До ЗНО з МАТЕМАТИКИ залишилося:
0
5
міс.
0
5
дн.
0
0
год.
Готуйся до ЗНО разом із «Всеосвітою»!

Дидактичний матеріал: "Японія 1918-1939 рр."

Опис документу:
Шановні колеги, пропоную вашій увазі опорний конспект до теми: "Японія 1918-1939 рр." Систематизований матеріал дає можливість звернути увагу учнів на головне, опорний конспект допоможе учням краще запам'ятати навчальний матеріал.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

Японія 1918-1939 рр.

Проблемне питання: В чому полягають причини агресивної політики Японії?

Словничок:

Теноїзм – ідеал відданості імператорові.

Бусидо – кодекс честі самураїв.

Імператор Мейдзі поставив перед собою завдання європеїзувати Японію для цього було проведено ряд заходів: проголошено загальну рівність всього населення; свободу релігії4 запроваджено обов’язкову освіту спочатку французького, а згодом німецького типу; загальну військову повинність; нову армію було організовано на прусський манер, а флот – на англійський; студенти отримали можливість навчатися у західноєвропейських університетах; велика увага приділялася розвиткові легкої промисловості.

Розвиток Японії в 20-ті роки

Прояви демократичного розвитку

Прояви експансіоністської політики

Запровадження загального виборчого права для чоловіків

Становлення багатопартійності

Розгортання багатопартійності

Розгортання масового робітничого та демократичного рухів.

Започаткування створення системи соціального забезпечення.

Розробка планів широкомасштабної експансії у Тихоокеанському регіоні (меморандум Танака)

Зміцнення і переозброєння флоту, армії. Збільшення військових витрат

Зміцнення зв’язків між правлячою елітою та найбільшими концернами.

Здійснення обмежених військових акцій у Китаї

Придушення антияпонського повстання у Кореї.

Прийняття закону про охорону громадського порядку, який посилив поліцейські переслідування.

У 1927 р. після чергової урядової кризи, до влади прийшла партія сейюкай на чолі з генералом Танака. У липні 1927 року генерал Танака надіслав імператору меморандум, в якому проголошувався курс на світове панування Японії.

Причини мілітаризації країни:

  • Зростання економічних, соціальних проблем

  • Нестабільність у суспільстві

Етапи зовнішньої агресії Японії:

Становлення тоталітарного режиму в Японії

Сфера діяльності

Характеристика

Політика

Поступове усунення і заборона політичних партій, профспілок із політичного життя. (Замість розпущених політичних партій створювалася Асоціація допомоги трону, а замість профспілок – Патріотична промислова асоціація Великої Японії.

Репресії проти представників демократичних сил.

Заколоти «молодих офіцерів».

Проголошення курсу «на мобілізацію національного духу».

Економіка

Мілітаризація економіки

Установлення воєнно-державного контролю над економікою через систему асоціацій, на чолі яких ставали представники найбільших корпорацій (створення «нової економічної структури»).

Демпінг у зовнішній торгівлі.

Мобілізація усіх ресурсів на підготовку до війни.

Ідеологія

Мілітаризм і експансіонізм.

Курс нас творення «Великої східно-азійської сфери спільного процвітання».

Особливості авторитарно-монархічного режиму в Японії

Перетворення на диктатуру військово-бюрократичних груп та корпорацій

Зміни в політичній структурі (установлення жорстокого політичного контролю військово- державної бюрократії над суспільством. Розпуск усіх політичних партій. Створення реакційно-шовіністичної організації «Асоціації допомоги трону», видання в 1938 р. закону «Про загальну мобілізацію нації»). Установлення військово-державного контролю над економікою

Китай у міжвоєнний період.

«Рух 4 травня» (1919 р.)

Причини

Не виправдання сподівань населення на покращення становища країни після Першої світової війни, скасування контрибуції, накладеної європейськими державами після придушення «боксерського повстання»

Передача Японії за версальським договором німецьких концесій у Шандуні.

Про японська політика правлячої верхівки.

Привід

Розгін демонстрації пекінських студентів із вимогами до уряду повернути півострів Шандунь, звільнити прояпонськи налаштованих чиновників та оголосити бойкот японським товарам.

Учасники

Студенти, робітники, підприємці, промисловці.

Результати

Усунення з посад прояпонськи налаштованих чиновників, звільнення заарештованих; китайська делегація не підписала Версальського миру.

Наслідки

Зростання національної свідомості

Утворення політичних партій та організацій лівого напряму, що виступали за об’єднання країни, звільнення від іноземного засилля і проведення соціальних реформ.

Створення у1921 р. Комуністичної партії Китаю (КПК), яка швидко стала впливовою політичною силою країні. комуністи вбачали в революції єдиний засіб відродження країни.

Розгортання руху за «нову культуру», зокрема, уведення в літературу мови, близької до побутової. Це дало змогу отримати освіту багатьом мільйонам китайців.

Радикалізація національно-визвольного руху.

Національна революція в Китаї у1925-1927 рр.

