Дидактичний матеріал "Диктанти для ДПА"

Опис документу:
Диктанти для ДПА, 9 клас. "Перлини Закарпаття", " Долина нарцисів", " Мальви", " Наш спільний дім", "Українська хата", "Залюблений у планету Земля", "Джуринський водоспад", "Славні сини України". Дібрані тексти для диктантів достатньо насичені орфограмами й пунктограмами, опрацьованими учнями в курсі базової школи.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

Перлини Закарпаття

Закарпаття — унікальний куточок України, який має свою історичну й природну цінність.

Цей край славиться чудовими краєвидами: кришталево чистими річками й озерами, лісами, величними гірськими хребтами, цілющими джерелами. Крім того, закарпатці мають свою цікаву історію й багатовікові традиції, сформовані під впливом різних культур.

Найбільшим скарбом Карпат є дивовижне озеро Синевир, вода в якому настільки прозора, що можна побачити дно й мешканців водойми. У цьому озері розводять форель, виловлювати яку суворо заборонено. Поруч — Синевирський парк, який має унікальну флору й фауну.

Одним із чудес Закарпаття вважають долину нарцисів. Під час цвітіння ця долина вкривається білим покривалом на декілька кілометрів. Аби туристам було легше знайти це диво, біля нього спорудили пам'ятник нарцису.

Відвідавши місто Ужгород, ви зможете побачити найдовшу липову алею, посаджену понад сто років тому. Завдяки різним сортам цвітіння липи триває протягом місяця. Окрім того, в Ужгороді є багато дерев сакури, у період цвітіння якої місто перетворюється на маленьку Японію.

А ще на Закарпатті збереглося багато величних будівель. Палац Шенборнів найромантичніша з-поміж них, адже нагадує казкове королівство посеред прадавнього лісу в оточенні гір.

171 слово                                                   А. Акуленко

Долина нарцисів

Нарцис вузьколистий росте в Україні лише на Закарпатті. Долина нарцисів – унікальна природна пам’ятка в урочищі Креші поблизу міста Хуст. Це єдине місце в Східній Європі, де існують природні зарості цієї білосніжної квітки. Схожі, але менші за площею популяції є ще в таких місцях: Альпах, Румунії, деяких країнах на Балканах. 

Науковці вважають, що багато тисячоліть тому, рятуючись від льодовика, квіти переселилися в хустську долину. Про це місце люди переповідають багато легенд. Одна з них є переспівом давньогрецького міфу про Нарциса.

Друга легенда оповідає про татарське лихоліття. Коли ординці напали на Закарпаття та взяли приступом Хотинський замок, місцеві жителі припинили опір і піднесли в дарунок переможцям набиті нарцисовими квітами подушки як знак покори. Вороги зраділи, але вони, звісно, не знали, що нарцис – отруйна квітка, а той, хто засне на такій подушці, ніколи більше не прокинеться. Отже, уранці в ординському таборі мало хто побачив схід сонця. Нажахані подіями, татари втекли зі страшного краю.

Долина в період цвітіння – незабутнє видовище. Цей феномен вартий того, аби хоч раз у житті його побачити.

За О. Волосевич (168 слів)

Мальви

Палахкотять біля вікон животрепетним вогнем розвихрені мальви, пломеніють червоними язиками багаття під самісіньку стріху, того й гляди, від їхнього полум’я загориться хата…

До пишного розмаїття мальв усі давно звикли, і стали вони невід’ємною частиною родини. Щороку ранньою весною з-під землі з’являлося зелене пагіння, за кілька ночей воно виростало вище призьби, привітно заглядало у вікна. На високих стеблах в’язалися десятки бутонів, які в кінці весни зацвітали червоними, світло-рожевими та темно-пурпуровими квітами. Здавалося, то й не квіти, а якийсь чарівник розвішав на пружних високих пагіннях малинові, жовтогарячі, сріблясті дзвоники. Вечорами тихими, коли спадала літня спека, мальви стояли урочисті з-посеред золотого надвечір’я, тихо граючи чарівну пісню на своїх чутливих трубках.

І тоді стара хата ставала незвичайною, бо стояла вся в прекрасному живому вінку, у центрі пелюсткового багаття. І ніякі казкові кришталеві палаци не могли зрівнятися з чарівним видовищем простої селянської оселі серед буйноти барвистих мальв. Іншим ставало подвір’я, і трохи похилі дощані ворота, і плетений тин, який уростав у рожеву гущавину. Дівчата любили вогнисті рожі, бо й самі нагадували чимось ці квіти.

За І. Цюпою (168 слів)

Наш спільний дім

Навколо вирувало жовтогаряче, темно-червоне, ніжно-блакитне, золотаво-коричневе, світло-рожеве море квітів. Здавалося, їм немає кінця-краю. Хотілося розглянути кожну квітку, але з часом ставало зрозуміло: це просто неможливо.

Поступово погляд переходив на розкішні хризантеми – улюблені квіти японців. І раптом серед них – чорнобривець! Але зовсім не такий у нього запах у нас, в Україні. Я навіть трохи розгубився, не розуміючи причини цього явища. Не втерпів, зірвав маленький листочок і розтер його між пальцями. І тоді зелене єство рослини заговорило до мене по-рідному духмяним ароматом – терпкуватим, гострим. Чорнобривець ніби казав, що Земля наша не така вже й велика і що невидимі нитки зв’язують цей чорнобривець на острові Ікеда з його побратимом на березі Дніпра. Він говорив про те, що живить їх одна мати – наша Земля. І тоді подумалося, що не такі вже й глибокі океанські западини та високі гірські хребти розділяють нас, людей різних континентів. 

