Авторська інсценівка до Дня захисника України "Безсловесна розмова"

Опис документу:
Пропоную авторську інсценівку "Безсловесна розмова", яку можна використати під час святкування Дня захисника України чи інших виховних заходів на патріотичну тематику. Інсценівка відтворює сучасні події в Україні, а саме, війну на сході та передає почуття молодих людей, які перебувають у розлуці. Вірші переповнені оптимізмом та вірою в перемогу.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

БЕЗСЛОВЕСНА РОЗМОВА
(інсценівка до Дня захисника України)
Дійові особи:
хлопець-воїн, дівчина, ведучий 1, ведучий 2.

(Місячна ніч, тиха мелодія, з одного боку сцени хлопець у військовій формі зі зброєю - на посту, з другого боку сцени дівчина за столом перед іконою - вдома, на середині в глибині сцени двоє ведучих.)

Ведучий 1:
А задубілі руки тримають автомат.
Задумався, замисливсь, замріявся солдат.
Холодні ночі сніжні проймають до кісток.
Він зіроньку шукає свою серед зірок.

Ведучий 2:
І серцю стало тепло - вона також не спить,
Веде розмову з Богом, бо зірка мерехтить.
Солодкий ніжний спомин - аж закипає кров.
Окутує блаженством буран німих розмов.

Хлопець-воїн(замріяно):

- Не спиш, кохана? Знаю, що не спиш,
Бо там у небі світиться зірниця.
Ти не сумуй і плакати облиш,
Засни, хай наше щастя тобі сниться.

Дівчина(замріяно і стурбовано):

-Не спиш, коханий, на посту стоїш?
Борониш мирний сон наш, тишу, спокій…
Чи втомлений? – Не скажеш, затаїш…
Та хто не втомлений на цій війні жорстокій?..

Хлопець-воїн:

- А знаєш, я приїду, обніму,
Не відпущу з обіймів вже ніколи.
Я зірку запалю, розвію тьму,
Вдихатимемо запах матіоли.

Дівчина:

- Забилось серце, милий, заболіло
Так, наче завмираю я на мить.
Щось ніби за вікном замерехтіло.
Пробач, молюся, серденько щемить.

Хлопець-воїн:

-Люблю тебе, і ти мене чекай,
Але прости, я перерву розмову.
Бо гради знов, палає небокрай.
Молись за нас, за неньку калинову.

(Чути звуки зброї.)

Ведучий 1:

Та раптом… шквал вогненний - повітряний наліт,
Гранати, кулемети - пекельний зореліт…

Дівчина(стурбовано):

Коханий, де ти? Зіронька згаса…
О, Господи, рятуй, рятуй їх, Боже!
Чому так почорніли небеса?
Хай ангел захистить! Нехай поможе.

Ведучий 2.

На ранок вщухло…Тиша…Живі…Усі живі!…
Мабуть, також втомились ангели-вартові.

Хлопець-воїн:

Вляглось, ущухло, стишилося знов,
Вціліли всі. Щаслива нічка нині.
Чи то Господь, чи ангел, чи любов
Коханої моєї берегині...

Дівчина:

-Зоріє вже. Я трішечки засну.

Хлопець-воїн:

Закрила хмарка зіроньку небесну.
Я виживу і прожену війну.

Дівчина:

Спасибі за розмову безсловесну.

(Прилягла на столі, дрімає)

Ведучий 1:

Нарешті сон… І знову заблимали зірки,
У сяйві ночі двоє - щокою до щоки,
І голоси: «О Господи, спаси, благослови»,
« Мій ангеле, спасибі за щирі молитви».

Ведучий 2:

Зупини війну, о Боже!
Промінь віри ще не згас!
Правда кривду переможе!
Господи, помилуй нас!

( Хлопець-воїн повертається обличчям до дівчини, а вона встає з-за столу і повертається до нього.)

Хлопець-воїн:

Ти посій, моя кохана, мальви під вікном.
Хай солодким цвітом пахне, а не полином,
Хай барвисто-веселкові квіти зацвітуть,
Аромат медовий, ніжний вітри рознесуть.

Я попрошу вітра щиро, щоб не заблудив.
Ніжний запах з поцілунком щоб не розгубив.
Намалюю я в уяві мальви чарівні
І побачу тебе, мила, в кольоровім сні.

Пам’ятай, моя кохана, серце, пам’ятай:
Я борюсь за Україну, за наш рідний край.
Щоб спокійно діти спали, в радості росли,
По всій нашій Україні мальви щоб цвіли.

Не сумуй. Моя любове, вір мені, чекай.
З перемогою вернуся в милий серцю край.
Пригорну і поцілую вроду-красоту,
У твої шовкові коси мальви я вплету.

Дівчина(бере прапор, букет з ромашок, волошок, маків та колосків і загортає в прапор):

Я згорну в пучечок любе й миле серцю
Золоте колосся і ромашок цвіт,
І червоні маки, й волошки-озерця
Від вогню сховаю, від війни, від бід.
Пригорну з любов’ю, мов малу дитину,
В синьо-жовті барви ніжно загорну.
Милу і квітучу неньку-Україну
Збережем й навіки проженем війну.
Вийду в чисте поле, де пташки співають,
Посію насіння – хай родить рілля,
Волошки, ромашки нехай розквітають,
Цвіте й багатіє вкраїнська земля!
© Галина Брич

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.

До ЗНО з ГЕОГРАФІЇ залишилося:
0
3
міс.
1
4
дн.
1
9
год.
Готуйся до ЗНО разом із «Всеосвітою»!