Черняхівська культура в ареалі дніпро-донецького лісостепу: загальна характеристика

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

Черняхівська культура

в ареалі дніпро-донецького лісостепу:

загальна характеристика

Пам'ятки черняхівської культури Синтана-де-Муреш у період її розквіту в середині-третій чверті IV ст. займали величезну територію в Східній і Південно-Східної Європі: від нижньої течії Дунаю до Сейму, від верхньої течії Дністра до гирла Дніпра, від Трансільванії до Сіверського Дінця. У цьому величезному ареалі фахівці виділяють кілька регіонів: Західна Україна, Верхній Дністер, Центральна Україна, Східна Україна, Нижній Дніпро, Північне Причорномор'я, Молдова, Мунтенія, Трансільванія. Можна запропонувати варіант районування черняхівської культури, де одним з її регіонів буде дніпро-донецький лісостеп - відносно компактна територія в зоні лісостепу і передстепу від Дніпра до Сіверського Дінця, як це пропонує доцент Харківського національного університету М.В. Любичев.

У цьому регіоні тільки враховано і досліджено, у різному ступені вивчення, близько тисячі пам'яток черняхівської культури. Насправді їх тут набагато більше. Розкопками різного масштабу вивчалися 55 поселень, 29 могильників. Випадково було виявлено 56 окремих поховань - складових частин могильників. Досліджено 9 підкурганних поховань.

Природним кордоном ареалу черняхівської культури в області дніпро-донецького лісостепу на заході є Дніпро. Інші ділянки кордону ареалу (західний, східний, південний) позначені за рівнем сучасної вивченості по відомим пам'яткам.

Північна ділянка. Кордон ареалу культури проходить по області правих приток Трубежу і його верхньої течії. Далі лінію кордону можливо провести до Десни на ділянці гирла Остра. Вона проходить у верхній течії Остра по його лівому березі. У середній течії Остра межа виходить на його правий берег і прямує до лівого берега Десни. Межа ареалу проходить по річках Дочка – Борзна - Єзуч і далі по лівому березі Сейму аж до його правої притоки – річки Свапа. В області Свапи черняхівські пам'ятки виходять на правий берег Сейму. Вони займають обидва береги Свапи. Далі кордон можна намітити по правому березі Сейму до річки Рогозна і далі до річки Рать. Далі, вочевидь, лінія кордону проходить по лівому березі Сейму аж до річки Повна.

Східна ділянка. Від річки Повна лінія кордону ареалу культури слідує в область верхньої течії Сіверського Дінця. Далі вона проходить до річки Нежеголь в районі впадіння в неї річки Короча, далі на південь до річки Вовча. Черняхівські поселення аж до гирла річки Великий Бурлук були зафіксовані по лівому березі Сіверського Дінця. Східніше група поселень відкрита у верхній течії Великого Бурлука. При сучасному стані вивченості доки незрозуміло: це група селищ, винесених на схід від основної маси пам'яток, або ж кордон ареалу культури на цій ділянці проходить східніше від лівого берега Сіверського Дінця по річці Великий Бурлук.

Далі межа ареалу культури проходить по правому березі Сіверського Дінця аж до гирла Мжі. Південніше черняхівські поселення зафіксовані в районі Змієва та на притоці Дінця - річці Гомільша (селища Новоберекське, Пасіки, Суха Гомільша). У цьому районі на лівому березі черняхівська кераміка була виявлена ​​лише біля Черкаського Бишкина. Точне маркування південної межі ареалу культури в області дніпро-донецького лісостепу входить у завдання цієї роботи.

Морфологічна характеристика черняхівської культури в області дніпро-донецького лісостепу включає в себе оцінку її складових: поселень (топографічне положення, типи споруд, виробничі споруди), могильників (топографічне положення, типи поховань, поховальний обряд).

На поселеннях черняхівської культури регіону вивчені житлові та господарські споруди трьох типів: наземні каркасно-глинобитні, наземні каркасно-стовпові, поглиблені. У підтип останніх слід виділити ями-погреби, комплекси з декількох ям-погребів зі слідами наземних конструкцій. До виробничих споруд на поселеннях відносяться гончарні горни. Робочі приміщення ремісників розташовувалися як в наземних, так і в поглиблених спорудах.

На розораній поверхні багатьох черняхівських поселень розвідками зафіксовано наявність шматків глиняної обмазки споруд та їх скупчень (плям), що є свідченням присутності таких споруд на даному поселенні На відміну від поглиблених споруд з котлованом у материку з усіма збереженими деталями інтер'єру (форма споруди в плані, ями, стовпові ямки, материкові останці, вогнище, місце вогнища) контури стін, деталі планування, конструктивні особливості наземних каркасно-глинобитних споруд у більшості випадків не можуть бути зафіксовані. Це пов'язано насамперед із знаходженням основ їх стін і підлоги в чорноземному шарі.

