🌐⚔️ Опис презентації: «Боротьба за переділ світу»
Слайд 1. Титульний слайд:
Назва: Боротьба за переділ світу.
Підзаголовок: Наростання суперечностей напередодні Першої світової війни.
Маркування: Всесвітня історія, 9 клас (§ 21, за підручником О. Пометун, 2026).
Слайд 2. Епоха імперіалізму: Корінь суперечностей:
Економіка: поява гігантських монополій та стрімке зростання промислового виробництва.
Потреба: гострий дефіцит: де брати дешеву сировину і кому продавати надлишок товарів?
Політика: захоплення колоній стає питанням економічного виживання націй.
Наслідок: світ поділений; нові, швидкорослі держави (Німеччина, США, Японія) вимагають своєї «частки під сонцем» від старих імперій.
Слайд 3. [Інтерактив] Тіні імперіалізму:
Завдання: з'єднати лінії історичні мотиви для експансії (пошук дешевої робочої сили, розширення ринків збуту, військово-стратегічний контроль над морськими шляхами, престиж нації) з їхніми символічними зображеннями на екрані.
Слайд 4. Завершення територіального поділу світу:
Контекст: до початку XX ст. «вільних» територій майже не залишилося.
Велика Британія: «імперія, над якою ніколи не заходить сонце» (контролює чверть суходолу).
Франція: володіє величезними територіями в Північній Африці та Індокитаї.
Головна суперечність: Німецька імперія має найпотужнішу економіку в Європі, але залишилася майже без колоній; вона починає вимагати глобального «переділу».
Слайд 5. [Інтерактив] Анатомія конфлікту:
Завдання: уважно подивитися на карту колоніального світу початку XX століття, знайти і виписати у зошит три регіони, де інтереси великих держав стикалися найгостріше, та пояснити вибір одним реченням для кожного регіону.
Слайд 6. Формування блоків: Троїстий союз (1882 рік):
Учасники: Німецька імперія, Австро-Угорщина, Італія.
Мета: ізолювати Францію (після її поразки у франко-прусській війні), закріпити гегемонію Німеччини в Європі та підготувати плацдарм для переділу колоній.
Лідер: Отто фон Бісмарк (головний архітектор союзу).
Слайд 7. Формування блоків: Антанта (1904–1907 роки):
Етимологія: від французького «Сердечна згода».
Учасники: Франція, Російська імперія, Велика Британія.
Мета: стримати зростаючу міць і агресію Німеччини (Франція прагне реваншу, Росія захищає інтереси на Балканах, Британія рятує своє морське панування).
Ключовий крок: подолання старих імперських суперечностей в Африці та Азії заради об'єднання проти спільного ворога.
Слайд 8. Матриця геополітичних інтересів: Хто проти кого?:
Німеччина vs Велика Британія: жорстка економічна конкуренція, гонка військово-морських озброєнь, боротьба за колонії.
Франція vs Німеччина: Ельзас і Лотарингія (жага французького реваншу за війну 1870 р.), зіткнення інтересів у Марокко.
Австро-Угорщина vs Росія: боротьба за домінування на Балканах («слов'янське питання» та контроль над протоками).
Слайд 9. [Інтерактив] Вузол протиріч:
Завдання: виступаючи в ролі дипломата, розплутати вузол та створити логічні пари у зошиті між країнами та їхніми головними цілями на початку XX ст. (повернення Ельзасу і Лотарингії, збереження статусу «володарки морів», глобальний переділ колоніального світу, контроль над чорноморськими протоками).
Слайд 10. Гонка озброєнь та мілітаризація економіки:
Зростання витрат: військові бюджети збільшуються вдвічі-втричі; впровадження загальної військової повинності створює багатомільйонні регулярні армії.
Морська гонка: змагання між Британією та Німеччиною у будівництві надважких броненосців нового типу — дредноутів.
Безсилля дипломатії: мирні конференції в Гаазі (1899, 1907) виявилися безсилими зупинити цю військову машину.
Слайд 11. [Інтерактив] Ціна безпеки:
Завдання: уявити себе міністром фінансів великої держави у 1910 році; обрати із запропонованого списку 2 пріоритетні статті видатків (будівництво дредноутів, переозброєння кулеметами, будівництво стратегічних залізниць до кордонів ворога або розширення шпигунської мережі) та аргументувати вибір перед парламентом.
Слайд 12. Перші війни за переділ світу: Іскри великої пожежі:
Хронологія локальних конфліктів:
1898: Іспано-американська війна (США забирають залишки іспанської колоніальної імперії).
1899–1902: Англо-бурська війна (жорстока боротьба Британії за золото і алмази у Південній Африці).
1904–1905: Російсько-японська війна (зіткнення за вплив на Далекому Сході, шокуюча поразка Росії).
1905, 1911: Марокканські кризи (Німеччина провокує Францію, світ опиняється за крок до війни).
Слайд 13. «Порохова діжка Європи»:
Контекст: Османська імперія занепадає, народи Балкан здобувають незалежність, але мають територіальні претензії одне до одного.
1908 рік: Боснійська криза (Австро-Угорщина анексує Боснію і Герцеговину, Росія та Сербія глибоко обурені).
1912–1913 роки: Балканські війни (спочатку балканські країни спільно вибивають Туреччину з Європи, а потім починають криваву війну між собою за поділ територій).
Наслідок: регіон став найнебезпечнішим вузлом суперечностей, де лоб у лоб зіткнулися інтереси Росії та Австро-Угорщини.
Слайд 14. [Інтерактив] Хронологія катастрофи:
Завдання: розташувати події (Марокканська криза, створення Антанти, утворення Троїстого союзу, англо-бурська війна, балканські війни) на шкалі часу від найдавнішої до найближчої до початку Першої світової війни та визначити, яка з подій зробила велику війну абсолютно невідворотною.
Слайд 15. Домашнє завдання та рефлексія:
Теорія: прочитати та законспектувати головні тези § 21 (автор О. Пометун, 2026).
Практика: усно відповісти на запитання для самоперевірки наприкінці § 21.
Творче завдання (Есе): написати коротке есе (5–7 речень) на тему: «Чи міг світ уникнути глобальної війни на початку XX століття, або вона була закономірним наслідком епохи імперіалізму?» з обґрунтуванням історичними фактами.
