Сьогодні о 18:00
Вебінар:
«
Методичні ігри для урізноманітнення уроків природничого циклу
»
Взяти участь Всі події

Альбом-розкладка "Птахи Мелітопольсього краю"

Екологія

Для кого: Дорослі

18.03.2020

866

4

0

Опис документу:
Даний альбом містить поради та рекомендації для вихователів дитячого садка, які допоможуть в ознайомленні дошкільників з птахами міста Мелітополя та району . Альбом стане вихователям у нагоді у вивченні орнітофауни Мелітопольщини. Запропонований альбом відрізняється доступністю наочного матеріалу та розмаїттям цікавої інформації, віршів, загадок, народних прикмет про птахів. Мета альбому – допомогти вихователю урізноманітнити та збагатити власну педагогічну діяльність
Перегляд
матеріалу
Отримати код

Даний альбом містить поради та рекомендації для вихователів дитячого садка, які допоможуть в ознайомленні дошкільників з птахами міста Мелітополя та району . Альбом стане вихователям у нагоді у вивченні орнітофауни Мелітопольщини.

Запропонований альбом відрізняється доступністю наочного матеріалу та розмаїттям цікавої інформації, віршів, загадок, народних прикмет про птахів.

Мета альбому – допомогти вихователю урізноманітнити та збагатити власну педагогічну діяльність, добрати доцільні методи та форми навчально-виховної роботи, спрямованні на формування та розвиток підростаючої особистості.

Рекомендовано для вихователів та батьків, які сприяють всебічному та гармонійному розвитку дошкільників.

ЗМІСТ

ПЕРЕДМОВА……………………………………………………………………………………………………

  1. Розмови про птахів як элемент мовленнєвого розвитку дошкільника …………………………..

  2. Планування роботи по ознайомленню з природою, та птахами……………………………………

    1. Методи та форми ознайомлення дітей з природою

    2. Ознайомлення дітей з птахами

  1. Ознайомлення дошкільників з птахами Мелітопольського краю:

    1. Куріпка сіра;

    2. Вивільга

    3. Горлиця звичайна ;

    4. Лебідь-шипун

    5. Крижень

4.Додаток.

5.Фото-альбом.

6.Список використаних джерел.

ПЕРЕДМОВА

Ознайомлення дітей з природою — одно із головних засобів їх розвитку. В процесі його розширюється орієнтація дітей в навколишньому середовищі, формуються пізнавальні здібності, виховується відповідне відношення до природи. Ознайомлення дітей з природою пропонує дати їм відповідний об’єм знань про предмети, явища неживої і живої природи, виховання інтересу і любові до неї.
Ознайомлення дітей дошкільного віку зі світом природи є найважливішим засобом формування гармонійної, всебічно розвиненої особистості, що володіє знаннями й навичками екологічно доцільної поведінки в природі.
Педагогічний навчально — виховний процес повинен бути спрямований на формування таких психологічних властивостей особистості, як потреба в спілкуванні з природою, інтерес до пізнання її законів, мотиви поведінки і діяльності по охороні природи, переконання — в соціальній обумовленості відношення людини до природи, в необхідності управління природними явищами.

Визначальним у ставленні дошкільнят до природи, згідно з даними екологічної психопедагогіки, є когнітивний компонент, тобто готовність і прагнення дитини одержувати, шикати та переробляти інформацію про об’єкти природи. Якщо дорослий радіє красі метелика, то першою реакцією дитини буде піймати його і дізнатися, який він на дотик.
Психологи експериментально дослідили, що рівень сформованості в дітей уявлень про живе, а також рівень розвитку пізнавальної сфери визначають характер взаємодії з природними об’єктами і ставлення до них. Тобто, чим вищий рівень знань дітей про природу, тим більше вони виявляють пізнавальний інтерес до неї, орієнтуючись на стан і благополуччя самого об’єкта, а не на оцінювання його дорослими. Важливо вчасно використати цю вікову особливість дошкільнят для організації процесу їхньої взаємодії зі світом природи.

Розмови про птахів як элемент мовленнєвого розвитку дошкільника

Сучасний навчально-виховний підхід у дошкільному закладі має на меті здійснювати збалансований розвиток дитини, сприяти формуванню у неї елементарних форм життєвої компетентності, а також неухильно вдосконалювати, реалізовувати фізичний, соціально-моральний,емоційно-ціннісний ,пізнавальний та художньо-естетичний потенціал малюка.

У цій цілісній та багатогранній навчально-виховній системі першочергову роль має відігравати мовленнєвий розвиток дитини. Адже саме від його рівня значною мірою залежить формування інтелекту малюків,їх комунікативні навички,мислення,становлення базових якостей особистості, здатність самостійно та відповідально визначати свою позицію у суспільстві.

