Сьогодні відбувся
Кабінет психолога:
«
Здатність до саморегуляції – основа духовного розвитку. Нові інструменти й підходи
»
Взяти участь Всі події

Дидактичні ігри на уроках математики в 5-6 класах

Математика

15.03.2021

1082

59

0

Опис документу:
Цей матеріал описує повну структуру дидактичної гри, її компоненти, етапи уроку на яких доцільно буде використати дидактичну гру, а також приклади дидактичних ігор які можна використати під час проведення уроків.
Перегляд
матеріалу
Отримати код

Дидактичні ігри на уроках математики

(з прикладами)

Дитяча уява настільки стрімка, що часом сягає польоту стріли. Отож учитель, особливо на уроках математики, повинен розвивати кмітливість, гнучкість мислення, ініціативу, дитячу фантазію, уяву. Відомий учений Блез Паскаль, якось сказав, що предмет математики такий серйозний, що зробити його цікавим не тільки можна, а й треба. Ігнорування ігровими моментами на уроках математики призводить до того, що діти певною мірою втрачають інтерес до цього предмета. Багаторічні спостереження свідчать про те, що уроки мають нести не лише абстрактні навантаження, а й увінчуватися практичними та дієвими смислово-предметними й цікавими для дітей казковими та ігровими елементами.

Формувати стійкий інтерес до предмета вчителю дає змогу насамперед зміст матеріалу, який вивчається, вміле поєднання форм і методів роботи на уроці, моральний клімат у відносинах як учителя з учнями даного класу, так і міжособисті стосунки школярів. Отже, дидактичні ігри на уроках математики посідають неабияке значення. Дидактичні ігри можна широко використовувати як засіб навчання, виховання, розвитку. Основний навчальний вплив належить дидактичному матеріалу (сам термін «дидактична гра» підкреслює її педагогічну спрямованість).

Дидактичну гру потрібно відрізняти від гри взагалі та ігрової форми занять, хоча цей поділ умовний.

Ігрова форма занять створюється на уроках за допомогою ігрових прийомів і ситуацій, які виступають як засіб стимулювання учнів до математичної діяльності.

Реалізація ігрових прийомів і ситуацій при урочній формі занять відбувається за наступними основними напрямками:

  1. дидактична мета ставиться перед учнями у формі ігрової задачі;

  2. учбова діяльність учнів піддається правилам гри;

  3. учбовий матеріал використовується як засіб гри;

  4. в учбову діяльність вводиться елемент змагання, який переводить дидактичну задачу в ігрову,

  5. успішність виконання дидактичного завдання зв’язується з ігровим результатом.

Дидактична гра має свою стійку структуру, яка відрізняє її від усякої іншої діяльності. Структура - це основні елементи, що характеризують гру як форму навчання та ігрову діяльність одночасно. Виділяються наступні структурні складові дидактичної гри:

  1. дидактичне завдання (або пізнавальний зміст);

  2. ігровий задум;

  3. ігрова дія;

  4. правила гри;

  5. обладнання;

  6. результат гри (підведення підсумків).

На відміну від ігор взагалі дидактична гра володіє істотною ознакою - наявністю чітко поставленої мети навчання й відповідного їй педагогічного результату, які можуть бути обґрунтовані, виділені в явному вигляді й характеризуються учбово-пізнавальною спрямованістю. Особливістю дидактичної гри для школярів 5-6 класів є те, що вона викликає активізацію їх розумової діяльності, сприяє виникненню внутрішніх мотивів навчання.

Зупинимося детальніше на структурних компонентах дидактичної гри. Ігровий задум - перший структурний компонент гри - виражений, як правило, в самій назві. Він закладений у тому дидактичному завданні, яке треба вирішити в учбовому процесі. Ігровий задум часто виступає у вигляді питання, яке ніби проектує хід гри або у вигляді загадки. У будь-якому випадку він додає дидактичній грі пізнавальний характер, пред'являє до учасників гри певні вимоги відносно знань.

