.

Я б їм валянці пошив,

Та не маю мірки. (В. Дмухар)

Клен і липа в затінку

Донечку гойдали.

А татусь і матінка

Розуму навчали.

Що це, що це за підскоки?

Це ж у кого руки в боки?

Буква Ф на довгій ніжці

Пострибала по доріжці

На ялині дві сороки,

Видно хатку між дерев.

Я стою, узявшись в боки,

Наче в книжці буква Ф

Став закрійником мій братик.

Ну й закрійник! – хвалить шеф.

В брата ножиці чарівні,

Мов залізна буква Ф.

Для гри «Спіймай Ф»

Фурчить, блищить на різні фарби

Фонтан веселий у садку.

В нім водить флот легкий та гарний

Федорка в білім фартушку. (Н. Забіла)

Фіолетові заграви,

Фіолетові всі трави.

Навіть синяя ріка

Фіолетово текла.

Фіолетовий фломастер

Був у нашого Федька.

Футбольної форми

У Феді немає.

Федя без форми

В футбола ганяє

Пішов Федя до Федота,

Щоб побачити єнота.

Єнот фиркнув, налякався,

У куточок заховався.

Пішов Федя від Федота,

Не побачивши єнота.

Чистомовка

Фарбував Федько фанеру,

Фарбу взяв фіалкам в тон.

У шофера-фантазера

Фіолетовий фургон.

Загадки

Б’є вода в усі боки

Із залізного тюльпана.

Поспішаєм залюбки

Ми до красеня ….. (фонтана)

Намалювати можна нею

Будинки, хмари і поля,

Зелену затишну алею,

Високі гори і моря.

Зачарувати можна нею –

Така вона чудова й гарна!

Ти знаєш, як зовуть цю фею?

ЇЇ зовуть, звичайно,… фарба)

Форма така: маю п’ять пелюсток

І напівкруглий зелений листок,

А серединка у мене жовтенька.

Квітка я ніжна, низенька, дрібна.

А як запахну, приходить весна. (фіалка)

Для гри «Спільний звук»

Жирафа, телефон, шафа, Марфа, Федір, фіранка, фанера, фільм

Глянь, схрестились дві стеблини,

Бо висока лепеха.

Посміхнулася дитина: -

То зростає буква Х

Плоскогубці розійшлися,

Розсміялись : Ха-ха-ха!

Ці веселі плоскогубці

Схожі з літерою Х.

Для гри «Спіймай Х»

Хоч хвилі ходять і хлюпочуть,

Хоробрі наші хлопчаки

В човні хиткому їхати хочуть –

Вони хороші моряки (Н. Забіла)

Хлібна нива хвилювалась,

Хлібні зерна наливались.

Буде жито і пшениця.

Пахне медом паляниця

Ховрашкам давали рибу.

Ховрашки хотіли хліба

Ховрашки халви хотіли.

Та просити не уміли.

Ха-ха-ха! – сміються миші, -

Ми їм хліба не залишим

Хом’ячок тягнув пір’їнку,

Хом’ячиха теж пушинку.

Так по крихті назбирали

Та й на зиму ковдру мали. (Л. Лабовка)

А у нас у селі та дива самі:

Кізки ходять в сарафанах,

Цапки в штанях полотняних,

Вівці в кожушках,

Качки в чобітках,

А корівка гожа –

У гарній рогожі.

Холоднюча віхола

На вітрах приїхала.

Зашуміла віхола.

Холодом задихала.

На зелену конюшину

Дядько-конюх вивів коней:

Два гнідих і два рябих,

Три гривастих вороних.

Із конюшні повз ожину

На зелену конюшину.

Скільки їх?

Маленький Андрюха

Потилицю чуха:

Чому в мене вух аж два,

А гусак без вуха?

Відірву я вуха. –

Думає Андрюха –

І приклею гусаку –

Хай він маму слуха! (А. Базів)

Хом’ячок наш захворів -

Хтось холодним напоїв.

Хом'ячкові нудно в ліжку.

Ходить в гості сіра мишка

Скоромовки

Кричав Архип,

Архип охрип!

Не треба Архипу

Кричати до хрипу.

Летів горобець

Через верхній хлівець.

Ніс туди гороху

І нам дав потроху.

Хмариноньки, хмариноньки,

Химерні, волохаті

Вмостились на хвилинку

У хлопчика на хаті.

