Бесіда про туризм. Урок №5. ТЕМА ЗАНЯТТЯ: Відомості про спортивне орієнтування та його види.

Опис документу:
Туризм дуже різноманітний. Головна мета цієї методичної розробки – агітація за туризм, друга мета – методична допомога тим викладачам та керівникам, які наважилися повести за собою учнівську молодь у походи та мандрівки. Але це лише перші кроки. Далі потрібно організувати гурток з туризму і спланувати роботу в ньому.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

Бесіда про туризм. Урок №5. ТЕМА ЗАНЯТТЯ: Відомості про спортивне орієнтування та його види.

МЕТА ЗАНЯТТЯ: Дати учням основні поняття про спортивне орієнтування та види змагань зі спортивного орієнтування.

ОБЛАДНАННЯ: спортивні карти різної складності; спортивні компаси різних моделей; знаки КП; компостер та картка учасника; журнали зі спортивного орієнтування видані в різних країнах; зразок бігового костюму та спортивного взуття; фото стенд, що відображає змагання зі спортивного орієнтування: обладнання старту, фінішу, КП, спортсменів під час проходження дистанції.

Хід заняття. Опорні поняття.

Загальні відомості про спортивне орієнтування. Види змагань зі спортивного орієнтування. Досягнення юних орієнтувальників Закарпаття.

Орієнтування - (від латинського, що означає схід) на місцевості, визначення свого місця стояння відносно сторін горизонту та оточуючих об'єктів, орієнтирів; дозволяє зробити правильний вибір напрямку руху та дотримуватися його в дорозі. Спортивне орієнтування - вид спорту, що включає різні змагання у швидкісному переміщенні на місцевості з одночасним визначенням свого місцезнаходження. У сучасному спортивному орієнтуванні вирізняються такі види змагань:

1. За засобами пересування:

  • бігом (літній різновид орієнтування);

  • на лижах (лижне орієнтування);

  • на велосипедах вело орієнтування;

  • з іншими засобами пересування.

2. За часом проведення змагань:

  • денні (у світлий час доби);

  • нічні (у темний час доби).

3. За співпрацею спортсменів:

  • індивідуальні;

  • естафетні (члени команди долають свої етапи послідовно);

  • групові (двоє або більше членів команди проходять дистанцію спільно).

4. За характером заліку результатів:

  • особисті (визначаються місця кожному учаснику);

  • особисто-командні (визначаються місця як кожному учаснику так і команді);

  • командні (визначаються місця лише команді).

5. За довжиною дистанції:

  • над короткі (парковий спринт);

  • короткі;

  • середні;

  • класичні (довгі);

  • марафонські (подовжені);

  • рогейн (над марафонські - до 70 км).

Офіційною датою народження нового виду спорту вважається 20 червня 1897 року, коли спортсмени клубу „Турнфьоренінг" з норвезького міста Берген вперше організували змагання з орієнтування. Ідею підхопили аматори з Фінляндії та Швеції. У 1905 році у Фінляндії була створена перша у світі організація прихильників бігу з картою і компасом. Шведи почали регулярні змагання, з 1912 року. В 1961 році була створена Міжнародна організація орієнтування (ЮФ), до якої сьогодні вже входить понад 50 країн.

Перші Всеукраїнські змагання пройшли у травні 1963 року у Каневі на Черкащині. У жовтні того ж року поблизу Ужгорода відбулися перші Всесоюзні змагання, під час яких з новим видом спорту змогли ознайомитися і закарпатці.

Змагання проводяться з таких видів орієнтування:

а) орієнтування в заданому напрямку;

б) орієнтування за вибором;

в) орієнтування на розміченій (маркованій) трасі;

г) естафети з усіх видів орієнтування.

Орієнтування в заданому напрямку. Суть цих змагань міститься в тому, що учасники повинні в короткий час відшукати на місцевості певну кількість контрольних пунктів - КП, нанесених на картах і зазначених порядковими номерами. Результати змагань визначаються за часом затраченим спортсменами на проходження дистанції. Порядок проходження КП поданий на карті і повинен дотримуватися учасниками беззаперечно. Змагання проводяться наступним чином. Учасники стартують по одному з інтервалом, як правило, в 1 хвилину. З цього моменту починається відлік часу бігу кожного спортсмена. Від старту до пункту видачі карт учасник біжить по розміченій дистанції. Довжина цієї ділянки від 100 до 500 м. На пункті видачі карт учасник отримує топографічну карту місцевості в масштабі 1:20 000, на яку повинен нанести місцезнаходження КП і фінішу. Контрольні пункти позначаються на карті кільцем з точкою, що точно показую номер КП. Фініш зазвичай суміщається з місцем старту. Дистанція частіше всього має форму замкнутого кільця.