Кожна дидактична гра має правила, які визначають порядок дій і поведінку школярів, що вчаться в процесі гри, та сприяють створенню на уроці робочої атмосфери. Тому правила дидактичних ігор повинні розроблятися з урахуванням мети уроку та індивідуальних можливостей учнів. За таких умов проявляється самостійність, наполегливість, розумова активність підлітків, є можливість появи в кожного учня відчуття задоволення, успіху. Крім того, правила дидактичної гри виховують уміння управляти своєю поведінкою, підкорятися вимогам колективу.

Істотною стороною дидактичної гри, її основою є ігрові дії. Вони регламентують правила гри, сприяють пізнавальній активності учнів, дають їм можливість проявити свої здібності, застосувати наявні знання, вміння та навички для досягнення цілей гри. Дуже часто ігрові дії передують усним рішенням задачі.

Вчитель як керівник дидактичної гри, направляє її в потрібне дидактичне русло, при необхідності активізує її хід різноманітними прийомами, підтримує інтерес до гри, підбадьорює того, хто відстає. Ігрові дії є засобами реалізації ігрового задуму, також вони включають дії, спрямовані на виконання дидактичного завдання.

Основою дидактичної гри, яка пронизує собою її структурні елементи, є пізнавальний зміст. Він полягає в засвоєнні тих знань і вмінь, які застосовуються при вирішенні учбової проблеми, поставленої дидактичною грою.

Обладнання дидактичної гри значною мірою включає обладнання уроку. Це наявність технічних засобів навчання, кодопозитивів, діафільмів. Сюди також відносяться різні засоби наочності: таблиці, моделі, а також дидактичні роздаточні матеріали, прапорці, якими нагороджуються команди - переможці.

Дидактична гра має певний результат, який є фіналом гри, додає їй закінченості. Він виступає, перш за все, в формі рішення поставленої учбової задачі та дає учням моральне й розумове задоволення. Для вчителя результат дидактичної гри завжди є показником рівня досягнень у засвоєнні знань або в їх застосуванні. Необхідно при цьому відзначити досягнення кожної дитини, підкреслити успіхи слабших дітей.

Усі структурні елементи дидактичної гри взаємозв'язані між собою, а відсутність основних елементів - руйнує гру. Без ігрового задуму й ігрових дій, без організуючих гру правил, дидактична гра або неможлива, або втрачає свою специфічну форму, перетворюється на виконання вказівок, вправ. Тому при підготовці до уроку, що містить дидактичну гру, необхідно скласти коротку характеристику ходу гри (сценарій), вказати тимчасові рамки гри, врахувати рівень знань і вікові особливості учнів [1].

Поєднання всіх елементів дидактичної гри і їх взаємодії підвищують організованість й ефективність гри, що приводить до бажаного результату.

Дидактичні ігри наголошуються учбовими завданнями, які реалізуються в процесі гри, правилами ігрових дій, формою організації гри, часом проведення, оснащенням тощо. Цінність дидактичних ігор полягає в тому, що в процесі гри діти в значній мірі самостійно набувають нові знання, активно допомагають один одному [2].

У всьому різноманітті ознак, властивостей, функцій дидактичних ігор можна виділити такі, які можуть лягти в основу їх класифікації залежно від дидактичного завдання гри:

  1. на підготовку до вивчення нового матеріалу;

  2. на вивчення нового матеріалу;

  3. на закріпленні нового матеріалу.

Залежно від виду дії:

1) розраховані на розумову діяльність;

  1. практичного характеру;

  2. змішаного типу, що передбачають виконання як практичних, так і розумових дій.

За формою організації:

1) загальнокласні;

  1. групові;

  2. індивідуальні.

Ігри, що реалізовують зміст розділів програми математики 5-6 класів можуть бути кваліфіковані:

  • ігри, що сприяють засвоєнню арифметичних дій і формуванню обчислювальних навиків;

  • ігри, що сприяють засвоєнню геометричного матеріалу та інші.

Важливо чітко розрізняти дидактичні ігри та ігрові прийоми, які використовуються при навчанні дітей. Згодом значення дидактичних ігор як способа навчання дітей знижується, тоді як ігрові прийоми, як і раніше, використовуються вчителями. Вони потрібні для розвитку уваги школярів, зняття в них напруги, вони під силу навіть слабким учням.