Площа переважної більшості черняхівських поселень, де під рівнем сучасної поверхні знаходилися завали стін споруд, що завалилися, у новий час піддалася розорюванню різного ступеня: від неглибокої (до 0,2 м) (наприклад, поселення Новоберекське, ділянка «А») до глибокої (до 0,35 м) (наприклад, поселення Войтенко 1), що призвело до руйнування різного ступеня залишків каркасно-глинобитних споруд. Аналіз форми в плані розвалів шматків глиняної обмазки свідчить, що споруди були прямокутними, витягнутими прямокутними, подквадратними у плані, могли складатися з одного або двох приміщень.

Переважна більшість поглиблених споруд («напівземлянок») мали котловани прямокутної (квадратної) форми, лише деякі відрізняються котлованами овальної (округлої) форми. Наземні каркасно-глинобитні і поглиблені споруди є на поселеннях у всіх шести умовних районах ареалу черняхівської культури в дніпро-донецькому лісостепу.

В області дніпро-донецького лісостепу розкопками різного масштабу досліджено 29 могильників. Кількість виявлених на них поховань коливається від 1 (Кагамлик, Піни 3) до 114 (Війтенки, станом на 2009 рік). Можна констатувати, що в ареалі черняхівської культури дніпро-донецького лісостепу відсутні могильники з числом поховань понад двісті, що можливо пов'язано не тільки з рівнем дослідженності, але і відображає якусь історичну ситуацію, а саме час знаходження носіїв культури в цьому регіоні. Разом з тим могильники з подібною кількістю поховань присутні в таких регіонах культури, як «Західна Україна» (Чорнелив-Російський: 246 поховань), «Молдова» (Данчени: 335 поховань, Бирлад-Валя Сяке: 547 поховань, Будешти: 360 поховань, Міхелешень: 517 поховань), «Мунтенія» (Тиргшор: 286 поховань), «Центральна Україна» (Черняхів: 273 поховань).

Особливим типом могильників є поховання під курганними насипами з Черняхівськими речами. У лісостеповій частині дніпро-донецького лісостепу, на межі степу-лісостепу їх обстежено 9. Виходячи з конструкції поховальної споруди та положення в ньому кістяка, виділено чотири типи поховань-інгумацій: I - кістяк у витягнутому положенні в простій прямокутної ямі; II - кістяк у скорченому положенні на животі в простій прямокутної ямі (іноді ця яма не простежена в шарі чорнозему); III - кістяк у витягнутому положенні в ямі з підбивкою; IV - кістяк у витягнутому положенні в ямі з заплечиками. Переважна більшість поховань - трупопокладання на могильниках складають саме інгумації в прямокутних (з округленими кутами, овальних, вузьких і широких) ямах.

Інвентар у похованнях подібного типу представлений такими основними групами як частини одягу (фібули, пряжки), різні аксесуари та прикраси (намиста, підвіски, кістяні гребені, застібки), сервіз для пиття (скляні кубки, керамічні кубки), керамічні посудини різних типів, знаряддя праці (ножі, шпильки, голки). Вони розташовувалися в поховальній ямі у самих різних комбінаціях.

Менш представлені поховання в простій ямі з орієнтуванням кістяка по лінії захід-схід. Досить рідкісними є поховання в підпрямокутних ямах у чорноземному шарі зі скорченим становищем кістяка в основному в ямах. Ями з підбивкою на могильниках черняхівської культури регіону є досить стандартними спорудами цього типу, відрізняються лише в деталях. Велика їх частина має вхідну яму в плані овальної або прямокутної форми з округленими кутами. Підбивка в більшості випадків відрізняється овальною формою. Поховання з підбивкою орієнтовані меридіанально (Північ-Південь з відхиленнями), довгі осі вхідних ям та підбивів є паралельними. У ямах з підбивками розташовані найбільш «інвентарні» поховання на могильниках, що включають велику кількість посудин, бус, фібул, пряжок, скляного посудини, а інколи й раковини-підвіски Cyprea і Murex.