Мовленнєвий розвиток дошкільника має особливе значення у формуванні особистості, адже мовлення дитини визначає великою мірою її інтелектуальний, комунікативний та загальнокультурний рівень. Отже, завдання педагога -- активізувати мовленнєвий розвиток малюка , спрямувати цей процес у потрібне русло, сприяти закріпленню у дітей мовленнєвої культури та грамотності.

Дослідження показують : для того, щоб дитина раннього віку успішно оволоділа словом, вона має почути його багато разів, а щоб почала активно використовувати у власному мовленні, - ще більше (близько 70-90 разів). Дітям з мовленнєвими порушеннями треба повторювати нові слова набагато частіше.

Опанування речення - процес ще складніший. Якщо за нормальних умов діти починають складати речення приблизно у 2 роки, то в разі наявності мовленнєвих вад – після 3-4 років,а інколи і після п`яти. Батьки та педагоги повинні бути особливо уважними до малят, бо саме в цьому етапі у дітей найчастіше виникає заїкування .До того ж варто пам`ятати, що кожний етап розвитку мовлення є підґрунтям до наступного.

На п`ятому – шостому роках життя діти опановують ситуативне мовлення (конструювання речень в умовах конкретної ситуації).Формуванню такого мовлення сприяють завдання на описування предметів.

У спеціальній літературі з формування усвідомлених умінь і навичок побудови зв`язного й цілісного висловлювання цілісної уваги не приділяється. То ж виникає нагальна потреба у практичному матеріалі, апробованому в роботі з дітьми, які мають вади мовлення.

Розроблені та апробовані на практиці вправи на розвиток мовлення дітей, зокрема, на формування навичок складання зв`язних розповідей. Ці вправи проводяться із використанням схем-піктограм та опорних картинок. Такі прийоми роботи з дітьми значно полегшують процес опанування зв`язного мовлення, а також викликають у дошкільнят інтерес до словотворення, самостійного складання розповідей та речень.

Усі ці вправи можна проводити на основі різних лексичних тем в нашому випадку це «Птахи».

Під час занять корисно вправляти дошкільнят у відгадування загадок. Роботу бажано проводити з використанням іграшок, а також ігрових посібників – лото зі спеціальним набором таблиць малюнків з птахами .

У старшій групі дітям пропонують складання більш самостійних і поширених висловлювань: описів за запитаннями, описів за планом-схемою, з опорою на зразок.

Мовленнєвий розвиток дошкільника – складний психологічний процес, що не зводиться до простого відтворення дитиною почутої мови. Він визначається мірою сформованості знань, умінь та навичок дитини і виявляється в соціальній та інтелектуальній активності у колі дорослих та однолітків. Щоб створити оптимальні умови для мовленнєвого розвитку дошкільника, педагогам слід використовувати різні форми роботи: ігри, проблемні ситуації і, звичайно, заняття.

Планування роботи по ознайомленню з природою, а саме з птахами

1. При доборі матеріалу з природою, потрібно враховувати принцип доступності і науковості – відомості про рослини, тварини, явища живої та неживої природи, які повинні бути зрозумілі дітям, враховуючи їх вікові можливості.

2. Наукове пізнання світу відбувається тоді, коли даються правильні уявлення і показується почуттєвий досвід дошкільників, зв’язки і причини залежності між об’єктами і явищами.

3. При доборі матеріалу, враховується принцип енциклопедичності – Добір матеріалу з галузей природознавства.

4. Краєзнавчий принцип – не обмежує вивчення природи лише місцевим матеріалом, а також з об’єктами, яких немає у даній місцевості – ознайомлюють за допомогою наочних посібників.

Методи та форми ознайомлення дітей з природою.

В процесі ознайомлення дітей з природою в дитячому садку використовують різні методи:

  • наочні (спостереження, розгляд картин, демонстрація фільмів);

  • практичні (дослід, ігровий метод, праця);

  • елементарні (досліди);

  • словесні (розповіді вихователя, читання художніх творів, бесіди) Найкращий результат дає спостереження.

Форми ознайомлення:

  • на заняттях

  • в повсякденному житті

  • екскурсії

Ознайомлення дітей з птахами.

Вихователь навчає дітей розрізняти птахів за розміром, пофарбуванням та звичками. Можна провести заняття – порівняння. Для цього краще обрати для спостереження щигля чи чижа, тому що вони відрізняютьсяя один від одного забарвленням. Діти легко впізнають цих птахів на малюнку. Дитина цього віку може надавати вихователеві допомогу у догляді за птахами: помити поїлку, налити води, насипати корм тощо. У процесі праці діти спостерігають, як дзьобають птахи, як п”ють, купаються, розбризкуючи воду.

Дитина у будь якому віці має змогу самостійно приймати рішення і поводитись на їх основі у своїй життєдіяльності. Діти, які привчені лише спостерігати і слухати, діяти за вказівкою дорослого або під примусом, виявляються безпорадними перед довкіллям.

