• Всеосвіта
  • Бібліотека
  • Туризм
  • Бесіда про туризм. Урок №4. ТЕМА ЗАНЯТТЯ: Компас, його будова. Поняття про азимут. Робота з картою на місцевості.

Бесіда про туризм. Урок №4. ТЕМА ЗАНЯТТЯ: Компас, його будова. Поняття про азимут. Робота з картою на місцевості.

Опис документу:
Туризм дуже різноманітний. Головна мета цієї методичної розробки – агітація за туризм, друга мета – методична допомога тим викладачам та керівникам, які наважилися повести за собою учнівську молодь у походи та мандрівки. Але це лише перші кроки. Далі потрібно організувати гурток з туризму і спланувати роботу в ньому.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

Бесіда про туризм. Урок №4.

ТЕМА ЗАНЯТТЯ: Компас, його будова. Поняття про азимут. Робота з картою на місцевості.

МЕТА ЗАНЯТТЯ: ознайомити гуртківців з компасом і його будовою, різними видами компасів; сформувати в дітей поняття про азимут; вказати відмінність між магнітним та істинним азимутом; навчити визначати за допомогою компасу сторони горизонту та магнітні азимути; рухатись за вказаним азимутом.

ОБЛАДНАННЯ: компаси різних видів; топографічні карти.

Зміст заняття. Опорні поняття.

Компас, його будова. Визначення сторін горизонту за компасом. Поняття про азимут. Магнітний та істинний азимут. Магнітне схилення. Поняття про опис маршруту — «легенду».

Компас - найпростіший магнітний вимірювальний прилад, який використовується для орієнтування за сторонами горизонту й для приблизного вимірювання магнітних азимутів напрямів.

Компас з'явився в Європі в кінці XII століття і мав вигляд магнітної голки закріпленої на коркові, який плавав в посудині з водою.

В наш час компас – добре відомий усім. Він використовується в топографії, геології, морській і льотній практиці.

Магнітний компас складається з магнітної стрілки, яка вільно повертається в горизонтальній площині під дією земного магнетизму й встановлюється вздовж магнітного меридіану. Властивість магнітної стрілки постійно зберігати певний напрямок на північ і використовується під час орієнтування.

Компас не рекомендується використовувати під час бурі, коли під її впливом магнітна стрілка може зразу відхилитися на кілька градусів (більше 2). Не можна користуватися ним в місцях, де знаходяться великі поклади магнітного залізняка, тяжіння якого переважає вплив магнітного поля Землі.

Зараз є багато видів компасів: повітряні, рідинні деякі з них обладнані дзеркалом. Більш досконалими є різноманітні гірокомпаси і гірополукомпаси. Проте, в туристській практиці найбільше використовується рідинний компас „Спорт-3". Розглянемо його будову.

Цей компас складається з:

  1. магнітної стрілки,

  2. резервуара з рідиною („колба"),

  3. масштабної шкали,

  4. направляючих ліній,

  5. лімбу, підписаного в градусах,

  6. лінії для визначення напрямку

руху,

  1. міліметрової шкали,

  2. збільшувального скла,

  3. шайби - крокометру. Рис. 3. Р. 4

Для того щоб визначити сторони горизонту за допомогою компасу потрібно:

  1. розмістити компас в руці в горизонтальному положенні;

  2. сумістити лінії, які знаходяться на основі коробочки („колби") з лініями, які
    вказують напрямок руху на планці компасу;

  3. встановити північний кінець стрілки компасу між двома смужками, що визначають напрямок руху.

Компасом користуються в тих випадках, коли при орієнтуванні за початковий напрямок приймають магнітний меридіан. Ним визначають любий напрямок на місцевості за допомогою вимірювання азимута. Азимут горизонтальний кут утворений магнітним меридіаном і напрямком на орієнтир. При користуванні компасом слід пам'ятати, що у вільно підвішеному стані магнітна стрілка своїми кінцями буде направлена на північ і на південь. Але це приблизно. Стрілка розташовується не по напрямку істинного (географічного) меридіану, а по напрямку магнітного меридіану. Напрямок істинного меридіану для любої точки земної поверхні визначається астрономічними спостереженнями або геодезичними вимірами. Кут між істинним меридіаном і магнітним називається магнітним схиленням. Воно для кожної місцевості різне і може бути східним (із знаком +) або західним (із знаком -). Магнітне схилення можна визначити на місцевості за сходом і заходом сонця або по карті. На туристичних маршрутах та змаганнях по орієнтуванню найчастіше застосовуються карти, на яких вказаний не географічний а магнітний меридіан.