Орієнтування на розміченій (маркованій трасі). Змагання міститься в тому, що учасники повинні пройти марковану дистанцію. В місцях траси, невідомих учаснику, встановлюються контрольні пункти. Траса на карту не наноситься. Спортсмен повинен пробігти марковану дистанцію, визначити знаходження всіх КП, що зустрічаються на шляху і нанести на свою карту (карту, на якій відмічається тільки пункт видачі карти (старт) і фініш, отримують на старті). Результат змагання визначається за часом проходження дистанції, виправленому на штрафний час за неточне нанесення на карту місцезнаходження КП. При рівності результатів двох або більше учасників краще місце присуджується тому, у кого менше штрафного часу. На кожному КП знаходяться олівці певного кольору, яким учасник повинен зазначити КП на своїй карті.

Орієнтування за вибором. На старті спортсмен отримує карту з нанесеними контрольними пунктами. Старт може бути загальний або роздільний. Вибір КП та порядок їх проходження довільні. Якщо учасник прибув на фініш після закінчення контрольного часу, він знімається із змагань.

Технічне оснащення дистанції. На місцевості розміщуються старт, пункт видачі карт, контрольні пункти і фініш, а при маркованій трасі - шлях руху учасників.

На контрольних пунктах встановлюються марковані знаки, що являють собою циліндр або трьохгранну призму з червоно-білими трикутниками на гранях. Циліндр або призма вивіщуються на висоті не більше 2 м в межах видимості.

Контрольні пункти ставляться біля орієнтирів, що знаходяться на місцевості і на карті, тобто повинні мати прив’язку. Такою прив’язкою може бути поляна або вирубка в лісі, озеро або болото, злиття потічків, бугорок, яма і т.д.

Унікальний характер орієнтування полягає у тому, щоб визначити і дотриматися найкращого шляху крізь незнайому місцевість з урахуванням часу. Це потребує вміння орієнтуватися: точне читання карти, оцінка обраного шляху, вміння користуватися компасом, швидке прийняття рішень, біг по природній місцевості, зосередження у стресовому стані і т.д.

Види спортивного орієнтування:

  1. Орієнтування за вибором. Спортсмен повинен за визначений час відшукати
    максимальну кількість КП (кількість КП на місцевості більша, аніж можливо знайти за обумовлений час). Перевищення часу штрафується.

  2. Орієнтування в заданому напрямку. Спортсмен повинен пройти розташовані на місцевості і позначені на карті КП в заданій послідовності: КП-І, КП-2, КП-3 і т.д. при порушенні порядку проходження КП або пропуску хоча б одного з них результат не зараховується.

  3. Орієнтування по маркованій трасі. Учасник змагань повинен пройти дистанцію розмічену на місцевості і нанести на карту місцезнаходження всіх КП, встановлених на трасі, шляхом проколу карти шпилькою в точці розміщення КП. Прокол перекреслюється навхрест кольоровим олівцем, що знаходиться на КП, із зворотної сторони карти.

  4. Естафета проводиться з усіх видів спортивного орієнтування. Специфічні особливості змагань зі спортивного орієнтування:

  • тренування і змагання можуть відбуватися на свіжому повітрі майже всюди
    (стадіон, парк, ліс) і практично круглий рік;

  • відсутність потреби у великих затратах на створення спортивних споруд;

  • необмежений віковий і статевий ценз для бажаючих займатися цим видом
    спорту;

  • можливість вільного вибору темпу руху за своїми можливостями та здібностями;

- дистанцію проходити індивідуально, парами і групами.

Основні вимоги:

  • місцевість полігону для тренування і змагання повинна повністю відповідати
    вимогам фізичної підготовки спортсменів;

  • для тренування з елементами орієнтування не повинно бути ділянок небезпечних для життя (шосе, непрохідні болота, зсуви, тощо);

  • під час змагань суворо забороняється перетинати:

а) засіяні поля, городи, фруктові сади, обгороджені ділянки місцевості;

б) змінювати позначення і розташування КП;

в) отримувати допомогу в орієнтуванні від сторонніх людей;

г) надавати таку допомогу іншим спортсменам

Інвентар спортивного орієнтування:

  1. Спортивна карта - це крупно масштабна спеціальна карта, яка відрізняється від топографічних спеціальними умовними знаками, що базуються на стандартах Міжнародної Федерації орієнтування.

