Анотація власного досвіду, як педагог організатор по роботі з дитячими громадськими організаціями.

Опис документу:
Анотація власного досвіду.: «Вдосконалення роботи органів учнівського самоврядування та їх вплив на формування в учнів свідомої дисципліни, правової культури» .Виховання національно свідомого громадянина – одне з пріоритетних завдань педагога-організатора

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

Анотація власного досвіду.

Вчитель творить найбільше

багатство суспільства - Людину... В.О.Сухомлинський.

«Не можна пізнати дитину, не люблячи, не поважаючи її гідності. Тільки та школа має майбутнє, яка поважає в дитині Людину. Учительська професія - це людинознавство, постійне проникнення у складний духовний світ людини, яке ніколи не припиняється. Прекрасна риса — повсякчас відкривати в людині нове » - говорив видатний педагог В.О.Сухомлинський. Я не перестаю захоплюватися творчістю, безмежною любов'ю до дітей цієї людини, чиї погляди на навчання і виховання дітей завжди були і будуть актуальними і корисними і до них я завжди звертаюся у своїй педагогічній діяльності.

В Україні історично склалося так, що вихованню дітей приділялась величезна увага. Мудрий український народ каже: «Виховуй дитя, доки воно поперек лавки лежить». А це означає, що вихованням дитини слід займатися від дня її народження, щоб потім не було пізно. Адже, «Чого Івась не навчився, того й Іван знати не буде». І це справедливо. Виховати людину-громадянина, якій притаманні усі громадянські чесноти, а саме: чесність, порядність, доброта, працелюбство, сміливість, патріотизм, людяність, сумління, відповідальність, вимогливість та інші позитивні риси характеру завжди в українців було справою честі кожного батька-матері та кожного педагога. Тому в процесі виховання дітей в українців ніколи не було сторонніх, байдужих, далеких людей, а виховували дітей всією громадою, хоч основна роль відводилась сім’ї і школі.

Для становлення і утвердження незалежної України потрібно формувати в масовій свідомості підростаючого покоління не підсвідомий патріотизм, а духовно осмислений, рефлексивний , який поєднує пристрасну любов до свого народу, нації, Батьківщини з почуттям міри і поваги до інших народів. Лише такий патріотизм може вирішити реальні проблеми Української держави .

Тому становим хребтом виховання має бути виховання національно свідомого громадянина - патріота, гуманіста і демократа. Адже зберегти і зміцнити нашу державу можуть громадяни, які люблять свою Батьківщину, свій народ, готові жити в Україні, зв’язати свою долю з її долею, прагнуть розбудовувати її як суверенну незалежну, правову, демократичну і соціальну державу, готові відстояти незалежність Батьківщини та успішно самореалізуватись. При цьому вони мають сформульовану людську гідність, національну самосвідомість, гуманістичну мораль члена громадянського суспільства, культуру міжетнічних відносин, знають і вміють цивілізованим шляхом відстояти свої права і свободи, сприяючи громадянському миру і злагоді в суспільстві та дотримуючись законів.

Там, де виховання відкладають «до кращих часів» і починають вирішувати інші, загальніші і важливіші , як здається, питання, ці кращі часи не настають ніколи. Виховання – це саме життя, а життя «на потім» відкласти не можна.

Не загубити! Не втратити! Відродити! Ось головна змістовна лінія,що повинна проходити через педагогічну діяльність. Виховна робота – це безмежне поле, на якому потрібно завзято та наполегливо працювати. Щодня пошук, щодня несподіванки, то прикрі, то кумедні, щодня – відкриття, які неможливі без натхнення.

Отже, виховання – проблема вічна. Відколи існує людство, відтоді й дбає про потомство й продовження роду. Від батьків передається генетичний код, рідна мова, матеріальна й духовна культура, що забезпечує прогрес суспільства, наступність і спадкоємність поколінь.

Моє педагогічне кредо:

Для того, щоб навчити інших ,треба вчитися самому;

щоб виховувати інших, треба починати з себе;

щоб розвивати інших, самому потрібно постійно розвиватися”.

Актуальність теми

Коли в людині є народ ,

Тоді вона уже людина .

Л. Костенко

Актуальність моєї роботи полягає в тому, що однією із нагальних потреб сучасного українського суспільства є формування у молодого покоління, й зокрема школярів, національних якостей, активної життєвої позиції й соціальної відповідальності.

Проблема над якою я працюю: «Вдосконалення роботи органів учнівського самоврядування та їх вплив на формування в учнів свідомої дисципліни, правової культури» .

Кожен народ у процесі історичного розвитку виробив систему цінностей , які передаються з покоління в покоління у вигляді звичаїв , традицій , обрядів Тому виховання дитини завжди має ґрунтуватися насамперед на культурно – історичних цінностях своєї нації . Пізнання навколишнього світу починається зі знайомства з рідною вулицею, селом чи містом, своєю країною, а вже потім – із сусідніми країнами. Тобто, ми йдемо від пізнання свого, рідного, національного до багатонаціонального, світового .

Власна унікальна духовно-ціннісна парадигма українського народу на шляху свого розвитку зазнавала постійних утисків, нищення, паплюження, етнічні традиції виховання довгий час були забуті, заборонені .

Останні події , що відбуваються у світі та державі , поставили перед сучасною освітою завдання розбудови національної системи виховання.

Освіта сьогодні на шляху пошуку ефективних нестандартних форм та методів виховання та навчання учнів, які формували б національну самосвідомість, прищеплювали любов до рідного краю, свого народу, забезпечували духовний взаємозв’язок поколінь, виховували повагу до батьків, культури та історії рідного краю.

На сучасному етапі розвитку суспільства громадянське виховання є могутнім стрижнем у розбудові нової незалежної України. Майбутнє держави, її народу залежить, насамперед, від того, наскільки людина є національно свідомою, знає культуру, традиції, історію свого народу. Саме тому виховна система у роботі Кремінської районної дитячої громадської організації «Первоцвіт» була спрямована на формування національного і громадянського вихованя, мета якого - виховання сучасного громадянина, патріота Української держави.

Багато видатних українських педагогів працювали над цим питанням. Так, Софія Русова розробила у свій час оригінальну концепцію національного виховання. На думку педагога нація народжується біля колиски дитини, бо тільки на рідному грунті, серед рідної пісні, рідного слова здатна вирости національно свідома дитина.

В основу системи організації , в роботу педагога-організатора,  покладена національна ідея, спрямованого на вироблення життєвої позиції людини, становлення її як особистості. Виховання має забезпечувати залучення учнів до національної культури й загальнолюдських цінностей.