Сіра куріпка (Perdix perdix) — широко поширений вид з роду куріпок. Важко розрізнити від іншого виду, бородатої куріпки. Об'єкт полювання.

Куріпка сіра нагадує рябчика чи невелику свійську курку. Представники виду є середньої величини куріпками. Дзьоб і ноги темного кольору. Верхня частина оперення ряба, коричневого кольору, боки і хвіст руді. Шпори на ногах відсутні.Статеві відмінності зводяться лише до того, що самки забарвлені блідіше.

У забарвленні куріпки переважають сірі і охристо–бурі тони. Верх голови і потилиця забарвлені в оливково–бурий колір, боки голови і горло рудувато–охристі. Шия, груди і боки голубувато–сірого кольору, з дрібними хвилястими чорними смужками. На боках розташовані бурі плями, живіт світло–сірий. У самок пляма або зовсім відсутня, або розбита на декілька дрібних плям.

Зверху самець сірувато-бурий, строкатий, на боках руді поперечні смуги, на грудях коричнева підковоподібна пляма. Самка має темніше забарвлення. В Україні осілий птах всіх областей окрім Карпат і суцільних лісових масивів Полісся При несприятливих кліматичних умовах кількість куріпок також різко зменшується, зокрема в багатосніжні зими та під час тривалої ожеледі. У цей час їх потрібно підгодовувати просом, подрібненим зерном кукурудзи та ін. Мисливські господарства можуть відловлювати значну кількість куріпок і тримати їх у неволі до початку весни.

Такі заходи допоможуть збільшити кількість цього птаха. До того ж куріпка розмножується так швидко, що за короткий час може заселити великі площі полів, перелісків, чагарникових насаджень, лісових галявин.

На жаль, мисливствознавцями поки що не усвідомлено, що добування сірих куріпок з ловчими птахами може бути оздоровлюючим фактором при умові одночасної заборони полювання на неї з вогнепальною зброєю.

Куріпка сіра -- цінний мисливський птах родини фазанових ряду куриних. Довжина тіла до 30 см, масою до 0,5 кг. В Україні осідлий птах всіх областей окрім Карпат і суцільних лісових масивів Полісся. Куріпки оселяються в заростях на полях, в лозах по берегах річок та меліораційних канав, на узліссях і великих прогалинах в лісових масивах, в чагарниках по краях полів. Гніздо влаштовують на землі під кущиком. Кладка на середину травня може складатись з 22-х яєць однотонного вохристого кольору. Дорослі особини живляться переважно насінням бур"янів, а в літній період комахами. Взимку птахи харчуються бруньками лози, сходами озимини та інших рослин. Суттєву частку раціону складають насіння бур'янів, ягоди глоду, терну, горобини. Під час снігових, морозних зим птахи страждають від голоду і гинуть у великих кількостях. Значну шкоду куріпкам завдають бродячі коти та собаки. В період насиджування яєць та вигодовування пташенят суттєву небезпеку становлять сірі ворони. Птахи, потревожені людиною чи твариною, злітають у повітря і здатні пролетіти невисоко над землею від кількох десятків метрів, аж до пів-кілометра. Після посадки птахи не лишаються на місті, а продовжують рух бігом у вигідному напрямку.

В залежності від наявності надійних сховищ (рослинності, кущів, чагарів, нагромадженного каміння), птахи обирають відповідну тактику і напрямок подальшого руху. Слід зазначити, що активно рухатись протягом тривалого часу птахи не в змозі. Якщо їх потривожити знову, в залежності від наявності вітру і можливості для маневру, птахи або здіймаються на крило і намагаються набрати висоту, використавши потужні пориви вітру, щоб відлетіти якомога далі, або міцно затаюються. Після цього, при виникненні небезпеки, куріпки злітають лиш поодинці. Це є біологічним пристосуванням, котре зграйній популяції дає можливість врятувати якомога більшу кількість особин. Численні спроби штучного розмноження куріпок для потреб мисливських господарств, не дали належних результатів в жодній з спеціалізованих лабораторій світу. Навіть в країнах з традиційно високими технологічними можливостями, де біотехнічна наука досягла значних результатів, сірі куріпки розводяться лише в умовах дикої природи.

Ви́вільга, і́волга (Oriolus oriolus) — єдиний вид птахів родини вивільгових, який гніздиться в помірних широтахПівнічної півкулі. Влітку вивільга мігрує до Європи та західної Азії. Зимує в тропіках.

Самець має яскраве жовто-чорне забарвлення, самка блідо-зеленого кольору. Вивільги добре маскуються і тому їх доволі важко побачити на дереві. На землю злітає неохоче.

Латинська назва роду(Oriolus), що в перекладі означає «золотистий», була запропонована Альберта Великого, який вжив її приблизно 1250 року. Він запевняв, що ця назва є звуковідтворювальною (тобто відтворює пісню цього птаха).

