Антрополо́гія (грец. ανθρωπος — людина, λογος — наука) — біологічна наука, що вивчає тілесну природу людини, її походження і подальший розвиток, близько стоїть до суспільних наук, також наука про походження й еволюцію людини, утворення людських рас і про нормальні варіації фізичної будови людини. У західній науковій традиції антропологія — це сукупність наук, пов’язаних із людиною та її діяльністю: біологічна антропологія (власне антропологія), соціальна антропологія (етнографія) тощо. Як самостійна наука сформувалася в середині XIX століття.
Антропологічні дані мають перевагу перед іншими етногенетичними джерелами — археологічними, етнографічними, лінгвістичними, оскільки мова та культура можуть поширюватися шляхом запозичення у той час як антропологічні ознаки відіграють роль своєрідних «біологічних міток». Ці маркери зберігають свою інформацію, включно віддалені історичні епохи, через консервативність спадкових рис людства.
Антропологічні риси зберігаються більш надійно аніж ознаки культури. Навіть у випадку декількох поколінь метисації можливо виявляти вихідні антропологічні типи, тоді як культура, мова, традиційне господарство, релігія та мистецтво можуть зникнути або кардинально змінюватися протягом життя навіть лише одного покоління.
