Чи є майбутнє у книжок?

Опис документу:
Цікавий сценарій бібліотечного заходу у формі ток-шоу. Захід проводився з метою популяризації читання. На ток-шоу були запрошені учні різних вікових категорій, вчителі, батьки, тут звучать різні думки про те, чому наші діти так мало читають для душі.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

Минуле, сучасне та майбутнє книги”

Ток-шоу на тему: “ Чи є майбутнє у книги, чи є майбуття у землян?

Ціль Розкрити сучасному учневі цінність друкованого слова, виховати в них почуття захоплення, поваги, любові до книги, прищепити любов до самовдосконалення, виховувати культуру читання.

Оформлення Книжкова виставка “Чарівний світ юнацької книги”, вислови та прислів’я про книгу.

Бібліотекар

  • Здрастуйте! Ми раді вас вітати на нашому ток-шоу “Приватне життя”. Дякуємо, що погодилися взяти у ньому участь. Тема, яку ми висвітлюємо сьогодні “Книга в житті людини. Минуле, сучасне та майбутнє друкованого слова”. У нас в бібліотеці сьогодні зібралося багато гостей із минулого, сьогодення та навіть гості з майбутнього. Всі ми поговоримо про книгу. Першим запрошую до мікрофона Т.Г.Шевченка, сподіваюсь ви всі його впізнали, добре знаєте його біографію та творчість.

  • Тарасе Григоровичу, як на вашу думку, чи потрібна книга людям у 21 столітті, в час новітніх технологій Чи буде у книги майбутнє

  • Т.Г.Шевченко Доброго дня, дорогі друзі, вже сам факт, що ви мене знаєте, маєте змогу познайомитись із моєю поезією, говорить на користь книги, адже, якби не було книги, цього найважливішого, на мою думку, винаходу людства, то як би ми змогли передавати свої знання, почуття, надії та сподівання вам, нащадкам. Я думаю, що книга була, є і мусить бути завжди, інакше людство припинить своє існування. Слово – має велику силу, воно будить, зове , веде людину до мети. Словом можна виразити свою любов “Возвеличу отих малих рабів німих! Я на сторожі коло їх поставлю слово…”

  • Бібліотекар. Користуючись нагодою, хочемо почути із ваших вуст палке слово.

- Шевченко. Прочитаю вам уривок із “Пророка”

Неначе праведних дітей,

Господь, любя отих людей,

Послав на землю їм пророка,

Свою любов благовістить!

Святую правду возвістить!

Неначе наш Дніпро широкий,

Слова його лились, текли

І в серце падали глибоко!

Огнем невидимим пекли

Замерзлі душі. Полюбили

Того пророка, скрізь ходили

За ним і сльози, знай, лили…

  • Вам, любі діточки хочу побажати, щоб ви ніколи не забували рідне слово, бо так можна і себе забути “Учітеся, читайте, І чужому научайтесь, Й свого не цурайтесь”. Сучасне й майбутнє книги залежить лише від вас, читачів, тож зробіть правильний вибір.

  • Бібліотекар Дякуємо нашому гостю за щиру розмову. А зараз запрошуємо ще одного гостя із минулого – це Олександр Олесь. Думаю, про нього ви також чимало знаєте завдяки книгам.

  • Дорогий гостю, чи варто нам, старшому поколінню бити тривогу, піднімати проблему меншовартості читання серед молоді та школярів Чи, може, це не так уже й важливо

  • Олесь Доброго вам здоровя, шановна громадо, радий вас вітати тут, у царстві книг, в бібліотеці. Мені приємно, що ви запросили мене до себе в гості, поговорити про долю книги. Доля друкованого слова завжди була важкою, особливо нашого, рідного. Всі ви памятаєте важкі часи, коли українську мову, українські книги зневажали, забороняли, намагалися знищити й забути, але на зло ворогам вони живуть й процвітають. Я так зрозумів, що зараз над книгою нависла інша біда – діти перестали її любити, все рідше читають, віддаючи перевагу компютеру й телевізору. Боляче про це чути, адже виходить, ми даремно боролися! Ми хотіли донести до вас свою любов, свої сподівання та мрії, свій біль, свій жаль, чи для вас це все вже не актуально Ви забули свою історію, забули своїх дідів-прадідів, забули, хто ви є

О слово рідне! Орле скутий!

