«Андріївські вечорниці»
сценарій розваги для дітей старшої групи
Мета: ознайомити дітей з традиціями українського народу, пробуджувати пізнавальні інтереси до історії нації, її культури і побуту.
Кімната прибрана по святковому, на стінах рушники (вид сільської хати).
Вечоріє, тиша навкруги.
Діти сидять на лавах.
Господиня: Уже й вечір, а ні дівчат, ні хлопців немає. Як подумати, що коли ми ще дівували, зачуєш де-небудь вечорниці, то аж тини тріщать…Зовсім не те, що тепер. От скоро вже треті півні заспівають, а вечорниці ще й не починалися. Ой –Ой – йой! Куди все поділося?
(вбігають дівчата )
Дівчинка 1. Доброго вечора всім ! А чи можна завітати до вас на вечорниці?
Господиня: Ласкаво прошу, заходьте, любі гості.
Всіх вас вітаю в гостинній хаті,
Будьте щасливі, веселі, багаті.
Танець дівчат
Дівчинка 2. А де ж наші хлопці?
Дівчинка 3. Може не пустила мати? (сміються)
Дівчинка 4. А може полягали спати?
(з’являються хлопці )
Танець хлопців
Хлопчик 1. А ось і ми, дівчаточка! ( сідають)
Господиня: Гостей дорогих ми вітаємо щиро, стрічаємо всіх вас любов’ю і миром.(вклоняється)
Сьогодні, 13 грудня, в Україні відзначається чудове свято — день святого Андрія Первозванного. За старовинними літописами він був одним із дванадцяти апостолів Христа і приніс слов'янським народам християнство. А ще у цей день хлопці та дівчата збиралися на вечорниці. Вони співали, танцювали, жартували, розважалися, випікали та їли калиту. Ну що, а давайте і ми з вами разом уявимо як проводили раніше ці вечорниці. Ви готові?
Дівчинка 1. Українські вечорниці
Починаймо, бо вже час,
Хай і сміх і пісня ллється
В серці кожного із нас.
Хлопчик 2. Просимо усіх на свято,
Превелике, пребагате,
Від зірниці до зірниці
Хай лунають вечорниці.
Господиня: Ох, яка я рада що у моїй хаті зібралися такі чарівні хлопці та дівчата. Хлопці, подивіться які у нас дівчата вмілі. Справжні майстрині!
Дівчаточка, ану покажіть, що навишивали, нав'язали?
( Дівчата показують )
1-дівчина: А я ось рушник вишила на щастя на долю.
( всі дивляться говорять, який гарний)
2-дівчина: А я мереживо нав'язала, щоб хату прикрасити.
3-дівчина: А Галина... Дивіться... Галина вишиванку вишила. Це кому така гарна?
Чи не Івану?
4-дівчина: А я намисто сплела, одягну на свято.
(Дівчата сідають)
Господиня: Які у нас майстрині вмілі! Ну що ж, а зараз пропоную порозважатися. Хлопці, ви готові? ( хлопці кричать: Так!) Дівчата, ви готові? ( дівчата кажуть: так!) Перша розвага називається так: «Вороного коника буду запрягати, до коханої дівчини буду вирушати».
Хлопці, ваше завдання на конику прискакати до дівчини, стати на коліно, подарувати їй квіти і мерщій назад прискакати. Козаки, ну що готові? А дівчатка чорноброві?
Гра
«Вороного коника буду запрягати, до коханої дівчини буду вирушати».
Господиня: Молодці, які ж ви спритні! Хлопці, а ви знаєте, що наші дівчатка неперевершені господині. Вони так смачно та вміло готують. А зараз ми це перевіримо! Наші господині зварили вареничків. Дівчатка, а давайте наші варенчики складемо до макітри. Наше наступне змагання так і називається:
«Склади варенички до макітри, щоб не прохололи». Ділимося на дві команди (дівчатка беруть мисочки, ложечку та по черзі викладають варенички в миску)
Гра
«Склади варенички»
Господиня: Молодці, давайте поплескаємо нашим господиням! Дівчатка, а як ви думаєте, наші хлопці вмілі та вправні? Ну що ж зараз ми перевіримо.
Хлопці, ваше завдання: залізти у мішок і стрибаючи обітнути перешкоду та вернутися стрибаючи у мішку назад. Ну що готові?
Гра
«Стрибки в мішках»
Господиня: Оце так молодці! Справді вправні та прудкі у нас хлопці!
Дорогі мої гості, а знаєте, у цей вечір було прийнято не тільки розважатися. В українському народі був давній звичай. У цей вечір випікали калиту та був такий обряд – кусання калити. Калита – це хліб у вигляді сонечка, який випікали на свято Андрія. А давайте і ми з вами пригадаємо цей звичай? Ось дивіться яка у нас гарна калита спеклася, мов рум’яне сонечко.
Господиня: Пограємо з вами у гру.
(До Калити стає вартовий – веселий і дотепний пан Калитинський. )
Гра «Пан Калитинський і пан Коцюбинський»
Пан Калитинський: А чи хтось хоче калиту кусати?
Хлопець: Я хочу!
Пан Калитинський: А ти хто?
Хлопець: Я пан Коцюбинський.
Пан Калитинський: А я — пан Калитинський. Куди їдеш?
Хлопець: Калиту кусати!
Пан Калитинський: А я буду по писку писати!
Хлопець: А я вкушу!
Пан Калитинський: А я впишу!
Хлопець: А я вкушу!
Пан Калитинський: Ну спробуй!
Господиня: Дякую вам любі гості за таке чудове свято! Повеселилися ми з вами на славу: і танцювали, і співали, і жартували. Ну а яке ж свято без пісні? А давайте заспіваємо з вами пісню про нашу рідну неньку-Україну!
Хлопчик 1. Хай квітне рідний край
І співають діти.
А мир, любов і злагода
Панують в цьому світі.
Пісня «Україна матуся моя»
