Вислів "притча во язицех", як правило, вживається церковнослов'янською мовою і означає "предмет загального осуду", "об'єкт глузування","те, про що всі говорять": «Він стояв на дверях першого поверху, напнутий своєю вічною плащ-палаткою, якої ніколи не скидав відтоді, як одержав її зі складу. На КП серед офіцерів ця палатка давно вже стала притчею во язицех. Говорили, що Іван Антонович присягнув скинути її тільки після повної капітуляції ворога» (О. Гончар)