Фурчить, хурчить хуртеча,

Хуртеча-холоднеча.

Хома дома – Хими нема.

Хима дома – Хоми нема.

Хрумкає Настя

Сухарі хрум часті.

Для гри «Г чи Х»

Друг, кожух, поріг, горіх, ворог, ховрах, луг, жах, стіг, мох.

Загадки

Він і чорний, він і білий

І завжди він загорілий.

Як до столу ми йдемо,

То без нього не їмо. (хліб)

Соняшникова, запашна

Дітьми люба усіма.

Солодка і смачна така.

А зветься як вона? (халва)

Корінець пекучий дуже

Та усім потрібен він.

Ти здогадуєшся, друже?

Ця рослина зветься…. (хрін)

На стеблинах білосніжні

Розцвіли ромашки дві.

Третя вправо похилилась

Попід ними у траві.

Наче буква Ц з ромашок,

Зацвіла між трав і кашок.

Два стовпці в траві лежить,

Знизу перекладина.

Братик мовить: - Буква Ц

У траву покладена.

Заберемо. Школярі

Будуть вчити в букварі.

Із відра вода лилася

На колодязь помаленьку.

Замерзали на цямрині

Вряд бурульки-карамельки.

Мов мереживо звисає:

Та – з гачком, на тій – кільце.

Є тут цифри і фігурки

Й кришталева буква Ц

Буква Ц – внизу крючок,

Наче з краником бачок.

Для гри «Спіймай Ц»

Цапок водицю п’є з цеберка,

Скубе травицю на лужку.

Солодкий цукор чи цукерка –

Це теж цапкові до смаку. (Н. Забіла)

Цап забрів у двір рогатий –

Цуценя втекло до хати.

Цілу ніч йому не спалось

Цапа цуценя боялось

Цап до цапа в гості йшов.

Цап дороги не знайшов.

Ця до лісу, ця до гаю,

Ця – куди і сам не знаю.

Повернувся він у хлів

І капусту цілу з’їв.

Цвіркунець на скрипочці

Цвірінчить.

Горобець на гілочці

Ноти вчить.

Набундючивсь цап цибатий,

Не голився – бородатий.

Біля нього цапенятко

З бородою, хоч малятко.

Напекли млинців,

Назвали кравців.

А кравець за млинець

Та й побіг у танець.

Скоромовки

Летів горобець, сів на хлівець,

А як вийшов стрілець, то й утік горобець.

Уві сні сміється киця –

Киці, бач, криниця сниться.

Не з водою, а така,

Де по вінця молока. (М. Близнюк)

Усім подобається це куце цуценя.

Прислів’я

Кінець – ділу вінець.

Менше обіцяй, більше працюй.

В очі лисицею, а за очі вовчицею.

Хто працює, той і пшениці збирає.

Чистомовка

Ців-ців-ців! Ців-ців-ців!-

Налетіло горобців.

Горобцеві пісня ця

Без початку, без кінця

Ців-ців-ців! Ців-ців-ців!-

Погодуйте горобців!

Ця-ця-ця! – гарна мильниця.

Ці-ці-ці! – гарні лапки в киці.

Це-це-це! – кругленьке лице.

Ци-ци-ци! – побудували палаци.

Загадки

Білий, як сніг

У пошані у всіх.

До рота попав

Там і пропав. (цукор)

Він вправи добре знає.

Ночами добре грає

Не маючи ні нот, ні струн,

Всіх веселить малий … (цвіркун)

Хто мене роздягає, той сльози проливає. (цибуля)

Для гри «Спільний звук»

Цап, палац, палець, ціпок, цвіт, танці, століття, цегла, цемент, цілина.

Для гри «Ц чи Ц’»

Цілий день цукерки хрумає

Неслухняний цей Тарас.

Про цибулю як подумає,

Сльози котяться ураз.

Буква Ч немов стілець

Догори лиш ніжки

Навіть з цифрою 4

Буква схожа трішки.

Із сином батько пилососив.

Стільці до кухні переносив.

Угору – ніжки, донизу – спинку,

Буква Ч дивися синку.

Цілий день я букву Н

Доганяв як кішка мишку.

Наштовхнулася на пень

І зламала ліву ніжку.

Ну, тепер не утече

Від погоні буква Ч

Чапля знайшла черевички –

І мерщій пішла до річки.

