Практично немає жодного явища природи, яке б не супроводжувалося електрикою», — стверджує відомий американський фізик-теоретик, лауреат Нобелівської премії Річард Фейнман. Добре відомі нам пружні сили, що виникають при деформації тіл, а також сили тертя мають електромагнітну природу.
З незапам’ятних часів людство мріяло про практичне застосування електрики. І в XX ст. літня гроза викликає в нас захоплення; легко уявити собі, наскільки сильнішими були подібні враження в первісної людини. Миттєве згоряння дерева і перетворення його при згорянні на купку попелу, сліпуче сяйво блискавки, могутній гуркіт грому були, мабуть, першими «експериментами», в яких природа демонструвала своєму учневі — людині — перетворення потенціальної енергії роз’єднаних електричних зарядів у внутрішню й механічну енергію.
Двадцять століть минуло від перших дослідів з натиранням янтарю до досліджень атмосферної електрики російським ученим і американським ученим Б. Франкліном. Ще століття і на основі видатних відкриттів М. Фарадея виникає електротехніка. Електроенергія поступово стає фундаментом сучасної цивілізації. Ми настільки звикли до електроенегрії, що навіть не задумуємося над її значенням у нашому житті. Електрика молода. Але за короткий час вона проникла буквально в усі сфери нашого життя. Електрика варить сталь, пече хліб, шиє одяг, обертає шпинделі верстатів. З кожним роком праці в неї все більше й більше. А одночасно з цим розширюється коло проблем і питань, зв’язаних з її виробленням і раціональним використанням.
