Бібліотечний урок "Словники, довідники та енциклопедії – структурні одиниці довідкового фонду бібліотеки"

Опис документу:
Метою бібліотечних уроків є ознайомлення учнів із ДІФ бібліотеки, його структурними елементами - словниками, довідниками, енциклопедіями. Учні ознайомилися з книжковим фондом, довідковими виданнями, їх розміщенням у фонді бібліотеки.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код

Бібліотечні уроки

Словники, довідники та енциклопедії – структурні одиниці довідкового фонду бібліотеки

Мета: Дослідити словники як структурну одиницю ДІФ; ознайомитися з тематикою та структурою словників; довести доцільність користуватися словниками при опрацюванні наукової літератури; навчитися користуватися словниками.

Обладнання: Комплект довідкової літератури, які є в бібліотеці.

Бібліотекар. Сьогодні ми поговоримо з вами про словники. Словник – довідкова книга, яка містить зібрання слів, розташованих за певним принципом, переклад, дає відомості про їх значення, використання, походження, переклад на іншу мову або інформацію про поняття, предмети, ними означені, про діячів якої – не будь галузі науки, культури.

Таке унікальне зібрання слів у давнину називали лексиконом. Першим на Русі був словник, датований ХІІ ст.

У 1751 – 1780рр. у Франції було надруковано 35 томну «Енциклопедію, або Тлумачний словник наук, мистецтва та ремесел».

Словники поділяються на:

  • енциклопедичні;

  • філологічні;

  • загальномовні;

  • спеціальні (тематичні).

Енциклопедичні словники – пояснюють не слова самі по собі; а означені ними поняття. Такі словники містять більше довідкових та бібліографічних матеріалів, багато ілюстрацій, таблиць.

Філологічні (лінгвістичні, мовні), у свою чергу, поділяються на:

  • орфографічні;

  • орфоепічні;

  • словник антонімів;

  • словник паронімів;

  • словник синонімів;

  • словник епітетів.

Орфографічні – містять відомості, як правильно писати те чи інше слово.

Орфоепічні – подають правила вимоги слів.

Словник антонімів – допоможе підібрати протилежні за значенням слова.

Словник паронімів – пояснює схожі за звучанням слова.

Словник синонімів – містить слова, схожі або тотожні за значенням, які утворюють цілі гнізда.

Словник епітетів – без нього не обійтися, коли пишеш твір чи пробуєш віршувати.(Наводити приклади із словників, які є в бібліотеці). Серед загально мовних найбільш розповсюджені двомовні перекладні словники: російсько–англійський, українсько–німецький, українсько–російський.

Спеціальні або тематичні – кожен такий словник, як правило, присвячений одній темі або одній галузі знань.

Зробити огляд словників, які є в бібліотеці, показати учням, де вони розміщені в книжковому фонді.

Кожен словник має свою власну довідкову частинку, яка допомагає читачеві користуватися ними і доповнює їх зміст. Структура словника включає:

1. Розташування слів: алфавітне і тематичне.

2. Швидкий пошук слів, який забезпечують: літератури алфавіту, групи літер; склади; назви тем, які розташовані зверху, знизу або збоку сторінки.

3. Довідкову частину, до якої входять: передмова; скорочення, прийняті в словнику: основні скорочення, скорочення особистих імен, географічних назв; показники: алфавітний, предметний, іменний; списки: рекомендована література для допоміжного читання, списки ілюстровані, списки карт та ін.

Отже, словники – довідкові видання, які допомагають читачеві в пошуку потрібної інформації. Мають довідкову частину, яка полегшує користування ними.

Енциклопедія – структурна одиниця ДІФ.

Мета: Ознайомити з поняттям, енциклопедія як структурна одиниця ДІФ, продемонструвати енциклопедії різної тематики, які є в бібліотеці училища; вивчити структуру енциклопедії; навчитися користуватися енциклопедіями.

Обладнання: Комплект енциклопедії різної тематики.

Бібліотекар. Словники присвячені одній темі, а в енциклопедичному словнику зібрано слова з багатьох тем або галузей знань. Енциклопедія – слово грецького походження, означає «навчання по всьому колу знань». Значення терміну протягом століть постійно змінювалося.

В античному суспільстві він означав 7 вільних мистецтв (граматика, риторика, діалектика, геометрія, арифметика, музика та астрономія).

У XVI ст. його почали використовувати в західній Європі в новому значенні, близькому до поняття «збірник різноманітного змісту».

