Чарівний світ аплікації в техніці «Монотипія»: методичний збірник

Опис документу:
У методичному збірнику пропонуються матеріали, які забезпечують формування у дітей художнього бачення світу природи та мистецтва, розвиток творчого потенціалу та ключових компетентностей. Особлива увага приділяється пізнанню й оцінюванню гуртківцями творів образотворчого мистецтва, завдяки чому поглиблюються знання, розвиваються навички сприйняття художнього образу, розширюється світогляд вихованців.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код

УПРАВЛІННЯ ОСВІТИ І НАУКИ

БІЛОЦЕРКІВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ

ЦЕНТР ПОЗАШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ ТА ПРОФЕСІЙНОГО САМОВИЗНАЧЕННЯ УЧНІВСЬКОЇ МОЛОДІ

«СОНЯШНИК»

ЧАРІВНИЙ СВІТ АПЛІКАЦІЇ

В ТЕХНІЦІ «МОНОТИПІЯ»

АВТОР:

Надія Іванівна Щербина,

завідувач художньо-естетичного відділу, керівник художньої студії «Радосвіт»

м. Біла Церква - 2019

Щербина Н. І. Чарівний світ аплікації в техніці «Монотипія»: методичний збірник / Надія Іванівна Щербина. – м. Біла Церква, 2019. – 27 с.

У методичному збірнику пропонуються матеріали, які забезпечують формування у дітей художнього бачення світу природи та мистецтва, розвиток творчого потенціалу та ключових компетентностей.

Особлива увага приділяється пізнанню й оцінюванню гуртківцями творів образотворчого мистецтва, завдяки чому поглиблюються знання, розвиваються навички сприйняття художнього образу, розширюється світогляд вихованців.

Даний збірник адресований вчителям образотворчого мистецтва, керівникам гуртків для використання в освітньому та виховному процесі.

ЗМІСТ

Вступ........................................................................................................

1. Історичні відомості.............................................................................

2. Розвиток техніки «Монотипія» .........................................................

3. Технологія виконання роботи...........................................................

3.1. Вибір сюжету...............................................................................

3.2. Створення ескізу до аплікації.....................................................

3.3. Підбір паперу для фону аплікації...............................................

3.4. Вирізання деталей зображення...................................................

3.5. Розкладання деталей зображення на фоні.................................

3.6. Наклеювання деталей зображення.............................................

3.7. Висушування аплікації................................................................

Зразки дитячих робіт у техніці «Монотипія» ......................................

Список використаних джерел................................................................

4

5

7

8

8

9

9

11

12

12

13

14

19

ВСТУП

Посібник «Чарівний світ аплікації в техніці «Монотипія» рекомендований для використання керівниками гуртків закладів позашкільної освіти, які працюють над вдосконалення власної педагогічної майстерності.

Мета автора посібника – допомогти педагогам поглибити знання та практичні навички, необхідні для роботи із гуртківцями, зокрема, поділитися власним досвідом поетапного виконання аплікації в техніці «Монотипія».

Важливість занять аплікацією, у тому числі і з використанням нетрадиційних технік, полягає у забезпеченні творчого, креативного розвитку дитини. Це історично та науково доведено у результаті узагальненого досвіду педагогів.

Творчість розглядається вченими як людська діяльність вищого рівня з пізнання та перетворення навколишнього природного і соціального світу. У процесі художньо-естетичної діяльності змінюється і сама людина (форми і способи її мислення, особистісні якості): вона стає творчою особистістю.

Матеріали посібника «Чарівний світ аплікації в техніці Монотипія» спрямовані на:

  • розвиток асоціативно-образного та просторового мислення, уяви, фантазії, пам’яті, художнього смаку і творчих здібностей;

  • опанування вміннями та навичками в образотворчій діяльності; формування художньо-практичної компетентності; готовності використовувати отриманий досвід у самостійній творчій роботі;

  • засвоєння основних художніх прийомів і закономірностей та відповідної термінології під час занять образотворчим мистецтвом;

  • формування високих естетичних смаків, вироблення вміння відрізняти високохудожні твори від низькопробної продукції;

  • удосконалення художньо-графічних умінь і навичок; 

  • розвиток дрібної моторики пальців, що особливо важливо для дітей дошкільного віку.