Динамізм повсякденного життя вносить корективи в підготовку до нього. На кожному історичному етапі вчителям доводиться розв’язувати також проблеми, що мають пряме відношення до сьогодення.

Яким насправді має бути лідер? Ці питання постають нині перед педагогом – організатором. І всі вони потребують негайної відповіді втілення в життя. Я працюю педагогом-організатором по роботі з дитячими організаціями 8 років.

Отже, у своїй роботі визначила основну мету: „Виховання національної свідомості через систему виховної роботи педагога-організатора”.

Теоретичне обгрунтування

Виховання національно свідомого громадянина – одне з пріоритетних завдань педагога-організатора

Теоретично–методологічні, правові засади національно–патріотичного виховання молоді закладено в таких основоположних документах, як Конституція України, Закони України «Про громадянство України», «Про освіту», «Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні», Указ Президента України «Про заходи щодо розвитку духовності, захисту моралі та формування здорового способу життя громадян», тощо. Цими документами визначено стратегічне завдання – виховання в учнівської молоді любові до Батьківщини, усвідомлення нею свого громадянського обов’язку на основі національних і загальнолюдських духовних цінностей, утвердження якостей громадянина – патріота України, розвитку культурного і творчого потенціалу нашого народу. Ці документи передбачають відродження і подальшу розбудову національної системи освіти і виховання як важливих ланок формування національно свідомих громадян Української держави.

В основу національної системи виховання покладено національну ідею як консолідуючий чинник розвитку суспільства і нації в цілому. Форми і методи виховання спираються на народні традиції, кращі надбання національної та світової педагогіки.

У розв’язанні цієї проблеми вирішальна роль належить національній загальноосвітній школі. Національна ідея, як стрижень усієї система виховання, має відігравати роль об’єднуючого, консолідуючого чинника в суспільному розвиткові спрямованого на вироблення патріотичної життєвої позиції людини. Національно-патріотичний характер виховання полягає у формуванні в молодої людини, незалежно від її етнічної приналежності, почуття громадянина України.

Одним із головних показників національної самосвідомості й громадянської зрілості є формування лідерських якостей.

І саме педагогам-організаторам належить першочергова роль у вихованні національно свідомого, патріотичного молодого покоління в Україні, це є одним з пріоритетних завдань.

Свою роботу я намагаюся будувати на рівні сучасної педагогіки, враховуючи, вдосконалюючи та поєднуючи відомі теорії, ідеї, методи. Час лине швидко, змінюється життя. Приходять до школи все нові і нові учні, тому й навчати й виховувати їх потрібно теж по-новому. Проголошений в освітньому просторі України принцип варіативносі освіти дає змогу виховний процес будувати на досконаліших стратегіях і технологіях, із застосуванням яких відбувається саморозвиток особистості, забезпечується успіх діяльності вчителя.

Хоч сьогодні нові стандарти виховання, але залишається історія роду і держави, де тисячоліттями жила українська нація, в якої є свої традиції та звичаї і є нове сьогодення. І нині дітей так само, як і колись в усі часи, треба виховувати і вчити, прищеплювати певні поняття, розвивати їхні почуття, вміння, здібності, навички та добрі звички, щоб вони виросли гідними людьми, громадянами свого суспільства. Але це вже сучасні діти, які прийшли у новий, змінений світ сьогодні, у вік розвиненої науки і техніки. Тому й сама система виховання щоразу змінюється і нема точного рецепту, а є у кожного свій метод, який грунтується на людських цінностях, переконаннях та на досвіді попередніх поколінь, на народній мудрості та народній педагогіці, яка перевірена часом.

Виховання — це двосторонній процес, де в тісній взаємодії знаходяться двоє людей — вихованець і вихователь. Процес виховання складний і багатогранний, але це єдина цілісна система, в якій одна ланка доповнює іншу, де діє закон безперервності і систематичності, в якій все взаємопов’язане і взаємозумовлене.

Проаналізувавши основні положення державних документів про освіту я поставила перед собою ряд завдань, які прагну успішно виконувати :

  1. виховання громадянина – патріота України, підготовленого до життя, з високою національною свідомістю;

  2. виховання міцних переконань і потреби поводити себе згідно з моральними нормами, які склалися у суспільстві;

  3. виховання в учнів свідомого ставлення до свого здоров’я та здоров’я інших громадян, формування гігієнічних навичок і засад здорового способу життя, збереження і зміцнення фізичного і психічного здоров’я;

  4. встановлення доброзичливих, позитивних взаємовідносин між учнями різних національностей, відпрацювання навичок поведінки, які базуються на розумінні, терпимості, компромісі, самоповазі та повазі до оточуючих;

  5. формування комплексу таких особистісних якостей і рис характеру, як патріотична свідомість, відповідальність і мужність, готовність працювати на благо Батьківщини, захищати та зміцнювати її міжнародний авторитет; повага до культури, звичаїв і традицій національних спільнот в Україні, висока культура міжнаціонального спілкування;

  6. формування соціальної активності та громадянської самосвідомості молоді через розвиток учнівського самоврядування, яке має діяти на основі демократичних цінностей;

  7. активне залучення батьків до загального виховного процесу, використання їх творчих можливостей в позакласній роботі.

Я вважаю, що педагог-організатор має бути професіоналом. Він повинен уміти ставити себе поряд з дитиною в діяльності, а не напроти неї. Саме він повинен допомогти дитині зрозуміти себе і повірити в свої сили, створювати ситуації успіху.

Я не можу бути байдужою людиною, оскільки спілкуюся із справжнім дивом природи - дітьми. І це диво потрібно наповнювати теплотою свого серця, багатством душі. Серце дитини не прийме брехні, будь-яка нещирість буде виявлена, і її внутрішній світ закриється від вчителя, що допустив помилку.

Учнівське самоврядування .

Однією з форм роботи щодо формування в учнів активної життєвої позиції, їх соціальної підготовки до активної участі в демократичному управлінні суспільством є учнівське самоврядування в школі.

Учні не можуть розвиватися, якщо в них «зав’язані руки», якщо вони не можуть впливати на перебіг власного життя. Учні не можуть розвиватися, якщо вони пасивні, якщо просто спостерігають, якщо довідуються про головні життєві принципи від когось. Тільки в процесі участі вони набувають досвід, формують навички; у них з’являються захоплення, впевненість у своїх силах, необхідні знання. Досвід, набутий у щоденних ситуаціях навчального закладу, буде потім перенесений в інші ситуації дорослого життя. Такий досвід сприяє зміцненню психологічної рівноваги, викликаючи у учнів відчуття комфорту в будь-якій життєвій ситуації.

Діти, які ростуть в атмосфері участі в органах самоврядування краще навчаються, досягають вищих рівнів морального розвитку. Вони активні в громадському житті: у них менше психологічних і соціальних проблем.

Участь учнів у прийнятті рішень разом з дорослими, формування поваги до різних поглядів, оцінка альтернатив і наслідків будуть сприяти процесу демократизації суспільства. Цей досвід дасть можливість дітям діяти в різних обставинах зараз і в майбутньому, починаючи з мирного розв’язання конфлікту на ігровому майданчику і закінчуючи переговорами на роботі та аналізом політичної ситуації під час виборів.

Складові відкритого виховного простору

Складовими освітнього простору у нашій школі є: по – перше – учнівське самоврядування «Лідери», яке сприяє створенню таких умов, за яких виникає природна необхідність приймати рішення самими дітьми. Учнівське самоврядування сприяє згуртуванню шкільного колективу, розвитку громадської думки, формуванню організаторських та управлінських умінь учнів, ефективному входженню у доросле життя.

По – друге – перед кожним класним керівником постає важливе завдання — сформувати надійний актив, який став би його помічником в усіх справах класу, виявив би належну активність у роботі, був би взірцем для інших у навчанні, праці й поведінці. Актив колективу — це передусім члени органів самоврядування (ядро активу), а також рядові члени колективу.

Учнівське самоврядування – це школа життєтворчості.

Принцип самоврядування є основним в діяльності будь якої дитячої громадської організації і, зокрема, нашої, яка має захищати права та інтереси дітей і підлітків; розвивати їх здібності. Це дуже актуально сьогодні, бо принцип формування життєвої компетентності наших учнів відбувається через діяльність у шкільному учнівському самоврядуванні.

Саме у шкільному віці підлітки прагнуть до групового об’єднання тоді, коли бачать в цьому перспективу цікавого життя, можливість вирішити свої проблеми. При цьому дуже важливо забезпечити усвідомлення своїх потреб, цілей і отримання практичного результату діяльності, усвідомлення своєї участі у вирішенні важливих справ громадського життя є основою подальшої активної позиції у дорослому житті. Однією із форм залучення учнів до громадського життя, виробленням управлінських навичок та вмінь є участь у учнівському самоврядуванні.

Учнівське самоврядування – це основа для формування громадянської позиції молодої людини

Учнівське самоврядування забезпечує дитині право на свободу вибору ціннісної позиції, формує в неї установку на подолання дисгармонії в досвіді, поведінці, спілкуванні, діяльності. Воно сприяє згуртуванню шкільного колективу, розвитку громадської думки, формуванню організаційних та управлінських умінь учнів, ефективному входженню у доросле життя. Діти уже стають не пасивними спостерігачами життя, а активними його учасниками. Через самоврядування відбувається підготовка активних громадян держави. Ось чому основний напрям розвитку учнівського самоврядування в навчальному закладі має лежати в площині вирішення проблем формування організаційних та управлінських умінь учнів. технологізації цього процесу. Технологія формування організаційних і управлінських умінь учнів об’єднує широке коло проблем, пов’язаних з діагностичним вивченням учнів, розробкою програм навчання лідерів, розвиток в учнів умінь і навичок вироблення і прийняття рішень.

Адже досвід, набутий у щоденних ситуаціях навчального закладу, буде потім перенесений на інші ситуації дорослого життя. Самоврядування – це школа колективної дії, створення таких життєвих ситуацій, в яких виявляються, виробляються , відточуються кращі якості особистості.

Лідер у школі

Сучасна ситуація в нашій країні характеризується стрімкими змінами політичної, економічної, соціальної та культурної сфер людської діяльності. Перед сучасною освітою постає завдання виховати особистість, здатну до життєтворчої самореалізації, здатної брати активну участь у перетворенні навколишньої дійсності; яка не боїться бути відповідальною, тобто мати позицію лідера. Сучасність ставить високі вимоги до діяльності людини. Конкурентно спроможною може бути лише життєво компетентна особистість.

Технологія досвіду

Успіх діяльності шкільного самоврядування починається з успішної професійної діяльності педагога-організатора

Кожний учитель повинен домогтися,

щоб учень якнайкраще знав близьке, дороге йому:

батьківщину і все, що її стосується,

так само, як уміє читати, писати, лічити

К.Д.Ушинський

Виховання у молодого покоління почуття гордості за свою країну, готовності бути гідним громадянином України, відданості справі зміцнення державності, активної громадянської позиції нині визнано проблемою загальнодержавного масштабу.

Патріотизм покликаний дати новий поштовх для розвитку духовності нації. Це є нагальною потребою і держави, і суспільства, і особистості. Державі необхідно, щоб всі діти виросли національно свідомими громадянами. Суспільство зацікавлене в тому, щоб розвиток особистості здійснювався на моральній основі. А особистість, віддаючи свою любов Батьківщині, прагне досягти взаємності. Реалізація заявлених викликів забезпечить країні гідне місце у цивілізованому світі.

У сучасних умовах патріотизм виявляється, насамперед, у любові до Батьківщини, готовності утвердити незалежність своєї молодої держави, піднесенні України до рівня високорозвинених держав світу. Актуальним є необхідність виховання гуманних почуттів: любові до людини, поваги і піклування про неї, доброти, співчуття, великодушності тощо.

Неможливо уявити справжнього громадянина-патріота, який би не проявляв любові до рідного краю, не шанував батька-матері, не знав свого родоводу, національних традицій, не відчував єдності з природою, не турбувався про її охорону та примноження багатств.

Проте, в умовах українського державотворення виникла нагальна потреба у розробці нових підходів, форм і методів, шляхів і засобів, а також технологій процесу виховання юних патріотів України на засадах принципів гуманізму, свободи, демократії, громадянського миру і національної злагоди.

Ідея досвіду базується на наукових положеннях К.Ушинського, який вперше обґрунтував поняття «малої Батьківщини» й окреслив стратегічний напрям його формування шляхом запровадження батьківщинознавства, а також на працях В.Сухомлинського, який підкреслював діяльнісний характер патріотизму, необхідність вчити дітей шукати своє місце в житті країни.

Вивчення наукової літератури та досягнень педагогічної практики дало змогу дійти висновку про те, що патріотизм – це:

  • любов до Батьківщини, віра у її майбутнє;

  • любов, повага та доброзичливе ставлення до народу;

  • любов до родини, отчого дому;

  • любов до рідної мови та усвідомлення, що мова є духовним багатством народу;

  • поважне ставлення до історії та культури власного народу;

  • готовність до праці на користь рідної землі;

  • дотримання та пропаганда здорового способу життя;

  • любов до природи, турбота про збереження та її багатств.

В основу власної педагогічної діяльності покладаю досвід українського народу, його історико-культурні традиції, духовність. Все це спрямовую на поглиблення знань учнів про Україну, про свій рідний край; розуміння своєї причетності до всіх подій, які відбуваються в державі; формування глибокої переконаності у нетлінності духовних скарбів народу, глибокої поваги до батьків, до природи, до землі–годувальниці.

Інноваційна значущість пропонованого досвіду полягає в тому, що, враховуючи вимоги до розвитку системи освіти, а саме – впровадження ефективних інновацій – завдання виховання патріотизму школярів реалізуються через роботу учнівського самоврядування .Це передусім пов’язано з тим, що цей метод будується на засадах гуманістичної та дитиноцентристської педагогіки, де у центрі навчального процесу перебуває дитина з її особливостями, інтересами, потребами.

Для себе окреслила основні завдання:

  • не лише передати учням певну суму тих чи інших знань, а навчити здобувати ці знання самостійно, вміти застосовувати їх для розв’язання пізнавальних і практичних завдань;

  • сприяти учневі у здобутті комунікативних навичок, тобто здатності працювати у різноманітних групах, виконуючи різні ролі;

  • розширити коло спілкування дітей, знайомство з різними культурами, різними точками зору на одну проблему;

  • прищепити учням уміння користуватися дослідницькими прийомами: збирати необхідну інформацію, вміти її аналізувати з різних точок зору, висувати різні гіпотези, уміти робити висновки.

Поєднання пізнавальної, дослідницької та перетворювальної діяльності підвищує виховний процес, дає змогу реалізувати себе учням з різними здібностями. Кожен мій вихованець працює, усвідомлюючи, навіщо йому отримані знання і де він може їх застосувати. А я прагну знайти розумний баланс між академічними і прагматичними знаннями, уміннями та навичками.

Учнівське самоврядування для учнів – це можливість зробити щось самостійно чи з товаришами, яке допомагає виявити і розвинути природні задатки, це нові відкриття та знання. В основі кожного виховного моменту лежить близька й актуальна для учнів проблема, вирішення якої сприяє розвитку пізнавального інтересу, самоствердженню особистості, отриманню задоволення від активної діяльності.

Діяльність учнівського самоврядування

На сьогоднішній день найбільшою перешкодою у побудові громадянського суспільства є загальне відчуження населення від влади. Бракує сталої думки про те, що вони своїми силами можуть змінювати суспільство.

Тому заохочення громадян до активної реальної участі в процесах управління громадським життям потрібно формувати, починаючи з шкільного віку.

Саме в шкільному віці усвідомлення своєї участі у вирішенні важливих справ суспільного життя є основою нормальної життєвої позиції в дорослому житті. Однією з форм залучення учнів до громадського життя є участь у шкільному самоврядуванні.

Саме з цією метою у Кремінському районі в 2003 році була створена демократична модель шкільного самоврядування – Районна дитяча громадська організація «Первоцвіт».

           Організацію життя учнівського колективу та його активності я вбачаю, насамперед, у дієвій структурі учнівського самоврядування з чітким визначенням обов’язків. Саме учнівське самоврядування залишається сьогодні школою демократії, де діють взаємовідносини, засновані на повазі, захищеності, доброзичливості.

    Діяльність Кремінської районної дитячої громадської організації «Первоцвіт» спрямована на формування життєвої та соціальної компетентності особистості з високоморальними принципами, готової здійснювати самостійний вибір, приймати відповідальні рішення у різноманітних життєвих ситуаціях.

 Функції Кремінської районної дитячої громадської організації «Первоцвіт»:

-  захист прав та відстоювання інтересів дітей та учнівської молоді,

-  координація роботи органів шкільних учнівських самоврядувань,

-  методичне забезпечення діяльності органів самоврядування,

-  проведення навчання активу учнівського самоврядування,

-  організація ефективної діяльності районних органів учнівського 

   самоврядування.

 Найвищим органом районної дитячої організації є загально районна конференція. Традиційно, на конференції присутні голови та найактивніші представники шкільних органів учнівського самоврядування, педагоги-організатори, які координують роботу учнівського самоврядування в навчальних закладах, представники преси.

           Під час загальних конференцій вирішуються актуальні і важливі для районної учнівської організації питання (планування роботи, обрання голови ради старшокласників, оцінка діяльності учнівського самоврядування та його органів)

Виконуючи певні обов’язки, учні вдосконалюють свою діяльність, набувають навиків організаційної роботи, нагромаджують позитивний досвід.

У нашому районі діє 21 шкільна організація ,яка налічує 3025 лідерів.

 Дитяча громадська організація - самодіяльне, самокероване на основі статуту (та інших документів) рівноправне об'єднання дітей і дорослих, створене для спільної діяльності з реалізації та захисту інтересів дітей, які об'єдналися.   Партнерами у спільній діяльності дитячої організації є педагогічний та учнівські колективи, батьківський комітет. Це сприяє творчій діяльності дітей і дорослих.

       Під час участі в самоврядуванні учні набувають навичок адаптації в новому середовищі, формують товариські взаємини, відповідають за соціальні дії, обирають засоби розв’язання проблем...

Кожен лідер веде необхідну документацію свого обєднання Засідання лідерів проводиться не менше двох разів на місяць, відповідає за один з напрямків роботи дитячої організації.

  Протягом року проводиться навчання лідерів  учнівського самоврядування:

Районна школа «Лідера», школа «Волонтера»

  Мета діяльності:

                     Захист прав та інтересів своїх членів, об’єднання зусиль для добрих і корисних справ.

                     Виховання особистості з активною життєвою позицією.

                     Вивчення свого історичного минулого: звичаїв, обрядів та традицій рідного краю.

                     Виховання поваги до старших, турботи про молодших.

                     Прагнення жити в мирі з дітьми інших народів.

                     Виховання позитивного ставлення до праці.

На загальноучнівській конференції було запропоновано кілька моделей учнівського самоуправління. Шляхом голосування учні обрали таку форму самоврядування, яка згодом перетворилась на учнівсько- парламентську.

Процес створення цієї моделі пройшов кілька етапів, у ході яких розроблялися відповідні документи, які окреслювали правове поле діяльності самоврядних органів. На засіданнях парламенту було затверджено Статут – основний закон діяльності учнівського колективу та його виборних органів, у який увійшли Положення про органи учнівського самоврядування, Положення про структуру учнівського самоврядування, Положення про Голову, Положення про парламент, Положення про вибори Голови районного шкільного самоврядування , Положення про виборчу комісію, Положення про комісії парламенту.

Щороку модель самоврядування вдосконалювалась. Було затверджено девіз, емблема та Гімн організації.

На засіданнях парламенту були прийняті закони, які стосуються життя лідерів.

Важливість цієї роботи полягає в тому, що в умовах побудови правової держави ця обставина формує в учнів почуття відповідальності, поваги до закону, розвиває громадську активність.

Можливість учнів брати участь у роботі парламенту, їхня життєва позиція стали важливим фактором перетворення їх у діючий ефективний засіб правового виховання школярів.

Також до системи шкільного самоврядування увійшла Рада представників Голови.

Однією з форм роботи районного шкільного самоуправління є проектна діяльність. Учителі та лідери учнівського самоврядування проводять змістовну роботу з дитячими колективами, батьківською громадою щодо питань визначення і доведення актуальності теми обраного проекту, планування кроків до реалізації поставленої мети, підготовки робочої документації, підбиття підсумків роботи та аналізування колективної діяльності. Вибір тем для проектів свідчить про небайдуже ставлення школярів до проблем школи, району, міста,села, суспільства в цілому, готовність зробити свій внесок у вирішення суспільно значущих справ.

Уміння визначати життєві проблеми своєї громади, прагнення до участі у їх розв’язанні є ознаками соціальної активності молодої людини.

Інноваційні методи ,якими я користуюсь під час своєї роботи. Розвиток соціально-педагогічної роботи в Україні за останнє десятиріччя характеризується переосмисленням традиційних підходів до роботи з дітьми та підлітками, значними змінами та новаціями в цій сфері. В організації культурно-дозвіллєвої діяльності школярів сьогодні я виділяю такі методи: Методи гри й ігрового тренінгу

Гра – самостійний і законний для учнів, дуже важливий вид їхньої діяльності. Гра виявляє знання, інтелектуальні сили. Вона показує рівень організаторських здібностей учнів, розкриває творчий потенціал кожного учня.

Методи театралізації

Дозвілля учнів має нескінченну безліч сюжетів і соціальних ролей. Метод театралізації реалізується через особливий словник спілкування, обряди, ритуали. Метод змагання

Змагання – внутрішня „пружина” розкручування творчих сил, стимулювання до пошуку, відкриття, перемог над собою.

Метод рівноправного духовного контакту.

Він заснований на спільній діяльності дітей і дорослих „на рівних”. Педагоги-організатори, соціальні педагоги, учні – рівноправні члени шкільної організації , драмгуртка, творчих об’єднань, заснованих на демократичному, гуманізованому спілкуванні.

- Методи ситуацій, що виховують, тобто покликаних до життя процедур, самореалізації, довіри, уявної довіри, недовіри, організованого успіху та ін.

- Масові, групові та індивідуальні форми виховної роботи

Масові форми роботи.

Найпоширеніші форми масової виховної роботи — це конференції, лекції, тренінги .

Групові форми роботи — це гуртки, екскурсії, походи, тощо.

Протягом підзвітного періоду Кремінською районною дитячою громадською організацією «Первоцвіт» було проведено ряд заходів, трохи про деякі з них :

  • Благодійні акції «Теплі речі для воїнів АТО» та « Новорічна вітальна листівка для воїнів АТО», Листівка –привітання з Великоднем для воїнів АТО,в цих акціях взяли участь майже всі школи району.

Рівень волонтерської діяльності в нашому районі значно виріс порівняно з минулими роками. У 2015-16 н.р. до благодійного фонду Всеукраїнської благодійної акції «Серце до серця» від навчальних закладів району було перераховано 7 тисяч 143 грн. Це найбільша сума за всі роки участі у цій благодійній акції. У вересні 2016 року була проведена Благодійна акція по збору коштів для дівчинки зі Старобільського району на операцію на серці. Шкільні волонтерські обєднання назбирали 13тисяч 500 гривень, які були перераховані на особистий рахунок дівчинки. В лютому цього року була проведена районна акція по збору коштів , теплих речей та продуктів харчування для мешканців , які постраждали в Авдіївці. Загальними зусиллями шкільних волонтерів було зібрано майже 6 тисяч гривень , теплі речі та продукти харчування , які були передані представниками Червоного Хреста у Авдіївку.

  • Був проведений Районний етап XІХ Міжнародного конкурсу шкільних медіа

На конкурс надійшло 75 творчих робіт із загальноосвітніх закладів району. Призові місця посіли : Кремінська школа-гімназія, Красноріченська ЗОШ І-ІІІ ст, НВК «Новокраснянська ЗОШ І-ІІІ ст.-ДНЗ», Житлівська ЗОШ І-ІІ ст.

  • Районний конкурс-огляд куточків шкільних дитячих об’єднань . Грамотами відділу освіти Кремінської РДА нагороджені переможці: за зайняте І місце - шкільне дитяче об’єднання «Країна Схід» Кремінської школи-гімназії;

за зайняте ІІ місце - шкільне дитяче об’єднання "Диво-місто Барвінкове" Житлівської ЗОШ І-ІІ ст.;за зайняте ІІІ місце - шкільне дитяче об’єднання «ДУМА» Бараниківської ЗОШ І-ІІІ ст.

- Уперше був проведений районний конкурс учнівського самоврядування «Крок до успіху». Метою заходу було сприяння розвитку учнівського самоврядування як активної форми громадського виховання.

Лідери шкільних громадських об’єднань чотирьох навчальних закладів району провели плідну підготовчу роботу та гідно представили свої команди на конкурсі.

Також Красноріченська ЗОШ була відзначена Міжнародним благодійним фондом «Сильні духом» за примноження шляхетних традицій доброчинності та милосердя.

Кращі представники шкільної армії милосердя дитячих організацій Кремінщини з'їхалися на районний зліт шкільних волонтерських об’єднань, який відбувся 27 лютого 2017 року у актовій залі Будинку дитячої творчості. Мета проведення волонтерського зльоту – це об’єднання зусиль волонтерів, обмін досвідом волонтерської діяльності , створення Кремінського районного Центру шкільного волонтерського руху « Відкриті серця», популяризація волонтерського руху в Кремінському районі . На зльоті учасники ділилися досвідом волонтерської роботи. Всі школи району підготували презентації волонтерської діяльності за І семестр 2016-2017 навчального року. На заході було затверджено раду, назву, девіз та емблему районного Центру шкільного волонтерського руху «Відкриті серця». Кульмінацією заходу було вручення свідоцтв, які засвідчили ,що шкільне волонтерське об’єднання входить до Центру.

Одним із основних напрямків діяльності шкільного самоврядування є волонтерство. У нашому районі це не тільки допомога підшефним, а й готовність надати безкорисливу допомогу в потрібних нашому суспільству справах. За роки існування дитячої громадської організації виробилась чітка система роботи волонтерів. СПрямая со стрелкой 56Прямая со стрелкой 55творений Кремінський районний Центр шкільного волонтерського руху «Відкриті серця» .

Важливим напрямком волонтерського руху є участь у різноманітних благодійних акціях. Юні волонтери відгукуються на будь-яке прохання про допомогу.

Щороку робота волонтерів стає багатограннішою. Вони взяли участь у загальношкільних толоках по впорядкуванню та озелененню міста, села. Застосування наведених форм і методів громадянського виховання має на меті формування в особистості поведінкових норм, що включають у себе вміння міркувати, аналізувати, ставити запитання, шукати власні відповіді, критично та всебічно розглядати проблему, робити власні висновки, самореалізуватися.

Таким чином, у школах району сформована і діє сучасна модель шкільного самоврядування. Діяльність органів самоуправління сприяє згуртуванню шкільного колективу, розвитку громадської думки, ефективному розвитку і входженню в доросле життя. Через шкільне самоврядування відбувається і процес підготовки майбутніх активних громадян демократичної держави, високоосвічених, соціальноактивних, які відзначаються високими духовними якостями, патріотичними почуттями, здатними до саморозвитку й самовдосконалення. Лідери нашого району не сторонні спостерігачі, а учасники громадського життя. Вони радіють роботі і виявляють винахідливість у праці, бажаючи взяти на свої плечі важку справу.

Дитячі організації та об’єднання виступають «школою життя», в якій підлітки мають можливість набути досвіду різноманітної діяльності, а виховання здійснюється через конкретні справи. Такий виховний потенціал перетворює дитячі об’єднання на дієвий інструмент виховання підростаючої особистості.

Підсумовуючи сказане, зазначу, що правильно організоване за змістом і

формою учнівське самоврядування містить потужний виховний потенціал,

розвиває лідерські якості, виховує активних громадян, відіграє значну

роль в організації патріотичного виховання, яке спрямоване на формування

у дітей любові до Батьківщини, прагнення її розбудувати, формувати імідж

України, як європейської держави, дбайливо ставитись до рідної землі.

Методичні рекомендації щодо

організація діяльності кімнати школяра

 1. Кімната школяра, учнівська кімната або кімната роботи з дитячими об’єднаннями та учнівським самоврядуванням є організуючим центром виховної роботи з школярами різних вікових категорій, які навчаються в школі; з членами дитячо-юнацьких об’єднань та об’єднань за інтересами, які діють на базі школи.

2. Приміщення Кімнати  школяра повинне бути придатним для:

–   засідань органів учнівського самоврядування та ради  дитячо-юнацького об’єднання;

–  творчої роботи педагога-організатора та  учнів;

–  організації малих форм ігрової діяльності із школярами.

3. Відповідає за роботу кімнати школяра  – педагог-організатор.

4.  У кімнаті школяра повинні бути такі матеріали:

Нормативно-правове забезпечення виховного процесу:-

       -        Закон України "Про освіту";

      -         Закон України "Про загальну середню освіту";

      -         Закон України «Про охорону дитинства»;

-         ЗУ "Про мови";-         

-         ЗУ «Про молодіжні та громадські  організації» ;

-         «Загальна декларація прав людини»;

-        «Конвенція ООН про права дитини»;

-         "Стратегія національно-патріотичного виховання дітей та молоді";"

-         «Концепція національно-патріотичного виховання молоді»;  

-         Наказ МОН України «Про розвиток органів учнівського врядування»;

      -         Програма «Основні орієнтири виховання учнів 1-11 класів ЗНЗ України»  т.д.

Методична, довідкова література, інформаційні матеріали з проблем виховання школярів.

 Планування та розробки основних напрямів роботи педагога-організатора:

–   плани роботи: річний план роботи педагога-організатора на рік, календарний або план-сітка, особистий щоденно-тижневий;

–   матеріали загальношкільних зборів (протоколи);

–  матеріали щодо діяльності органів учнівського самоврядування (структура, положення про у/с, список учкому, плани роботи комітетів, пам’ятки, протоколи засідань учкому та комітетів);

–   матеріали щодо діяльності дитячо-юнацького об’єднання (символіка,               атрибутика, положення про ДЮО,  програма діяльності, план засідань і протоколи ради об’єднання) ;

–   плани різних категорій навчання учнівського активу;

–  розробки занять з учнівським активом;

–  план роботи волонтерського загону (список членів загону, діяльність);

–  плани роботи на канікулах.

  Матеріали організаційно-педагогічного змісту виховного процесу:

-   сценарії проведених загальношкільних заходів (конкурсів, змагань, оглядів);

-   зміст та структура проведення інтерактивних видів діяльності, годин спілкувань, пізнавальних та інтелектуальних, творчих та рольових, рухливих та спортивних ігор;

-   розробки КТС, виховних заходів за різними напрямками роботи;

-   каталог ігор та розваг;

-   матеріали літнього оздоровлення школярів.

                                       Методичні рекомендації 

щодо оформлення в школі 

учнівських стендів та куточків

( рубрики можуть бути змінені або доповнені)

1. Стенд учнівського самоврядування (“Інформує рада учнівського комітету”)

організаційно-функціональна структура учнівського самоврядування.

склад ради органу учнівського самоврядування.

план роботи на місяць (із зазначенням графіку  проведення засідань учнівського самоврядування);

інформація (оголошення).

2. Стенд ДЮО:

назва;

символіка  (герб , емблема або значок, прапор); 

гімн ( або пісня об’єднання)

рада об’єднання;

структура;

напрямки діяльності

 3. Шкільна газета.

назва («Шкільні новини», «Перерва», “Шкільний вісник”, …)

рубрики:

        «Вісті з класів»;

        «Таланти нашої школи»;

        «Відомі люди нашого краю»;

        «Наші досягнення»;

        «Календар знаменних дат»;  

        «Вітаємо»;

        «Це цікаво»;

        «Стоп-кадр».

4.   “Голос чергового”:

  • «Обов’язки чергового у  класі».

  •  «Пам’ятка черговому школи».

  •  «Кращий клас школи» (щотижневе або щомісячне визначення естетично оформленого та найчистішого класу);

  •  «Екран чистоти»

  •  «За успіхи в навчанні»

                                     Методичні рекомендації для педагогів-організаторів

щодо організації та проведення загальних зборів

учнівського самоврядування в школі

            Загальний збір – вищий колективний орган учнівського самоврядування, на якому присутні всі учні, адміністрація, вчителі, члени батьківського комітету, представники державних і недержавних структур. Його мета – розвиток учнівського самоврядування, згуртування колективу, вироблення у школярів організаторського досвіду, формування лідерських навичок. Основне завдання - обговорення і вирішення питань життєдіяльності учнівського колективу.