Необхідно відзначити у зв'язку з цим наступне. На жаль, деякі педагоги сприймають дидактичну гру лише як розважальний і організуючий момент уроку, що дозволяє зняти розумову напругу. Це уявлення не правильне. В цьому випадку гра не входить органічно в урок, тому можна погодитися з тим, що "не вміючи побудувати справжню дидактичну гру, яка будила б думку учнів, деякі вчителі вдягають у ігрову форму навчання тренувальні вправи"[1].

Найголовніше полягає в тому, щоб дидактична гра органічно поєднувалася з серйозною, напруженою працею, не відволікала учня від навчання, а навпаки, сприяла б інтенсифікації розумової роботи [3].

Ігрові прийоми як спосіб пояснення мети уроку. Головним елементом учбової діяльності є осмислення мети, яке найтіснішим чином пов'язано з пізнавальними інтересами учнів.

Дуже часто вчитель просто записує на дошці тему уроку й відразу ж починає пояснення. Звичайно, такий прийом не порушує в учнів ні інтересу, ні бажання пізнати нове. Й зовсім по-іншому сприймається мета уроку, коли учні самі стають дослідниками тієї або іншої проблеми, самі переконуються в необхідності вивчення теми.

Наприклад, при вивченні ділення десяткового дробу на 10; 100; 1000 тощо, можна відразу не формулювати тему уроку, а запропонувати учням наступну систему завдань:

1. Діти, спробуйте здогадатися, як можна швидко виконати ділення:

138,5:10; 138,5:100; 138,5:1000 ...

2. Поясніть, чому 8,45:100 дорівнює 0,0845. Якщо не можете, то прочитайте в підручнику правила ділення десяткових дробів на 10; 100; 1000 .

3. Придумайте самі схожий приклад і запропонуєте його вирішити товаришеві по парті.

На наш погляд після виконання такої системи завдань мета уроку буде зрозуміла всім учням і засвоєння теми буде швидшим і якіснішим.

Виховання самоконтролю в грі Щоб у школяра була належним чином сформована учбова діяльність, необхідно в кожен етап роботи включати самооцінку. Учень повинен уміти реально оцінювати свої сили, бачити, що в темі він поки що не зміг засвоїти і над чим йому потрібно працювати.

Умови проведення дидактичних ігор на уроках Організувати та провести дидактичну гру - завдання достатньо складне для педагога, тому при її організації необхідно дотримуватися наступних положень:

1) наявність у педагога певних знань і вмінь щодо проведення дидактичних ігор;

2) виразність проведення гри - що забезпечує інтерес дітей, бажання слухати, брати участь у грі;

3) правила гри повинні бути простими, точно сформульованими, а математичний зміст наочного матеріалу - доступний розумінню школярів. Інакше гра не викличе інтересу та проводитиметься формально;

4) дидактичний матеріал для гри повинен бути зручний у використанні, інакше гра не дасть належного ефекту;

5) у дидактичній грі пізнавальний елемент повинен поєднуватися з цікавістю;

6) при проведенні гри, пов'язаної зі змаганнями команд, повинен бути забезпечений контроль за її результатом з боку всього колективу учнів або вибраних осіб. Облік результатів змагання повинен бути відкритим, ясним і справедливим. Помилки в обліку, неясність у самій організації обліку приводить до несправедливих висновків про переможців, а отже, і до незадоволення учасників гри [1].

Кожен учень повинен бути включений у гру і бути в ній активним учасником. Тривале очікування своєї черги для включення в дидактичну гру знижує інтерес дітей до цієї гри.

Якщо на уроці проводиться декілька дидактичних ігор, то легкі і більш складні за математичним змістом повинні чергуватися. Якщо на декількох уроках проводяться дидактичні ігри, пов'язані зі схожими розумовими діями, то за змістом математичного матеріалу вони повинні задовольняти принципу: від простого до складного, від конкретного до абстрактного.

Зміст дидактичних ігор повинен відповідати основним вимогам до результатів навчання математики, віковим особливостям школярів і бути цікавим для них. Грою потрібно захопити, а не примусити брати участь у грі. У процесі гри учні повинні математично грамотно проводити свої міркування, мова їх повинна бути правильною, чіткою, короткою. Гру потрібно закінчити на даному уроці й отримати чіткий результат. Тільки в цьому випадку вона зіграє позитивну роль.