1. ІСТОРИЧНІ ВІДОМОСТІ

Перш, ніж почати роботу, слід познайомитися з властивостями паперу і дізнатися, як та з якого матеріалу його виготовляють.

Отже, як з’явився папір… Протягом багатьох тисячоліть люди шукали матеріали для письма. Наші предки з цією метою використовували і камінь, і глину, і все, на чому можна було залишити свій слід чи відбиток.

З розвитком людства розвивалась і письменність, а, отже, і засоби письма. Таким чином, знайшли свою заміну первісні засоби передачі інформації. Їх замінили дерев’яні дощечки, покриті шаром воску, а тих, у свою чергу, замінив папірус (рослина, що є близькою родичкою нашої болотної осоки).

На берегах річки Ніл були великі зарослі папірусу. Стебла папірусу розрізали на тонкі довгі смуги та вкладали їх шарами хрест-навхрест один на одного. Потім змащували клеєм, вирівнювали дерев’яною гладилкою, сушили на сонці і скручували в трубку.

Ще один матеріал для письма стали виробляти в місті Пергамі. За назвою міста матеріал отримав назву «пергамент». Цей матеріал був більш міцний, не пропускав фарбу, чорнило, на ньому можна було писати з двох сторін.

Для пергаменту були використані шкури телят та овець. Пергамент коштував набагато дорожче, ніж папірус, адже доводилось знищувати цілі стада телят та овець. Іноді книга коштувала дорожче цілого помістя, через це її приковували до стіни ланцюгами.

Пройшло чимало часу, перш ніж було знайдено найзручніший матеріал для письма, який стали називати папером. Існує багато легенд про винайдення паперу. В одній з них йдеться про те, що китайському вченому було доручено знайти матеріал, який буде коштувати значно дешевше шовку, однак при цьому матиме такі ж якості при письмі. Цай Лунь запозичив ідею першого паперу у бджіл. Він виявив, що матеріал, з якого були виготовлені стільники, схожий на те, що він шукає.

Після довгих дослідів вчений дійшов думки, що основним компонентом у складі майбутнього паперу повинна бути целюлоза, яка, просочена його секретною сумішшю і потім висушена, не буде вбирати чорнило.

Секрет виробництва паперу був державною таємницею, і тільки в 600-му році нашої ери ним заволоділи корейці. Не минуло й п'ятнадцяти років, як виробництво паперу почали в Японії. Японський папір перевершив якість китайського. Папір продавали виробникам у різні країни світу.

Так чи інакше, але процес виробництва паперу вдосконалювався.
І на початку друкарства в Європі з'явилося багато паперових млинів, які виробляли (винятково із лляних і прядив’яних ганчірок) чудовий білий папір, який не протікає, досить щільний і міцний, «дзвінкий» і гнучкий, збережений до наших днів у прекрасному вигляді.

Але сам процес був дуже складним і малоприбутковим. Відомо, що ще в другій половині XVII століття для перетворення очищеного ганчір'я в кашоподібну масу став використовуватися чан особливого типу – голендер, у якому паперова маса варилася разом із хлористими з’єднаннями.

Наприкінці XVIII століття відбувся переворот і в цій сфері: Луї Роберт, робітник на паперовій фабриці в Езонні, в 1799 році винайшов прообраз сучасної паперової машини, яка виробляє папір у вигляді нескінченної стрічки. В Росії в 1816 р. на Петербурзькому ливарному заводі виготовлено першу папероробну машину, яка запрацювала на Петергофській паперовій фабриці, мала 8 сушильних циліндрів, що обігрівалися парою.

Машини Донкіна з сушильними циліндрами з'явилися лише у
1823 році і обігрівалися жаровнями з вугіллям, а парою лише з 1829 р.

В наші дні машини працюють на швидкостях до 1000-2000 м/хв.

Користуючись папером, ми ніколи не замислюємося, з чого і як він зроблений. Процес виробництва паперу складний. Папір XX ст. має неймовірні якості. Є особливі сорти паперу, котрі міцніші за каміння, цеглину і навіть не горять та не намокають; папір, тонший за людську волосину в 10 разів, «розмовляючий» папір та ін.

Наукові винаходи у цій сфері просто вражають. Сировиною для паперу служать сосни, ялини, берези, осики, відходи деревообробної промисловості та переробка вторсировини.

В даний час людство продовжує пошуки технологій і сировини для удосконалення та виготовлення паперу.

2. РОЗВИТОК ТЕХНІКИ «МОНОТИПІЯ»

Аплікація тісно ввійшла в життя дошкільного та шкільного віку дітей, крім того, вона використовується при оформленні інтер’єрів, наочних посібників, святкових костюмів, сцени, стінгазет, сувенірів, листівок та в багатьох інших сферах побуту.

Монотипія – один з особливих видів образотворчого мистецтва. Mono означає «один», typos – «відбиток». Єдиний відбиток, який може бути зроблено будь-якими фарбами на будь-яких основах.

Монотипія – це техніка «унікального відбитка», при якій гладку поверхню або аркуш паперу покривають фарбою, а потім роблять з неї відбиток на аркуші.

Процес монотипії було винайдено Джованні Бенедетто Кастільоне (1609-1664), італійським маляром та гравером, який також відомий своїми замальовками пензлем, представленими як завершений кінцевий витвір мистецтва, а не як ескіз для іншої роботи.

Він – єдиний з італійських майстрів, який винайшов техніку естампу. Кастільоне започаткував техніку монотипії в 1640-их роках, працюючи від чорного до білого, і є автором близько двадцяти творів,
які дійшли до нашого часу. Більшість з них зображають нічні сцени (Тезей, який знаходить зброю свого батька, 1643 р.).

Вільям Блейк (1757-1827) винайшов іншу техніку монотипії. Малюючи на цупкому картоні жовтковою темперою, він створював одночасно як нові роботи, так і кольорові відтиски своєї графіки та книжкових ілюстрацій. Мало хто з художників користувався цією технікою аж до Деґа (1834-1917), який виконав декілька відбитків, удосконалюючи цю техніку; Піссарро (1830-1903) також зробив декілька подібних творів. Поль Гоген (1848-1903) користувався трохи іншою технікою, яка включала додачу контуру, пізніше запозичену Паулем Клее (1879-1940). У XX ст. техніка стала популярнішою.

Для виготовлення аплікації необхідними матеріалами є: папір, клей, ножиці, лінійка, олівець, гумка, пластикова коробка для розведення фарби або дощечка з гладкою поверхнею, акварельні або гуашеві фарби.

3. ТЕХНОЛОГІЯ ВИКОНАННЯ РОБОТИ

Робота над аплікацією виконується в певній послідовності, про котру необхідно завжди пам’ятати і обов’язково дотримуватись.

Будь-яка аплікація починається з вибору сюжету, за яким будується ескіз аплікації, потім здійснюється підбір паперу, вирізання деталей зображення, розкладання їх на фоні, наклеювання і висушування.

3.1. ВИБІР СЮЖЕТУ

Матеріал для аплікації виготовляється відбитками фарби на папір за технікою «монотипія». Для ескізів має бути окремий альбом. При виборі сюжету необхідно враховувати, що аплікація (як інші техніки) має свої особливості, притаманні тільки їй. Так, наприклад, акварель при нанесенні на папір залишить ніжні кольори та відтінки. Гуаш, навпаки, дасть яскравий, насичений матовий колір.

Аплікація вимагає спрощення, узагальнення лаконічних форм і декоративного їх трактування.

Під час виготовлення аплікації з відбитків «монотипії» потрібно підбирати відтінки кольорів таким чином, щоб виріб був наближений
до живопису.

Аплікація з відбитків виглядає ще цікавішою, якщо її доповнити підмальовками, контуром чи просто десь підсилити колір.

3.2. СТВОРЕННЯ ЕСКІЗУ ДО АПЛІКАЦІЇ

Прості аплікації виконують без ескізу, а аплікації зі складним сюжетом чи великою кількістю деталей – за ескізом.

Роботу над ескізом починають з виявлення лінії горизонту, оскільки залежно від неї проходить розміщення предметів і персонажів задуманої композиції. Потім виділяємо композиційний центр чи основні дії, навколо яких будемо групувати предмети. Вони допомагають розкрити зміст зображення.

Велике значення має пропорційність і величина зображення. Також не слід наповнювати аплікацію зайвими деталями, тому що це ускладнить точність композиції. Щоб не порушити стиль аплікації, не слід підмальовувати малі деталі.

3.3. ПІДБІР ПАПЕРУ ДЛЯ ФОНУ АПЛІКАЦІЇ

Велике значення в аплікації має підбір фону. Від насиченості кольору основного фону залежать кольори зображення. Слід пам’ятати про кольорове поєднання, адже світлий чи темний фон впливають на колір аплікації, підсилюючи чи послаблюючи її.

Пошук гармонійних кольорових плям – одне з головних завдань роботи.

Колір в аплікації створює відповідний настрій. Він може бути реальним, умовним чи декоративним.

За кольором аплікації розрізняють монохромні (одноколірні) і поліхромні (багатоколірні).

3.4. ВИРІЗАННЯ ДЕТАЛЕЙ ЗОБРАЖЕННЯ

При виконанні аплікації слід пам’ятати, що вирізати деталі потрібно рівно, щоб лінія розрізу була чіткою і без зазублин. Вирізаючи деталі зображення, потрібно дбати про економію використання паперу.

Не можна викидати великі обрізки паперу: їх можна використати для вирізання дрібних деталей.

3.5. РОЗКЛАДАННЯ ДЕТАЛЕЙ ЗОБРАЖЕННЯ НА ФОНІ

Заготовлені деталі розкладаємо на фоні, щоб отримати задуману композицію. Якщо зображення не подобається, то деталі розміщують по-іншому. Також слід звернути увагу на потрібне кольорове рішення.

Перед наклеюванням аплікації ще раз варто переконатися, чи все правильно в композиції.

Приготувавши композицію, приступаємо до наклеювання.


3.6. НАКЛЕЮВАННЯ ДЕТАЛЕЙ ЗОБРАЖЕННЯ

Слід пам’ятати, що працювати з клеєм потрібно обережно, оскільки він має деякі негативні властивості. При надмірному нанесенні клей розм’якшує папір, зморщується, тягнеться і довго сохне. Це може призвести до псування зовнішнього вигляду аплікації. Тому клей наносять в невеликій кількості. Великі деталі промазують пензликом,
а дрібні – зубочисткою.

Приклеєні форми необхідно прикрити чистим листком паперу, а потім потерти всю поверхню приклеєного ребром долоні.

Зображення наклеюють на фон у відповідній послідовності: спочатку наклеюють більш віддалені об’єкти, а потім поступово слід наближатися до переднього плану.

3.7. ВИСУШУВАННЯ АПЛІКАЦІЇ

Останній етап виконання аплікації – висушування. Готову аплікацію кладуть під прес одразу ж після закінчення роботи. Це може бути декілька книг.

Слід пам’ятати, що під час висихання на аплікацію кладуть чистий аркуш паперу, а потім уже зверху книги, які виконують роль преса.

ЗРАЗКИ РОБІТ ГУРТКІВЦІВ У ТЕХНІЦІ «МОНОТИПІЯ»

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Гусакова М.А. Аплікація: навчальний посібник для пед. закладів за спеціальністю № 2002 «Дошкільне виховання» та № 2010 «Виховання
у дошк. закладах» / М.А. Гусакова. – Москва: Просвітництво, 1987. –
128 с.

2. Монотипія (графіка) [Електронний ресурс] // Вікіпедія – Режим доступу до ресурсу: https://uk.wikipedia.org/wiki/Монотипія_(графіка).

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.

Приклад завдання з олімпіади Українська мова. Спробуйте!
До ЗНО з БІОЛОГІЇ залишилося:
0
1
міс.
0
8
дн.
0
6
год.
Готуйся до ЗНО разом із «Всеосвітою»!