Причини

Напівколоніальна залежність Китаю

Роздробленість країни.

Невирішеність аграрного питання.

Прагнення радянського керівництва і Комінтерну до розпалу світової революції

Завдання

Об’єднання Китаю

Здійснення модернізації країни

Звільнення від колоніального поневолення

Вирішення аграрного питання

Привід

Розстріл у Шанхаї англійською поліцією мирної демонстрації китайських студентів

Основні події

Оголошення уряду в Гуанчжоу національним

«Північний похід» армії Гоміндану під керівництвом Чан Кайші (липень1926 – початок 1927 рр.)

Розрив між партією Гоміндан і КПК.

Переворот і розправа над комуністами (квітень 1927 р.). встановлення особистої влади Чан Кайші.

Розгром мілітаристських угрупувань. Об’єднання країни.

Результати і наслідки

Об’єднання Китаю під владою Гоміндану (Чан Кайші)

Започаткування соціально-економічних перетворень з метою модернізації країни

Набуття Китаєм реального суверенітету.

Розгортання громадянської війни між партією Гоміндан і КПК.

Політика Гоміндану

Внутрішня

Зовнішня

Зміцнення державного сектору економіки

Запровадження системи державного контролю над фінансами: банками, страховими кампаніями,податками і митом.

Сприяння приватним інвестиціям.

Обмеження привілеїв іноземного капіталу,сприяння розвитку місцевого капіталу.

Прийняття закону про працю, створення системи офіційних державних профспілок, установлення мінімального рівня заробітної плати.

Прийняття закону про право власності,що сприяло розвитку приватного підприємництва, а також законів, що гарантували права громадян.

Прийняття у 1930 р. аграрного закону, що обмежував розміри орендної плати, встановлював межі земельних володінь

Прийняття закону про право власності, що сприяло розвитку приватного підприємництва, а також законів, що гарантували права громадян.

Прийняття у 1930 р. аграрного закону, що обмежував розміри орендної плати, встановлював межі земельних володінь, захищав права орендарів.

Відновлення митної автономної і водночас ліквідація внутрішніх митних перепон.

Передача Китаю 20 із 33 концесій.

Проба отримати закордонні позики для реконструкції країни закінчилися поразкою. Почався навіть відплив іноземного капіталу з країни.

Погіршення зовнішньополітичного становища Китаю після японської агресії у Манчжурії (1931-1932 рр.). усі зусилля китайського керівництва отримати допомогу держав Заходу в боротьбі проти Японії не мали успіху.

У 1935-1936 рр. Чан Кайші знову звернувся по допомогу до СРСР , із яким ще у 1927 р. розірвав відносини.

Спроби домогтися економічної незалежності від Заходу, налагодити з ним рівноправні відносини не мали успіху. Чан Кайші продовжив політику лавіювання між Заходом і СРСР.

Висновок: Значного ефекту реформи не мали, хоч і забезпечили відносну стабільність. У роки гомінданівського правління в Китаї домінувала традиційна китайська система управління господарством. Згідно з якою держава виступала верховним власником і вищим суб’єктом влади.

Громадянська війна в Китаї (1927- початок 1950-х рр.)

Етапи

Характеристика

1927-1934 рр.

Розрив відносин між Гомінданом і КПК. Перехід комуністів до збройної боротьби. Створення радянських районів. У 1930-1934 рр. армія Чан Кайші здійснила п’ять походів проти радянських районів, унаслідок яких армія Гоміндану розгромила основні сили Червоної Армії та ліквідувала радянські райони. Рух за встановлення радянської влади в Китаї зазнав поразки, але не був знищений.

1934-1937 рр.

У 1934-1935 рр. під керівництвом Мао Цзедуна, що в 1931 р. став лідером КПК, стотисячна партизанська армія, здійснивши «Великий похід» (пройшла збоями 12тис. км.), перебазувалася до Північного Китаю – ближче до СРСР і фронту, який утворився після окупації Японією Маньчжурії. Тут на стику трьох провінцій, Шеньсі, Ганьсю і Нінся, було утворено Особливий прикордонний район. Який став базою для подальшого відновлення і розгортання комуністичного руху.

1937-1945 рр.

Об’єднання зусиль Гоміндану і КПК у боротьбі з японською агресією. Періодичні сутички між військами Гоміндану і КПК. Вироблення та відпрацювання основних положень ідеологічних основ китайського комуністичного руху, проведення аграрних реформ у районах, контрольованих комуністами. Наприкінці Другої світової війни КПК стала масовою селянською партією, яка мала значні військові сили (8 армія НРА і 4 нова армія НРА).

1946-початок 1950-х років

Спроба Гоміндану розгромити КПК і поразка Гоміндану. Втеча провідників партії і залишків армії Гоміндану на о. Тайвань. Проголошення комуністами Китайської Народної Республіки. Встановлення контролю КПК над континентальною частиною Китаю.

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Курс:«Селф-коучинг (самонаставництво) як технологія професійного розвитку педагога Нової української школи»
Вікторія Вікторівна Сидоренко
36 годин
590 грн

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.