Християнський звичай вимагав, щоб хворих перед смертю сповідували священики, а також причащали їх і кадили ладаном. Ладаном називають особливе церковне масло, яке готують з соку смолистих дерев. У нього сильний характерний запах. Вираз закріпився. Тепер про хворобливих людей або про пристрої та техніку що погано працють кажуть: «Дихає на ладан».