Чапу-лапу, чапу-лапу,

В мене гарні черевички.

Поки тішилась, горіла,

Черевичок загубила

І стоїть вона в лозі

На одній своїй нозі.

Другу вгору підіймає –

Черевичка вже немає. (П. Воронько)

Для гри «Спіймай Ч»

Чубата чапля чваньковита

Через болото йде одна.

Чомусь з журавликом дружити

Не хоче капелька чудна. (Н. Забіла)

Черепаха в холодочку

Між травою на пісочку

Тягне шию бідолаха –

Виглядає чаплю чалу.

Чапля бачить – чепуриться.

Чом хлюпочуться щодня

В річці качка й каченя?

Чи не хоче мама качка

Вивчити дочку на прачку?

Через річку, через брід

Ходить чапля на обід.

Носить, носить жабенят

Для маленьких чапленят.

А маленькі чапленята

Скоро будуть вже літати.

Чапля чайці чемно мовить:

Чорногуз пішов на лови.

Чимчикує він до ставу

Через лози кучеряві.

Ніч не спали сиченята.

Полягали ранком спати.

На добраніч! – каже сич.

Бо в сичів же день – це ніч. (Г. Бойко)

Я печу, печу, печу

Діткам всім по калачу.

Зверху маком потрушу.

В піч гарячу посаджу.

Випікайтесь калачі

У натопленій печі.

Буду Катю, буду Лесю

Калачами частувати.

Маю книжку невеличку.

В ній живе руда лисичка

Та колючий їжачок,

Та солом’яний бичок

І зайчисько-вуханець,

І цвіркунчик-співунець.

Ще й Телесик на човні

Усміхається мені. (Х. Керит)

Чистить чижик пір'ячко

Бач, який чистенький!

Чорноока дівчинка

Також чепурненька.

Ходить чапля чап-чалап,

На обід шукає жаб.

Може й рибку десь знайде.

Чап-чалап! – це чапля йде.

Скоромовки

Женчик, женчик невеличкий

На женчику черевички

І шапочка чорненька,

І латочка червоненька.

У чотирьох черепах чотири черепашеняти.

Сорока сороченятам сорочки строчила.

Сорочки строчила, вишиванки шила.

Все білим і чорним, все чорним та білим,

Сорочки строчила, стрекотати вчила.

Загадки

То холодним, то гарячим

Вдома кожен мене бачив.

І співаю все від жару,

І пускаю з носа пару. (чайник)

Живе спокійно, не спішить.

Вона ніколи не біжить.

Під панциром без страху

Гуляє…. (черепашка)

Для гри «Спільний звук»

Часник, чобіт, човен, ніч, піч, річ,сич, січка, чоло.

Комиші шумлять: - Шу-шу…

Букву Ш я напишу.

Пів сторінки напишу,

Пів Тимошці залишу

Три стовпці, внизу межа –

От і вийшла буква Ш.

Каже братик Тимошу:

Хочеш, букву напишу?

Три стовпці, внизу межа -

Це для тебе буква Ш.

Букво Е, поглянь в люстерко.

Хто у ньому?

Е-е-е…тажерка!

Ляж, будь ласка, на підлогу,

Підніми угору ноги.

Буква Е тремтить від страху:

Схожа я тепер на Ш-ш-ш…афу.

Для гри «Спіймай Ш»

Шматок сальця шукає мишка.

У нашій шафі шарудить.

Як шугоне на мишку кішка!

А мишка – шусть, у шпарку вмить. (Н. Забіла)

Шпак шпачисі каже гнівно:

Шершень залетів в шпаківню!

Швидше шибеника гнати,

Шпаченят обороняти!

Швея шубу з шкіри шила.

Шила шубу ту без шила.

Не потрібно шило швеї.

Бо машина не у неї.

Дуже гарно шиє бабуся

Я від неї шити навчуся.

Я пошию білу кофтинку.

І помережу ляльці кофтинку

Зшию гарний одяг до свята.

Не впізнає мама і тато.

Шиє Люба, вишиває,

Шубку ляльці дошиває.

Шапку, шарф і шаровари

Шити мама помагає. (Л. Лужецька)

Вишиваю вишиваночку.

Вона буде брату Йваночку.

Вона буде вся у вишеньках,

Вся червоним рясно вишита.