На  загальних зборах  затверджуються:

         склад  ради дитячого об’єднання, учнівського самоврядування;

         програми діяльності органу самоврядування;

         зміни до документів, які регламентують діяльність учнівського самоврядування в школі;

         права й обов’язки лідерів та учасників процесу учнівського самоврядування;

         плани діяльності усієї структури та  її окремих частин на визначений загальними зборами період часу;

         різноманітні пам’ятки, алгоритми  з питань послідовності виконання певних доручень та єдиних вимог щодо результативності даної роботи;

         рішення  загальних зборів ( конференції )  органу самоврядування дітей.

Форми проведення загальних зборів:

-                     установчі (настановчі);

-                     звітно-виборні;

-                     екстрені;

-                     урочисті;

-                     тематичні.

Загальні збори учнівського колективу проводяться не рідше, як два рази на рік.

            Звітно-виборні класні та загальношкільні учнівські збори  проводяться у квітні-травні.  Їх мета і завдання: підведення підсумків роботи учнівського самоврядування за навчальний рік; вибори нової  ради лідерів.

            Голова ради лідерів разом із педагогом-організатором та класними керівниками складає графік проведення класних зборів, на яких присутні: учні класу, класний керівник, голова ради лідерів (або його заступник), педагог-організатор.

            Технологія проведення зборів передбачає: підготовчий етап, власне збори й ратифікацію рішень (ратифікація – процес надання юридичної сили документу (наприклад, протоколу, договору) шляхом затвердження його відповідним органом). Під час підготовки  треба пам’ятати, що збори повинні бути цікавими, насиченими, результативними і не довготривалими (класні збори – 30-40 хв., загальні збори у/с – до 1 год.). Збори веде голова, протокол – секретар. Усі частини зборів повинні бути регламентовані, тобто обмежені в часі. Під час збору використовується як Державна символіка та атрибутика, так і шкільна (Гімн або пісня школи, лідерів, девіз тощо…)

Підготовчий етап.

1.       Повідомлення учнів про час, дату, місце та тему зборів.

2.        Підготовка порядку денного, виступів, проекту рішення зборів.

3.       Підготовка матеріалів, необхідних для проведення зборів (бланк протоколу, канцтовари тощо…).

Основна частина звітно-виборних зборів.

1.       Процедура відкриття зборів (наявність голови, секретаря, кворуму, голосування  щодо початку зборів,  виконання Гімну України, школи, лідерів у/с …).

2.       Представлення гостей.

3.       Оголошення порядку денного (присутні можуть вносити доповнення, проводиться голосування за порядок денний)

4.       Звіти голови ради лідерів (учкому) та голів комітетів (секторів) про роботу за навчальний рік.

5.       Оцінка роботи, голосування.

6.       Затвердження нового складу ради лідерів (із числа представників у/с класів). Представлення лідерів від кожного класу, голосування (або за кожного окремо, або за весь склад).

7.       Вибори голови ради лідерів у/с, голів  комісій (секторів).

8.       Пропозиції щодо кандидатур, голосування.

9.                 Присяга лідерів учнівського самоврядування (за бажанням).

10.   Зачитання проекту рішення зборів, внесення доповнень, голосування.

11.   Обговорення важливих питань, що не ввійшли до порядку денного.

12.   Закінчення зборів.

Ратифікація  рішень.

1.  Наявність протоколу.

2.          Повідомлення шкільному колективу про ухвалені рішення та подальший план дій (інформація вивішується на видному місці у школі)

Порядок денний,  виступи,  доповнення та рішення відображаються у протоколі зборів.

ПРОТОКОЛ

загальношкільних зборів учнівського самоврядування  № 
(зборів у/с 9-Б класу)

від 29 квітня 2017року

Присутні : 
Відсутні : 
Голова зборів: 
Секретар :

Запрошені:

(Класний керівник):

Порядок денний


1.

2.

1.Слухали: (прізвище та ім'я того, хто готував виступ по першому питанню, короткий запис його виступу ). 
Виступили: (прізвище та ім'я тих, хто взяв участь в обговоренні даного питання та короткий зміст їх виступу ).

Ухвалили: (записується рішення, яке прийняли по першому питанню).…………………….................................


2. Слухали: (прізвище та ім'я того, хто готував виступ по другому питанню, короткий запис його виступу ). 
Виступили: (прізвище та ім'я тих, хто взяв участь в обговоренні даного питання та короткий зміст їх виступу ).

Ухвалили:   (записується рішення, яке прийняли по другому питанню).……………………..........................

Голова зборів                                    ( підпис )       /Прізвище, ім'я /
Секретар                                         ( підпис )       /Прізвище, ім'я/

Тематика зборів повинна бути цікавою, відповідати потребам колективу, розширювати поле соціальної активності кожної дитини. Тематика не вигадується, вона стає результатом аналізу життєдіяльності колективу.

Орієнтовна тематика загальних зборів учнівського самоврядування

1.                  «Право і ми».

2.                  «Самоврядування як спосіб виявлення громадських ініціатив».

3.                  «Ні насильству у шкільному колективі!»

4.                  «Збереження довкілля – турбота кожного!»

5.                  «»Я – сьогодні, я – завтра!»

6.                  «Здоров’я – спадщина, чи власне надбання?»

7.                   «Молодіжні течії та субкультури».

8.                   «Як не помилитися у виборі професій?»

9.                  «Вільний час – простір для розвитку здібностей».

10.              «Час. Смак. Стиль».

11.              «Добро – це коло, в середині якого є краса».

КЛАСНІ ЗБОРИ

            Збори класу - колективний орган учнівського самовряду­вання. Вони формують громадську думку, сприяють виробленню навиків і умінь демократичної культури учнів, надають право кожному взяти участь в обговоренні існуючих проблем в своєму колективі.

Класні збори проводяться 1 раз на два місяці, за потреби - щомісячно.

На зборах розглядається одне-два питання.

Тривалість зборів, як правило, не більше 30 – 40 хвилин.

            Відповідальність за підготовку та ведення зборів несе лідер (староста) класу. Про свою роботу по підготовці та веденню зборів він звітується активом класу та класним керівником.

            Порядок денний зборів вивішується в класному куточку за 2-3 дні до дня їх проведення. 
Рішення зборів заносяться в протокол, ведення якого доручається секретареві, який обирається на початку навчального року. Він також відповідає за ведення в класному куточку змінної рубрики

«Класні збори вирішили », де наступного дня після зборів розміщується інформація про їх рішення. 

Положення про класні збори

(зразок)

1. Загальні положення

1.1. Участь учнів в управлінні життям класного колективу є основоположним принци­пом. Учням надається можливість влаштовувати громадську роботу та позашкільні заняття відповідно до свого віку та світогляду, що сприяє вихованню в учнів самостійності й готов­ності нести відповідальність за прийняті ними рішення.

