Анотація: у статті розглядається потенціал історії як інтелектуальної й емоційної пригоди, здатної формувати стійку мотивацію учнів до пізнання минулого. Аналізуються механізми залучення школярів через історичні загадки, реконструкції, інтерактивні дослідницькі практики та застосування культурних кодів людства у навчальному процесі. Показано, що мотивація зростає тоді, коли історичний матеріал подається у формі інтелектуальних викликів, сюжетних подій та особистісно значущих ситуацій, які активізують емоційно-ціннісне переживання, критичне мислення та внутрішню зацікавленість. Обґрунтовано роль учня як дослідника, інтерпретатора та творця власних історичних знань, а також визначено інноваційні підходи, що дозволяють зробити урок історії живим, динамічним та наповненим смислами, які резонують із сучасним світосприйняттям школярів.