Як веселка вишиваночка –

Подарунок для Іваночка. (В. Гринько)

Мій годинничку хороший,

Завтра вранці, дуже прошу,

Цокай ,цокай голосніше,

Щоб збудить мене раніше,

Щоб сказало сонце красне:

Ми з тобою стали вчасно,

День ми збільшити хотіли,

Бо у нас багато діла. (Н. Забіла)

Це Петрушка. Це нічого,

Що пришитий ніс у нього.

Це для того ніч пришитий,

Щоб малих дітей смішити. (Б. Вовк)

Шпак несе до нас весну із країв далеких

Прилітають зі шпаком ластівки й лелеки

Вже шпаківню у садку змайстрували діти.

Прилетять до них шпаки у шпаківню жити.

Чистомовка

Шепче шпак шпачисі шпарко:

Швидше ший шпакові шапку,

Шортики, штанці шкарпетки,

Шароварчики, щеблетки,

Шубку, шарфики шовкові.

Ший, шановна - швидко школа!

Шило шубку Шурі шило

Шовком, шерстю шви обшило

Вийшла шубка прехороша

Нашій Шурі на порошу.

Скоромовки

В горішнику горішина

Горішками обвішана

Оришка й Тимішко

Струшують горішки

Шишка на сосні, шапка на столі

Для мишки немає звіра страшнішого від кішки

Загадки

Чистенькі віконця сміються до сонця

Дітлахи довкола. Наша рідна ... (школа)

Гриць дивується , питає:

Що за пташка так співає,

Як горобчик цвірінчить,

Мов сорока, стрекотить.

А ще інколи буває,

Що кричить немов сова.

Хто ж виспівує отак?

Та то ж так співає… (шпак).

Озира зимовий ліс.

На морозі чистить ніс.

Для коханих пташеняток

У гніздечку у цей час –

Пуху, шишок і зерняток

На всю зиму він приніс. (шишкар)

Для гри на групування

Шорти, штанці, шкарпетки - це…..

Шафа – це…

Вишня, черешня це...

Чашка – це…

Для гри «Хто швидше?»

Жар – шар, дуб – душ, сум – шум,

Мило – шило, лоза – лоша, мити – шити

Папка – шапка, котик – кошик

Для гри «Спільний звук»

Шура, наш, шепіт, шапка, швачка , Саша, Маша

Для гри «Ш чи Ж»

Шишка, ніж, шашка, ложка, книжка, мишка, стежка, нишком,сажа, кішка

Розкажіть про букву Щ

А вона така ж як Ш.

Тільки в неї – каже Костик,-

Унизу праворуч хвостик.

Буква Щ сказала Ш:

Ти стрибаєш, як лоша.

Я на тебе дуже схожа,

Та стрибати так не можу.

А причина тут проста:

Я з хвостом, ти без хвоста.

Буква Щ завжди щаслива,

Щедра на слова і щира.

Ще щедрівки полюбляє

Зі щеням малим гуляє.

Ще смакує їй щавель.

Йде на щоглу в корабель.

Випадає із дощем,

Виростає під кущем. (Н. Філь)

Розкажу я вам, малята,

Ще й про літеру «зубату»

Подивися: буква Щ –

Щітка одяг вичища.

Ще є щітка для зубів,

Інша є для чобітків.

Буква Щ – зубата щука,

Хоч і хитра, хоч і злюка.

Та жива ж вона рибинка.

Бережи її, дитинко (М. Дяченко)

Букви І й О подружили,

Нову літеру створили.

Подивися: буква Ю,

Вам віночок слів зів’ю:

Юра, Юля, люлька, юшка,

Люба, Люда, Попелюшка.

Я прохаю всіх маляток:

Спробуй букву написати.

Коліщатко гумове

До палички приб’ю,

Порадую бабусю –

Змайструю букву Ю.

Букву Ю я впізнаю –

Трохи дивна буква Ю,

Нібито до ясена

буква О прив'язана.

Як зробити букву Ю?

Здогадався Йванко:

Букви І та О приб'ю

На коротку планку.

Як?- спитала буква я.-

Ця ялинка не моя?

А ялинка як почула,

У ярок якийсь стрибнула.

І гукає букві Я:

Не твоя я, а своя!!!

Стрічок дві, один вінок –

Буква Я іде в танок.

Десь пропала буква О,

Ми шукаємо давно.

Де ж поділася вона?

Не знайдемо до темна.