Земля – наш спільний дім. Саме від кожного з нас залежить, що буде на нашій планеті завтра. Про це потрібно пам’ятати завжди.

За В. Брюховецьким (161 слово)

Українська хата

Традиційне українське житло – хату – недарма порівнюють із сонцем, навколо якого обертається весь світ національних традицій і звичаїв. Її конструкція – справжній солом’яно-глиняний шедевр, що досяг досконалості за багато століть.

Залежно від регіону й особливостей місцевого клімату матеріали для зведення стін могли використовуватися якнайрізноманітніші, а саме: дерен, земля, глина, змішані з різаною соломою, а також очерет, хмиз, колоди тощо.

Незважаючи на місцеві розходження, українські хати зазвичай мали однакове планування: складалися з трьох ізольованих одне від одного приміщень. Ліжко, мисник, стіл під іконами на покуті, лави вздовж стін – усі ці предмети побуту були обов’язковими для оселі. Ікони прикрашали засушеними духмяними квітами: чорнобривцями, волошками, гвоздиками, барвінком – і драпірували полотняними, власноруч вишитими господинею рушниками. Піч розмальовували традиційними символами – оберегами.

Неодмінним атрибутом української хати була дерев’яна, прикрашена орнаментами скриня. Часто на ній малювали козака Мамая, який був, мабуть, найулюбленішим героєм українського фольклору. У скринях зберігали святкове вбрання та повсякденний одяг, вінки, рушники, прикраси, а в прискринку (маленькій шухлядці вгорі, уздовж бічної стінки) – різноманітне зілля, яке, як вважали, мало цілющу силу.

За А. Клімовим (165 слів)

Залюблений у планету Земля

Усесвітньо відомий Володимир Іванович Вернадський присвятив своє життя вивченню Землі. Саме цей учений започаткував численні напрями наукових досліджень, згуртував плеяду відданих науці людей. Він заснував багато нових наук, а саме: геохімію, біогеохімію та радіогеологію.

Вернадський популяризував нові відкриття та, цікавлячись науковою думкою світу, здійснював зарубіжні мандрівки. Виступав з лекціями в Парижі, Берліні, Празі. Для обчислення геохімічної енергії життя науковець запропонував математичні формули. На думку вченого, планета й організм настільки нерозривно пов’язані, що цей зв’язок цілком можна показати в розрахунках. Саме для цього він вивів 21 рівняння.

Космічне походження життя на Землі вчений убачав не в занесенні органічних речовин з далеких просторів всесвіту, а в космічних витоках організації біосфери. До речі, саме ця ідея змінила традиційні уявлення про основи життя. З часу створення цієї теорії пройшло вже понад півстоліття, проте вона не старіє в наші дні, а набуває нового значення. Учений застерігав людство про небезпеку негативних наслідків наукових відкриттів, а також закликав дбати про благополуччя нашої домівки – планети Земля.

За О. Ємченком (160 слова)

Джуринський водоспад

Джуринський водоспад – одне з неповторно красивих місць України. Це найбільший рівнинний водоспад Європи, який має шістнадцять метрів заввишки. Тече він біля села Нирків на Тернопільщині. 

До речі, ця пам’ятка виникла завдяки втручанню людини. Як свідчать перекази, колись неподалік теперішнього водоспаду стояв неприступний Червоногрудський замок графині Любомирської. У цьому місці річка Джурин, що текла по своєрідному каньйону, робила закрут, омиваючи півострів, на якому височів палац. Місцина ця була невимовно красивою: могутні дерева та чисті води, спів птахів і горді лісові мешканці – усе це було схоже на справжній райський куточок. Саме тому, мабуть, багато хто хотів загарбати цю територію. Після невдалої тривалої облоги турки вирішили повернути русло річки, відкриваючи собі підступ до не скореного ними замку. Ось так утворився Джуринський водоспад. Підтвердження цієї легенди – безводний, порослий де-не-де віковічними деревами глибокий рів навколо руїн фортеці. 

Особливе враження ця місцина справляє на початку зими, коли на стежці до водоспаду крізь білосніжну ковдру проступає вогненно-червоний ґрунт, а прозора вода стікає по оксамитовому зеленому килиму з моху.

За А. Клімовим (160 слів)

Славні сини України

У кожного народу минуле, сучасне та майбутнє зв’язані воєдино мріями  та  людською пам’яттю, яка споконвіків передається з покоління в покоління, живе в писаних і матеріальних пам’ятках. Щоб упевнено рухатися вперед, щоб ясніше розуміти шляхи, які пройдено, розуміти сучасність, треба знати минуле, знати історію.

На Дніпрі, за порогами, у першій половині ХVІ століття українське козацтво створило славнозвісну Запорізьку Січ, яка прославилася не лише своєю військовою силою та майстерністю, своїми перемогами, а й демократичним устроєм та освітою. Упродовж тривалого часу Січ була центром військової сили українського народу. 

На Січі брали до уваги такі риси: хоробрість, кмітливість, розум, досвід і, звичайно, безмежну відданість Україні. Запорізькі козаки були героїчними захисниками свого народу. Вони билися з ворогами скрізь: у Криму, на Чорному морі, на Дунаї, на турецькій території – і скрізь перемагали. У ті часи про них писали так: «Не знайти деінде на землі більш сміливих, які б так мало боялися смерті». Січ була справжнім осередком освіти: на її території, крім військових шкіл, були і звичайні.

За П. Шелестом (161 слово)

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Курс:«Розвиток і саморозвиток професійної креативності вчителя »
Ілляхова Марина Володимирівна
36 годин
590 грн