Чужинцям кинуте на сміх!

Співочий грім батьків моїх,

Дітьми безпамятно забутий.

О слово рідне! Шум дерев!

Музика зір блакитнооких,

Шовковий спів степів широких,

Дніпра між ними левій рев…

О слово! Будь мечем моїм!

Ні, сонцем стань! Вгорі спинися,

Осяй мій край і розлетися

Дощами судними над ним.

  • Олесь. Любі діти, благаю вас, не забувайте рідного слова, частіше читайте книги, адже це надбання людства. Невже ви такі невігласи, що затопчете надбання минулих поколінь у болото Я знаю, щоб прочитати книгу потрібно докласти зусиль, потрібно попрацювати розуму й душі, а ви лінуєтесь працювати! Невже краще тупо дивитись на екран чи монітор Прошу вас, подумайте над моїми словами!

  • Бібліотекар. Подякуймо всі нашому шановному гостю за такі полумяні слова! Бачите, як минулим поколінням болять ваші проблеми! А до мікрофона запрошую нашу любу гостю. Ви, мабуть, також давно її впізнали. Так, - це Леся Українка – володарка могутньої зброї – слова! Дякуємо, що завітали до нас.

  • Що скажете ви в оборону книги Можливо ми даремно зібралися тут Може, такої проблеми не існує, може, ми, дорослі, її вигадали

  • Леся Українка. Я теж дякую вам за запрошення. Не думала, що колись потраплю на таке шоу, а ще більше здивована темою, яку ви обговорюєте.

Хіба у вашому світі слова вже втратили свою суть Хіба людина вже стала подібна худобі Невже не залишилося жодних почуттів, окрім тваринних інстинктів Тоді чому ж на початку 21 сторіччя виникають такі проблеми Любі діти, чому ви не хочете свій вільний час провести з вірним другом, який ніколи вас не зрадить, не розкаже нікому ваших таємниць Адже книга – ваш вірний товариш. З нею можна помандрувати у далекі світи, потрапити у різні пригоди, вона дасть мудру пораду, підтримає у скрутну хвилину. Невже мертва машина краща за живого, але мовчазного товариша Чи, може слово вже не має своєї сили

Слово, чому ти не твердая криця,

Що серед бою так ясно іскриться

Чом ти не гострий, безжалісний меч,

Той, що здійма вражі голови з плеч

Ти, моя щира, гартована мова,

Я тебе видобуть з піхви готова,

Тільки ти кров з мого серця проллєш,

Вражого ж серця клинком не пробєш…

Вигострю, виточу зброю іскристу,

Скільки достане снаги мені й хисту,

Потім її почеплю при стіні

Іншим на втіху, на смуток мені.

- Бібліотекар. Дякуємо вам за вашу творчість, адже кожне ваше слово залишається у нашому серці.

- Як ви вважаєте, у книги є майбутнє, чи її всеж таки скоро витіснить компютер

- Леся Українка. Маю надію, що сьогоднішня наша зустріч переконає сучасних школярів, молодь, що без книги життя людини неповноцінне, воно втрачає вагу, втрачає свою вартість. Людина спотворює своє обличчя, наближається до тварин, які живуть не розумом, не серцем, а інстинктами, живуть лише для задоволення фізичних потреб, забуваючи про безсмертну душу. Я цілком згодна із Тарасом Григоровичем, що майбутнє книги залежить від сучасних читачів. Вони мають вирішити, що їм більше потрібно. Книга жива чи книга електронна. Дякую всім за увагу! До побачення!

- Бібліотекар. Подякуємо нашим гостям із минулого. Вони поділилися з нами своїми думками, своєю мудрістю. Але ви можете сказати для чого нам чужа мудрість та ще й із далекого минулого, ми самі розумні, самі хочемо вирішувати як нам жити читати чи не читати, дивитись телевізор чи гратися на компютері, ми, часто буває й батьків рідних не слухаємо, не те, що якихось сторонніх…

Так, ви можете так сказати. А можете сказати щось інше. Тому я і покликала вас на це шоу, щоб довідатись, як ви ставитесь до піднятих проблем. Чи взагалі вважаєте, що ці проблеми існують. Якщо існують, то як їх можна вирішити

Сьогодні у нашій віртуальній студіїї зібралися й наші сучасники різного віку, різних настроїв та уподобань.

