Чернігів - місто над Десною

Опис документу:
Зміст Перша згадка про місто Період Київської Русі Семаргл – захисник міста Усипальниця чернігівських князів Розквіт (ХІІ-ХІІІ ст.) Монгольська навала Литово-польська доба Чернігів у гетьманський період Новий час Духовний центр Чернігів сьогодення Рідне місто моє (відео)

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися
Опис презентації окремими слайдами:
Перша згадка про місто Вперше Чернігів згадується в літописі під 907 роком в «трактаті князя Олега з греками». У ранньому середньовіччі місто було ...
Слайд № 1

Перша згадка про місто Вперше Чернігів згадується в літописі під 907 роком в «трактаті князя Олега з греками». У ранньому середньовіччі місто було центром племені сіверян, а з 9 століття увійшло до складу Київської Русі, ставши найважливішим і найбагатшим містом держави поряд з Києвом і Новгородом. Зміст

Семаргл – захисник міста Семаргл (симаргл) – це т. зв. "чернігівській звір", зображення якого збереглося на капітелі (верхній частині колони) Борис...
Слайд № 2

Семаргл – захисник міста Семаргл (симаргл) – це т. зв. "чернігівській звір", зображення якого збереглося на капітелі (верхній частині колони) Борисо-Глібського собору - одного з давньоруських храмів Чернігова ХІІ століття. Він зображається у вигляді дракона з парою лап, пташиними крилами та зміїним хвостом, що закінчується вогненними язиками. Це символічно означає, що дракон-семаргл є володарем чотирьох земних стихій:Землі (у нього лапи), Води (хвіст земноводного), Повітря (крила) і Вогонь (вогненний подих). Зміст

Усипальниця чернігівських князів Борисоглібський собор – відома пам'ятка архітектури Чернігова домонгольської доби. Будівництво храму фундував черн...
Слайд № 3

Усипальниця чернігівських князів Борисоглібський собор – відома пам'ятка архітектури Чернігова домонгольської доби. Будівництво храму фундував чернігівський князь Давид Святославич, як родинну усипальницю чернігівських князів династії Святославичів, які князювали в Чернігові більше ста років. За припущенями будівництво закінчене у 1123 р., і,ймовірно, пов'язане зі смертю його сина. Зміст

Розквіт (XII—XIII ст.) Давній Чернігів займав площу у 200 га. і стояв біля старого русла р. Стрижень. Центром місту був дитинець (15-16 га) — укріп...
Слайд № 4

Розквіт (XII—XIII ст.) Давній Чернігів займав площу у 200 га. і стояв біля старого русла р. Стрижень. Центром місту був дитинець (15-16 га) — укріплений район в якому проживав князь і його наближені, тут знаходились кам'яні будівлі (церкви і будинок князя), терема і головна площа. Дитинець був обнесений рівчаком і стіною, і мав три в'їзди — Водні, Київські і Погорілі ворота. Навколо дитинця був утворений окольний град, Тротьяк і Передграддя (близько 60 га), окольний град був забудований дерев'яними зрубними однокамерними теремами, обнесений стіною і простягався до сучасної Красної площі. Тут проживало торгово-ремісниче населення. В низині, на південний-захід від дитинця, знаходився Подол, заселений звичайним людом. Найбідніше населення міста проживало у напівземлянках. Зміст

Монгольська навала Подальший розвиток міста був перерваний нашестям орд хана Батия. В листопаді 1239 р. до міста підступили війська хана Менгу, біл...
Слайд № 5

Монгольська навала Подальший розвиток міста був перерваний нашестям орд хана Батия. В листопаді 1239 р. до міста підступили війська хана Менгу, біля стін міста почалась битва. «Лют бо бе бой у Чернигова, оже и тараны на нь поставиша и меташа на нь камением полтора перестрела, а камень же яко можаху четырем мужем сильным подняти… И побежден бысть Мстислав. Множество от вои его избиено бысть[8]», — повідомляє літопис. 18 листопада 1239 р. орди Батия «град взяша и запалиша огнем»[8]. Археологічні літописні згадки. Археологи виявили великі сліди пожеж, залишки погорілих будівель[4]. Був, навіть, знайдений замок з міських воріт, який татаро-монголи збили таранною машиною. Місто було повністю знищене, а більшість жителів були вбиті або взяті в полон. Столицею князівства від цього моменту став Брянськ. Свідченням того, що місто продовжувало жити, хоч і було спустошене, є згадка в Галицько-Волинському літописі про те, як волинський князь Володимир Василькович подарував Спасо-Преображенському собору Євангеліє у срібному окладі та з перлинами[9]. Такий щедрий подарунок може свідчити про те, що богослужіння в місті продовжувались, а отже був і місцевий приход. Під час археологічних досліджень було виявлено кілька ремісничих майстерень поблизу дитинця. Зміст