На деяких могильниках регіону відомі поховальні конструкції у вигляді ями з заплечиками з витягнутим розташуванням кістяка. За набором основних типів поховань-інгумацій регіон черняхівської культури в дніпро-донецькому лісостепу близький до інших регіонів культури з деякими відмінностями, які спостерігаються насамперед у відсутності поховань з кам'яними конструкціями і катакомбами, з перекриттям ям з заплечиками кам'яними блоками або плитами, що є характерним для регіону Північно-Західного Причорномор'я. У нашому регіоні на всіх розкопаних, на значній площі, могильниках присутні поховання в ямах з підбивкою.
Поховання-трупоспалення поділяються на два головні типи: I - урнове; II - безурнове. У кожному типі є свої види і варіанти. Крім основних обрядових груп трупопокладання і трупоспалення на могильниках представлені поховання-кенотафи («порожні поховання»). До особливої
​​категорії поховань необхідно віднести поховання під курганними насипами. Наявність курганних насипів і є ознакою для об'єднання цих комплексів у неоднорідну групу.

Поява черняхівської культури в регіоні пов'язана з існуванням величезної кількості її пам'яток, яка абсолютно не характерна для попередніх у часі археологічних груп, що виявлені на цій території: позньозарубінецьких, ранньокиївських пам'яток, пам'яток горизонту Боромля, а також синхронних черняхівській культурі, розташованих північніше пам'яток групи Каменєва 2 -Комарівка 2. Можна стверджувати, що така велика кількість тільки відомих і врахованих черняхівських пам'яток не є лише відображення стану їх вивченості, а є відображенням конкретної історичної ситуації того періоду. Топографічний спектр черняхівських пам'яток також відрізняється від зазначених попередніх груп та групи Каменєва 2 - Комарівка 2. У ньому досить чітко відзначаються два ведучих типи ландшафтів: схили мокрих балок і схили надзаплавних терас (самі тераси). У домобудівництві на черняхівських поселеннях широко відомий раніше зовсім невідомий у цьому регіоні тип наземних каркасно-глинобитних споруд. Нарешті саме з появою черняхівської культури в регіоні у римський час стають широко відомими ґрунтові могильники з двома обрядові групами поховань. Поява з черняхівською культурою таких істотних інновацій можна пов'язувати з приходом нових груп населення.

На правому березі річки Берестова, поблизу селища Зачепилівка виявлений могильник черняхівської культури. Він займає велику піщану височину (дюну) в річковій заплаві. Могильник розташований в 2,5 км на північний захід від ж/д станції Зачепилівка (в 1,8 км від північної окраїни села Кочетівка). Частина дюни зруйнована піщаним кар'єром. Площа пам'ятки невідома.

Зі зруйнованих до 2013 року поховань могильника Зачепилівка виявляються кухонні (горщики) і столові (миски, вази, глечики) гончарні посудини (археологічно цілі та фрагменти), а також амфора. Всі горщики – круглобокі, з відігнутою горловиною різної ступені розвиненості: нерозвинені, розвинені, добре розвинені. Серед мисок маються реберчасті закритого і відкритого типів.

Вузькогорла світлоглиняна амфора римського часу з написом, зробленим червоною фарбою (діпінто), яка містила літери давньогрецького алфавіту. До слова, за класифікацією Д. Б. Шелова, такі амфори відносяться до типу «F» або їх ще називають «інкерманский тип». На всій величезній території черняхівської культури цілі амфори знаходять тільки в окремих похованнях, а саме в Причорномор'ї, між Дунаєм і Дніпром, хоча кілька таких знахідок відомо і в грунтових і підкурганних похованнях пізньоримського часу північніше, в тому числі в лісостепу між Дніпром і Сіверським Дінцем. Загалом, сам факт перебування амфори випадок неординарний. Ця черняхівська пам'ятка знаходиться досить далеко на півдні від традиційного ареалу культури, в зоні степу. А це означає тільки одне: відкриття черняхівського могильника в цьому регіоні, недалеко від впадіння Берестовий в Орель, значно розширює ареал черняхівської культури на південь. Тобто, фактично, межа ареалу черняхівської культури в регіоні просувається, при чому досить значно, на південь.

Поховання 2 Зачепилівки є кремація з розміщенням кальцинованих кісток в урні, покритої перевернутою посудиною. Урною служить ліпний круглобокий горщик зі слабовідігненою ручкою. Він може належати як і до ліпної кераміки пізньоскіфської /сарматської традиції в черняхівській культурі.

Поховання 3 є інгумація в простій прямокутній ямі. В якості інвентарю знаходились гончарні посудини: два горщика, миска відкритого типу, залізний ніж.

Визначення точної хронології черняхівських пам’яток, розташованих на правому березі Берестової, доки неможливе. Амфора із зруйнованого поховання Зачепилівки варіанта 2 з ознаками варіанта 3 по В.В. Кропотову, може буди датована другій половині IV – початком V століть.

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.

Приклад завдання з олімпіади Українська мова. Спробуйте!
До ЗНО з ІСТОРІЇ УКРАЇНИ залишилося:
0
4
міс.
1
2
дн.
0
6
год.
Готуйся до ЗНО разом із «Всеосвітою»!