Цей птах населяє широколистяні ліси, парки та сади. Тримається у верхньому ярусі високих дерев. Гніздо в'є на дереві на розгалуженні гілки.

Відкладає 3-6 яєць. Живиться комахами та плодами, які знаходить у кроні дерева (де вивільги проводять майже весь час)

Живиться вивільга переважно гусінню, зокрема волохатою гусінню непарного, або кільчастого та соснового шовкопрядів, яку, крім неї та зозулі, майже ніякі інші птахи не їдять. До того ж вона поїдає совок, метеликів, хрущів,довгоносиків, вусачів, листоїдів, клопів та інших дуже шкідливих комах. Восени живиться також ягодами. Отже вивільга є дуже корисним птахом, її потрібно охороняти.

Звичайна вивільга - лякливий птах, який живе, ховаючись у кронах дерев. Пісня самця вивільги нагадує звуки флейти. Збентежений птах видає різкий неприємний звук.

Звичайна вивільга - одна з представниць родини вивільгових, що відлітає зимувати на південь. Навесні вивільга повертається на місця гніздування, розташовані у Європі й Азії. Птахи тримаються поодинці, однак перельоти здійснюють невеликими зграйками. Самці й самки подорожують окремо, відпочивають птахи у листяних лісах.

Довжина: 24 см
Звички: одиночний птах, що живе на деревах із густою кроною
Звуки: нагадують звуки флейти
Їжа: комахи, личинки, гусениці, фрукти, ягоди
Тривалість життя: немає даних

ХАРАКТЕРНІ ОСОБЛИВОСТІ ВИВІЛЬГИ

Самка: її оперення не таке яскраве, як у самця. Черевце самки сірувато-біле або блідо-зелене, спинний бік -жовтувато-зелений.

Дзьоб: довгий, сильний і гострий дзьоб чудово підходить для збирання плодів і комах, що ховаються під корою дерев.

Несіння: у кладці є від 2 до 5 білих яєць з темними цятками. Батьки насиджують їх протягом двох тижнів.

Самець: переважає золотисто-жовте забарвлення; від дзьоба до ока йде чорна смуга. Крило чорне з жовтою плямою.

ЧИ ТОБІ ВІДОМО, ЩО...

Трупіалів, які живуть у Північній Америці, нерідко також називають вивільгами, хоча зі справжніми представниками із родини вивільгових вони не мають нічого спільного.

Звичайна вивільга - єдиний вид роду, який не гніздується в тропіках.

Гніздо звичайної вивільги розташоване на висоті 5-25 м і від землі.

Вивільги прилітають з місця гніздування одними з останніх, коли на деревах є досить густе листя. Першими прилітають самці, самки з'являються згодом.

Горлиця звичайна (лат. Streptopelia turtur) — вид птахів з родини голубових (Columbidae).

В Україні гніздовий, перелітний птах .У багатьох культурах вважається символом щастя.

Стрункий птах розміром 26—29 см і масою близько 300 грам. Верхня сторона забарвлена в червоно-коричневий і чорний колір. З боків вона чорно-біла, а нижня сторона біла, груди забарвлені в червоний відтінок. Самці і самки виглядають однаково. Звук, що видається звичайною горлицею, звучить як «турре-турре».

Цей перелітний птах з травня по вересень зустрічається в листяних лісах і парках майже по всій Європі, за винятком Скандинавії та Ірландії. Зиму звичайна горлиця проводить на південь від Сахари.

Звичайна горлиця харчується насінням і частинами рослин. Їжу вона шукає на полях та інших відкритих просторах.

Період спаровування і висиджування яєць триває від травня до серпня. Самка відкладає в заховане в кущах або на деревах гніздо по два білих яйця. Гніздо споруджується з дрібних гілочок і листя. Насиджування яєць триває близько 18 днів. Пташенята, що вилупилися, вже через кілька днів починають літати. Вони забарвлені в сіро-коричневий колір і ще не мають чорно-білого візерунка на шиї.

Спосіб життя

Горлиці прилітають до нас пізно. Під час весняного перельоту горлиці тримаються поодинці і парами, рідше — невеликими зграйками. Горлиці живляться насінням диких і культурних рослин, нерідко насінням дерев, наприклад сосни. Їх вола іноді бувають переповнені насінням молочаю, яким вони живляться на луках. Із тваринної їжі в шлунках горлиць зустрічаються наземні молюски, зрідка — комахи. Після закінчення гніздового періоду і до відльоту горлиці тримаються на полях, в долинах річок та в інших відкритих місцях виводками або поодинці, рідко збираються у невеликі зграйки. Таких великих зграй, як голуби, горлиці ніколи не утворюють. Відліт починається в кінці серпня і закінчується на півночі республіки в кінці вересня, а на півдні в жовтні. Оскільки горлиці не утворюють великих зграй, то відліт проходить малопомітно. Линяють горлиці під час зимівлі.

Охорона

Чисельність звичайної горлиці на більшій частині європейського ареалу скорочується. Причина - використання гербіцидів у сільському господарстві та активне полювання на зимівлях в Африці. Птах перебуває під захистом конвенції CITES, Бонської конвенції та Директиви ЄС про захист диких птахів.

Ле́бідь-шипу́н (Cygnus olor)  водоплавний птах родини качкових (Anatidae). У дорослих птахів біле оперення, дуже довга шия, витягнуте тіло і середнього розміру голова з оранжево-червоним дзьобом, в основі якого знаходиться характерний чорний наріст. Шипуном цей вид названий завдяки звуку, який він видає, коли роздратований. У довжину може досягати 180 см, маса самок 5,5-6 кг, самців 8-13 кг, розмах крил лебедя-шипуна близько 240 см. Шия товща, ніж у лебедя-кликуна (Cygnus cygnus), тому здається коротшою.

Тіло масивне, широкогруде. Оперення всього тіла однотонно біле. Довгі і широкі крила утворюють велику несучу поверхню. Короткий хвіст розкривається віялом в польоті. Довга шия полегшує добування поживи під водою. Невеликі темні очі посаджені з боків голови. У верху дзьоба біля самого чола видно великий чорний наріст, який у самців збільшується в шлюбний період. На нижній щелепі укладені рядами вузькі рогові пластинки. Сильні ноги забарвлені в чорний колір. Три звернених вперед пальці з'єднані плавальної перетинкою. Маленький четвертий палець обернений назад і при пересування суходолом не торкається землі.

Спосіб життя

Для сезонних перельотів до місць зимівлі лебеді збираються в багатотисячні зграї, що складаються з родинних груп. Перебування в великій зграї гарантує птахам більшу безпеку від хижаків. В негоду, коли через високу хвилі немає можливості добувати поживу, лебеді лягають на землю, ховають лапи й дзьоб в теплому оперенні і годинами терпляче чекають поліпшення погоди. Дуже багато часу птахи присвячують догляду за своїм оперенням, старанно очищаючи його від паразитів і регулярно змазуючи жирним секретом куприкової залози. Лебеді-шипуни відрізняються лагідною вдачею і миролюбно ставляться до своїх родичів і інших птахів. Прояви агресивності до членів зграї у них украй рідкісні, а до бійок справа доходить тільки при потребі захисту своєї території. Учасники поєдинку з силою б'ють один одного дзьобами і крилами. Значні розміри і масивне тіло не заважають лебедям добре літати, і під час міграцій ці птахи зазвичай летять струнким ключем на великій висоті. Повернувшись в місця гніздування, лебеді водночас втрачають всі махові пера і протягом 5-6 тижнів не можуть літати, присвячуючи весь цей час турботам про нащадків. Раціон лебедів складається з водяних рослин з додаванням дрібної рибки, жаб і різних комах. На суші птахи часто навідуються на луки і пасовища, щоб поласувати злаковими і кормовими рослинами.

Подружні пари у лебедів-шипунів утворюються на все життя. У шлюбний сезон, який починається ранньою весною, токують тільки ті птахи, які не встигли знайти постійного партнера. Сподіваючись підкорити серце подруги, самець плаває перед нею з піднятими крилами й настовбурченими пір'їнками на шиї, крутячи головою з боку в бік. Відповідаючи на його залицяння, самка приймає таку ж позу. На період гніздування пара займає територію площею близько 100 га. Влаштувавшись на ділянці, партнери приступають до спаровування, яке зазвичай відбувається у воді. Громіздке гніздо розташовується на сухому місці серед очерету або у вигляді плаваючої платформи. Для побудови використовуються стебла осоки, рогозу, очерету й водорості. Їх збиранням займається самець, а спорудженням гнізда - самка, яка скріплює стебла грудочками бруду. Гніздо має в основі діаметр близько 1,5 м і висоту до 60 см. На самому верху гнізда самка облаштовує лоток глибиною 10-15 см, який вистилається пухом і м'якими частинами рослин. Завершивши будівництво, самка відкладає 5-9 яєць (по одному через день) і після відкладання останнього пристає до насиджування. Інкубація триває 34-38 днів. Коли самка сходить з гнізда, щоб підживитись, кладку охороняє її чоловік. У разі небезпеки обидві птахи залишають гніздо, ретельно прикривши яйця, щоб уберегти їх від хижаків. Захищаючи гніздо, самець відчайдушно б'ється і сильними ударами крил цілком може вбити собаку або лисицю. Новонароджені пташенята покриті густим сірим пухом і, ледь обсохнувши, готові покинути гніздо. З перших годин життя малюки живляться самостійно тим що знайдуть поблизу, а на ніч повертаються в гніздо, щоб погрітися під материнським крилом. Нащадків опікають обоє батьків. У 3 місяці молоді лебеді добре літають і разом з дорослими прямують на зимівлю. До наступної весни молодь тримається разом з батьками, а потім згуртовується в окремі групи. Тільки в трирічному віці молодий лебідь стає бездоганно білим, а статевої зрілості досягає на 4 році від миті появи на світ.