Запрошуємо до розмови учасницю нашого шоу. Це учениця 6 класу.

  • Бібліотекар. Ірино, яке місце книга посідає у твоєму житті

  • Іра. Можна сказати - велике місце.

  • Бібліотекар. Як часто ти читаєш для душі, не те, що задають вчителі

  • Іра. Для себе намагаюся читати частіше, але не завжди виходить…

  • Бібліотекар. А скільки разів у тиждень виходить

  • Іра. 2-3.

  • Бібліотекар. Що ти читаєш казки, пригоди, детективи, фантастику, цікаві оповідання

  • Іра. Всього потроху.

  • Бібліотекар. А чому надаєш перевагу

  • Іра. Пригодам.

  • Бібліотекар. А чому я тебе у бібліотеці останнім часом рідко бачу

  • Іра. Бо у мене велика домашня бібліотека, а коли немає чого почитати, то я беру у друзів книги.

  • Бібліотекар. Добре. А як ти думаєш, книги потрібні людям чи без них можна обійтись

  • Іра. Думаю, що без них було б сумно.

  • Бібліотекар. Навіть з телевізором і компютером

  • Іра. Якщо кожен день довго сидіти біля телевізора чи перед монітором – то це дуже скоро набридне й захочеться просто відпочити.

  • Бібліотекар. То ти вважаєш, що книга буде потрібна й наступним поколінням

  • Іра. Так, авжеж.

  • Бібліотекар. Дякуємо тобі, Ірино, за розмову й за те, що погодилась першою взяти участь у ток-шоу.

А до слова запрошуємо психолога гімназії Артемову К.М. Доброго дня вам, колего, дякуємо, що погодились взяти участь у нашому заході. Як ви вважаєте, чи престижно зараз серед молоді бути розумним, начитаним

  • Кароліна Миколаївна. Бути розумним, перспективним, або видаватися таким, серед молоді зараз престижно, але це не означає, що потрібно обовязково бути начитаним. Зараз молодь знання в більшості випадків черпає із підручників та компютера, книга, на жаль, на другому місці за популярністю та за значимістю.

  • Бібліотекар. Як ви думаєте, чому так сталося

  • Кароліна Миколаївна. На мою думку так сталося з різних причин. По-перше, гарні книги зараз дорогі, їх важко знайти, а Інтернет завжди під рукою. Щоб прочитати книгу потрібно багато часу, а сучасна шкільна програма не розвантажила, а завантажила учнів настільки, що вони часто й на вулицю не мають часу вийти, по-третє, щоб прочитати книгу, потрібно докласти зусиль, читання книги – це робота розуму й душі, а більшість сучасних учнів лінуються працювати, для них краще тупо дивитись телевізор – там не треба напружувати розум.

  • Бібліотекар. Як ви вважаєте, де вихід із цієї ситуації, чи взагалі він існує

  • Кароліна Миколаївна. На мою думку, поки чиновники від освіти не переглянуть програми, не розвантажать дітей, сподіватися на краще марно. А ще я радила б батькам

контролювати своїх чад, слідкувати скільки часу вони сидять біля телевізора чи компютера, чим вони зайняті, в які ігри грають, що шукають в Інтернеті.

  • Бібліотекар. Дякуємо нашому психологу. А до мікрофона запрошуємо учня 5 класу.

Андрію, ти найкращий читач у своєму класі, скажи, чому ти любиш читати

  • Андрій. Бо книга – найкращий друг.

  • Бібліотекар. У тебе мало друзів-однокласників

  • Андрій. Ні, навпаки, в мене їх дуже багато.

  • Бібліотекар. Я знаю, що ти любиш книги про пригоди та на історичну тематику. Скажи, яка книга із прочитаних у цьому році тобі найбільше запамяталася

  • Андрій. “Пригоди Тома Сойєра”.

  • Бібліотекар. Чому

  • Андрій. Бо там дуже цікаві пригоди.

  • Бібліотекар. А як ти думаєш, наступні покоління, через років 100 теж будуть читати цю книгу

  • Андрій. Думаю, що будуть, адже ми читаємо, нам дуже подобається вона, хоч від її написання вже пройшло 100 років. Пройде ще 100, а її все одно будуть читати, бо вона дуже цікава.