А вона, от чудасія,

Всілась букві Л на шию.

І від радості сія –

Ось де я! ось де я!

Ясени ледь-ледь шуміли

Яснооке сонце сіло.

Яструб ящірку несе.

Я – остання буква. Все

Хто між літер найскромніший? -

Назовіть її ім’я.

Буква Я найголосніше

Відгукнулася: « Це Я!»

Ну, а хто хвалько найбільший?-

Назовіть його ім’я.

Стало Я тихіше миші

І сказало: «Це не я» (І. Січовик)

Для гри « Спіймай Я»

Ялинка ясними вогнями

Яскраво світиться й сія.

Якраз до свята цими днями

Усю абетку вивчив я! (Н. Забіла)

Яка пісня в нас щодня!

Як співа жайвороня!

У гарячу літню днину

Аж до сонця спів той лине.

Яків яблука трусив.

Яків яблука носив.

А бабусенька Явдоха

Яблук всім дала потроху,

Щиро яблуню хвалила,

Що на всіх вона вродила.

Яків ягідок нарвав.

Ой, які червоні!

Яків їх в долоні взяв –

Аж горять долоні.

Колядниця, колядниця!

Добра з медом паляниця!

А без меду не така!

Дайте, дядьку, п’ятака!

Скоромовка

Якось Яків сіяв мак

Так-сяк, абияк.

Виріс ярий Яків мак.

Та щось коле як їжак.

Ящірка на ялику яблука на ярмарку в ящику везла.

Для гри «Спільний звук»

Яма, яблуко, цибуля, гуля, няня, дядя, ягоди, явір, ясен.

Загадки

Коли я потрібний – мене викидають.

Коли непотрібний – мене піднімають. (якір)

У святковому залі стоїть як картинка

Весела, зелена красуня….. (ялинка)

Я дерево-красень, зовуть мене… (ясен)

Хто абетку з нас вивчав,

Різні букви зустрічав.

Кожна з них від А до Я

промовля своє ім’я.

Безголосих буква нема

Лиш одна із них німа.

В неї голосу нема.

Здогадався ,певно, всяк –

Звуть цю букву… Ь.

А цей знак знає всяк –

Він як стиснутий кулак.

Він літера не нова

Він пом’якшує слова

А у слові «олівець»

Забігає аж в кінець.

Я сам, один завжди мовчу,

Без інших літер не звучу.

Та в алфавіті знає всяк –

Потрібен часто Ь.

Таня миє ополоник,

Доки борщик охолоне.

Каже мамі: - От так-так!

Схожий він на Ь.

Дідусь палить люльку,

Присмакує так.

Я дивлюсь на люльку –

Бачу Ь.

Тільки з тої люльки

Пихка і димить.

Погаси, дідусю,

Ь згорить!

Підняли ми букву Р

І поставили ось так.

Що ми маємо тепер – Ь (І. Січовик)

Як не крутись: чи так, чи сяк –

Потрібен в мові Ь.

Як пишем «ґедзь» чи «горобець»

Стає він в слові аж в кінець.

Півень, горобець, ведмідь –

Знак м’який в словах стоїть –

Журавель, дельфін і рись

М’який знак – не помились

Для гри «Спіймай Ь»

Гарненька кицька в мене є.

Біленьку лапоньку дає.

І не мурчить, а розмовляє.

Скажіть, такої в вас немає?

Тому веселиками звуться журавлі,

Що прилітають до веселої землі,

Що теплий день приносять на крилі

І залишають в нашому селі. (Г. Паламарчук)

Колискова

Ходить сонько по долині.

Мати гука до дитини:

Ой, ну,соньку, в колисоньку,

Заколиши дитиноньку.

Вона хоче,а не спить,

Мабуть, її дубцем бить.

Скоромовка

Сів Сень на пень, просидів цілий день.

Прислів’я

Як сіно косять, дощу не просять.

Казав ячмінь: - Кинь мене в грязь, то будеш князь.

Опеньки з’явилися – літо скінчилося.

Ластівки низько літають – дощ обіцяють.

Як почав орать, то в сопілку не грать.

Веселе місто Алфавіт

Прощається із вами,

Маленьких літер славний рід

Обернеться словами

Складайте в речення слова,

Їх у книжках читайте.

Веселе місто Алфавіт

Завжди ви пам’ятайте!

68

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу.