Матеріал містить авторський вірш поетеси Анни Куницької «Бабин Яр», створений на основі задокументованих свідчень тих, хто вижив під час трагедії Бабиного Яру у вересні 1941 року (вижити змогли лише 29 людей). У творі відтворено хронологію подій — від оголошення 28 вересня до масових розстрілів 29–30 вересня, під час яких було вбито 33 771 людину.
Загалом, за історичними оцінками, у Бабиному Яру протягом 1941–1943 років було знищено понад 100 000
Матеріал рекомендовано для використання на уроках історії України та української літератури під час вивчення теми Голокосту, а також до Дня вшанування пам’яті жертв Бабиного Яру (29 вересня).
Вірш сприяє формуванню історичної пам’яті, розвитку емоційно-ціннісного сприйняття подій минулого та осмисленню трагедії через особистісний вимір.
Бабин Яр
написано на основі свідчень тих, хто вижив у Бабиному Яру
(вижити змогли лише 29 людей)
Та жінка із вересня сорок першого…
Зітхнула… Зібрала швиденько всі цінності,
в хустину поклала, щоб легше знайти:
каблучку, свій паспорт, менору і дрейдл,
альбоми старі — фото рідні, сім’ї.
Тримаючи міцно за руку дитинку,
упевненим кроком бруківкою йшла:
«сказали ж в об’яві, що будуть розстріляні
усі, хто не прийдуть о восьмій, зрання».
Прийшла… просто в натовп.
Навкруги — поліцаї.
І німці озброєні…
людям кричать:
“Schneller, Juden, schneller!”
кийками лупцюють, вівчарки ричать.
Ворота залізні цвинтаря давнього
відкриті для тисяч нещасних людей.
Стоять з автоматами німці приставами,
сортуючи натовп на жінок і дітей.
Усіх роздягли та до яру погнали,
що з назвою «Бабин» могилою став.
І краще було б померти ще в травні,
аніж опинитись біля скривавлених ям…
Земля пам’ятає їх шепіт і стогін,
а голос їх крові волає з глибин:
«Не забувайте про цю катастрофу.
Вшануйте нас, люди. і не повторіть».
Київ. Вересень 1941.
Запитання до вірша:
-Які деталі вірша найбільше передають атмосферу подій?
-Чому автор обирає образ жінки з дитиною як центральний?
-Як у вірші відтворено хронологію подій?
-Які рядки справили на вас найсильніше враження і чому?
Запитання до історичного контексту:
-Чому люди повірили оголошенню і прийшли до місця збору?
-Яку роль відіграє пам’ять про такі події сьогодні?
-Чому важливо говорити про трагедії мирного населення під час війни?
