Ця робота поєднує класичну поезію шістдесятників та сучасний візуальний формат. У центрі уваги опиняється знакова поезія Василя Стуса «Як добре те, що смерті не боюсь я...». Твір постає перед глядачем як глибока сповідь людини, яка обрала шлях правди попри страшні випробування. Кожен слайд розкриває залізну волю автора, його стоїцизм та абсолютну відмову коритися радянському режиму. Поетичні рядки про важкий хрест, несправедливих суддів та далеку дорогу стають основою для сильних візуальних образів. Цей графічний нарис допомагає відчути трагізм долі митця та водночас його величну перемогу над духовною смертю.











