Проголошення УНР стало юридичним підґрунтям для активної державотворчої діяльності Української Центральної Ради як парламенту країни, перш за все, по реалізації широкої програми перетворень, накреслених у ІІІ Універсалі УЦР. Для цього УЦР впродовж існування УНР (до кінця квітні 1918 р.) прийняла майже 100 правових актів різного державотворчого спрямування. Найважливіше місце серед правових актів УЦР належить ІV Універсалу, прийнятому 11 січня 1918 р. Саме завдяки цьому документу Українська Центральна Рада забезпечила собі статус світочі національного державотворення, проголосивши УНР незалежною державою. «Віднині, - говорилося в Універсалі, - Українська Народна Республіка стає самостійною, ні від кого незалежною, вільною, суверенною державою українського народу»
Вінцем державотворчої діяльності УЦР стала прийнята нею 29 квітня 1918 р. Конституція УНР. В історії українського конституціоналізму ця Конституція посідає гідне місце