  • Бібліотекар. Дякую за розмову, Андрію. А до мікрофона запрошую Ольгу Іванівну, маму однієї із наших учениць. Скажіть, будь ласка, чи часто ваша донька читає книги

  • Ольга Іванівна. Дуже часто.

  • Бібліотекар. Що саме вона читає, художню літературу для задоволення, чи те, що задають вчителі

  • Ольга Іванівна. Моя донька навчається в 11 класі. Їй потрібно вступити у вуз. Тому читає вона лише те, що задають вчителі, дуже часто всього й не встигає прочитати й вивчити, а ще ж потрібно до тестування готуватися. Як можна все це встигнути, а ви кажете, щоб і для душі наші діти читали! Вони не мають часу вгору глянути! Моя Діана лягає спати о 12, не раніше, й все одно всього не встигає виконати, що задають вчителі.

  • Бібліотекар. То що ж потрібно зробити, щоб учні не тільки встигали уроки вивчити, а й почитати цікаву книгу

  • Ольга Іванівна. Не знаю, думаю, потрібно менше домашніх завдань задавати, або відмінити тестування.

  • Бібліотекар. Дякуємо вам за розмову. А до мікрофона запрошуємо ученицю 8 класу. Скажи, Маріє, чи часто ти читаєш книги

  • Маша. Ні, дуже рідко.

  • Бібліотекар. А як ти навчаєшся

  • Маша. Добре.

  • Бібліотекар. Добре, це як, на відмінно

  • Маша. Ні, в мене є декіль оцінок достатнього рівня.

  • Бібліотекар. Маша, я так зрозуміла, що ти не любиш читати. Тоді розкажи нам, як ти проводиш свій вільний час.

  • Маша. Не те, що я зовсім не люблю читати. Я люблю читати модні журнали, слухати сучасну музику. Сидіти в Неті.

  • Бібліотекар. То ти вважаєш, що без книги людина може прожити, так

  • Маша. Звичайно може, може прекрасно прожити без книги, адже книга – це вчорашній день - сьгодні є Ітернет, а там можна знайти все, що захочеш, навіть те, чого у книгах і підручниках немає.

  • Бібліотекар. Зачить у книги немає майбутнього

  • Маша. Чому немає! Просто сама книга повинна змінитися, вона має стати електронною.

  • Бібліотекар. І ти годинами готова сидіти біля такої книги

  • Маша. Авжеж, адже я зараз годинами зависаю в Неті.

  • Бібліотекар. А ти не задумувалася, як це сидіння впливає на твоє здоровя

  • Маша. Я цілком здорова, нічого зі мною не сталося!

  • Бібліотекар. Що ж дякуємо Маші за висловлену думку, ми можемо з нею погоджуватися чи не погоджуватися, але така думка існує. До речі, так думає не одна Маша. А що думає з приводу читання бабуся нашої 9-тикласниці

  • Надія Юріївна. Сижу я тут, слухаю вас і думаю “Горе з розуму”. Може у нас всі ці проблеми виникають через те, що наші діти вважають себе дуже розумними, бач їм книжка вже набридла, подавай їм електронну! Все для них батьки зробили народили, годують, виховують, одягають, все купують – тільки старайся, вчися, отримуй знання, працюй над собою, - бо навчання - це праця, важка праця. Але у вас, учні, є ця можливість – вчитися, читати, самовдосконалюватися. А ви згадайте своїх прабабусь, пра-прабабусь і дідусів. У них цієї можливості не було, вони змушені були працювати з раннього дитинства, щоб заробити на шматок хліба, вони раді були б навчатися, читати! Згадайте, хоча б долю славетного Тараса Шевченка, як він нишком підглядав до класу, де діти вчилися й жадібно хапав кожне слово вчителя, сам читав, сам навчався, щоб стати тим, ким він став! А ви! У вас є всі можливості – лише нема бажання. І це страшно. Вибачте, що так кажу. Що так узагальнюю. Але боляче стає, коли пройдеш вулицями міста й почуєш мову сьогоднішньої молоді, побачиш її вчинки – здається, що це не покоління 21 століття, а неандертальці, покручі. Брутальна лайка, побиті пляшки… Ой діти, діти… Що вас чекає! А які ще “крутіші” покоління прийдуть на зміну вам

