Іван Андрусяк — український поет, прозаїк, дитячий письменник і перекладач. Народився 28 грудня 1968 року в селі Вербовець, що на Івано-Франківщині. Закінчив Івано-Франківський педагогічний інститут ім. Василя Стефаника та має ступінь магістра державного управління. Андрусяк відомий своїми поетичними збірками, прозовими творами, а також дитячою літературою. Він є членом Національної спілки письменників України та працював у різних видавництвах.
Біографія:
Народився 28 грудня 1968 року в селі Вербовець, Івано-Франківської області.
Закінчив філологічний факультет Івано-Франківського педагогічного інституту ім. Василя Стефаника.
Здобув ступінь магістра державного управління в Українській академії при Президентові України.
Проходив стажування в London Metropolitan University.
Працював у різних видавництвах, зокрема головним редактором "Фонтану казок" (з 2014 року) та редакції художньої літератури у видавництві "Навчальна книга — Богдан" (з 2023 року).
Творчість:
Поет, прозаїк, дитячий письменник та перекладач.
Належить до літературного угруповання "Нова дегенерація".
Автор поетичних збірок: "Депресивний синдром", "Отруєння голосом", "Шарґа", "Повернення в Ґалапаґос", "Сад перелітний", "Дерева і води", "Часниковий сік", "Храбуст", "Писати мисліте", "Неможливості мови", "Книга трав, дерев і птахів", "Серця приручених рослин".
Прозові твори: зокрема, історично-пригодницька повість "Сірка на порох".
Дитячі твори: "Стефа і її Чакалка", "Дитина з мішка", "Морськосвинський детектив".
Андрусяк відомий своєю здатністю створювати глибокі психологічні образи, зокрема в історичних творах, та любов'ю до природи і сімейних цінностей, що відображається у його дитячих творах. Його поезія характеризується неомодерністськими, декадентськими мотивами та метафоричністю.
