Батьківські збори ЗДО. Протоколи протягом навчального року.

Опис документу:
Орієнтир батьківських зборів - підвищення педагогічної культури батьків, збагачення обсягу їх знань щодо конкретного питання виховання дитини в родині та в садочку; вироблення колективних рішень та загальних вимог до виховання дітей, інтеграція зусиль родини й педагогів у діяльності з розвитку особистості дитини; пропагування досвіду успішного сімейного виховання, профілактика хибних дій стосовно дитини з боку батьків.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

Дошкільний навчальний заклад

(ясла-садок) № 39 «Світанок»

ПРОТОКОЛ

18.10.2016 № 1

м. Київ

батьківських зборів

Присутні:

Голова батьківських зборів – Бережна Т.А.,

Секретар батьківських зборів – Бондаренко Н.В.,

Шевченко О.П., Пономаренко І.М., Герасимчук В.Є.

Присутні на батьківських зборів 52 батьків

Порядок обговорення:

  1. «Зберегти дитину на дорозі – борг кожного дорослого».

  2. «Гра в житті дитини».

  3. Звіт батьківського комітету за 2015-2016 навчальний рік.

  4. Вибори батьківського комітету на 2016-2017 навчальний рік.

  5. Виступи батьків з обміну досвідом.

  1. СЛУХАЛИ:

Бережна Т.А., завідувач, нагадала батькам, що завдання всіх дорослих - зберегти дитину, дати їм знання дати про небезпеку на дорозі, якщо вони не будуть правила знати, ризикують здоров'я і життя втратити, зупинилась на тому, що травми, отримані внаслідок наїзду на дитину транспортного засобу виходять «подвійними»: спочатку - автомобілем, потім проїжджа частина; в результаті - два удари, причому більше небезпечний другий, адже діти при падінні вдаряють частіше голову (співвідношення ваги голови до загальної маси тіла у дитини більше, ніж у дорослого); наслідки автотравм - в середньому кожна дитина з автотравмах проводить на лікарняному ліжку - 2 місяці, термін реабілітації - 8 -10 років.

ВИСТУПИЛИ:

Шевченко О.П., інструктор фізичного виховання, зауважила, що дорога з дитиною в магазин, на прогулянку, до школи і назад - ідеальний спосіб не лише давати знання, а й перш за все формувати у дітей навички безпечної поведінки на вулиці, наголосила, що звички формуються з раннього віку, тому починаючи з 1, 5 -2 років час руху з дитиною по вулиці треба використовувати для тренування у нього комплексу «транспортних» звичок.

Бондаренко Н.В., вихователь-методист, зазначила, що діти 3-4 років - не завжди можуть відрізнити машину, що рухається від тої, що стоїть, про гальмівний шлях вони не мають уявлення, впевнені, що машина може зупинитися миттєво, не можуть оцінити, наскільки далеко від них знаходиться рухома машина, не можуть серед величезного числа вуличних звуків виокремити шум працюючого двигуна - звук небезпеки; діти 6 років – все ще мають досить обмежений кут зору: бічним зором бачать приблизно 2/3 того, що бачать дорослі, не можуть визначити, що рухається швидше: велосипед або спортивна машина, не вміють правильно розподіляти увагу і відокремлювати істотне від незначного, м'яч, що котиться по проїжджій частині, може зайняти вся їхня увага.

Пономаренко І.М., вихователь, розповіла про навички безпечної поведінки на дорозі, які потрібно розвивати в дітях: навик перемикання уваги на ситуацію на вулиці, навик спостереження, навик передбачення небезпеки, навик спокійної, досить впевненої поведінки на вулиці, навик перемикання на самоконтроль.

ВИРІШИЛИ:

    1. Постійно формувати у дітей навички безпечної поведінки на дорозі, які потрібно розвивати в дітях: навик перемикання уваги на ситуацію на вулиці, навик спостереження, навик передбачення небезпеки, навик спокійної, досить впевненої поведінки на вулиці, навик перемикання на самоконтроль.

    2. Постійно удосконалювати знання дітей про елементи з яких складається дорога: проїжджа частина; тротуар; узбіччя; розділювальна смуга; залізнична колія; місця для руху пішоходів: тротуар; узбіччя; пішохідні доріжки; велосипедні доріжки; в один ряд по краю проїжджої частини; місця для переходу проїзної частини: пішохідний перехід; підземний перехід; надземний перехід; на перехресті по лінії тротуару; під прямим кутом на дорозі, що переглядається; як необхідно вести себе на заміській дорозі? (необхідно йти по лівій стороні дороги назустріч транспорту і вести дитину за зап'ястя між собою і узбіччям).

    3. Батькам постійно піклуватися належним чином піклуватися про дітей в тісному і постійному контакті з лікарями і педагогами.

    4. Продовжувати роботу по запобіганню травмування на дорозі, під час навчально-виховного процесу та вдома.

  1. СЛУХАЛИ:

Бережна Т.А., завідувач, оголосила батькам, що зараз поговоримо про гру; нагадала, що всі діти дуже люблять грати: «Пограй зі мною!» - як часто чуємо ми це прохання від своїх дітей, і як часто вони чують у відповідь: «Колись, пограємо потім», може бути, це походить від того, що ми, дорослі, не розуміємо світ дитини? Або просто не хочемо і не вміємо грати? Нагадала, що гра для дитини – це реальний світ, в якому вона живе «зараз», а не «потім», і в цьому світі все правда, а не вигадка; скільки радості ми бачимо в очах дитини, коли, долаючи втому і відриваючись від домашніх справ, погоджуємося перевтілитися у лікаря або Сірого Вовка! Зазначила, щоб навчитися грати з дитиною, потрібно тільки уявити себе малюком, якого все безмірно цікавить і тішить кожну хвилину; наголосила батькам, що Ви заохочуєте самостійні ігри дітей, купуєте іграшки, але не всі при цьому замислюєтесь, яке виховне значення дитячих ігор.

ВИСТУПИЛИ:

Бондаренко Н.В., вихователь-методист, доповнила, що одні вважають, що гра служить для забави, для розваги дитини, інші бачать в ній один із засобів відволікання малюка від пустощів, примх, заповнення його вільного часу, щоб був при ділі, ті ж батьки, які постійно грають з дітьми, спостерігають за грою, цінують її, як один з важливих засобів виховання; зазначила, що для дитини дошкільного віку гра є провідною діяльністю, в якій проходить її психічний розвиток, формується особистість в цілому; запропонувала звернути увагу на слова: інтерес, задоволення, розвиток; зазначила, що це ключові поняття ігрової діяльності; наголосила, що ні до якої діяльності дитина не проявляє стільки інтересу, скільки до ігрової, їй цікаво, а значить, пізнання і розвиток відбувається легко, із задоволенням; підсумувала, що ось у чому секрет виховних можливостей гри.

Герасимчук В.Є., вихователь, зазначила, що для дітей гра – це праця, що вимагає справжніх зусиль, справжніх людських якостей, властивостей, а не уявних «понарошку», діти долають в грі іноді серйозні труднощі, тренуючи свої сили і спритність, розвиваючи здібності і розум, гра закріплює у дітей корисні вміння та звички, діти навчаються розуміти один одного, співчувати і порадіти, тому і дитина, досхочу награвшись в дитинстві, вступає в доросле життя не обтяжений дитячими страхами і проблемами; підсумувала попередивши словами В. Даля про те, що гра не доведе до добра, якщо її пустити на самоплив; давайте пам'ятати, що іграшка для дітей - не просто забава, проведення часу, а культурне знаряддя, за допомогою якого вона засвоює величезний, складний світ, закони людських взаємин і вічні істини.

ВИРІШИЛИ:

    1. Розвивати в процесі гри у дитини творчість, фантазію, уяву, використовуючи різноманітні прийоми: запитання, заохочення, репліку, вказівку, оцінку окремих персонажів, тощо.

    2. Брати активну участь у іграх дітей.

    3. Брати активну участь у виготовленні ігор, іграшок, їх лагодження.

    4. Організувати сімейні екскурсії по інтересам дітей.

    5. Брати активну участь у житті дитячого садка.

  1. СЛУХАЛИ:

Джипарідзе Л.О., голова батьківського комітету, нагадала про завдання батьківського комітету в попередньому навчальному році, зазначила, про активну допомогу батьківської громадськості протягом року дошкільного навчального закладу (яслах-садку) № 39 «Світанок», про обговорення питання з проблеми попередження інфекційних захворювань, присутності при проведенні режимних процесів, відкритих занять, допомоги в благоустрої ДНЗ, території, обговорення організації харчування в ДНЗ,

оздоровлення дітей в літній період та підготовці до нового навчального року.

ВИСТУПИЛИ:

Доан О.І. член батьківського комітету, доповіла, що упродовж навчального року батьківський комітет допомагав в створенні розвивального середовища для дітей: зроблені часткові ремонти в усіх групах, музичному залі, фізкультурному залі, на коридорах; музичний зал оздоблений новими декораціями; дооблаштоване спортивне обладнання в фізичному залі; поповнена новими матеріалами народознавча кімната, кімната Космосу, створена кімната Безпеки, метеомайданчик, на територію закладу завезений пісок для пісочників, земля для клумб та городів, висаджена клумба перед центральним входом.

Федоренко А.В., член батьківського комітету, розповіла про виконання завдань річного плану дошкільного закладу та участь батьків у навчально-виховному процесі, тематичних святах та виставках, тижнях безпеки життєдіяльності, під час місячника «Увага! Діти на дорогах!».

ВИРІШИЛИ:

    1. Ухвалити роботу батьківського комітету за активну участь протягом минулого 2015-2016 навчального року.

    2. Надавати дієву допомогу адміністрації дошкільного закладу, батькам упродовж року 2016-2017 навчального року.

    3. Сприяти організації та проведенню різноманітних форм роботи в дошкільному навчальному закладі.

  1. СЛУХАЛИ:

Бережна Т.А., завідувач, дала оцінку минулому батьківському комітету; розповіла батькам, що батьківській комітет закладу формується з голів (представників) усіх комітетів груп, та з інших батьків за рекомендацією комітетів груп закладу; ознайомила присутніх із членами батьківського комітету, які були обрані до батьківського комітету закладу на групових батьківських зборах на 2016-2017 навчальний рік.

ВИСТУПИЛИ:

Доан О.І., голова батьківського комітету середньої групи «Сонечко», запропонувала обрати та проголосувати за кандидатур до батьківського комітету дошкільного закладу:

Результати голосування:

За – 49

Проти - 0

Утримались – 3

ВИРІШИЛИ:

    1. Затвердити склад батьківського комітету на 2016-2017 навчальний рік для допомоги та здійснення контролю:

Джапарідзе Лалі Отарівна

Федоренко Алла Валеріївна

Маринченко Наталія Миколаївна

Рудницький Вадим Едуардович

Клюсік Анна Леонідівна

    1. Забезпечити збереження наявної, з подальшим удосконаленням матеріально-технічної бази дошкільного закладу, поліпшення умов його функціонування, в тому числі шляхом широкого залучення позабюджетних коштів.

Постійно.

    1. Реалізувати завдання щодо організації фізкультурно-оздоровчої роботи в ДНЗ з метою звернення особливої уваги на формування ціннісного ставлення до здоров’я кожної дитини, кожної родини.

Протягом навчального року.

    1. Залучати представників батьківської громадськості до участі у проведенні свят, змагань, конкурсів, заходів.

Постійно.

  1. СЛУХАЛИ:

Бондаренко Н.В., вихователь-методист, запропонувала поділитися досвідом роботи з розвитком ігрової діяльності та створення ігрових осередків вдома.

ВИСТУПИЛИ:

Полешко Т.В., мама, поділилась досвідом облаштування вдома полиці найулюбленіших іграшок; зазначила, що періодично полиця оновлюється новими іграшками, кожна іграшка обігрується спочатку дорослими, потім дитиною.

Куцан О.О. мама, наголосила на тому, що граючись разом з дитиною, потрібно слідкувати за своєю мовою, дитина буде впевнена в ігрових діях, коли дорослий буде в грі з нею доброзичливим, рівним партнером. чим більше часу дорослі приділяють своїй дитині, тим кращі між: ними взаємовідносини. Спільні інтереси зближують їх, створюють в сім'ї дружню атмосферу.

Зязюльчик О.В., тато, розповів про «Цікаву скриньку» вдома — (коробка), в яку дитина, а краще, якщо це будуть робити всі члени родини, складають цікаві речі, необхідні для розвитку її фантазії, творчості, логічного мислення, гри тощо; а також розповів про створення осередку «Маленький дослідник», в якому необхідно зібрати в ящичок або на спеціальній поличці потрібні для дитячого дослідження речі: магніти, вже не працюючий телефон, бінокль, мікрофон, годинник тощо. Організовуючи цю «лабораторію», обов'язково потрібно поступово вводити нові предмети, показувати способи дій, для чого потрібні ці речі, як ними користуватися, важливість обговорення з дитиною небезпеку від вогню та те, що в жодному разі не можна гратися сірниками і запальничками, а якщо виникла пожежа, треба одразу звати на допомогу.

Холевицька О.М.,мама, розповіла про правильну купівлю іграшок для дітей; зазначила про обов’язкове вимагання сертифікатів якості, які обов’язково повинні бути у продавця, цей документ гарантує гігієнічність та безпеку. Краще дитині купувати менше іграшок, але якісніших.

ВИРІШИЛИ:

    1. Віддавати дитині стільки часу, скільки необхідно для її розвитку. Менше зважати на свої власні інтереси, бо інтереси дитини - водночас і батьківські. Багато розмовляти з нею, не відвертатися, коли вона щось говорить: може саме в ту мить дитина звіряється тобі найбільшими таємницями свого життя. Грати з нею так, як їй подобається, приймати серйозно її гру, світ її уяви.

    2. Постійно підтримувати інтерес дитини до навколишнього світу, звертати увагу на нові об'єкти; називати те, що дитина сприймає, пов'язуйте сприймати з її минулим досвідом.

Голова Бережна Т.А.

Секретар Бондаренко Н.В.

Дошкільний навчальний заклад

(ясла-садок) № 39 «Світанок»

ПРОТОКОЛ

22.11.2016 № 2

м. Київ

батьківських зборів

Присутні:

Голова батьківських зборів – Бережна Т.А.,

Секретар батьківських зборів – Бондаренко Н.В.,

Міщук В.С., Шевченко О.П., Тараніч Т.М.

Присутні на батьківських зборів 59 батьків

Порядок обговорення:

  1. «Принципи творчої педагогіки в сім’ї» - бесіди за «Круглим столом».

  2. «Сімейне виховання засноване на почутті».

  3. «Праця – основа життя людини, основа його розвитку в будь-якому віці».

  4. Про використання бюджетних коштів в ДНЗ №39 «Світанок» Деснянського району.

  5. Виступи батьків з обміну досвідом.

  1. СЛУХАЛИ:

Бережна Т.А., завідувач, наголосила, що сім'ї дуже різні, по-різному реалізуються в залежності від умов і функції сім'ї, соціальна криза в нашій країні позначилася на соціальному і моральному здоров'ї сім'ї, матеріальні можливості багатьох сімей різко знизилися, з'явилися малозабезпечені сім'ї, збільшилася кількість неповних сімей, в даний час спостерігається зниження уваги батьків до виховання дітей, скорочення часу на спілкування з дітьми, і все ж сім'я для багатьох дітей як і раніше залишається необхідною середовищем повноцінного розвитку й успішного соціального становлення, тому що сім'я як виховний колектив має ряд специфічних особливостей, насамперед - це колектив, об'єднаний не тільки спільністю мети і діяльності по її досягненню, але і родинними зв'язками, батьківські почуття, батьківська любов - своєрідний каталізатор, що прискорює розвиток особистості, у сім'ї дитина отримує перші уявлення про світ, тут формується і той фонд понять, поглядів, почуттів, звичок, який лежить в основі морального становлення особистості.

ВИСТУПИЛИ:

Бондаренко Н.В., вихователь-методист, нагадала, що тема наших батьківських зборів: «Принципи творчої педагогіки в сім'ї», як раз, на мій погляд, може допомогти видозмінитися кожній родині, а значить, і суспільству в цілому в позитивну сторону; зазначила, так які ж принципи творчої педагогіки можна використовувати в родині? Але на початку звернемося до етимології слова «творчість», слово «творчість» походить від слова «творити» і в суспільному сенсі це означає шукати, винаходити і творити щось створене в міцному союзі з дітьми, використання принципів творчої педагогіки в сім'ї - створити такі ситуації, при яких тяга до пізнання і сприйняття того чи іншого матеріалу, події стане постійною домінуючою, необхідний творчий підхід обох сторін - батьків і дітей - до даної проблеми, це можливо, коли дитина докладає власних зусиль через створену дорослими ситуацію творчого спілкування при вирішенні різних завдань, при цьому будуть розвиватися не тільки виконавчі здібності: пам'ять, увагу, вміння копіювати, наслідувати діям батьків, повторювати побачене або почуте, що важливо для розвитку дитини, але і творчі: спостережливість, уміння зіставляти й аналізувати, знаходити зв'язки і залежності, закономірності.

Міщук В.С., вихователь, доповнила, що успішність використання творчої педагогіки, насамперед, залежить від особистісних ресурсів сім'ї, дорослих і дітей, устрій життя в родині, вся обстановка вирішальним чином впливає на дітей, виховання дітей - це 24х годинне заняття, в якому беруть участь в основному 2 людини: батько і мати (іноді, на жаль, мати), батьки несуть відповідальність за те, яким виростає їх дитина, дві умови вже з самих ранніх років необхідні для того, щоб енергія дитини і його нервова система зміцнювалися: спокійна життєрадісність і відчуття впевненості.

ВИРІШИЛИ:

    1. «Такий же, як всі». Не слід балувати дитину, тільки тому, що вона найменша у сім'ї, так як вона може відчути своє особливе привілейоване становище. Намагайтеся уникати виразів типу: "Ти ще маленький!", "Підростеш - дізнаєшся", такими словами Ви вказуєте на існуючу нерівність у вашому тісному колі. Важливо, щоб дитина відчувала свою рівність в сім'ї.

    2. Не створюйте дитині особливого становища: кращий шматок, гарніший одяг, перше місце. Це сприяє розвитку егоїзму.

    3. Умійте відмовляти своєму чаду впевнено і безкомпромісно, якщо його запити не відповідають сімейним цінностям або порушують комфорт дорослих.

    4. Вчіть повазі до старших, враховуючи їх інтереси та побажання.

    5. Вислуховуйте думку дитини з потрібних питань, дозволяйте їй бути присутньою і брати участь в сімейних справах.

    6. Закріпіть певні обов'язки за дитиною і уважно стежте за їх виконанням.

    7. Виховуйте повагу до старшого покоління. Розповідайте, як треба дбати про дідусів і бабусь, при цьому необхідно давати чіткі доручення ("Дізнайся, як почуває себе бабуся", "Пограй тихесенько, а мама відпочине" і т.д.).

    8. Вчіть спілкуватися з дітьми, бути доброзичливими до оточуючих людей; вчіть давати іграшки іншим діткам, ділитися з іншими.

  1. СЛУХАЛИ:

Бережна Т.А., завідувач, зазначила, що спочатку сім'я, як правило, ґрунтується на почутті любові, ця любов дає дитині не проходить відчуття щастя, надійності існування, почуття захищеності від зовнішніх негараздів, а в особі батьків - авторитетних порадників, помічників, старших друзів, але батьки завжди повинні пам'ятати, що виховання дітей - це виховання себе, батьки повинні пам'ятати, що дитину виховують не нотації, не дитячий садок, школа, дітей виховує спосіб життя, ваш, дорогі батьки, спосіб життя, спосіб життя суспільства, держави в цілому, і що б не говорилося дорослими, які б мудрі системи виховання не застосовувалися, діти будуть слідувати склався навколо них способу життя більшості людей, отже, виходить, що виховання дітей цілком залежить від вашого власного світобачення, від того, як живете ви самі, ваші батьки і суспільство в цілому, а якщо суспільство не добре, значить, і сім'я хвора, тому, щоб вилікуватися, треба, дорогі батьки, починати з себе, тобто змінити свій спосіб життя в бік нашої дитини.

ВИСТУПИЛИ:

Бондаренко Н.В., вихователь-методист, зупинилась на тому, що таке виховання у сім'ї? Бесіди? Настанови? Ні, і ще раз ні! Виховання дитини в сім'ї - це спосіб життя всієї родини в цілому, взаємовідносини між членами сім'ї, і насамперед - між батьками, важко, мабуть, знайти батька, який би не помічав в дітях прагнення наслідувати. Вся життя вашої дитини - з першого кроку - це прагнення бути схожим на дорослих і насамперед на тих, хто завжди поруч - тата і маму, дідуся і бабусю, діти, особливо дошкільнята, підкоряючись високому авторитету батьків, багато роблять «як тато», «як мама» - грають у ті ж ігри, люблять - не люблять читати, мити посуд, малювати, робити зарядку, ходити - не ходити в театри, музеї, на виставки, і формується, або не формується лад моральних якостей і ціннісних орієнтацій: бути доброю, скромною, чесною, порядною, принциповою, вірним дружбі і товариству, поважати старших, допомагати слабким і молодшим, любити і берегти природу. Насолоджуватися істинно прекрасним, ненавидіти зло.

Шевченко О.П., інструктор фізичного виховання, зазначили, що батьки, які розуміють сина чи дочку, стають старшими друзями, помічниками, порадниками, загалом бажаними, а потім, хто раніше, хто пізніше, приходять до потреби бути опорою і підтримкою старіючим батькам, такий природний цикл моральних взаємовідносин у сім'ї між батьками і дітьми, що склалася століттями у багатьох народів, життя показує, що чим багатша і розвиненіша особу батьків, тим більше вони займаються розвитком своєї дитини, тим більше у них розвинена потреба розвинути і виховати дитину «краще, ніж сам», ось чому так вірна істина: «вихователь - завжди саме вихователь», у вас в сім'ї один, добре, дві дитини, про що ви повинні думати в першу чергу?! Не те, як одягнена ваша дитина і що він їсть, а про те, які ви батьки, чому навчили, до чого прищепили любов, які пісні заспіваєте або вже заспівали, які казки розповіли, чи зуміли навчити дивуватися морознім візерунку на зимовому склі, разквітаючий квітці? Наголосила, що треба пам'ятати, що головним вихователем буде ваш будинок - нехай скромно обставлений, але акуратний і чистий, де панують любов і взаємоповага, де батьки і діти творці сімейного вогнища.

ВИРІШИЛИ:

    1. Підтримувати ініціативу дітей до творчості в дитячому садку і вдома.

    2. Допомогти дітям визначити напрямки свого розвитку.

    3. Організувати в групі заходи, що сприяють розвитку творчого потенціалу дітей і батьків. Це можуть бути творчі проекти, тематичні тижні, організація конкурсів.

  1. СЛУХАЛИ:

Бондаренко Н.В., вихователь-методист, наголосила батькам, що саме в родині повинен бути закладений фундамент трудового виховання, щоб дитина розумів, що «праця - основа життя людини, основа його розвитку в будь-якому віці», повинна бути створена така атмосфера в сім'ї, де кожен член сім'ї - трудівник. Сучасна практика показує, на жаль, на питання вашій дитині: «Де працюють батьки?» багато відповідають: «Не знаю», або в кращому випадку називають підприємство, але в якості кого ви там працюєте, не знають.

ВИСТУПИЛИ:

Шевченко О.П., інструктор фізичного виховання, привела приклад, чому наші діти смітять на вулиці, в дитячому садку? Хто винен? Може трудове виховання в сім'ї, не повага до чужої праці, не закладено в ранньому дитинстві? Може бути, «ваші - наші» діти бачать, як дорослі смітять в громадських місцях, бачать, як загиджені наші двори, як «потопає» наше селище в смітті, особливо по весні? Наголосила, пам'ятати, чисто не там, де прибирають, а там, де не смітять, значить на питання «Хто винен?» відповідь однозначна - дорослі, тобто батьки, суспільство в цілому. Де ж вихід?

Бережна Т.А., завідувач, обгрунтувала, що б змінити ситуацію в позитивну сторону, потрібно не смітити самому, це ж так елементарно, але в той же час це неможливо: для цього потрібно змінити свідомість, а для цього пам'ятати, що трудове навчання, повага до чужої праці починається в ранньому віці, а значить, в сім'ї.

Тараніч Т.М., музичний керівник, підсумувала, що у дитинстві ж рахунок часу ведеться інакше, тут кожен день – відкриття, і гострота сприйняття у дні дитинства така, що ранні враження можуть впливати потім на все життя, ось чому страшно втратити марно хоч годину! в пору цих золотих років, хороша, вчасно прочитана книга може іноді вирішити долю людини, стати його дороговказною зіркою, на все життя визначити його ідеали.

ВИРІШИЛИ:

    1. Систематично вести дитину до осмислення життєвої необхідності трудової діяльності, наполегливо виховувати у дитини працелюбність.

    2. Для позитивного ставлення до праці важливий, в першу чергу, постійно показувати дітям батьківський приклад.

    3. Пам'ятати, що для виховання інтересу і поваги до праці дорослих починається в сім'ї зі знайомства з домашнім працею.

    4. Використовувати будь-яку можливість, яка спонукає вашої дитини до самообслуговування.

  1. СЛУХАЛИ:

Бережна Т.А., завідувач, проінформувала, про використання бюджетних коштів в ДНЗ №39 «Світанок» Деснянського району м. Києва; зазначила, що вони здійснювалися відповідно до рішення Київської міської ради «Про бюджет м. Києва на 2016 рік» від 22.12.2015 №61/61 (із змінами та доповненнями від 27.10.2016 №310/1314) на дошкільні заклади освіти Деснянського району передбачено кошти на наступні витрати: медичні препарати для надання 1-ої невідкладної допомоги, технологічне обладнання, придбання комп’ютерної техніки - 1шт., пральна машин - 1шт., шафа холодильна - 1шт., частковий ремонт покрівлі площею 100 кв.м.

ВИСТУПИЛИ:

Бондаренко Н.В., вихователь-методист, доповнила, що проводяться процедури конкурсних торгів на закупівлю товарів та технологічного обладнання: посуд, м’який інвентар, миючі та дезінфікуючі засоби, господарчі товари, спортивний інвентар для спортивної зали.

ВИРІШИЛИ:

    1. Прийняти до уваги інформацію про використання бюджетних коштів в ДНЗ №39 «Світанок».

  1. СЛУХАЛИ:

Бондаренко Н.В., вихователь-методист, запропонувала поділитися досвідом роботи щодо сімейного виховання дошкільників.

ВИСТУПИЛИ:

Бабіцька Д.В., мама, розповіла про те, що домашнє читання дуже зближує дітей і батьків, зазначила, що коли вся родина разом кілька вечорів поспіль читає одну книгу, це мимоволі тягне за собою обмін думками, якщо це книга велика і її читають довго, вона перетворюється на друга родини, її герої оживають і входять у ваш дім.

Мусієнко Т.В., мама, наголосила, щодо розвитку здібностей дітей в малюванні, тільки в малюванні діти з самого початку вільні від обмежень, і з цього малювання їм ближче всього, і дитина малює тому, що вона не може не малювати, це, мабуть, найцінніша особливість дитячої творчості - в цьому вони абсолютно рівні з великими художниками, малює дитина спочатку здається дивом., талантом, генієм, з усіх здібностей, які тільки є у дитини, першої проявляється здатність до малювання - з цього вона ця здатність і повинна хвилювати батьків.

Новіцька Л.М., мама, розповіла, що основний батьківський принцип трудового виховання дитини повинен бути: не робити за дитину те, що він зможе зробити сам, що йому самому треба зробити і, отже, що він повинен сам зробити. «Дай я тобі допоможу», а не «Дай я тебе одягну», звичайно, це, вимагає великого терпіння, витримки, але все ж дайте дитині можливість робити те, що він зможе зробити сам, це породить самостійність вашої дитини.

Рудь Т.А., мама, зазначила про важливість, привчати дітей поступово прибирати постіль, підтримувати в порядку свій костюм, взуття, зачіску. Батькам потрібно використовувати будь-яку можливість, яка спонукає вашої дитини до самообслуговування. І ще у дитини повинні бути трудові доручення в сім'ї. Звичайно, доручення повинні бути посильними для дитини і цікавими.

ВИРІШИЛИ:

    1. Привчати дитину уважно ставитися до себе, виявляти інтерес до своїх особливостей, станів, якостей, поведінки, результатів праці тощо.

    2. Надавати перевагу запитальній формі звернень до дитини: "А ти як вважаеш?", "Якої ти думки про це?", "Ти зі мною згоден?", "Чому так?", "Чому ні?" тощо.

    3. Підтримувати самостійну поведінку: прийняття власного рішення, відповідальність за його наслідки, об'єктивну оцінку результатів своєї праці, якостей, вчинків, надання комусь-чомусь переваг та відмова від них.

    4. Заохочувати робити припущення, обгрунтовувати та висловлювати власну думку.

Голова Бережна Т.А.

Секретар Бондаренко Н.В.

Дошкільний навчальний заклад

(ясла-садок) № 39 «Світанок»

ПРОТОКОЛ

21.04.2017 № 3

м. Київ

батьківських зборів за «Круглим столом» - «Виховання любов’ю»

Присутні:

Голова батьківських зборів – Бережна Т.А.,

Секретар батьківських зборів – Бондаренко Н.В.

Присутні на батьківських зборів 45 батьків

Порядок обговорення:

  1. «Батьківська любов».

  2. «Секрет виховання повноцінних дітей».

  3. Обговорення психолого-педагогічних ситуацій.

  4. Поради батькам щодо розвитку вихованості у дітей.

  1. СЛУХАЛИ:

Бережна Т.А., завідувач, розповіла батькам про батьківську любов…; підвела до того, що важко переоцінити значення цього почуття у вихованні людини; зазначила, що без любові неможливий контакт між великими і маленькими, без любові неможливо прищепити людині, що росте, сердечну щедрість, чуйність, увагу до людей, і саме їй присвячена тема наших батьківських зборів; роздала батькам по насінинці, яку попросила потримати до кінця зборів; запропонувала також запалити свічку, тепло від неї буде настроювати вас на щось приємне і хороше, зігріваючи не ваше тіло, а ваші душі; розкрила поняття «батьківська любов»; зазначила, що це почуття, яке мати і батько вкладають у свою дитину протягом усього їхнього життя, адже недарма Ви, батьки, часто кажете своїй дитині: «Для мене ти завжди будеш дитиною!», але в кожній родині ця любов по-різному розуміється, як дітьми, так і батьками. Так, насправді, якою повинна бути справжня батьківська любов по відношенню до дітей?

ВИСТУПИЛИ:

Бондаренко Н.В., вихователь-методист, продовжила про те, що психологи вже давно довели, що досвід дитини, отриманий нею у відносинах з батьками є фундаментальним для всього її подальшого життя. Для дитини життєво необхідно, щоб батьки її любили. Без їжі фізичної вона не в змозі вижити, без любові і прийняття вона не зможе стати повноцінною особистістю; зазначила, що батьки несуть відповідальність за той досвід, який дитина отримає в сім’ї; ось чому батьківська любов є дуже значущою цінністю і для батьків, і для дітей. Але саме в силу того, що вона така важлива, дуже важко змиритися з її відсутністю або недоліком як дітям, так і батькам. Це може призвести до серйозних спотворень: агресію чи байдужість по відношенню до власних дітей батьки видають за любов, а діти приймають цю підставу за чисту монету, як ніби це і є справжня батьківська любов, а потім переносять цей досвід у своє життя.

Тараніч Т., музичний керівник, розповіла, про те, що вчені-психологи умовно поділють любов на декілька типів:

1. Любов—гармонія. Якісними ознаками таких стосунків є віра батьків у можливості, перспективи своєї дитини, підтримка її захоплень, сприяння розвитку її здібностей, тактовна участь у її справах. Водночас батьки ставляться до дитини цілком тверезо, бачать її недоліки, допомагають долати їх, зосереджуватися на проблемах саморозвитку і самореалізації. Усе це створює дитині атмосферу психологічного комфорту, відкриває можливості для виявлення її ініціативи, сприяє їй в об'єктивній самооцінці.

2. Любов—марнославство. Вражені марнославством батьки проявляють непомірні амбіції щодо можливостей, перспектив своєї дитини, часто ставлять перед нею непосильні завдання, незважаючи на вікові та індивідуальні особливості і можливості, форсують її працездатність, розвиток здібностей. За непідтвердженості своїх сподівань розчаровуються в дитині, створюючи відповідний психологічний тип стосунків, який нерідко травмує дитину на все життя.

3. Любов—конфлікт. Таким взаєминам батьків і дітей властиві спалахи й охолодження любові, істеричність. Ініціюють їх переважно одинокі матері. Як правило, вони травмують, руйнують психіку дитини, зумовлюють різкі перепади її емоційного стану, нестриманість, вразливість до несприятливих зовнішніх впливів.

4. Любов—пристрасть. Такі стосунки характеризують ставлення батьків до своєї дитини як до найдосконалішої істоти, прагнення бути поруч із нею завжди і всюди, некритичне оцінювання її поведінки. Дитина стає ідолм, якому сліпо поклоняються, не бачачи в ній ніяких недоліків, не ставлячи до дитини ніяких вимог, виконуючи будь-яку її забаганку. Як недохват любові, так і надлишок її тягне за собою ряд тих факторів, які можуть перешкодити дитині в подальшому житті. Коли дитині все дозволено, а саме так деякі батьки виявляють свою любов, вона стає егоїстичною, в світі для неї нікого не існує. Така дитина ставить себе вище навіть своїх батьків, і ставиться до них як до чарівної палички, яка виконує всі її бажання. Ці діти – «маленькі божки», які вдало для себе маніпулюють батьками, дуже часто тиснучи на їх жалість і закочуючи істерики. Але чарівна паличка в один прекрасний момент може втратити свою силу і тоді почнеться щось страшне. Такі діти не мають друзів. Їм в житті дуже важко буде влаштуватися. Багато хто шукає підтримки в поганих компаніях, де оточуючим наплювати егоїст ти чи ні. Ось тоді батьки починають ставити питання "а чому", "а з-за чого, адже ми ж все йому, все для нього". А проблема лише в самих батьках.

Бережна Т.А., завідувач, підвела, що діти це не каша, яку маслом не зіпсуєш, у вихованні повинно бути чітко визначені як рамки любові, так і строгості, як ласки, так і вимогливості. Але головне потрібно відчувати, коли дитині потрібна допомога, а коли потрібна вимогливість. І ми повинні першими їй прийти на допомогу і дати пораду чи навпаки розставити все по місцях і вимагати пояснень.

ВИРІШИЛИ:

    1. Вірити в неповторність своєї дитини, у те, що вона — єдина, унікальна, не схожа на жодну іншу і не є вашою точною копією. Тому не варто вимагати від неї реалізації заданої вами життєвої програми і досягнення поставленої вами мети. Давати їй право прожити власне життя.

    2. Дозволити дитині бути собою, зі своїми вадами, вразливими місцями та чеснотами. Приймати її такою, якою вона є. Підкреслювати її сильні властивості.

    3. Не соромитися виявляти свою любов до дитини, давати їй зрозуміти, що любитимете її за будь-яких обставин.

    4. Hе боятися «залюбити» своє маля: саджай­те його собі на коліна, дивитися йому в очі, обіймати та цілувати, коли воно того бажає.

    5. Обираючи знаряддя виховного впливу, удавайтеся здебільшого до ласки та заохочення, а не до покарання та осуду.

    6. Намагатися, щоб любов до дитини не перетворилася на вседозволеність та бездоглядність. Встановити чіткі межі дозволеного (бажано, щоб заборон було «небагато — лише найголовніші) і дозволити дитині вільно діяти в цих межах. Неухильно дотримуватись встановлених вами заборон і дозволів.

    7. Ніколи не давати дитині особистих негативних оцінкових суджень: «ти поганий», «ти брехливий», «ти злий». Оцінювати треба лише вчинок. Треба казати: «Твій вчинок поганий, але ж ти хороший і розумний хлопчик (дівчинка) і надалі не повинен так робити».

  1. СЛУХАЛИ:

Бондаренко Н.В., вихователь-методист, розповіла про те, що полягає в тому, щоб випромінювати безперервний потік любові і схвалення. Поясніть своїй дитині, що ніщо з коли-небудь зробленого нею не може привести до втрати любові до неї – ні Божої любові, ні Вашої. Як і божа любов, ваша любов до дитини повинна бути безумовною; підвела до того, що найдорогоцінніший подарунок, який батьки можуть зробити для своєї дитини – вселити в неї абсолютну переконаність в тому що вони люблять її всім серцем, беззастережно, незалежно від того, що вона робить і що з нею відбувається.

ВИСТУПИЛИ:

Бережна Т.А., завідувач, нагадала про те, що на початку зборів роздала зернятка; попросила дістати їх зараз; зазначила, що ці зернятка нагадують їй народження і зростання наших дітей, підсумувала, що подібно до цього насіння, з наших дітей виростають культурні або дикорослі рослини, і саме в наших з вами руках - виросте з цієї зернинки прекрасна квітка чи колючий самотній кактус, і як з цим зернятком, яке хтось затиснув з силою в руках так, що воно розсипалося, а хтось взагалі поклав у кишеню і загубив, чи навіть розжував і проковтнув, ось так і ми чинимо зі своїми дітьми, або проявляємо повну байдужість до них, забувши на деякий час, або періодично згадуємо про них, дістаємо на світ Божий і давай виховувати, затискаючи так, що дитині навіть ні дихнути, ні продихнути, ламаючи, розтрощуючи, а то і з’їдаючи її; закликала не допустити цього у вашому відношенні до власної кровиночки; зазначила, що тільки у батьківських силах утримати свою дитину цілою і неушкодженою, виростити з неї повноцінну особистість.

Лебедик Н.П., вихователь старшої групи, розповіла, що материнство і батьківська любов, нероздільні поняття, як для дітей, так і для дорослих людей, недолюблені і перелюблені діти виростають у дорослих з нездоровою психікою, підірваним здоров'ям і спотвореним поглядом на життя. «Полюби ближнього свого, як самого себе» - велика фраза; зазначила, що нелегко звичайно, життя інше, але якщо цією фразою жити, все вийде, не відразу звичайно, але обов'язково вийде; підвела, що подібно полум'ю свічки, кожній людині відведено свій час, своя довжина дороги. Ми не в силах перервати горіння свічки, в наших силах лише підтримати яскраве і тепле дихання вогню, допомогти вберегти його від вітру, щоб не згасло воно, і змогло прогоріти рівно стільки, скільки відведено йому Богом; побажала батькам удачі у вихованні дітей Любов'ю і нехай у ваших сім’ях панує тільки любов-гармонія.

ВИРІШИЛИ:

    1. Не слід балувати дитину, тільки тому, що вона найменша у сім'ї, так як вона може відчути своє особливе привілейоване становище, намагатися уникати виразів типу: «Ти ще маленький!», «Підростеш – дізнаєшся», такими словами вказується на існуючу нерівність у вашому тісному колі. Важливо, щоб дитина відчувала свою рівність в сім'ї.

    2. Не створювати дитині особливого становища: кращий шматок, гарніший одяг, перше місце, це сприяє розвитку егоїзму.

    3. Уміти відмовляти своїй дитині впевнено і безкомпромісно, якщо його запити не відповідають сімейним цінностям або порушують комфорт дорослих.

    4. Вчити повазі до старших, враховуючи їх інтереси та побажання.

    5. Вислуховувати думку дитини з потрібних питань, дозволяти їй бути присутньою і брати участь в сімейних справах.

    6. Закріпити певні обов'язки за дитиною і уважно стежити за їх виконанням.

    7. Виховувати повагу до старшого покоління. Розповідати, як треба дбати про дідусів і бабусь, при цьому необхідно давати чіткі доручення («Дізнайся, як почуває себе бабуся», «Пограй тихесенько, а мама відпочине» і т.д.)

    8. Вчити спілкуватися з дітьми, бути доброзичливими до оточуючих людей; вчити давати іграшки іншим діткам, ділитися з іншими.

  1. СЛУХАЛИ:

Бондаренко Н.В., вихователь-методист, запропонувала обговорити психолого - педагогічних ситуації пов'язаних з розвитком вихованості у дітей дошкільного віку.

ВИСТУПИЛИ:

Олійник В.К., мама, звернула увагу на те, що з самого раннього дитинства дітям треба прищепити навички, які допоможуть в житті винести невдачі і реальну дійсність, стати людинолюбними і сміливими, дбайливими, і уважними. Звичайно, тільки щаслива родина може дати дитині повноцінне виховання, затишний теплий будинок і нескінченну любов.

Лихацька Д.О., мама, зазначила, що треба постійно поважати почуття, потреби та думки дитини, допомогти дитині розкрити свої можливості, це допоможе сприяти ставленню її адекватної самооцінки.

Солтисюк О.М., мама, поділилась досвідом, якщо дитина Вас «почула», не висловлюйте всього, що думаєте про її поводження, використайте «правило одного слова», що характеризувало б ситуацію, можливо, його прийдеться повторити кілька разів, але це краще, ніж кричати й загрожувати. Наприклад, перед сном маля повинен скласти свої іграшки. Якщо Ви скажете: «Скільки разів я тобі говорила, що іграшки треба забирати! Ти така велика, а дотепер не можеш цього запам’ятати», — дитина вже після першої фрази перестане сприймати сказане. Спробуйте замість гнівної тиради вимовити (тільки не в приказному тоні) одне слово: «Іграшки!» Воно стане своєрідним паролем збирання.

  Холевицька О.М., мама, поділилась досвідом спілкування зі своєю донькою, наприклад, коли ваша дитина голосно вимагає в магазині іграшку. Ви можете відреагувати на це по звичці: «Тобі все мало! У тебе ж вдома п’ять машинок!» І витягти дитину, що репетує, з магазина. А можете не купувати іграшку, але визнати право дитини хотіти її: «Я розумію тебе, іграшка дійсно гарна, але сьогодні в мене немає грошей». І дитина заспокоїться, навіть не одержавши заповітну іграшку.

Рудницька І.І., мама, розповіла про те, що критикувати дитину — виходить, судити, оцінювати, таврувати ганьбою, критика викликає в дитини опір, згадаєте, як Ви самі реагували на зауваження батьків, і зрозумієте, чому Ваші діти «обороняються», син не може вирішити завдання? Простіше всього його висміяти: «Це ж легке завдання! Ми ж з тобою все розібрали вчора! Як можна таке не зрозуміти?!», реакція дитини буває різною від: «Я — поганий» до «…і не буду робити», але Ви допоможете їй, якщо скажете: «Так, це нелегко. Але я думаю, що ти впораєшся. Подумай ще».

ВИРІШИЛИ:

    1. Пояснювати малятам правила ввічливості на зрозумілій йому мові і обов'язково аргументувати всі свої «не можна».

    2. Не забувати і про те, що «правильним» і «хорошим» поведінкою крихітка вважає те, як ведуть себе мама і тато. Причому не тільки в гостях, але і в повсякденному житті! Малюк сприймає будь-який батьківське слово або справу як зразок!

    3. Особливу увагу приділяти тому, як батьки спілкуються між собою, з іншими людьми і з самою дитиною. По відношенню до малюка потрібно дотримуватися тих же правил ввічливості, що і до дорослим людям.

    4. Задля виховного впливу використовувати частіше ласку та заохочення, ніж покарання та осудження.

    5. Вчити дітей говорити «дякую», «вибачте», «до побачення», «будь ласка» і т. д.

  1. СЛУХАЛИ:

Бондаренко Н.В., вихователь-методист, підготувала поради батькам щодо розвитку вихованості у дітей дошкільного віку:

  • Подавайте дітям приклад гарної поведінки;

  • Змінюйте оточення, а не дитину;

  • Висловлюйте свої бажання позитивно;

  • Висувайте реальні вимоги;

  • Не надавайте надто великого значення заохоченням та покаранням;

  • Обирайте виховання без побиття та крику;

  • Допомагайте  дітям поводитися краще, даючи їм вибір;

  • Проявляйте свою любов;

  • Прислухайтеся до того, що говорить ваша дитина;

  • Визначте певні обмеження для дітей;

  • Використовуйте сміх для того, щоб розрядити напружену ситуацію;

  • Намагайтеся побачити світ очима вашої дтитни і зрозуміти її почуття;

  • Хваліть і заохочуйте дитину;

  • Поважайте свою дитину так, як поважали б дорослого;

  • Плануйте розпорядок дня дитини;

  • Будьте послідовними  у дотриманні правил, встановлених у вашій сім’ї;

  • Коли відчуваєте, що вам бракує терпіння, приділіть трохи часу лише собі. Робіть те, що приносить вам задоволення.Якщо ви розумієте, що втрачаєте контроль над собою і можете накричати на дитину, образити, вдарити її, залиште дитину на кілька хвилин, порахуйте до десяти і заспокойтеся.

ВИРІШИЛИ:

    1. Постійно батькам спільно з педагогами дитячого садка дотримуватися рекомендацій щодо розвитку вихованості у дітей.

Голова Бережна Т.А.

Секретар Бондаренко Н.В.

Дошкільний навчальний заклад

(ясла-садок) № 39 «Світанок»

ПРОТОКОЛ

19.05.2017 № 4

м. Київ

загальних батьківських зборів «Перший раз у перший клас!»

Присутні:

Голова батьківських зборів – Бережна Т.А.,

Секретар батьківських зборів – Бондаренко Н.В.,

Присутні на батьківських зборів 43 батьків

Порядок обговорення:

  1. «Готовність дитини до школи»

  2. «Самопочуття дитини та успішність її адаптації до школи».

  3. Підсумки роботи колективу ДНЗ за навчальний рік.

  4. Оздоровлення дітей влітку.

  5. Звіт батьківського комітету.

  1. СЛУХАЛИ:

Бережна Т.А., завідувач, проінформувала батьків про навчально-виховну діяльність дитячого садка, спрямовану на підготовку малят до навчання в школі; зазначила, що початок навчання дитини у 1-му класі – це дуже відповідальний і досить складний період у житті дитини, адже дуже багато змін відбудеться у житті дитини: з'являться нові знайомства, як з однолітками, так і з дорослими; нові взаємовідносини; нові обов'язки; розповіла, що зміниться вид діяльності: зараз основною діяльністю дошкільників є гра, з приходом до школи основною діяльністю стане навчання. Зміниться соціальна позиція дитини: ще сьогодні Ваш малюк є простою дитиною, а завтра – стане учнем з певними обов'язками; зазначила, що основною діяльністю дитини стане навчання, яке потребує неабияких зусиль з боку дитини, певних знань, а також певних вмінь та навичок. Все життя буде підпорядковуватись навчанню, школі, шкільним справам. Безумовно, легше пристосуватись до тих змін у житті, які пов'язані з початком навчання у школі і успішніше себе реалізувати зможе та дитина, яка готова до шкільного навчання.

ВИСТУПИЛИ:

Бондаренко Н.В., вихователь-методист, зазначила, що у психології виділяють таке поняття, як «готовність дитини до навчання». Що означає це поняття, з чого воно складається, чим визначається? Загалом поняття «готовності дитини до школи» розглядається, як комплексне, багатогранне, яке охоплює всі сфери життя та діяльності майбутнього першокласника; зауважила, що необхідно одразу розділити поняття педагогічної та психологічної готовності до школи. Під педагогічною готовністю, як правило, мається на увазі уміння читати, рахувати та писати. Однак сама по собі наявність лише цих вмінь та навичок не є гарантом того, що дитина буде навчатись успішно.

Герасимчук В.Є., вихователь, доповнила, що психологічна готовність до навчання у школі включає такі компоненти: фізіологічна готовність, інтелектуальна (пізнавальна) готовність, емоційно-вольова готовність, соціальна готовність, мотиваційна готовність; розповіла ці готовності дітей до школи: фізіологічна готовність означає достатній рівень дозрівання організму дитини, стан її здоров'я, зрозуміло, що здорові діти краще пристосуються до змін, пов'язаних з початком навчання; інтелектуальна (пізнавальна) готовність пов'язана із відповідним рівнем розвитку пізнавальної сфери дитини, тобто тих процесів, завдяки яким дитина пізнає навколишній світ: мислення, увага, пам'ять, сприймання, уява; емоційно-вольова готовність дитини до навчання вважається сформованою, якщо дитина вміє ставити мету, докладати зусиль для реалізації мети, долати перешкоди, виконувати не цікаву, але корисну роботу; соціальна готовність містить у собі сформованість у дитині якостей, завдяки яким вона може спілкуватися з іншими дітьми, з вчителькою, це і бажання спілкуватися, і вміння встановлювати взаємовідносини з однолітками і дорослими; уміння поступатись, підкорятись інтересам дитячої групи, класу; повага до бажань інших людей; мотиваційна готовність сформована, якщо у дитини є бажання ходити до школи, є прагнення здобувати знання, дізнаватись нове, цікаве, виконувати нову соціальну роль – роль школяра.

ВИРІШИЛИ:

    1. Не залякувати дiтей школою, це призведе до небажання дитини йти туди. Особливо небезпечно це стосовно боязких, невпевнених у собi дiтей.

    2. Виявляти цiкавiсть до iндивiдуальностi дитини, її внутрiшнього свiту. Суворiсть i доброзичливiсть у вихованнi дiтей повиннi бути помiрними.

    3. Сприяти добрим взаємостосункам дітей з однолiтками, бо якщо їх нема, виникає вiдчуття напруги i хвилювання, що призводить до появи вiдчуття неповноцiнностi, агресивностi. У дітей може сформуватися негативне ставлення до дiтей, до школи.

    4. Формувати невимушеность в спiлкуваннi з дорослими через сюжетно-рольові ігри (гра в школу, програвайте роль учителя).

    5. Формувати адекватний рiвень спiлкування i взаємодiї дитини з однолiтками використовуючи iгри, за правилами яких дiти змушенi узгоджувати свої дiї для виконання спiльного завдання.

    6. Формувати навчальну дiяльность застосовуючи дитяче експериментування, у процесi якого дiти «відкривають» новi сторони i якостi об’єктiв, новi знання народжують новi питання.

    7. Не залякувати малюка школою, фразами подібними до такої: «Ось підеш у школу – там тобі покажуть!» Налаштовувати малюка на школу позитивно: «У школі буде цікаво, радісно, ти дізнаєшся багато нового і корисного».

  1. СЛУХАЛИ:

Бережна Т.А., завідувач, звернула увагу на те, що адаптацію можна охарактеризувати як звикання до нових умов життя, зазначила, що для першокласника це практично шоковий період, оскільки школа змінює режим дня, обов’язки і коло спілкування дитини, він потрапляє в нове середовище, де потрібно оперативно вибудувати добрі стосунки з однолітками і з учителями, до того ж, з першого навчального дня дітям доводиться дотримуватися масу незнайомих правил, багато з яких виявляються досить важкими; зазначила, що дуже важливо, щоб батьки розуміли, як нелегко доводиться їх малюкові в цей момент, і всіляко його підтримували; зауважила, що адаптація – багатоплановий процес, який охоплює кілька сторін життя, так що члени сім’ї повинні допомагати комплексно, а не тільки у виконанні домашніх завдань.

ВИСТУПИЛИ:

Бондаренко Н.В., вихователь-методист, розповіла про ознаки успішної адаптації, зазначила, що дитину можна привітати з успішною адаптацією до школи, якщо йому подобається процес навчання і він не відчуває зайвої невпевненості в собі. Показником служить і той факт, як він справляється з навчальною програмою, якщо вона не передбачає підвищеної складності. Але головна ознака добре пройденої адаптації – це ступінь самостійності учня. Якщо він сам розуміє, що по приходу додому йому потрібно зробити домашнє завдання, і кличе вас на допомогу лише тоді, коли у нього щось не виходить – значить, ваш малюк прекрасно справляється з цим важким етапом в житті. Грають роль і відносини з однокласниками. Поява приятелів в школі є необхідною умовою для комфортного самопочуття дитини.

Пономаренко І.М., вихователь, доповнила про ознаки важкої адаптації, це підвищена стомлюваність малюка і розлади сну. Також для неї характерно невіра в свої сили і небажання вчитися: «я боюся», «у мене не вийде», «я не хочу йти завтра в школу» і т. д. Має значення і кількість дружніх контактів дитини в класі; наголосила, що відсутність хоча б двох хороших приятелів за 2-3 місяці в школі – це тривожний дзвіночок. Можливо, при перерахованих випадках варто прийти на прийом до невролога.

ВИРІШИЛИ:

    1. Постійно давати дитині зрозуміти, що навчання – це серйозний процес, що вимагає зусиль. Все не може виходити ідеально, і невеликі невдачі неминучі. При цьому не забувати підкреслювати плюси школи: спілкування з новими хлопцями, всілякі позакласні заняття та поїздки, радість від навчальних перемог. В цілому, говорить про школу в позитивному ключі, згадуючи цікаві історії зі свого шкільного життя.

    2. Якщо ваша дитина поки погано справляється з такими рутинними завданнями, як прибирання на столі і переодягання після прогулянки, присвятити час виправлення цієї ситуації. Самостійність дитини в таких дрібницях значно полегшує шкільні будні і не дає дитині відчути себе відстаючим від інших.

    3. Звернути особливу увагу на виконання домашніх завдань. Варіант, коли батьки самі саджають дитину за стіл у зручний для них час, абсолютно не придатний. У домашньому розкладі повинно бути певний час для навчального процесу. Ідеальний час – з чотирьох до шести годин дня, коли малюк встигає відпочити після школи, але ще не відчуває вечірньої втоми.

    4. Запис в гуртки та секції бажано відкласти на другу чверть або хоча б на жовтень, щоб навантаження на дитину не перевищила свій критичний максимум. При цьому додаткові заняття повинні подобатися дитині і виконувати функцію перемикання на новий вид діяльності. Іншими словами, кухоль англійської мови, якщо він вже викладається в школі, на перших порах краще віддати перевагу спортивну секцію.

    5. Першокласнику потрібна допомога і розуміння, ніж суворі вимоги, до повного завершення адаптаційного періоду, ставитися з розумінням до промахів і недоліків.

  1. СЛУХАЛИ:

Бережна Т.А., завідувач, познайомила батьків з підсумками роботи колективу дошкільного закладу за 2016-2017 навчальний рік; нагадала за якими педагогічними напрямками працював колектив протягом року: виховання позитивної мотивації на здоровий спосіб життя через правильно організовану діяльність, сприятливі умови побуту, активний відпочинок; формування морального досвіду дошкільників засобами художньої літератури та спільної діяльності; виховування позитивних дитячих взаємовідносин; розвивання навичок соціально-економічної поведінки та споживчої культури дошкільників.

ВИСТУПИЛИ:

Бондаренко Н.В., вихователь-методист, відмітила те, що педагоги закладу постійно підвищують свій професійний рівень, шукають цікаві методи і прийоми роботи з метою поглиблення розвиток на навчання дітей, протягом року дошкільні групи поповнились новими розвивальними осередками для сюжетно-рольових ігор: «Перукарня», «Кухня», «Магазин», «Лікарня» тощо, куточками емоційного настрою, новими посібниками, виготовлено безліч цікавих дидактичних ігор; удосконалене оздоблення батьківських куточків, куточків чергових, куточків природи в групах; назвала основні заходи проведені в закладі протягом навчального року, а саме: місячник безпеки дорожнього руху «Увага! Діти на дорозі»; тиждень сім’ї; тижні безпеки життєдіяльності протягом навчального року; дозвілля «Осіння казка»; родинне музичне свято «Щастя бути разом»; мала районна олімпіада «Перші кроки»; свята «Ялинонька чудова в гостях у малят»; розвага «Щедрівочки співаємо – щастя в домі всім бажаємо»; свято «Весна у серденьку бринить»; розвага «Великдень, весняне свято – радіють і діти, і мама, і тато!»; свята «Садочок рідний прощавай, школа нас зустрічай!»; виставки робіт батьків та дітей «Осінь чарівниця», «Зимові пригоди», «Великодні дива»; вернісажі дитячих малюнків тощо; відмітила показники вихованців дошкільних груп, які свідчать про гарну підготовку дітей до школи.

Фандєєва Г.В., мама, зазначила, що протягом року, їй дуже подобалось разом зі своїм сином приймати участь у різноманітних тематичних виставках, які проводилися в закладі протягом року.

Родіонова І.В., мама, розповіла про те, що дуже актуальні підібрані річні теми, які допомогли всебічно поглибити знання дітей, вихователі постійно ознайомлювали батьків з напрямками своєї роботи та за допомогою порад, бесід, пам'яток, ширм, тематичних куточків, що давало змогу продовжувати навчально-виховну роботу вдома в колі родини.

ВИРІШИЛИ:

    1. Виконання річного плану навчально-виховної роботи вважати виконаним на належному рівні.

    2. Продовжувати тісно співпрацювати батькам з педагогами у проведенні різноманітних заходів, які проводяться в садочку.

  1. СЛУХАЛИ:

Бондаренко Н.В., вихователь-методист, розповіла про оздоровлення дітей влітку; ознайомила про заплановані заходи на літній оздоровчий період; навела конкретні напрямки та поради, щодо активного відпочинку дітей влітку; звернула увагу на безпеку під час літнього загартування при перебуванні на вулиці, біля водойм, вдома, на природі.

ВИСТУПИЛИ:

Образцова М.М., старша медична сестра, розповіла про профілактику харчових отруєнь, особливу увагу звернула на якісну обробку фруктів, ягід, овочів, яєць; нагадала правила миття рук та дотримання санітарно-гігієнічних норм.

Белінська А.М., завгосп, проінформувала про стан та підготовленість території для безпечної ігрової діяльності дітей на ігрових майданчиках; зазначила, що поливальна система закладу перевірена, знаходиться в хорошому стані для поливання території в літній період.

ВИРІШИЛИ:

    1. Створити умови для активного відпочинку дітей влітку.

    2. Активізувати роботу по профілактиці харчових отруєнь.

    3. Проводити роз'яснювальну роботу серед дітей з безпеки життєдіяльності.

    4. Поповнити інвентар для загартовуючих процедур.

  1. СЛУХАЛИ:

Джапарідзе Л.О., голова батьківського комітету, відзвітувалася перед батьківською громадскістю про проведену роботу в закладі протягом навчального року, зазначила про активну участь у навчально-виховному процесі, ремонтних роботах дошкільних груп та інших приміщень закладу.

ВИСТУПИЛИ:

Маринченко Н.П., член батьківського комітету відповідальна за харчування, відмітила, що харчування на достатньому рівні. Їжа смачна, корисна, відповідає санітарно-гігієнічним нормам. Продукти завозяться вчасно, але не в повному обсязі. Харчуванням батьки задоволені.

Дубина А.П., член батьківського комітету з господарсько-побутової роботи, розповіла, про допомогу у виконані ремонтних робіт протягом навчального року; зазначила про перелік ремонтних робіт, які заплановані на літній період: фарбування ігрових майданчиків, підлоги в групових приміщеннях, сходових клітин закладу, оздоблення клумби квітами біля центрального входу, часткових ремонт меблів закладу.

ВИРІШИЛИ:

    1. Роботу батьківського комітету вважати задовільною.

    2. Залучати нових батьків до придбання дидактичних посібників в дошкільні групи.

Голова Бережна Т.А.

Секретар Бондаренко Н.В.

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Курс:«Правове регулювання освіти осіб з особливими потребами»
Байталюк Ольга Михайлівна
24 години
490 грн
490 грн

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.