Тобто грамотне проведення дидактичної гри забезпечується чіткою організацією.

Перш за все, педагог повинен усвідомити та сформулювати мету дидактичної гри, відповісти на питання: які вміння й навички діти засвоять в процесі тієї чи іншої дидактичної гри; якому моменту дидактичної гри треба приділяти особливу увагу; які виховні цілі переслідуються при проведенні тієї чи іншої дидактичної гри?

Головне завдання педагога - направити сили учнів на навчання та працю, а сам урок зробити серйозним, цікавим і продуктивним. Необхідно визначитися з кількістю учнів які будуть приймати участь у дидактичній грі на уроці. Треба прагнути, щоб у грі брав участь кожен учень. Але якщо ігрову діяльність здійснює частина дітей, то останні учні повинні виконувати роль контролерів, суддів, тобто теж повинні бути задіяні в грі.

Наступним важливим етапом при організації дидактичної гри є підбір дидактичних матеріалів. Важливо слідкувати за збереженням інтересу школярів до гри. Якщо інтерес відсутній чи згасає, не потрібно нав’язувати гру учням, оскільки дидактична гра з примусу губить своє дидактичне та розвиваюче значення. Вчителю необхідно своєчасно вжити дії, котрі приведуть до зміни ситуації (доброзичливе ставлення, емоційна мова, підтримка «слабких» та ін.)

Крім цього, потрібно чітко спланувати часовий параметр гри. Зокрема, як із найменшою витратою часу познайомити дітей із правилами дидактичної гри. Необхідно передбачити, які зміни можна внести до дидактичної гри, щоб підвищити активність та інтерес дітей, врахувати можливі виникнення незапланованих ситуацій у проведенні дидактичних ігор. Важливо продумати висновок, критерії оцінювання, підведення підсумків після проведення дидактичної гри. Велике значення має колективний аналіз дидактичної гри. Оцінювати слід і оперативність, і - головне - якість виконання ігрових дій дітьми [4].

Обов'язково потрібно звернути увагу й на прояв поведінки дітей у грі - як виявлялася взаємовиручка, наполегливість у досягненні мети. Постійно потрібно коментувати дітям їх досягнення.

Важливо продумати поетапний розподіл ігор і ігрових моментів на уроці. На початку уроку мета гри - організувати й зацікавити дітей, стимулювати їх активність. У середині уроку дидактична гра повинна вирішити задачу засвоєння теми; в кінці – дидактична гра може носити пошуковий характер. На будь-якому етапі уроку гра повинна відповідати наступним вимогам: бути цікавою, доступною, включати різні види діяльності дітей.

Дидактична гра може бути проведена на уроках різних типів. Наприклад, на уроці пояснення нового матеріалу повинні бути заплановані практичні дії дітей з групами предметів або малюнків, на уроках закріплення матеріалу використовують дидактичні ігри на відтворення властивостей дій і обчислювальних прикладів.

У системі уроків з теми важливо підібрати ігри на різні види діяльності: виконавську, відтвірну, перетворюючу, пошукову.

Особливості ігрової діяльності зазвичай убачаються в її добровільності, високій активності та контактній залежності учасників. Але не можна забувати й інше: гра - чи не єдиний вид діяльності, направлений на розвиток не окремих здібностей, а здібності до творчості в цілому.

Відзначимо найбільш важливі завдання дидактичних ігор: перше - знайти спосіб співпраці, взаємодії на шляху до загальної мети, що діє в рамках установлених норм і правил; друге – підвищити пізнавальний інтерес.

У грі важливі такі якості: організованість, самодисципліна, творча ініціатива, готовність до дій у складній, змінній ситуації тощо [5].

Доцільність використання дидактичних ігор на різних етапах уроку різна. Так, наприклад, при засвоєнні нових знань можливості дидактичних ігор значно поступаються більш традиційним формам навчання. Тому ігрові форми занять частіше застосовують при перевірці результатів навчання, виробленні навичок, формувань умінь. У процесі гри, в учнів розвивається цілеспрямованість, організованість, виховується позитивне ставлення до навчання (додаток 1).

