До середини XI ст. християнська церква вважалася єдиною. Проте у Західній Європі главою церкви був папа римський, а у Візантії — константинопольський патріарх. Розбіжності між західною і східною церквою посилилися, коли Папа Римський оголосив про намір її реформувати.
У 1054 р. відбувся остаточний поділ християнської церкви на західну і східну. Відтоді західна церква почала називатися католицькою (всесвітньою), або римо-католицькою, а східна — православною (правильної віри).