Охорона

На межі ХIХ-ХХ століть лебеді були об'єктом інтенсивного полювання на всій території Європи, через що у більшості країн їх чисельність різко скоротилася. У наші дні лебеді часто гинуть, отруївшись свинцевими грузилами риболовного знаряддя, або розбиваються об дроти високовольтних ліній. Великої шкоди завдають лебедям забруднення водойм, знищення угідь придатних для гніздування та зимівлю через забудову чи промислове використання. Для охорони виду необхідний суворий контроль за мисливцями, розробка засобів для уникнення зіткнень птахів з ЛЕП, охорона водно-болотних угідь. Лебідь-шипун перебуває під охороною Директиви ЄС про охорону диких птахів, Бернської та Бонської конвенцій та Угоди про охорону афро-євразійських мігруючих водно-болотних птахів.

Однією з найбільш поширених у всьому світі водоплавних птахів є качка крижень. Всеїдність і висока пристосованість до зовнішніх умов дозволили птиці крижня розселитися на всіх континентах, крім Антарктиди. Особливістю цього виду є значна відмінність у забарвленні між самками і самцями, що дозволяє безпомилково визначати стать качки.

Завдяки невибагливості і гарним показникам зростання, багато фермерські господарства та просто любителі займаються розведенням крижня. Опис крижні слід почати з ваги, адже серед всіх видів качок, які проживають в природних умовах, крижень вважається найбільшою: ближче до осені селезень крижні може набирати до 2 кг, влітку середня вага дорослого самця – близько 1,5 кг. Вага самки коливається від 0,8 до 1,4 кг, залежно від кількості доступних кормів.

Довжина тіла качки в середньому – 60 см, розмах крил може сягати одного метра, середня довжина крила становить 28 см у селезнів і 26 см – у самок.

Судячи по оперенню селезня і самки крижні важко повірити, що вони належать до одного виду. Забарвлення самки більш пристосований для виживання в природних умовах, оскільки вона має маскувальний коричнево-руде забарвлення оперення. Черевце має більш темний відтінок. Дзьоб може бути темно-сірого або оливкового кольору. Лапи оранжеві або червоні. Оперення дорослого самця більше нагадує роботу талановитого художника: голова і шия мають темно-зелений відтінок з яскраво вираженим відливом. На шиї чітко видніється біла каемочка. Груди і воло селезня мають темно-каштановий відтінок. Нижня частина має світло-сіре забарвлення. Лапи у самців помаранчевого, рідше – червоного кольору. Дзьоб – оливкового. Загальним елементом у забарвленні самок і самців є своєрідні фіолетові дзеркальце на зовнішній частині крил, які чітко видно при зльоті качок або струшуванні ними крилами.

Каченята мають однаковий коричнево-жовтого забарвлення.

Чорна крижень зовні схожа на самку крижня звичайного. Статевий диморфізм слабо виражений. Самці трохи більше самок. Спина у чорної крижні темно-бура, боки світліші, низ білий з коричневими вкрапленнями. Відмінним ознакою є чорний дзьоб, вершина якого яскраво-жовта. Лапи оранжевого кольору. Качка крижень, як і будь-який інший вид качок, проживає безпосередньо біля водойм або боліт. Перевагу віддає мілководним озерах і річках з повільною течією. Головним критерієм вибору місця проживання є наявність очерету, густих чагарників, старих повалених дерев на березі водойми. Такі природні маскувальні загородження необхідні качкам для ночівлі та висиджування яєць, тому на водоймах з голими берегами вони не зупиняються. Незважаючи на те, що крижень звичайна – досить полохлива птиця, їх часто можна побачити на міських водоймах. При постійній годівлі вони звикають до людей, і можуть підпливати до своїм годувальникам зовсім близько.Крижень відноситься до перелітних птахів, тому зимовий період проводить на територіях з більш м’яким кліматом: Південна Європа, Іран, Ірак, Південний Китай, північ Індії, Мексиканську затоку й ін. Невелика частина качок може залишатися на зиму на незамерзаючих водоймах.

ДОДАТОК

Цікаві факти про птахів

1. Людям на даний момент відомі 9800 видів пернатих, які живуть на Землі.
2. Найбільша кількість жовтків, коли-небудь знайдених в одному яйці, — дев’ять.
3. Щоб зварити яйце страуса круто його потрібно кип’ятити 2 години!
4. Єдиний в світі птах, у якого взагалі немає крил, це Ківі, який живе в Новій Зеландії.
5. Температура тіла птахів на 7-8 градусів вище ніж у людини. Так як птахи не можуть потіти, три чверті вдихуваного повітря птах використовує для охолодження.

