Матеріали описують правління Аскольда та Діра, висвітлюючи їхню роль у становленні Київської Русі та зміцненні політичного впливу Києва у дев'ятому столітті. Окрім внутрішніх перетворень та об'єднання слов'янських земель, правителі запам'яталися активною зовнішньою політикою, зокрема військовими походами на Константинополь та налагодженням дипломатичних відносин із Візантією. У текстах також розглядаються різні гіпотези щодо їхнього походження, зв'язку з династією Рюриковичів та поширення християнства. Завершується цей історичний період трагічною загибеллю князів унаслідок змови або військового переходу влади до Олега й Ігоря у 882 році.