Для визначення азимута за допомогою рідинного компаса потрібно:


  1. розмістити компас на карті так, щоб його боковий край з'єднував вихідну і кінцеву точку руху;

  2. повернути частину корпуса
    так, щоб смужки на його дні
    стали паралельні магнітному
    меридіану на карті. При цьому велику увагу потрібно звернути на те, щоб подвійна смужка на рухливій частині корпусу була повернута на північ. В протилежному випадку ви направитесь в протилежний бік;

3. забрати карту і, тримаючи компас горизонтально, повернутися так, щоб північний кінець стрілки зупинився між подвійною смужкою на корпусі компасу. Осьова лінія пластини вкаже напрямок руху.

На практиці пересування на місцевості частіше всього виникає необхідність рухатись за азимутом в досить густому лісі, коли пройти по прямій лінії практично не можливо: на шляху постійно трапляються природні перешкоди.

Орієнтування карти без компаса.

В поняття орієнтування карти на місцевості входить: орієнтування карти за сторонами горизонту; співставлення її з місцевістю; визначення свого місцезнаходження по відношенню до зображених місцевих предметів та рельєфу на карті.

Зорієнтувати карту - значить надати їй таке положення, при якому верхня рамка карти була би повернута на північ, а всі лінії карти були б паралельні відповідним напрямкам на місцевості. Карту орієнтують наступними способами: наближено за сторонами горизонту, визначеними за місцевими предметами або небесними світилами; за лініями місцевості або напрямками на орієнтири, за компасом.

При наближеному орієнтуванні карти слід поступати так. Визначити напрямок на північ одним із способів за місцевими предметами або за небесними світилами. Потім карті надають такого положення, при якому північна рамка була би спрямована на північ. Після чого зіставляють карту з місцевістю, визначають своє місцезнаходження на ній, уточнюють правильність руху, наносять потрібні об'єкти.

За придатністю для орієнтування орієнтири розділяються на площинні, лінійні й точкові. Площинні орієнтири це об'єкти, що займають значну територію: ліс, чагарник, сад, озеро тощо. Лінійні орієнтири - це предмети, що означають лінію на місцевості: дороги, стежки, паркани, струмки тощо. Точкові орієнтири означають точку на місцевості: млин, колодязь, будинок, окреме дерево тощо. Найчастіше їх позначають поза масштабними умовними позначеннями. Перетини або вигини лінійного орієнтиру можна вважати точковими орієнтирами, а кордони площинних орієнтирів лінійними. Чіткий кут площинного орієнтира чудовий точковий орієнтир.

Якщо є лінійні орієнтири, карту орієнтують за лініями місцевості. Для цього потрібно стати на яку-небудь лінію місцевості (пряму ділянку дороги, просіку, русло річки тощо) і повертати карту до тих пір, поки зображення лінії карти не співпаде з тими ж лініями місцевості. При цьому слід звертати увагу на те, щоб предмети, розміщені направо і наліво від дороги або іншої лінії місцевості, були також розміщені на карті. Перевага цього способу: швидкість, точність орієнтування карти і простота (не вимагається внесення виправлень). Орієнтування карти за напрямком на орієнтир застосовується в тих випадках, коли точка свого місце положення на карті відома і з неї видно який-небудь орієнтир, зазначений на карті. Для цього карту повертають так, щоб напрямок точка місцезнаходження - орієнтир, уявно проведений на карті, співпав з відповідним напрямком на місцевості. Для більш точного орієнтування карти до цих точок на карті прикладають лінійку.

3

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Курс:«Інтегрований курс «Мистецтво»: теоретико-прикладний аспект»
Просіна Ольга Володимирівна
36 годин
590 грн

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.