6. Яйце колібрі найменше в світі. Цей птах також є найменшим птахом на всій планеті. Він більше схож на стрекозу, ніж на представника пернатих. Колібрі харчується тільки пилком квітів.

7. Пір’я птаха важать більше ніж його скелет.

8. Найбільші яйця в світі несли недавно винищені мадагаскарські птиці — епіорніси. Вага одного яйця становила 7,5-8 кг проти страусиного яйця вагою 1,65 кг. Зростання найбільшого виду епіорніси дорівнювало росту дорослого слона.
9. Серце птиці б’ється 400 разів на хвилину під час відпочинку і 1000 разів під час польоту.
10. Під час полювання сокіл сапсан може досягати швидкості більше 320 км / год.
11. Найбільший за розмірами птах у світі — страус, який має зріст від 2 м. Вони дуже швидко бігають і розвивають швидкість до 60 км / год. Вага цієї птиці складає більше 130 кг. Страуси розповсюджені в Австралії, Африці та Азії. Вони можуть навіть напасти на людину, якщо відчують загрозу для своїх пташенят.
12. Пінгвіни, страуси, казуари, ківі і додо не можуть літати.
13. Чому птахи літають у V-подібному ключі? Все це для економії енергії. Першою, як правило, летить найдосвідченіший і старший птах, який приймає все навантаження на себе. Позаду першої птиці з боків створюються два повітряні потоки в яких летять наступні члени зграї з меншими енерговитратами.
14. Всього в усьому світі існує 6 видів отруйних птахів. Більшість з них — п’ять видів — відносяться до дроздових мухоловок. Ще їх називають Пітах. Живуть ці істоти в Новій Гвінеї. Отруйні вони тим, що на тілі містять сильну отруту в світі під назвою батрахотоксин. Однак кількість, яка міститься на птаху, не здатна вбити людину і, при попаданні в дихальні шляхи, може визавть лише гострий напад кашлю.

15. Найбільш поширені птахи на землі це кури.

16. Найважчий по вазі птах з тих, які можуть літати, — це дудак і африканська дрохва. Остання водиться в Африці, дудак ж в Азії і Європі. Дрофа — майже теж, що і дудак. Ці два птахи досягають розмірів в 20 кілограм. Цю масу не просто утримати в повітрі, тому для зльоту їм необхідно розбігтися. Незважаючи на важкий підйом, політ у цих птахів надзвичайно гарний.
17. Найбільший представник пернатих, який вміє літати, — кондор. У нього розмах крил іноді досягає 3х метрів. Вага досить велика — близько 15 кг. Цьому гіганту непросто злетіти. Як і дудак, кондору необхідно добре розбігтися, і лише потім, сильно розмахуючи могутніми крилами, він може злетіти. Піднімається він на гігантські висоти — до 10 кілометрів вгору.

18. Птахи походять від динозаврів.
19. Найбільший розмах крил має мандрівний альбатрос. У 1965 моряки корабля «Елтанін» піймали самця альбатроса, коли пропливали між Австралією і Новою Зеландією. Розмах крила цього птаха склав неймовірну довжину — 3 метри 63 см. Альбатроси все життя харчуються тільки рибою, а їх великі крила дуже заважають при зльоті з води.

20. Птахи мають притуплене почуття смаку в порівнянні з іншими тваринами. Наука досі не може остаточно довести, що всі птахи мають нюх.
21. Форма дзьоба птиці прямо відповідає типу їжі, яку він вживає в дикій природі.

22. Імператорський пінгвін зрідка може голодувати навіть 9 тижнів, поки висиджує майбутнє потомство. Для нього зовсім не страшний холод до 50-60 градусів.
23. Самим «розумним» птахом можна назвати горобця, тому як у нього на 100 грам маси тіла припадає 4,37 грамів мозку, в той час, коли у коня — 0,1 г / кг, а у крокодила — не більше 0,007 г / кг.

24. Виявляється, що рожеві фламінго за своїм окрасом далеко не рожевого кольору. Цей незвичайний відтінок пера надають їм зелені водорості, які стають рожевого кольору під час перетравлювання.

25. Зоб самки і самця голуба виділяє справжнісіньке «пташине молоко».

26. У Південній Америці живуть дивовижні представники пернатого сімейства, що привертають увагу різних вчених ще з минулого сторіччя. Це гоаціани. Їх гнізда розташовані на гілках дерев біля води, пташенята ведуть дивний спосіб життя, який надзвичайно схожий за поведінкою стародавніх птахів. На кінчиках крил у них присутні кігтики, які допомагають їм підійматися на дерево, спираючись при цьому на хвіст. Якщо небезпека на небезпечно близькій відстані, гоаціани кидаються каменем вниз, потім в ширяючому польоті лавірують по лісу і сідають на водну гладь, використовуючи при цьому крила для пірнання, а ноги — в якості весел.
27. Чайки можуть пити солону воду, тому як у них гланди здатні фільтрувати сіль.