Колективні ігри в класі розглядають за дидактичними задачами уроку: навчаючі, контролюючі, узагальнюючі.

Навчаюча гра - якщо учні набувають нові знання , навички та вміння або змушені набувати їх у процесі підготовки до гри.

Контролююча гра - дидактична мета якої складається з повторення, закріплення, перевірки раніше одержаних знань.

Узагальнюючі ігри - вимагають інтеграції знань і сприяють встановленню міжпредметних зв’язків, направлених на придбання вмінь діяти в різноманітних учбових ситуаціях.

Відзначимо дидактичні цілі, що досягаються в процесі гри. У дидактиці формуються наступні цілі: освітня, виховна, розвиваюча.

Освітня мета навчання математиці пов'язана з величезною роллю даного предмета в житті сучасного суспільства, та його впливом на розвиток творчого мислення людини:

а) забезпечити свідоме та глибоке засвоєння матеріалу визначеного шкільною програмою, з тим, щоб застосувати ці знання в житті;

б) розвинути логіко-математичну мову і мислення, зокрема просторові уявлення і просторове мислення;

в) навчати вмінню самостійно встановлювати необхідні асоціації й відносини між предметами та явищами, вирішувати нестандартні завдання, орієнтуватися в проблемних ситуаціях;

г) навчати культурі мислення й культурі письмового та усного мовлення;

д) виховувати цілеспрямованість, наполегливість, працьовитість, мужність та ін. [6].

Як засіб спонукання, стимулювання учнів до математичної діяльності, виступає ігрова форма, як засіб цілеспрямованого керівництва вчителем розумовою діяльністю учнів, яка створюється на уроках за допомогою ігрових

прийомів і ситуацій.

ДОДАТОК 1.

Приклади дидактичних ігор на уроках математики у 5-6 класах

1. Дидактична гра «Знайди слово»

Спосіб гри

  1. Учитель демонструє заздалегідь підготовлену на дошці таблицю і пропонує учням швидко відповісти на декілька запитань (у тексті правильні відповіді надані у квадратних дужках). Результати учні пишуть на планшетах, учитель коментує їх і записує правильну відповідь у відповідну клітинку таблиці.

  2. Коли таблиця буде заповнена, учитель фронтально опитує учнів, пропонуючи їм розташувати числові відповіді в порядку зростання і записати послідовність відповідних букв на окремих аркушах.

  3. Якщо все буде зроблено правильно, учні одержать слово, що позначає геометричну фігуру.

Вигляд таблиці

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

Буква

К

К

Р

Т

О

П

Н

Я

М

И

У

Результат

Питання для гри

1. Знайдіть число, 3 % якого становлять 930? [31 000]

2. 7% якого числа становлять 21? [300]

3. 18% якого числа становлять 1,8? [10]

4. 5 % якого числа становлять 25? [500]

5. 11% якого числа становлять 12,1? [110]

6. 15 % якого числа становлять 0,15? [1]

7. Знайдіть вартість товару, 14% якого коштують 280 грн. [2000]

8. Знайдіть відстань, 73 % якої становлять 14,6 км. [20]

9. Знайдіть площу, 27% якої складають 8,1 см [30]

10. 25% внеску в банк складають 4200 грн. Якої величини внесок? [16800]

11. За зміну майстер виконав 125% денного завдання, що становить 500

деталей. Скільки деталей слід зробити за денним завданням? [400]

Відповідь (інформація для учителя): Отримаємо слово «прямокутник».

2. Дидактична гра «Хто це?»

Спосіб гри

  1. Учитель зачитує завдання і демонструє малюнок на дошці (або підготовлений на кодоплівці).

  2. Учні обчислюють усно і відповідають з місць, учитель заповнює таблицю.

