Бароко як доба і художній напрям у європейській літературі й мистецтві. Видатні представники європейського бароко та їхні здобутки (огляд).

Опис документу:
Конспект лекції за темою "Бароко як доба і художній напрям у європейській літературі й мистецтві. Видатні представники європейського бароко та їхні здобутки (огляд)" для 8 класу. Конспект містить відомості про бароко як художній напрям, його особливості. Розкрито світоглядні позиції діячів бароко, подано літературознавчий словничок.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код

 Бароко як доба і художній напрям у європейській літературі й мистецтві. Видатні представники європейського бароко та їхні здобутки

Якщо Відродження було добою панування гуманітарних наук, то епоха бароко позначена розвитком природничих і точних наук. Наукові відкриття не лише значно поліпшили життя людей, а й призвели до того, що на порозі XVII століття, людство здригнулося від жаху. З’ясувалося, що наша рідна, надійна і затишна мати-Земля насправді є  маленькою кулькою, яка мчить невідомо куди в холодному байдужому космосі, неосяжному безкінечному просторі.

Як вплинули ці відкриття на світогляд людини?

Відродження починає охоплювати глибока криза. Світ, що уявлявся впорядкованим і гармонійним, обернувся ірраціональним, тобто незбагненним, хаосом, сповненим зяючих безодень і нерозв’язаних суперечностей, а людина - істотою, що роздвоюється між добром і злом. Так виник притаманний добі бароко «метафізичний неспокій». Постійний сумнів у всіх цінностях життя, тривожне світовідчуття не могло не вплинути на мистецтво й літературу.

Визначення та походження терміна.

Бароко (від італ. вигадливий, химерний; від порт, perolo baroko - перлина неправильної  форми) — літературний і загальномистецький напрям, що зародився в Італії та Іспанії в середині XVI століття, поширився на інші європейські країни, де існував упродовж ХVІ -  XVIII століть.

Довго вважалось, що цей термін походить від португальського слова, що означає «перлина неправильної форми», яка переливається різними кольорами веселки.

За іншою версією термін бароко походить від італійського - вигадливий, химерний.

Існує і третій варіант - слово «бароко» означає фальш і обман.

Термін «бароко» вперше був застосований для характеристики стилю архітектурних споруд. Але згодом його починають вживати для позначення інших мистецьких явищ. XVIII столітті термін «бароко» застосовують до музики, у XIX столітті його вживають стосовно скульптури та живопису. Наприкінці XIX століття починають говорити про бароко в літературі. Термін бароко був введений у XVIII столітті, причому не представниками напрямку, а їхніми супротивниками - класицистами, які вбачали в бароко цілком негативне явище. Вважають, що першим термін «бароко» щодо літератури використав Фрідріх Ніцше.

Словничок

Архітектура – мистецтво проектування й будівництва споруд та їхніх комплексів у відповідності до законів краси.

Стиль -  усталена форма художнього самовизначення епохи.

Фасад - зовнішній вигляд певного боку або частини споруди.

Інтер’єр - архітектурно й художньо оздоблена внутрішня частина будинку.

Декор - сукупність елементів, що становлять зовнішнє оформлення архітектурної споруди або його інтер'єрів.

Скульптура - ліпка, пластика, вид образотворчого мистецтва, твори якого мають об'ємну, тривимірну форму і виконуються із твердих чи пластичних матеріалів.

Ландшафт - вигляд простору, краєвид.

Контраст – різкий вияв протилежності в чомусь.

Колорит -  система співвідношення кольорів, що утворює певну єдність і є естетичним проявом барвистого різноманіття дійсності.

Гіперболізм - художнє перебільшення. 

Поліфонія -  вид багатоголосся, у якому окремі мелодії, або групи мелодій мають самостійне значення.

Патетика - елемент пристрасності, піднесеності у чому-небудь.

Опера - музично-драматичний жанр, що ґрунтується на синтезі музики, слова, дії.

Визначальні ознаки бароко.

Доба Бароко стала добою справжньої наукової революції. Якщо в добу Відродження  великого значення надавали шаленим учинкам, то для доби Бароко головне - пристрасні роздуми про світ. Художня система бароко надзвичайно складна, їй властиві мінливість,  поліфонічність, ускладнена форма.

Визначальні ознаки епохи бароко:

1. Посилення ролі держави і церкви.

2.  Поєднання релігійних і світських мотивів, образів.

3. Мінливість, поліфонічність, ускладнена форма.

4. Тяжіння до контрастів, метафоричність, алегоризм

5. Людина не протиставляється Богові, а вважається найдосконалішим його творінням.

6. Настрої песимізму, розчарування, скепсису.

7. Трагічна напруженість і трагічне світосприйняття.

8. Прагнення вразити читача пишним, барвистим стилем.

Людина доби бароко.

Людина доби бароко не ідеальна - її внутрішній світ сповнений різноманітних відтінків, а часто досить дивна і суперечлива, дисгармонійна. В мистецтві бароко людина постає як одна, багатопланова особистість зі своїм світом переживань, залучена у драматичні конфлікти. Людина бароко - це, за образом англійського поета Дж. Донна, черв’як, який плазує у бруді та крові. В результаті людській особистості відводиться скромна роль піщинки безмежного всесвіту, безпорадної і цілком залежної від волі Бога.

Видатні представники європейського бароко. 

Найяскравіше бароко проявилось в архітектурі. Велично-прекрасна, урочисто вражаюча, вона породжує грандіозно-психологічний ефект. Головні об’єкти барочної архітектури - церква і палац. Їхня багатобарвна архітектура - це різнокольоровий мармур, бронза, розмальовані скульптури, яскраві, святкові інтер’єри. Найвідомішим майстром архітектури бароко були італійці Франческо Борроміні, який створив церкву Сан-Карло алле Кватро Фонтані та Джовані Лоренцо Берніні, який створив чимало уславлених споруд, насамперед у Римі площа Сан-П'єтро, церква Сант-Андреа аль Квірінале, фонтан «Чотири ріки». Талановитим архітектором пізнього бароко був Бартоломео Франческо Растреллі. Растреллі-молодший уславив своє ім’я роботою в Російській імперії: спорудженням Зимового палацу, палацу Воронцових, Строгановського палацу.

Живопис. В образотворчому мистецтві бароко виявилося у гіперболізмі образів, контрастності й водночас колористичній єдності цілого. Художники розробляють релігійні міфологічні сюжети, надаючи їм алегоричного змісту. Великого значення митці надавали світлотіні, прийомам розширення простору. Вони віддавали перевагу широті мазків, вільній темпераментній манері. Значний внесок у барокову культуру зробили такі митці, як Караваджо (Італія), Рубенс (Фландрія), Рембрандт (Голландія), Хусепе де Рібера (Іспанія), Дієго Веласкес ( Іспанія)  та ін.

У живописі значного розвитку досягають побутовий жанр, пейзаж, натюрморт, портрет . Художник уважно придивлявся до внутрішнього світу своїх героїв, зображуючи їх у момент боротьби добра і зла, світла і темряви, любові і ненависті. У художніх образах митець відтворив багатогранність людського буття у його зв’язку з вічністю.

Музика. Найвизначніші композитори бароко - Антоніо Вівальді, Йоганн Себастьян Бах, Георг Фрідріх Гендель. В музиці переважає драматична патетика: її образи динамічні. Вся вона будується на контрасті звукових ефектів і тяжіє до монументальності. Головною ознакою музичного бароко була поліфонія - одночасне звучання декількох мелодійно змістових голосів, що надає музиці багатоплановості, робить її багатотемною, просторово глибокою. Найяскравіше бароко проявилось в опері. Музично-драматична та за основи опери виявилися здатними відтворити складний душевний світ людини, нездоланні людські пристрасті підкреслювались, возвеличувались, доповнювались різноманітними і складними подіями. (Прослуховування мелодії А. Вівальді «Пори року. Зима»)

Скульптура. Найкращий представник мистецтва скульптури відомий італійський архітектор і скульптор Джовані Лоренцо Берніні, який створив такі шедеври, як «Екстаз Святої Терези», «Викрадення Прозерпіни», «Давид», «Аполлон і Дафна» табагато інших.

Фонтани. Спорудження фонтанів набуло в добу Бароко великої популярності. Цей вид мистецтва близький до скульптури, але значно складніший. Найкращі представники цього напряму мистецтва – Джованні Лоренцо Берніні (Фонтан  Чотирьох рік), Ніколо Сальві (Фонтан Треві), Михайло Козловський (Самсон роздирає пащу лева).