У нинішньому тлумаченні енциклопедія – наукове видання, яке повідомляє найбільш суттєві відомості з усіх галузей знань і практичної діяльності або з однієї якоїсь галузі.

Енциклопедії є: універсальні, національні, галузеві, регіональні.

Універсальні енциклопедії містять зведені знання з усіх галузей знань та практичної діяльності. Найбільш універсальні енциклопедії:

  • «Велика радянська Енциклопедія» (СРСР):

1-ше видання – 66 томів.

2-ге видання – 51 том

  • «Мала Радянська Енциклопедія» (10 томів).

Галузеві енциклопедії містять зведені знання з окремих галузей та практичної діяльності. Наприклад: «Велика медицинська енциклопедія» - 35 томів (1928-1936рр.).

Національні енциклопедії – універсальні науково – довідкові видання, створені в усіх республіках та державах світу.

Регіональні енциклопедії – енциклопедії окремого регіону, області, міста.

Розглянемо, яку ж структуру мають енциклопедії.

1. Енциклопедії – багатотомні видання, але можуть складатися в декількох томів або однієї книги.

2. Розташування матеріалу: алфавітне (матеріал розташовується в алфавітному порядку назв предметів); алфавітно–систематичне (змішане або комплексне); систематичне, або предметне.

Алфавітне розташування матеріалу труднощів під час пошуку не викликає, інформаційні статті розташовані в алфавітному порядку.

Систематичне або предметне розташування становить певні труднощі при пошуку потрібної статті. Матеріал у таких енциклопедіях систематизується за темами. Назви тем виділено іншим шрифтом (жирним або курсивом), іноді іншим кольором. Назва основної теми виділяється жирним шрифтом, підтеми – курсивом.

При комплексному або алфавітно–систематичному розташуванні матеріалу назви основних предметів (розташовані в алфавітному порядку). Для швидкого пошуку використовують літери, групи літер алфавіту, а також назви основних предметів потрібних статей.

3. Важлива роль ілюстрацій: усі вони інформативні, яскраві, супроводжують кожен розділ, кожну статтю.

4. Наявність схем, карт, графіків.

5. Велике значення має довідковий відділ, і містить передмову до всього видання або до тому; вступні статті; довідковий апарат.

(Презентувати всі енциклопедичні видання, які є в наявності у бібліотеці).

Довідники - структурна одиниця ДІФ.

Мета: Ознайомити учнів з новим видом довідникової літератури – довідниками; розглянути тематику довідників; довести, що користуватися довідниками необхідно в навчальному процесі для засвоєння того чи іншого предмету або галузі знань; вивчити структуру довідників.

Обладнання: Комплект довідників різної тематики; схеми видів довідників.

Бібліотекар. Довідники – видання, які містять короткі відомості наукового, суспільно – політичного, прикладного та побутового характеру.

Як правило, довідники – невеликі за змістом видання, розраховані на масового читача. Здебільшого довідники мають пізнавально–навчальний характер і використовуються в навчальних процесах учнями, студентами, вчителями.

Мета довідників – забезпечити читача відомостями, використання яких підвищить ефективність засвоєння того чи іншого предмету або тієї чи іншої галузі знань.

Довідники є енциклопедичні та тематичні (наукові, суспільно – політичні, прикладні та побутові).

Найбільші за обсягом – енциклопедичні довідники. За змістом інформації вони близькі до енциклопедичних словників та енциклопедій. Енциклопедичні довідники переважно місять зведення знань з конкретної галузі.

Оскільки енциклопедичні довідники близькі до енциклопедій та енциклопедичних словників, то і структура їх подібна. Але довідковий відділ доповнюється змістом.

Особливості структури довідників: розташування матеріалу – систематичне, відповідно до змісту теми виділені жирним шрифтом, підтеми – дрібним, багато ілюстрацій інформативного характеру, карт, схем; мають зміст, передмову, скорочення, покажчики, списки.

Структура тематичних довідників

Матеріал ґрунтується за темами. Для швидкого пошуку використовується зміст, у якому перелічуються теми із вказівкою, на якій сторінці вести пошук потрібної інформації. У таких довідниках уже немає літер алфавіту, які є в енциклопедіях та словниках. Але в окремих довідниках зберігається алфавітне розташування. Як правило, довідники мають коротку стислу інформацію.

Довідники мають довідкову частину, до якої входять: передмова і різноманітні додатки; словники використаних термінів; списки скорочень; показники і зміст.

Довідкова частина допомагає читачеві в користуванні довідником.

(Презентація довідників, які знаходяться в бібліотеці).

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»