З кінця VІІІ до середини X ст. північно-східна частина Англії була під владою вікінгів - датчан, які поступово заселили Англію. У середині XI ст. на Англію стало зазіхати герцогство Нормандія, яке утворилося на території Франції. Його населяли переважно нормани. У 1066 р. нормандський герцог Вільгельм Завойовник - сильний, розумний, честолюбний, жорстокий, віроломний - на чолі 15 тис. нормандських і французьких рицарів завоював Англію.
Вільгельм Завойовник перетворив Англію на могутню західноєвропейську державу, проте ще могутнішою вона стала за династії Плантагенетів. На час їхнього правління припадає поява "першої ластівки" в питанні регулювання й хахисту прав людини (Велика хартія вольностей 1215 р.), започатковано діяльність англійського парламенту (1265 р.).
Проте в історії цієї держави був такий період, коли навіть "квіти воювали". Це час громадянської війни між двома правлячими династіями - Ланкастерів та Йорків.