Чернігів у гетьманський період Піднесення життя Чернігова почалося, коли він увійшов до складу Козацько-Гетьманської Держави і став центром Чернігі...
Слайд № 6

Чернігів у гетьманський період Піднесення життя Чернігова почалося, коли він увійшов до складу Козацько-Гетьманської Держави і став центром Чернігівського полку. На цей час припадає розквіт культурного життя Чернігова, він став одним з найважливіших культурних центрів України. Культурне відродження Чернігова пов'язане з діяльністю архієпископа Лазара Барановича, який переніс до Чернігова друкарню, закладену ним у Новгороді-Сіверському в 1675 році. Навколо Барановича утворився літературно-мистецький гурток, до якого належали: архімандрит Єлецького монастиря Іоанікій Галятовський, архідиякон Чернігівської єпархії Антоній Радивиловський, ієромонах Чернігівського Троїцько-Іллінського монастиря Л.Тоболинський, поет Іван Величковський, майбутній архієпископ чернігівський Іван Максимович; гравери: Іван Інокентій Щирський, Леонтій Тарасевич, Н.Зубрицький; архітектори Адам Зерніков (Zörnikau), Іоганн-Баптист Зауер (Іван Баптист) та інші. Зміст

Та найбільше розгорталося культурне життя Чернігова від другої половині 19 століття На відміну від попередньої епохи з її перевагою локальних і ста...
Слайд № 7

Та найбільше розгорталося культурне життя Чернігова від другої половині 19 століття На відміну від попередньої епохи з її перевагою локальних і станових дворянських інтересів і прагнень, воно чимраз далі набирало загально-національного українського характеру. Зміст Новий час

Духовний центр Стародавнє місто Чернігів є видатним і багатим історико культурним духовним центром Чернігівської єпархії УПЦ. На його території зна...
Слайд № 8

Духовний центр Стародавнє місто Чернігів є видатним і багатим історико культурним духовним центром Чернігівської єпархії УПЦ. На його території знаходиться велика кількість храмів і храмових споруд, як дуже древніх (ХІ-ХІХ ст), що представляють собою історико-архітектурну цінність і входять до складу Національного Чернігівського архітектурно-історичного заповідника “Чернігів стародавній», так і більш сучасної споруди.  У Свято-Троїцькому соборі спочивають мощі святителя Феодосія Чернігівського (пом. 1696), канонізованого Російською Церквою в 1896 році, а також преподобного Лаврентія (1868-1950), канонізованого Українською Православною Церквою в 1993 рік і архієпископа Філарета (Гумілевського) канонізація якого Української Православної церквою була проведена в листопаді 2009 р, частки мощей Михайла і Федора і деяких Києво-Печерських святих. Зміст

Чернігів сьогодення Зміст
Слайд № 9

Чернігів сьогодення Зміст

Рідне місто моє Зміст
Слайд № 10

Рідне місто моє Зміст

Дякую за увагу Презентацію підготувала вихователь Центру соціально-психологічної реабілітації дітей Чернігівської ОДА, Чернігівський район, с. Хміл...
Слайд № 11

Дякую за увагу Презентацію підготувала вихователь Центру соціально-психологічної реабілітації дітей Чернігівської ОДА, Чернігівський район, с. Хмільниця Магай Ірина Олегівна

Слайд № 12

Слайд № 13

Слайд № 14

Слайд № 15

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Курс:«Як підготувати успішну особистість: евристичні технології в освітньому процесі»
Ілляхова Марина Володимирівна
36 годин
590 грн

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.