Антуан де Сент-Екзюпері 1990 - 1944
Народився Антуан де Сент-Екзюпери 29 червня 1900 року у старовинній прованській
аристократичній родині в Ліоні (Франція).
Його батько-граф помер, коли Антуану було 4 роки, турботи про п’ятьох дітей лягли на плечі матері.
Для Антуана найдорожчою людиною, найкращим другом завжди була мати.
Освіта Екзюпері почалась у 9 років. Екзюпері вступив у Школу братів-християн Святого Варфоломія в Ліоні (1908 р.), потім з братом Франсуа навчався в коледжі Сент-Круа в Мансі – до 1914 року, після чого вони продовжили навчання у Фрібуре (Швейцарія) в коледжі Маріст, готувався до вступу в «Еколь Наваль» (проходив підготовчий курс Військово-морського ліцею Сен-Луї в Парижі), але не пройшов за конкурсом.
Сент-Екзюпері поїхав у Париж, щоб продовжити навчання у Академії мистецтв. І у 1919 році записується слухачем до Академії витончених мистецтв на відділення архітектури.
Поворотним в його долі став 1921 – тоді він був призваний в армію у Франції.
Антуан потрапив у 2-й полк винищувальної авіації, що був у Страсбурзі. Спочатку він був робітником ремонтної майстерні, потім, після закінчення курсів пілотів, успішно витримав іспит на цивільного льотчика. Опинившись пізніше в Марокко, він стає військовим льотчиком.
У жовтні 1922 року його направляють в тридцять четвертий авіаційний полк під Парижем, і вже в січні наступного року в його житті трапляється перша авіакатастрофа, яких йому належить пережити чимало. Комісований Сент-Екзюпері через травму голови живе в Парижі, де намагається заробляти гроші літературною працею. Однак це заняття не принесло йому особливого успіху, тому довелося шукати інші джерела доходів, зокрема, працює продавцем.
У 1925 р Сент-Екзюпері стає пілотом компанії «Аеропосталь», яка займалася доставкою кореспонденції в Північну Африку. Протягом 1927-1929 р він працював на посаді начальника аеропорту в цих краях. Виходить перший твір Екзюпері “Південний поштовий“.
З 1929 р він працює начальником буенос-айреському відділення авіакомпанії. За внесок, внесений в розвиток цивільної авіації, в 1930 р його нагороджують Орденом Почесного легіону. У 1931 р відбулося його повернення до Європи, де він знову працював на поштових авіалініях. У 1931 р. Сент-Екзюпері стає володарем літературної премії «Феміна» за твір «Нічний політ».
Починаючи з середини 30-х рр. Сент-Екзюпері займається журналістською роботою. Так, результатом його візиту в СРСР в 1935 р. стали 5 нарисів, в одному з яких робилася спроба виявити суть сталінської політики.
В якості військового кореспондента в серпні 1936 р., він працює в Іспанії, яка охоплена громадянською війною.
У 1939 за книгу «Планета людей» Сент-Екзюпері нагороджують престижною літературною премією Французької академії, а за книгу «Вітер, пісок і зірки» йому вручають Національну книжкову премію США. У тому ж році він отримує військову нагороду – Військовий Хрест Французької Республіки.
З перших же днів Другої Світової війни Сент-Екзюпері включився в боротьбу з фашистами і як публіцист, і як військовий льотчик.
Коли німці окупували Францію, він перебрався спочатку в не зайняту ними частину країни, а потім емігрував до США. У 1943 р. опинився в Північній Африці, де служив військовим льотчиком.
Саме там була написана казка, визнана вищим досягненням його літературної творчості, – «Маленький принц».
30 грудня 1935 року о 2:45 ночі, після 19 годин і 44 хвилин у повітрі, Сент-Екзюпері разом зі своїм другим пілотом-штурманом Андре Прево зазнав авіааварії в пустелі Сахара. Вони намагалися побити рекорд швидкості польоту з Парижа до Сайгону в популярному на той час типі повітряних перегонів під назвою рейд, який мав приз у 150 000 франків. Їхнім літаком був Caudron C-630 Simoun.
31 липня 1944 року майор Антуан де Сент-Екзюпері не повернувся з бойового польоту.
Його літак вирушив з аеродрому Борго на острові Корсика в розвідувальний політ і не повернувся.