Завдання

Виконайте дії і розташуйте відповіді в порядку зростання в таблиці. Заповніть нижній рядок таблиці відповідними буквами. Закресліть третю та восьму букви і прочитайте слово. Чи знаєте ви, хто це?
С 0,64:3,2 М 1:0,5 А 0,125:25

Е 1:0,125 Р 0,63:21 Д 83:0,01

X 0,56:0,7 І 18,91:11 К 47:0,1

Числа

Букви

Правильна відповідь

( інформація для вчителя)

Числа

0,005

0,03

0,21

0,8

0,81

2

8

470

8300

Букви

А

Р

С

X

І

М

Е

К

д

Архімед

Якщо ніхто з учнів не знає, хто такий Архімед, учитель стисло розповідає про нього і пропонує учням знайти і прочитати інформацію про цього видатного математика вдома.

При наявності часу учитель може запропонувати учням коротеньку гру.

3. Гра "Скільки живе черепаха»

Вигляд шифрувальної таблиці для гри

І

ДІЇ

1

Додавання

2

Множення

3

Ділення

ІІ

ЧИСЛА

4

0,918

5

1,6

6

6,4

7

10

8

108,2

9

100

ІІІ

Числа результати

10

11

12

13

Спосіб гри

1. Учитель демонструє на екрані (пише на дошці, готує плакати або кодоплівку) завдання і наведену вище таблицю, чітко і зрозуміло пояснює послідовність дій. До роботи учні переходять тільки після того, як учитель переконається, що учні його зрозуміли.

2. Кожен учень виконує роботу самостійно у зошиті.

3. Ті, хто впорався із завданням, записують результат на планшеті
і піднімають руку.

4. Учитель перевіряє перші п'ять відповідей, звертаючи увагу, щоб ця перевірка

не завадила самостійно працювати іншим учням. Після чого повідомляє класу вірну відповідь.

5. Учитель на свій розсуд може оцінити деяких учнів, які най
краще працювали на цьому уроці, в журналі.

Програма дій

  1. Потрібно послідовно виконати чотири команди. Кожна команда зашифрована у вигляді чотирьох чисел. Перше число (від1 до 3) позначає математичну дію (див. І частину таблиці); друге і третє (від 4 до 9) — позначають числа, з якими треба зробити відповідну математичну дію (див. II частину таблиці); четверте число (від 10 до 13) позначає номер, навпроти якого у порожню клітинку слід записати результат дії. Число, яке буде записане останнім, і є відповіддю на питання.

  2. Послідовність команд (шифровка):
    1)2—5—7—10
    2)3—6—10—11
    3)2—4—9—12
    4)1—12—8—13

  1. Пояснення для учнів.

Слова учителя:

Щоб виконати, наприклад, команду 2—8—9—12, треба помножити числа, надані за номерами 8 і 9 у II частині таблиці, тобто слід помножити 108,2 і 100, а результат записати в клітинку навпроти номера 12 у Ш частині таблиці, тобто сюди (показує). Виконавши таким чином надану послідовність команд, навпроти клітинки 13 ви отримаєте число; яке буде відповіддю на питання «Скільки років живе черепаха?

4. Дидактична гра.

Поки декілька учнів виходять до дошки і готують записи розв'язків вправ із домашнього завдання.

У цей же час учитель може провести з рештою учнів бліц-гру «Хто перший?. Бліц-гра «Хто перший?»

Спосіб гри

  1. Питання № 1 учитель зачитує вголос; № 2 і 3 готує на дошці або на

окремому плакаті, щоб не заважати тим учням, які готують домашнє завдання. Учні відповідають на планшетах.

  1. Гра проводиться, доки учні, що працюють біля дошки, не впораються із записом домашніх завдань.

3.Підсумок гри підводиться таким чином. Учитель має підготувати таблицю зі списком учнів у лівому стовпчику. "У клітинках верхнього рядка проставляються номери завдань: 1, 2, 3 тощо. Отримуючи відповідь на питання, учитель цифрою записує у відповідну клітинку місце, яке посів учень, тобто той, хто першим дав правильну відповідь, отримує 1 бал, той, хто другим, — 2 бали і так далі. Оцінюються 5—8 учнів, які першими дали правильну відповідь. Після закінчення гри учитель визначає переможців за мінімумом сумарних місць, тобто перше місце посяде той, хто набере найменшу суму місць. Можна виставити такі оцінки: за І місце — 12, за II — 11, за III — 10, за IV — 9, за V — 8 балів і за VI — 7 балів.

