24 травня в Україні та інших державах відзначається День слов'янської писемності і культури, присвячений пам'яті засновників абетки — святих Кирила і Мефодія. У дев'ятому столітті ці просвітителі створили перші знакові системи, зокрема глаголицю та кирилицю, а також перекладали священні тексти рідною мовою, що заклало основу для розвитку літературних мов і духовності східних і південних слов'ян.
Презентація "Живе слово: від витоків до сучасної ідентичності" (27 слайдів) розповідає про створення слов'янської абетки: у IX столітті (близько 862–863 рр.) брати створили першу слов'янську азбуку — глаголицю, на основі якої пізніше виникла кирилиця, названа на честь Кирила. Ця абетка стала основою для багатьох сучасних мов, зокрема української, болгарської, сербської та інших.
Пезентація "Від таємного коду до зброї ідентичності" (15 слайдів) доповнить цікавинкам тему.
На державному рівні в Україні це свято офіційно відзначається з 2004 року за відповідним указом президента. Рідна мова і писемність є невіддільною складовою національної ідентичності, культурного надбання та духовної незалежності народу. Крім того, з цим днем пов'язані різноманітні народні звичаї, прикмети й заборони, які стосуються захисту врожаю та поваги до історичних традицій.