  • Бібліотекар. Вибачте, що так розхвилювали вас. Скажіть, невже ви вважаєте. Що ситуація настільки безнадійна Валя теж часто вас засмучує

  • Надія Юріївна. Не знаю навіть, що вам відповісти. Мабуть кожна особистість формується по-своєму, й величезну роль тут відіграють школа та сімя. Школа намагається щось робити, але, мабуть. Не дуже щиро, а родини в наш час – або батьки за кордоном, або зайняті своїми справами, або сімя неповна… Всім нам зараз дуже не вистачає любові – це відчувається у всьому. Поки не будемо робити все з любовю – нічого не налагодиться. А Валюша, як і всі діти, буває по-різному…

  • Бібліотекар. Дякуємо вам, за те, що знайшли час і завітали до нас. А до мікрофона запрошуємо наступну учасницю нашого шоу. Зустрічайте – це учениця 9-Б класу Олександра. Саша, ми всі давно тебе знаємо, знаємо навіть, що колись, давно ти писала вірші. Знаємо, що ти добре навчаємося. Не знаємо тільки, чи ти любиш читати. Розкажи нам про це.

  • Саша. Буває люблю, буває не люблю.

  • Бібліотекар. А як це так

  • Саша. Коли в мене є вільний час і гарний настрій, іноді я можу почитати книгу, іноді слухаю музику, коли поганий настрій, можу подивитись телевізор чи посидіти в Інтернеті, буває ще, коли гарна погода, йду гуляти на вулицю з подругами.

  • Бібліотекар. Добре. Важливо вміти розподілити правильно свій час. І тоді можна багато встигнути. Ти вмієш правильно розподілити свій час

  • Саша. Не знаю, я над цим не замислювалася.

  • Бібліотекар. Ти всі домашні завдання встигаєш виконати

  • Саша. Так.

  • Бібліотекар. А вільний час у тебе ще залишається

  • Саша. Залишається.

  • Бібліотекар. А як ти його витрачаєш

  • Саша. По-різному.

  • Бібліотекар. Чому надаєш перевагу

  • Саша. Спілкуванню з друзями.

  • Бібліотекар. А книга входить у коло твоїх друзів

  • Саша. Так.

  • Бібліотекар. Як ти вважаєш, чим можна зацікавити учнів, як прищепити їм любов до читання

  • Саша. Не знаю. Мабуть, це залежить від особистості.

  • Бібліотекар. Чи буде у книги довге життя, чи її замінить Інтернет

  • Саша. Не хочеться думати про це, але думаю, що згодом її все ж таки витіснить Інтернет, адже сумний досвід людства доводить те, що новітні винаходи служать не на користь людині, а на шкоду.

  • Бібліотекар. Але й інший досвід людства. Книга прийшла до нас із глибокої давнини, вона вдосконалювалась, але жива і нині.

  • Саша. Не знаю, може ви і праві. І книга ще переживе нас із вами.

  • Бібліотекар. Дякуємо тобі за розмову. А свої вірші не маєш бажання нам прочитати

  • Саша. Ні, на жаль, це було у далекому дитинстві. Вірші зараз не пишуться.

  • Бібліотекар. Жаль, а ми сподівались почути від тебе щось новеньке. Добре, Сашо, дякуємо тобі.

  • Валерій. А можна мені сказати декілька слів

  • Бібліотекар. Звичайно можна, кажи.

  • Валерій. Я хочу сказати декілька слів на захист Маші. Ось ви всі накинулися на неї. Тут зібралися, на мою думку, одні найкращі читачі, ті, хто любить читати, але є й такі, які не люблять, які прекрасно обходяться без читання нудних книг, які мають інші хобі, наприклад конструювання, ремонтування старих приладів, малювання, спілкування з друзями, невже вони не мають права проводити свій вільний час так, як вони хочуть

  • Бібліотекар. Дякую тобі Валерію, що взяв участь у нашому обговоренні! Нас цікавить думка кожного учня. Звичайно, кожен має право проводити своє дозвілля так, як захоче. Ніхто нікого насильнот не заставляє читати й не заставить. Нас цікавить сам факт, чому все більше українських учнів вважають саме так, як ти Валерію Чому тобі не подобається читати

  • Валерій. Бо читати нудно, я звик щось робити руками або відпочивати, а не напружувати мізки.

