ХЛІБ В УКРАЇНСЬКІЙ ОБРЯДОВОСТІ (НА МІСЦЕВОМУ МАТЕРІАЛІ)
Хліб – харчовий продукт, що випікається з борошна або зернова культура. Він є ознакою гостинності.
Хліб для жителів Мшанця не лише матеріальна річ, це — святиня, жертовна страва для богів або й саме божество чи втілення божественної сили, яка має духовну цінність. Хліб називають «святим», «божим даром», «батьком». Жодна важлива подія у селі не може обійтися без нього. В обрядах Мшанця хліб символізує життя, а слова «жито» й «жито» в українській мові мають один корінь.
Чимало прислів’їв, загадок, віршів, творів написано про хліб. На Мшанеччині найпоширенішими є такі народні прислів’я: «Хліб – усьому голова», «Без хліба половина обіда», «Без солі, без хліба—немає обіда», «Без хліба суха бесіда», «Як є хліб та вода, то немає голода» та інші.
Жителі Мшанця вважають, що хліб – це символ добробуту, гостинності, любові, обрядовий символ міцності родинної спілки, злагоди. Він є оберегом в домі, запорукою людського благополуччя, найкращих душевних і моральних порухів.
Хліб — вічний людський символ. Він є основою життя. Хліб символізує злагоду, духовну єдність. У селі Мшанці хліб став учасником дійств календарної обрядовості.
Здавна давен, в цьому населеному пункті, хліб використовувався у сімейній обрядовості. Біологічні цикли людини – народження, одруження, смерть, були пов’язаними з хлібом. Таким чином, він відіграв значну роль в пологових, весільних, поховальних обрядах жителів села Мшанця. А деякі традиції та обряди наших батьків, які пов’язані з хлібом, продовжують жити у селі й сьогодні.
Мета науково - дослідницької роботи: дослідити особливості застосування хліба в українській обрядовості на прикладі села Мшанця, що на Тернопільщині.
Актуальність теми. У радянські часи про хліб в українській обрядовості не можна було навіть говорити, оскільки тодішня влада робила все можливе для того, щоб наш народ забув про своє коріння й історію. Лише в роки незалежності повертаються із забуття обряди, які пов’язані з хлібом. В наші дні є важливим вивчення обрядовості українського народу з метою відродження національної самобутності, унікальності та гідності.
Об’єкт дослідження: народні звичаї та обряди, які пов’язані з хлібом на території села Мшанця.
Предметом дослідження є застосування хліба в народних звичаях і обрядах села Мшанця.
Основні завдання дослідження: проаналізувати особливості застосування хліба в обрядах українського народу на прикладі села Мшанця; дослідити застосування обрядового хліба на території Мшанця; систематизувати та узагальнити зібраний матеріал; поповнити матеріали шкільного історико – краєзнавчого музею «Народна скарбниця» Мшанецької ЗОШ І-ІІІ ступенів.
Відповідно до поставленої мети і завдань дослідження використовувались загальнонаукові (аналізу та синтезу) та історичні (історико-порівняльний, історико-системний, історико-типологічний) методи дослідження.
Наукова новизна. Вперше проведено комплексний аналіз особливостей застосування хліба в українській обрядовості на основі місцевих матеріалів (с. Мшанця).
Матеріали роботи можна використати, як базу для історико-краєзнавчих експедицій, при організації краєзнавчих розвідок, при вивченні теми «Наш край» (11клас), при викладанні курсів художньої
