Одного осіннього дня, коли всі звірі готувалися до зимівлі, в родині молодих зайців зростав Зайчик.
Кожного дня мати Зайчиха прикладала багато зусиль, щоб її син був доглянутим: чистив зуби, умивався, причесувався. Але Зайчик на все говорив «Не буду!!! Не хочу!!!», за що звірята його і прозвали Зайчик-Невмивайчик.
Одного разу всі звірята зібралися на лісовій галявині гратися в квача, і запросили Зайчика-Невмивайчика з собою.
Одного разу всі звірята зібралися на лісовій галявині гратися в квача, і запросили Зайчика-Невмивайчика з собою.
Зайчик так поспішав до друзів, що побіг невмитий та непричесаний.
Звірята, як побачили нечипуру, то стали кепкувати з нього.
Засоромився Зайчик, засумував, та й пішов до дому, нахиливши довгі духа.
Діти, як ви гадаєте, що потрібно зробити Зайчику, щоб гратися разом з друзями?