Українське бароко

     В Україні бароко проіснувало близько 200 років і стало наступним після доби Київської Русі етапом розквіту української культури, передовсім архітектури, літератури, освіти, самоврядування. Українське бароко набуло найвищого свого розвитку та завершення в часи гетьманства Івана Мазепи, тому його найчастіше називають мазепинським бароко. Культура й мистецтво посідали важливе місце в житті та діяльності гетьмана, а в своєму меценатстві Іван Мазепа не мав собі рівних в історії гетьманської України. Мазепинська доба створила свій власний стиль, що мав прояви не лише в архітектурі, образотворчому мистецтві та літературі, але й в цілому культурному, і навіть побутовому житті гетьманської України. Справжнім початком українського бароко стала творчість Мелетія Смотрицького, повну ж перемогу нового напряму засвідчило створення Києво-Могилянської академії, цілком барокової за суттю. У нашій культурі співіснували різновиди цього напряму: «високе» бароко («серйозне», пов’язане з книжною традицією) і «низове» (жартівливо-бурлескне, пов’язане з народною стихією - творчість мандрівних дяків, інтермедії, вертепи). Яскраві представники українського бароко: Ф. Прокопович, Г. Сковорода, М. Довгалевич, І. Величковський.

        Література бароко характеризується поєднанням релігійних і світських мотивів і образів, тяжінням до різних контрастів, гіперболізації, складної метафоричності, алегоризму. Стиль бароко у літературі - це намагання вразити читача пишним барвистим стилем, риторичним оздобленням твору. Це часто призводило до надмірного замилування формою, надання переваги зовнішнього змісту над внутрішнім, намагання перебільшити, посилити напруження, контраст.

Представники літератури бароко:

*  Іспанія: П. Кальдерон, Ф. де Кеведо, Л. Гонгора.

* Італія: Дж. Маріно.

* Велика Британія: Дж. Донн.

*  Франція: T. А. Д'Обіньє.

* Німеччина: А. Гріфіус, М. Опіц.

*  Польща: Я Кохановський, Я. Морштин.

*  Україна: Ф. Прокопович, Г. Сковорода,  М. Довгалевич,

 І. Величковський.

 У чому особливості проявів стилю бароко в літературі?

Митці Ренесансу цінували простоту і структурну досконалість твору, митці бароко структуру розуміють як схематизм, простоту замінюють вигадливістю, надуманістю, пишномов’ям. Для них мистецтво — це часто забава, гра розуму. Розвивається пристрасть до алегорій, з’являються алегоричні драми, поеми, вірші. Важливого значення набуває зовнішній вигляд твору, тексти віршів набувають форми хреста, чари, ковадла, колони, ромба, стають популярними акровірші. Поети бароко часто бавляться нанизуванням вигадливих метафор, порівнянь, антитез. Наприклад, «любов зв’язує золото з крицею, пряжу — із шовком, спонукає кропиву тягтись до шляхетної троянди, до перлин кладе сміття, до вугілля кладе крейду і часто прищеплює дикому дереву солодкий плід».

Проте стиль бароко має вади: часом надто велика перевага зовнішнього змісту над внутрішнім, «чиста» декоративність змушує глибокий сенс, внутрішній зміст твору ховатися або відходити на задній план; ще небезпечнішим є намагання перебільшити, посилити напруження, контраст, щоб вразити читача, глядача,— це призводить до надмірного замилування формою; у літературі — до переобтяження творів формальними елементами.

Висновок . Бароко - це загальноєвропейський стиль. Бароко відіграло велику роль у мистецтві XVII століття, яке дозволило втілити безмежність і суперечливість світу й людини,  ту складність буття, яка не підлягає раціональному осягненню, боріння різних сил і стихій,  загадкову таїну сущого. Бароко дало можливість митцям висловити у різноманітних художніх формах уявлення про духовний стан світу й особистості, виразити моральні запити цієї доби. Бароко стало результатом змін у світобаченні людства, що відбулися під впливом  бурхливого розвитку науки й філософської думки.

 

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Сертифікат від «Всеосвіти» відповідає п. 13 постанови КМУ від 21 серпня 2019 року № 800 (із змінами і доповненнями, внесеними постановою КМУ від 27 грудня 2019 року № 1133)

Обрати Курс або Вебінар.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.


Приклад завдання з олімпіади Українська мова. Спробуйте!

Всеосвіті 3 роки!

Святкуємо гучно та з подарунками!

+ 10 подарункових боксів з фірмовими товарами від «Всеосвіти»!

+ 10 подарункових боксів з фірмовими товарами від «Всеосвіти»!

до розіграшу подарунків залишилось
00
00
00
00