  • Бібліотекар. То, на твою думку, книги взагалі не потрібні людині Без них можна обійтись

  • Валерій. Думаю, що преспокійно можна. Я ж обходжуся і багато моїх друзів також. А згадайте давні часи, наших предків, які до школи не ходили, книг не читали й прекрасно жили без них.

  • Бібліотекар. Дякуємо тобі Валерію. Як бачимо, думки наших учнів розділилися. Що ж нам на це скажуть старшокласники

До слова запрошуємо учня 10-Б класу, Миколу. Колись він був активним читачем, але зараз перестав читати. Що сталося, Колю

  • Коля. Колись, у дитинстві, я дуже любив читати, та й зараз не відмовився б від гарної книги, але, де її взяти та де взяти час для читання

  • Бібліотекар. Так, на жаль, у нас в бібліотеці давно немає гарних сучасних книг, але є перлини класики. Чи це вже тобі нецікаво

  • Коля. Може, якби був час, то зайшов би пошукав щось для душі, та, на жаль, катастрофічно не вистачає часу для читання.

  • Бібліотекар. А на телевізор та Інтернет

  • Коля. У мене Інтернету немає. А телевізор люблю подивитись, просто відволіктись від уроків, від проблем. Іноді хочеться просто посидіти, ні про що не думаючи.

  • Бібліотекар. От якщо ти зайдеш в бібліотеку, то яку книгу тобі приготувати, що тебе цікавить сьогодні

  • Коля. Знайдіть мені, будь ласка, якийсь цікавий історичний роман, чи краще я перечитаю свої улюблені книги “Дивака”, “Дорогу вітрів”, “Тореадорів”.

  • Бібліотекар. Добре, Колю. Чи вважаєш ти, що наступні покоління теж будуть читати ці книги

  • Коля. Не знаю, я не провидець, але я їм порадив би прочитати.

  • Бібліотекар. А які саме дві основні книги ти порадив би прочитати нащадкам

  • Коля. Не знаю. Можна порадити одну обовязково, а одну на вибір. Якщо прочитати Біблію, то більше можна нічого не читати. Але, якщо хтось захоче, то може прочитати “Пригоди Тома Сойєра”, “Тореадори із Васюківки”, “Дрібниці життя”, співомовки Степана Руданського або щось у цьому дусі.

  • Бібліотекар. Чому

  • Коля. Щоб їм не було сумно.

  • Бібліотекар. Думаєш, вони дослухаються твоїх порад

  • Коля. Не знаю, це вже їх проблеми.

  • Бібліотекар. Що ж дякуємо тобі за розмову. А до слова запрошуємо наших гостей із майбутнього, які ось-ось зявляться у нас у віртуальній студії. Це інтрига нашого сьогоднішнього шоу. Он прбули наші гості – це прибулець із Марсу Ер, фея Єн та землянин Ат.

Раді вітати вас у нашій бібліотеці. Запрошуємо до слова прибульця з Марсу.

  • Ер. Хе.

  • Бібліотекар. Це, мабуть, таке вітання! Розкажіть, будь ласка, нам про себе та свою планету.

  • Ер. Я типовий представник Х- цивілізацій, які вижили після всесвітньої катастрофи. Всі вони розкидані у Всесвіті, живуть далеко одна від одної.

  • Бібліотекар. Чому

  • Ер. Щоб не ворогувати.

  • Бібліотекар. А що цивілізації ворогують між собою

  • Ер. Звичайно.

  • Бібліотекар. А ви знаєте, що таке книжка

  • Ер. Ніби щось таке колись зявлялося в моїй підсвідомості.

  • Бібілотекар. А як ви спілкуєтесь з іншими істотами своєї цивілізації

  • Ер. За допомогою телепатії.

  • Бібліотекар. Тобто, читаєте думки один одного

  • Ер. Так.

  • Бібіотекар. Мабуть, це дуже цікаво!

  • Ер. Нічого цікавого.

  • Бібліотекар. Чому

  • Ер. Бо ти дізнаєшся про те, якими нікчемними є всі живі істоти та їх потаємні бажання.

  • Бібліотекар. Невже всі живі істоти стали нікчемними В чому виражається їх нікчемність

  • Ер. Всі вони жадібні,заздрісні,злі.