4. Після питання № 1 у квадратних дужках надано розв'язок для учителя.

Питання для гри обирають згідно темі( на розсуд вчителя)

5. Дидактична гра «Розгадаймо слово». Спосіб гри

  1. Для гри учитель має підготувати аркуші з рисунками та завданнями за кількістю учнів у класі (для кожного завдання окремо).

  2. Учні підписують аркуші (три аркуші для кожного учня), вказуючи своє ім'я, прізвище та клас. (Зразки аркушів наведені нижче.)

  1. Клас працює двома командами.

  1. Після кожного завдання аркуші з відповідями збирають капітани команд і підраховують правильні відповіді.

  2. Перемагає та команда, у якої найбільша кількість правильних відповідей.

Завдання для гри. Завдання 1

На островах Тихого океану мешкають черєпахи -гіганти. Вони такі великі, що діти можуть кататися, сидячи у них на спинах. Якщо ви правильно вирішите завдання, то дізнаєтеся, як називається найбільша у світі черепаха. Завдання подано на рисунку.


Підказка: спочатку на рисунку, на якому подано завдання, виконуються дії, тобто від одиниці віднімають дріб; відповіді записують у клітинках, розташованих нижче. Далі, звіряючись з рисунком, на якому подана відповідність «Відповідь — Буква», у третій, найнижчий, рядок клітинок

вписують відповідні букви та отримують слово.)

Завдання 2

На Землі живе майже 75 мільярдів пташок. Найбільші екземпляри одного а видів птахів мають масу 135 кг, а їх висота сягає 2 м 40 см. У минулому віці на острові Мадагаскар жив такий птах-гігант. Його яйце було величиною з добру диню: 33 см завдовжки і 24 см завширшки. Воно могло вмістити понад 9 л води і було більше курячого в 150 разів. Дізнатися, як називається цей птах, вам допоможе таке завдання.


Відповідність «Відповідь – буква»:

Завдання 3

У багатьох садах живе істота, яка має 14 175 зубів. Дізнайтеся про назву цієї найзубастішої істоти, розгадавши слово.

(Підказка; спочатку виконуються дії (заповнюються пропуски у нерівностях), потім у клітинках праворуч пишуть відповіді та відповідні до них букви. Далі ці букви розташовують у запропонованому порядку та отримують слово


6. Дуже добре сприймаються дітьми різноманітні кросворди. Ними можна користуватись на будь – якому етапі уроку. Як приклад я пропоную розглянути кросворд який можна використати у підсумку уроку. Проводиться у формі колективного заповнення кросворду по темі: «Додавання та віднімання натуральних чисел».


По вертикалі:

1. Дія, за допомогою якої з'ясовують, на скільки одне число менше
або більше за інше.

  1. Назва закону додавання для кількох чисел.

  2. Назва закону додавання для двох чисел.

8. Результат дії віднімання.
10. Число при дії додавання.
По горизонталі:

2, Знак, який використовують при записі дії віднімання.

  1. Знак, який використовують при записі дії додавання.

  2. Компонент дії віднімання, який записують на першому місці.

  3. Результат дії додавання.

9. Дія, за допомогою якої знаходять загальну масу будь-чого.

Використані джерела

  1. Коваленко В.Г. Дидактические игры на уроках математики: Кн. для учителя. - М.: Просвещение, 1990. – 96 с.: іл..

  2. Семенов В.Г. Дидактична гра. – К.: Педагогіка, – 1992. – 102 с.

  3. Щербань П. Дидактичні ігри у навчально – виховному процесі // Початкова школа. – 1997. - № 9. – С. 18-20.

  4. Якимчук В. Дидактичні ігри у навчанні математики // Математика. – 2006. - № 18. – С. 8-9.

  5. Ткачишина І. П. Роль гри та нестандартних уроків у підвищенні інтересу учнів до вивчення математики // Математика в школах України. -№4. - 2004. –С. 6-7.

  6. Литвин Н. Перший урок математики в 5-му класі // Математика. - № 34. – 2001. – С. 6.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу.