Дефекти соціалізації на стадії підліткового віку призводять до несприятливого (аномального) формування особистості.
Підлітковий вік як кризова стадія розвитку особистості передбачає, що певний підліток важкий як для себе, так і для інших. Фізична нестабільність, риси характеру, поява нових поведінкових реакцій (реакція емансипації (крайній ступінь – бродяжництво), реакція групування з однолітками (формування власної субкультури, реакція захоплення (хобі).), що ускладнюють спілкування, емоційна незрілість, несприятливі мікро- й макросоціальні відносини – усе це фактори ризику, наявність яких, безумовно, робить цей важкий вік ще важчим, стають передумовою виникнення соціальної дезадаптації: негативних психологічних новоутворень, відсутності чи втраті психосоціальної ідентичності, деформованих потребах. Кінцевим результатом є схильність до девіантної поведінки, пошук відповідних ситуацій і навіть створення умов, сприятливих для її прояву у вигляді булінгу.
