Матеріал присвячений трансформації української ідентичності під впливом слова Кобзаря. Творчість Шевченка розглядається як ідеологічний фундамент, що перетворив етнографічну масу в політичну націю. Шевченко зробив те, що не під силу було цілим арміям: він повернув українцям історичну пам'ять та надав їм мову самоідентифікації. У матеріалі підкреслюється, що його поезія стала не просто літературою, а актом цивілізаційного вибору — геть від Москви, до власної суб'єктності.
«В своїй хаті своя й правда, і сила, і воля». Ця формула стала маніфестом українського визвольного руху на століття вперед.
