Ось короткий огляд презентації «Архітектура слова: Логіка правопису -н- та -нн- у прислівниках»:
«Правило дзеркала» (Основний принцип): У прислівниках зберігається рівно стільки літер «н», скільки їх було у творідному слові (прикметнику чи дієприкметнику), від якого вони утворені (наприклад, слухняний — слухняно).
Дві траєкторії творення:
Шлях однієї «н»: від звичайних прикметників або пасивних дієприкметників (радісний — радісно, захоплений — захоплено).
Шлях подвійної «нн»: морфологічна математика (збіг приголосних, коли корінь закінчується на «н», а суфікс починається на «н», як-от туман + н + о = туманно), наголошені суфікси підсилення (-енн-, -анн- з відтінком надмірності) та слова-винятки.
Пастки наголосу: Наголос здатний змінювати значення та правопис (наприклад, ненаголошений суфікс у дієприкметниковій формі дає несказано [1 «н»], а наголошений суфікс перебільшення передає ознаку як несказанно [2 «нн»]).
Сховище аномалій (Винятки): Фіксовані слова, що пишуться з подвійною «нн», які варто запам'ятати: зрання, спросоння, востаннє, навмання, попідтинню, попідвіконню.