  • Бібліотекар. Якщо це правда, то мені дуже жаль, що живі істоти стали такими.

  • Ер. А хіба вони були іншими

  • Бібліотекар. Колись були. Дякуємо вам, друже, за вашу розповідь. А до слова запрошуємо фею Єн. Скажіть, будь ласка, хто ви така, звідкіля до нас завітали.

  • Єн. Я представниця іншої Х- цивілізації, яка вижила після катастрофи й оселилася на Місяці.

  • Бібліотекар. Як вам там живеться

  • Єн. Ми живемо прекрасно. У нас всі щасливі, всім задоволені, ніхто не хворіє.

  • Бібліотекар. А як ви досягли такого

  • Єн. Ми, коли покидали землю, взяли з собою багато книг, які нам спочатку допомогли вижити, потім навчили нас будувати, лікувати, вирощувати все, що заманеться, а насамкінець, допомогли зрозуміти, які ми щасливі. Ми бережемо ці книги, як найбільший скарб, бо вони таки наш безцінний скарб.

  • Бібліотекар. Невже звичайні книги зробили вас щасливими

  • Єн. Вони не зробили нас щасливими, а допомогли зрозуміти цінність життя, красу кожної хвилини й кожної істоти, кожної часточки Всесвіту.

  • Бібліотекар. Так, ви справді щасливі. Чому ж книги не можуть навчити нас бути щасливими

  • Єн. Тому, що ви не цінуєте нічого. Ні книги, що є у вас, ні життя, яке подарував вам Бог. Не цінуєте й не дякуєте, а марнуєте даремно. Навчіться цінувати й дякувати за те, що у вас є, інакше втратите те, що маєте.

  • Бібліотекар. Дякуємо вам за розмову й за пораду. А до слова запрошуємо нашого іншого гостя. Ат, скажіть, будь ласка, з якого тисячоліття ви до нас завітали

  • Ат. Із третього.

  • Бібліотекар. Розкажіть, як живеться людству. Як ми вже зрозуміли із розповідей наших гостей, Всесвіт пережив якусь глобальну катастрофу, що ви про це знаєте

  • Ат. Я мало що знаю про це, бо це було вже давно.

  • Бібліотекар. Чи добре вам живеться в майбутті

  • Ат. Погано.

  • Бібліотекар. Чому

  • Ат. Тому, що нічого їсти, земля не родить більше нічого й поступово перетворюється на камінь, постійні землетруси, урагани й смерчі разом з хворобами косять залишки тих, хто вижив. Люди до того дійшли, що пожирають один одного, мабуть, від постійного страху посходили з розуму. Деякі стали схожими на опудала, інші перетворилися на свиней. Ніхто не хоче працювати, кожен, хто сильніший, намагається привласнити речі й працю слабшого.

  • Бібліотекар. Нам дуже шкода вас. Значить вам не до книг, ви, мабуть, і не чули про них, їх давно, мабуть, знищили.

  • Ат. Ні, ви помиляєтесь. Я, якраз, чув про одну чарівну книгу, про неї у нас ходять легенди, говорять, що, коли знайдеться ця книга - Біблія, тоді всі негаразди зникнуть, люди зміняться й настане нове життя. У вас немає цієї книги

  • Бібліотекар. Вона у нас є. Й ми обовязково її збережемо, щоб передати своїм нащадкам, щоб у них змінилося життя. Давайте й самі будемо її частіше відкривати, може, й у нас життя зміниться на краще. Дякуємо всім учасникам нашого ток-шоу “Приватне життя”. Нагадую, що питання, яке розглядали ми з вами сьогодні – це “Минуле, сучасне та майбутнє книги.” Ми не можемо навязувати вам свою думку, але маємо надію, що сьогоднішня зустріч змусить вас задуматись над долею книги, над долею всього людства. Дякуємо всім за увагу! До побачення, до нових зустрічей!

  • 21.01.2020
  • Різне
  • 5 Клас, 6 Клас, 7 Клас, 8 Клас, 9 Клас, 10 Клас, 11 Клас
  • Інтерактивні матеріали
  • 33
  • 0
  • 1
  • Стежити

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.

До ЗНО з УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ТА ЛІТЕРАТУРИ залишилося:
0
3
міс.
0
1
дн.
0
7
год.
Готуйся до ЗНО разом із «Всеосвітою»!