Чим важливі звукові явища

Явища, пов’язані з виникненням і поширенням звуку, називають звуковими явищами. На колажі зображено, що тіла чи окремі частини тіл рухаються (коливаються). Коливання струни гітари змушують рухатися частинки повітря поблизу себе. Вони надають рух іншим частинкам повітря, а ті — наступним. Так виникає звук. Коливання тіла чи окремої його частини може бути незначним і швидкоплинним, але цього цілком достатньо, щоб заграв музичний інструмент, задзвонив дзвоник, відбулась розмова. Звукові явища поширені в природі. Але не всі звуки людина може чути. Вухо більшості людей чує звуки, створені тілами, що коливаються від 20 до 20 000 разів 87 за секунду. Коливання понад 20 000 разів за секунду — це вже ультразвук, а менше 20 раз за секунду — інфразвук. Такі звуки існують, але ми їх не чуємо. Зате їх добре чують кажани, кити, дельфіни, собаки, коти. Тіло, яке коливається, називають джерелом звуку. Коливання поширюються від нього в усіх напрямках. Утворюються звукові хвилі. Для моделювання явища поширення звукових хвиль у повітрі можна замінити повітря водою. Причиною виникнення хвиль на поверхні води може бути кинутий у воду камінчик. Камінчик у цьому випадку моделює джерело звуку, а хвилі на воді — звукові хвилі (мал. 44). Існують різні джерела звуку. Їх поділяють на природні та штучні. Природні джерела звуку — вітер, грім, морський прибій, голосові зв’язки людей і тварин. Шелест листя, шум дощу, спів птахів — звуки природного походження. Двигуни машин, струни музичних інструментів, молоток є прикладами штучних джерел звуку. Тож гуркіт трактора, мелодійний звук бандури та стукіт молотка є звуками штучного походження. На відкритій місцевості звук поширюється швидко. У парку чи лісі — повільніше, бо поширенню звуку заважають стовбури, гілки й листки дерев. Звукові хвилі огинають незначні перешкоди. Від значних перешкод (стіна, гора) звук відбивається — повертається назад. Унаслідок відбивання і повернення звукової хвилі виникає луна (відлуння).