«Багатство нашого народу – хліб»

Опис документу:
Мета: поглибити знання учнів про хліб, фольклор, народні звичаї, пов’язані з хлібом. Виховувати глибоку пошану та дбайливе ставлення до хліба; дати зрозуміти, що хліб – це важкий труд тисяч людей

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

Виховний захід

на тему:

«Багатство нашого народу – хліб»

Візьму я в руки хліб духмяний,
Він незвичайний, він святий,
Ввібрав і пісню, й працю в себе,
Цей хліб рум’яний на столі.
Йому до ніг вклонитись треба,
Він – скарб найбільший на землі.

Мета: поглибити знання учнів про хліб, фольклор, народні звичаї, пов’язані з хлібом. Виховувати глибоку пошану та дбайливе ставлення до хліба; дати зрозуміти, що хліб – це важкий труд тисяч людей

Перебіг заходу

Пісня « Ой зелене жито»
Гості заходять в зал. Попереду 3 дівчинки. Середня з хлібом на рушнику.
1. Гостей дорогих ми вітаємо щиро,
Стрічаємо з хлібом, любов’ю і миром!
2. Для людей відкрита хата наша біла,
Тільки б жодна кривда в неї не забігла.
3. Хліб ясниться в хаті,
Сяють очі щиро,
Щоб жилось по правді ,
Щоб жилось у мирі.
Вчитель: Хліб… за всіх часів і в усіх народів найбільшою святістю вважався хліб. Про нього писали поети та мислителі, він прославлявся в піснях і думах. Коли його не ставало, приходило лихо. Здавна українці ставили пшеничні колоски на почесному місці хати. Подивіться на цей колосок, ви тільки вдумайтесь із одного зернятка можна отримати 20 мг борошна, а для того, щоб приготувати тісто на один батон треба обмолотити близько 10 000 зернинок. 
Споконвіку називали хліб святим. Ще з давніх-давен люди складали на честь хліба радісні й бентежні пісні, де з любов’ю говорилося про святість хліба, про його велич.
Яке щастя, яке добро, що є хліб на світі! Спочатку він у землі, потім у борошні й нарешті на столі. Хліб, народжений працею, зрум’янений, пахучий, вірний наш годувальник.
Учень.

Тільки-но з печі – скоринка в золі –
Свіжа хлібина лежить на столі.
День починається з цієї хлібини…
В ній наш достаток, могутність країни,
Наших морів не стривожена синь.
Шлях до зірок у космічну глибінь.
Кажуть в народі правдиві слова:
«Хліб – годувальник – всьому голова!»

1-й учень. Здається, що він був завжди. Але це не так. Учені вважають, що у далеку-далеку давнину споживали зерна дикорослих рослин, коли їм не щастило на полюванні. Пізніше чоловіки почали обробляти грунт, сіяти зерно і доглядати врожай. А жінки збирали зерно, розтирали його між каменями, готували юшку з борошна. Випікати хліб тоді ще не вміли.
Ведуча: Цікаво, як же цього навчилися?
2-й учень. Я прочитав , що трапилось це так. Важкі хмари облягли небо, пішов дощ. Хлібороби повернулися з поля. Юшка цього разу вдалася густою. Випадково господиня розлила її на розпечений вогнем камінь. Тісто спеклося. Одна з жінок вихопила кружальце і хотіла викинути його. Та воно так смачно пахло, що вона не витримала і скуштувала його. Так люди навчилися випікати на розжарених каменях прісні коржі. Це, власне, і був перший хліб.
3 учень : Ви бачили пшеничний колос? Зернятка в ньому тільки зверху. А кажуть, що колись, дуже - дуже давно, все пшеничне стебло було усіяне зернятками. ( Легенда )
Ведуча: В народі існує багато народних повір’їв про хліб, своєрідних законів. Переступати які було великим гріхом. Послухайте їх.
1-й учень. Коли народжувалась дитина і йшли на хрестини, неодмінно клали в колиску срібний карбованець і хлібину – на здоров’я і достаток.
2-й учень. Коли дитина йшла на навчання до дяка, батько ніс пучок різок, горщик каші та хлібину – на розум, силу та здоров’я.
3-й учень. На весіллі молодих зустрічали хлібом-сіллю і молоде подружжя схиляло голови перед хлібом, цілувало його, приймаючи благословення.
4-й учень. На тому місці, де мали ставити хату, сіяли пшеницю Якщо вона добре сходила, це означало, що місце добре, чисте і хату можна будувати.
5-й учень. В нову хату входили тільки з паляницею. Принести хліб означало щире побажання господарям достатку, здоров’я та добра.
6- й учень А мені розказувала бабуся, що батьки завжди з поля приносили ввечері дітям « хлібця від зайця». Із яким смаком їли той гостинець діти! Батьки ніколи не залишали, не викидали хліб, а несли його, як святиню, своїм дітям, бо в духмяну паляницю була вкладена важка праця.
Ведуча: Коли вам скажуть, що є легкий хліб, то знайте – це неправда. Є гіркий – прошений, є солодкий – зароблений, є чорний – позичений, є білий – дарований, є солоний – горьований. А легкого хліба нема. Подивіться інсценізацію віночка казок «Без труда нема плода»
Дія І.
(Іде чоловік. Поклав хліб.)
Чоловік. – Полеж тут, а я піду подивлюсь, чи добре достигає жито. (Лежить хлібина біля зерен жита).
Хлібина. – Добрий день вам! Приємно бачити своїх близьких родичів. Дуже приємно!
Зернята. – Які ми тобі родичі? (Здивовано). Ми маленькі, жовтенькі зернятка, а ти темна та велика.
Хлібина. А все-таки я вам найближча родичка. Мене зробили з таких же зерен, як і ви. Змололи зерна у млині на борошно. З борошна замісили тісто. З тіста виробили хлібину, і спекли її в печі. Тепер ви розумієте, чому я ваш найближчий родич?
Дія ІІ.
(Біжить ведмідь. Побачив чоловіка)
Ведмідь. – Я тебе з’їм.
Чоловік. – Не їж мене, я тебе почастую хлібом.
(Почастував чоловік ведмідя хлібом)
Ведмідь. – Ну й смачний! А де ти його взяв?
Чоловік. – Та де взяв? Землю виорав…
Ведмідь. – І все?
Чоловік. – Ні, потім посіяв жито…
Ведмідь. – І вже маєш хліб?
Чоловік. – Та ні. Почекав, поки жито зійшло, виросло, поспіло. Потім я його вижав, змолотив, намолов борошна, замісив тісто й аж тоді напік буханців.
Ведмідь. – Що смачний хліб, то смачний! Та скільки ж коло нього походити треба!
Чоловік. – Твоя правда. Клопоту багато. Але без труда нема плода.

Загадки про хліб
Одгадай загадку: кину її в грядку, нехай моя загадочка лежить до весни. (Озимина)
Ноги на полі, середина надворі, голова на столі. (Корінь, стебло, зерно)
Що то за твір, що ні чоловік, ні звір, а має вуса. (Ячмінь)
У хлів іде без шкіри, а виходить із шкірою. (Хліб у піч та з печі)
Ріжуть мене ножакою,
Б`ють мене ломакою,
За те мене отак гублять,
Бо всі мене дуже люблять. (Хліб)
Без рук, без ніг, а підперезаний.(Сніп)
Не золотий, а жовтий, не дід, а з вусами, не сам, а з друзями розмовляє. (Колос)
Б`ють мене, топчуть, ріжуть, а я все терплю, усім добром плачу. (Хліб)
Круглий, мов сонечко, щедрий, мов літечко, на черінь просунеться, стоїть – красується. З печі – на блюдо, їжте мене, люди, на здоров`ячко. (Коровай)
Ведуча: Хліб належить до особливо шанованих символів українського народу. Недаремно про нього існує чимало прислів’їв. Продовжіть укр. народне прислів’я:
Хочеш їсти калачі – …………….не сиди на печі.
На чорній землі …………………білий хліб родить.
Калинова гілка – ………………..хлібові тітка.
Земля – матінка, …………………а хліб – батечко.
Ведуча: Які прислів’я про хліб ви пам’ятаєте?
Прислів’я: Хліб – усьому голова.
Хліб житній – батько рідний, гречана каша – мати наша.
Без хліба суха бесіда.
Без хліба нема обіду.
Учні. 1. Хліб ніколи не купували, щоб на нього не перейшов чужий дух, а випікали тільки круглої форми, як сонце. Бо на хлібові і сонці тримається людське життя. 
2. Випікали хліб у суботу. І дивились — якщо хліб гарно вдається — то буде вдача цілий тиждень, глевкий — на сльози, підгорить — на смуток, потріскається — чекай новини. 
3. Хліб пекли для кожного окремо: хлібина мамина, татова, бабусина, і малечі по паляниці. І одна чи кілька хлібин "на позику", бо позичати чиюсь наіменовану хлібину не можна — відведеш щастя від хати. 
4. Із хати ніякий гість без хліба не йшов: скибочку відкраювали на дорогу — "на померлі душі". 
5. По тому, який виходив весільний коровай, передбачали долю нової сім'ї. Тому пекти коровай просили людину добру і вмілу. 
6. Зі столу ніколи не прибирали хліб, який лежав на вишиваному рушнику, або прикритий ним, щоб нечиста сила не потрапила в хату, щоб не перевівся достаток у домі. 

Конкурс ( командм дається тісто із якого треба видумати і зліпити хлібні вироби)
Учень 3. Запам’ятай і скажи всім: у хліба душа твоєї землі, долі багатьох людей, їхня невтомна праця.
Учень 4. Не топчи хліба, не кидай недоїденим, не гордуй ним. Пам’ятай: за хліб платять життям. А шматок хліба, поділений навпіл, робить людей друзями.
Учень 5. Головним твоїм годувальником був завжди твій народ. Намагайся віддячити йому за хліб усім добром, на яке тільки здатен.
Заключне слово: Гадаю, що після нашого виховного заходу кожен з вас ще раз задумається, чим для нас є хліб, пройметься глибокою повагою до нелегкої людської праці, усвідомить мудрість звичаїв предків і з вдумливим розумінням вимовить « Хліб – святий».

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.

Приклад завдання з олімпіади Українська мова. Спробуйте!
До ЗНО з МАТЕМАТИКИ залишилося:
0
4
міс.
0
1
дн.
1
6
год.
Готуйся до ЗНО разом із «Всеосвітою»!