1.2. Основною структурною ланкою закладу освіти є клас - колектив учнів, що форму­ється з метою виконання завдань закладу на основі їхніх вікових або психофізичних особли­востей, рівня розвитку.

Учнівські збори класу - колективний орган учнівського самовряду­вання

2. Мета і основні завдання:

- формування навичок самоврядування, соціальної активності та соціальної відповіда­льності в процесі практичної громадської діяльності учнів; формування суспільно-громадського досвіду, розвиток особистості, стимулювання та реалізація її творчого потенціалу;

- розвиток творчих рис характеру, а саме: цілеспрямованості, ініціативності, критично­сті розуму, самостійності, вимогливості, наполегливості, винахідливості;

- залучення учнів до участі у вирішенні трудових, соціально-моральних потреб суспіль­ства;

-  координація творчих зв'язків шкільних та класних органів самоврядування.

Учнівські збори класу:

- обирають органи учнівського самоврядування класу;

- висувають своїх представників для участі в роботі органів самоврядування закладу;

- обговорюють питання організації навчання, громадської діяльності дозвілля учнівсь­кого колективу;

-  повідомляють інформацію, необхідну для роботи колективу класу;

- приймають рішення, які вимагають обліку думок учнів з різноманітних питань життя закладу;

- заслуховують звіти центрів (секторів) учнівського самоврядування перед учнями класу;

- обговорюють надзвичайні випадки, складні або конфліктні ситуації, які виникли у класі;

- інструктують учнів про зміни, або введення нових організаційних моментів стосовно режиму функціонування гімназії.

3. Права і обов'язки учнів класу на зборах

Учні класу мають право:

- обирати та бути обраними до керівних органів учнівського самоврядування класу;

-  бути обраними як кандидат на керівні посади органів учнівського самоврядування за­кладу;

- вносити пропозиції, ідеї щодо вдосконалення діяльності органів учнівського самовря­дування класу;

-  вносити на розгляд керівних органів учнівського самоврядування класу пропозиції та запити й отримувати обґрунтовані відповіді;

-  дискутувати, критикувати, відстоювати власну точку зору з усіх питань щодо діяльно­сті учнівського самоврядування;

- брати участь у масових заходах, проведенні акцій, експедицій, творчих свят; створен­ні традицій класу, створенні матеріальної бази класу.

Учні класу зобов 'язані:

-  дотримуватись Положення про класні збори;

-  виконувати рішення, постанови, прийняті зборами;

-  брати участь у досягненні мети реалізації завдань зборів учнівського самоврядування;

- брати участь у вирішенні трудових, соціально-політичних, моральних потреб класу;

 - розвивати світогляд для подальшого формування цивілізаційної компетентності.

4. Основні форми проведення зборів:

-  консультативні - проводяться з метою роз'яснення організаційних моментів, нововве­день та інших питань;

-   дискусійні - проводяться у разі виникнення у класі проблемних ситуацій, труднощів відносно прийняття рішення з певних питань;

семінаридиспути - проводяться, коли необхідно розглянути цікаві, актуальні питан­ня громадського життя учнівського колективу;

-  клубні - проведення тренінгів, обговорення питань, цікавих для значної частини учнів класу;

-  творчі зустрічі - проведення зустрічей з цікавими людьми;

-  звітно-виборні - проводяться 1 раз на рік, на зборах заслуховують звіти центрів, оби­рають новий актив.

5. Організація роботи.

5.1. Голова учнівського самоврядування класу зобов'язаний всебічно продумати і підго­тувати до зборів необхідну інформацію і документи.

5.2. Кожні збори мають свій «сценарій», програму, рекомендації, поради, настанови.

5.3.  Головним методом проведення зборів є діалог.

5.4. Учні класу запрошуються на збори і ознайомлюються із порядком денним не пізні­ше, ніж за 4 дні до проведення зборів.

5.5. Голова учнівського самоврядування, педагог-організатор та дирекція повинні бути проінформовані про дату і порядок денний не пізніше, ніж за 4 дні до проведення зборів.

5.6. Для вирішення організаційних питань з числа учнів класу призначається ініціативна група, яка займається підготовкою кабінету, запрошенням гостей та іншими питаннями.

5.7.  Голова учнівського самоврядування класу інформує голову учнівського самовряду­вання закладу, педагога-організатора про підсумки проведення зборів, про питання і проблеми, які розглядались на зборах.

5.8.  Збори учнівського самоврядування класу проводяться не рідше одного разу на пів-семестр.

6. Педагогічне керівництво

Педагогічне керівництво включає в себе три основні галузі діяльності: організаторську, комунікативну, гностичну, кожна з яких має особливості й висуває вимоги до процесу про­ведення консультативно-педагогічного керівництва учнівським самоврядуванням. Організа­торська діяльність класних керівників спільно з  педагогом-організатором має на меті впорядкувати роботу орга­нів учнівського самоврядування класу, конкретних учнів, відповідальних за певний напря­мок роботи, надати їхній діяльності планомірний, погоджений характер, проводити інструк­тування, здійснювати контроль за роботою органів учнівського самоврядування класу.

Комунікативна діяльність включає налагодження правильних відносин: з одного боку, між класними керівниками, педагогом-організатором та  учнями, відповідальними за певний напрямок роботи, з другого боку, - становлення ділових міжособистісних й педагогічно доцільних стосунків між педагогічними працівниками та учнями, лідерами шкільних органів учнівського самоврядування, між педагогічним і учнівськими колективами.

Гностична діяльність педагогів передбачає аналіз своєї щоденної діяль­ності щодо педагогічного керівництва учнівським самоврядуванням, виявленням успіхів і недоліків. Ці види діяльності тісно пов'язані між собою і взаємозалежні.

 

Орієнтовна тематика класних зборів

1. Пропонуємо, плануємо, вирішуємо (планування роботи).

2. Розподіл доручень. Вибори активу класу.

3. Статут школи (гімназії, ліцею) - закон мого життя.

4. Твоє ставлення до навчання.

5. Навчання - твоя особиста справа?

6. Ти і колектив (про правила співжиття у колективі).

7. Ти - про колектив, колектив - про тебе.

8. Громадське доручення. Для чого воно? (Диспут.)

9. Як ми чергуємо?

10.Я - учень школи (вказати повну назву закладу).

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.

Приклад завдання з олімпіади Українська мова. Спробуйте!
До ЗНО з ФІЗИКИ залишилося:
0
4
міс.
0
0
дн.
1
5
год.
Готуйся до ЗНО разом із «Всеосвітою»!