Презентація для проведення уроку на тему:
Бернард Шоу (1856-1950 рр.). Особливості його світогляду. П’єса «Пігмаліон»
•Творчий шлях Шоу-драматурга розпочався у період переважання в театрах Європи п’єс розважального характеру — «добре зроблених мелодрам». Боротьбу за нову драму Дж. Б. Шоу розпочав як теоретик — із пропаганди творчості Г. Ібсена. Саме на той час припадають перші постановки на англійській сцені п’єс останнього: 1889 р.— «Лялькового дому», 1891 р.— «Привидів». Відгуком на ці події, своєрідним художнім маніфестом новітньої драми стала праця Дж. Б. Шоу «Квінтесенція ібсенізму». Г. Ібсен для нього — не лише новатор драми, а й творець нових суспільно- етичних принципів: «Ібсен задовольняє потреби, не вгамовані Шекспіром. Він показує нам не тільки нас самих, але нас самих у наших власних обставинах. Те, що трапляється з його героями, трапляється і з нами». У «Квінтесенції ібсенізму» Шоу намітив контури образу свого позитивного героя — людини гострого розуму, яка реалістично дивиться на світ, тверезо оцінює дійсність, керується у вчинках не романтичними ілюзіями, а вимогами розуму. Він протиставляє «реаліста» й «романтика», людину справи і словоблудну людину, розвінчує несправжні ідеали. Такі типи героїв — у багатьох його п’єсах.
