Богдан-Ігор Антонич (1905 - 1937). Біографія. Творчість.

Творчість Антонича споріднена з фольклором, він розлого покликався у власних віршах на християнську міфологію, пов'язану зі старозавітними переказами, канонічними євангеліями і навіть апокрифами. (Особливо прикметною тут виглядає "Книга Лева", де поет вдається до міфів про походження стихій, світил, землі всього сущого). В останніх двох збірках — "Зелена євангелія" та "Ротації" — Антонич дає ліричні переспіви початків існування: "Перша глава Біблії", "Міф", а також картини апокаліпсису: "Кінець світу", "Сурми останнього дня". Майбутню загибель цивілізації він бачить як момент вічного ланцюга творень і нищень. Крім того, Богдан-Ігор Антонич використовував мотиви античності (єгипетської, Індійської, грецької) й поганської міфології слов'ян про великий колообіг життя у Всесвіті. Він понад усе цікавився так званими дописемними культурами. Його наснажувала думка про творення новітніх міфів, що народжуються на наших очах. Він не вважав їх менш справжніми, ніж прадавні. Навпаки. Писати вірші — це вже означало для нього займатися міфотворенням. Поет міряє час не місяцями чи роками, а століттями. Шукаючи затерті сліди минулих народів і завмерлих культур, він бачить себе доісторичною людиною, з правіку пов'язаною зі своїм місцем під сонцем, зі своєю землею.