  2. Компас. Засвоєння роботи з компасом є другою після спортивної карти
    необхідною умовою підготовки орієнтувальника.

  3. Контрольні пункти - мають вигляд тригранної призми зі стороною 50x50 см з
    біло-червоним по діагоналі.

  4. Засоби для відмітки:

  • компостери

  • картки для відміток.

Передстартова інформація:

(що можна дізнатися перед стартом)

  • параметри дистанції: довжина, перепад висот, число КП;

  • параметри карти: розмір масштаб, висота перетину рельєфу;

  • характер місцевості: прохідність, тип рослинності, рельєф;

  • стартові параметри: номер, стартова хвилина, місцезнаходження старту і фінішу;

  • параметри району змагань: межі району змагань, найближчі населені пункти,
    заборонені для бігу території;

- відомості про контрольні пункти - легенди, текстові або символічні. Наявність маркування на стартовому і фінішному відрізках. Наявність спільних КП для різних вікових груп. Засоби відмітки на КП;

  • небезпечні місця;

  • символьні легенди.

Дистанція для орієнтування.

Місцевість повинна бути вибрана таким чином, щоб принцип спортивної справедливості було забезпечено для всіх учасників. Вона має бути придатною для бігу і для перевірки уміння учасників змагань орієнтуватися.

Дистанція для орієнтування позначається стартом, контрольними пунктами і фінішем. Поміж цих точок, яким надано точне місце розташування на місцевості і, відповідно, на карті, існують перегони, саме на яких учасники повинні орієнтуватися.

Точка, з якої починається орієнтування на першому відрізку, позначається на місцевості призмою КП без засобів відмітки і на карті-трикутником. Учасники повинні орієнтуватися одразу від старту.

Відрізки дистанції (між КП) є найбільш важливими елементами дистанції для орієнтування і значною мірою визначають її якість. У рамках цієї дистанції потрібно запропонувати різні типи перегонів, з яких деякі мають вимагати від учасника інтенсивного читання карти, інші більш легкий вибір шляхів пересування. Також мають бути варіації щодо довжини і складності відрізку. Необхідно уникати перегонів, що сприяють подоланню учасниками заборонених або небезпечних районів.

Контрольні пункти (КП) розташовують на об'єктах місцевості, що позначені на карті. Учасники мають відвідати їх у заданому напрямку, якщо такий порядок визначено, але керуючись власноручно обраним шляхом. КП не повинні бути розташовані на дрібних об'єктах, які можна побачити тільки з близької відстані, якщо на карті нема інших допоміжних об'єктів.

КП на різних дистанціях, що розташовані надто близько один до одного, можуть ввести в оману спортсменів, які правильно рухаються до місця КП. Тільки за умови, що об'єкти КП чітко відрізняються як на місцевості, так і на карті, КП можуть бути розташовані ближче ніж на відстані 100 метрів.

Фініш. Щонайменше остання частина шляху до фінішної лінії має бути обов'язково розмічена.

Форма для змагань.

Одяг повинен бути легким, еластичним, який захищає від підліску та гілок і забезпечує максимальну свободу руху навіть після намокання.

Взуття - легкі міцні туфлі зі спеціальним протектором на підошві, що забезпечує упевнене зціплення із землею.

Компас. Для спортивного орієнтування використовують спеціальні спортивні компаси.

Карта - учасник отримує на старті спеціальну тематичну карту, на яку нанесена дистанція червоним кольором. Карта містить детальну інформацію про місцевість: рельєф, рослинність та такі об'єкти як, наприклад, скелі, камені.

Контрольна картка - орієнтувальними повинні робити відмітки на спеціальній картці на кожному контрольному пункті, як доказ, що всі КП пройдені у вірній послідовності. Пристрій для відмітки на КП може бути кольоровим олівцем, компостером або спеціальним електронним пристроєм.

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Курс:«Формування навчальної мотивації в учнів. Теорія і практика»
Черниш Олена Степанівна
72 години
790 грн

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.