28. Качки, індички і кури можуть висиджувати яйця навіть під час транспортування гнізда в інше місце. Однак гуски насиджують тільки там, де побудували гніздо. Після переміщення гнізда в інше місце, гуска швидше за все відмовиться далі висиджувати яйця.
29. Якщо взяти і притиснути голову курки до підлоги і накреслити пряму від дзьоба, то курка впаде в гіпноз, вона буде постійно безперервно дивитися тільки на цю лінію, а час заціпеніння іноді становить до півгодини. Деякі з учених пов’язують саме цю здатність з тим, що курки при наближенні загрози прикидаються мртвими.
Птахи, як і будь-які інші класи живих істот на планеті, мають масу незвичайних здібностей, які надзвичайно зацікавлюють нас, людей. Завдяки цій статті, ми сподіваємося, ви змогли трохи зануритися в цей прекрасний світ пернатих і дізналися багато нового і цікавого.

* * * 
І шипить він, і гелгоче – 
Каже, що вкусити хоче.
Довгу шию витягає
І немовби промовляє:
«Як вкушу, то буде знак.
Я – сердитий птах …»
(Гусак)

* * * 
Вони бувають сизі, білі, 
Воркують, в парку проживають. 
Вважають їх птахами миру, 
На щастя в небо випускають. 
І линуть в сині голубій 
Птахи чудові — ... 
(Голуби)

* * * 
Привітала нас піснями із весною
І живе з нами під стріхою одною.
(Ластівка)


* * *
Маленький хлопчик у сірій свитинці
По дворах стрибає, крихти збирає.
(Горобець)


* * *
Ось хатина, в ній – Співак
Як цю пташку звати…
(Шпак)

* * * 
Біла латка,
Чорна латка
По дереву скаче.
(Сорока)


Не лікар, а дерева лікує.

З дерева лунає звук: Хто там стукає: тук-тук?
(Дятел)

* * *
Сам вечірньої години
Заховався в кущ малини.
Та на дуду голосну
Грає пісню чарівну.
(Соловей)


* * * 
Ноги довгі, мов жердини,
Чванькувата ця пташина,
Нові чоботи убрала,
По болоту почвалала.
(Чапля)

Почапали каченята

Почапали каченята
та по чаполоті,
каченята-чапенята:
сухо нам у роті.

В білих льолях сплять лілеї,
чапленя на чатах.
Ці лілеї — дрімолеї,
а ми — каченята!

Свого дядька ми приспали,
і тата, і маму,
діда-качура поклали
спати в красноталу.

А самі, хоч далеченько,
чап
по чаполоті
до води, до водиченьки —
сухо ж нам у роті!

Далекими світами

Далекими світами
Вночі і по ночах
Горбатими морями
Летів додому птах.

Його мала голівка
Боялась над крилом —
Та зацвітала гілка
Блакитно-білим сном.

І птах сказав до себе,
До вітру на крилі:
Нам лиш літати небом,
А жити на землі.

Пташка

Пташка з неба летіла,
Пташка їсти захотіла.
Зірким поглядом зверхньо
Відшукала черв'яка.
Але спикировав на гілку,
Раптом натрапила на сусідку.
Зайнялася між ними сутичка -
На двох одна видобуток.
Довго сперечалися, до сліз.
А черв'як давно уповз.

За всіх часів існували народні прикмети про птахів. Із древніх часів образ птаха використовувався в різних ритуалах і обрядах. Птах символізував душу. Це значення збереглося дотепер. Найбільш частими героями народних прикмет є синиці, горобці, ворони, сороки, зозулі.Зараз існують деякі народні прикмети про птахів.

  • Якщо птах ударився у вікно, чекайте гостей, буде гучне застілля.

  • Залетів птах у дім - до смерті когось із близьких.

  • Якщо птах стукає у вікно, то чекайте з далека гарних новин.

  • Якщо птах вмирає біля вікна або в клітині напередодні весілля, шлюб буде неміцним.

  • Чути зозулю - відраховувати своє життя. Скільки разів прокувала зозуля, стільки років ви проживете.

  • Побачити сороку - до смерті знайомого.

  • Павичі кричать до довгих проблем зі здоров'ям.

  • Убити ластівку – зазнавати лиха усе життя.

  • Сумно кричать ворони - до поганої погоди.

  • Якщо птахи зграями летять із лісу - до голоду, неврожаю.

  • Убити синицю - найближчим часом зламати ногу.

Вірити прикметам чи ні особиста справа кожного. Все ж таки не варто сліпо вірити в такі прикмети. Адже всьому можна знайти своє обґрунтування.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:

Інтернет ресурси

  1. http://dnz429.edu.kh.ua/ekologichna_storinka/oznajomlennya_ditej_z_prirodoyu/

  2. http://abetkaland.in.ua/vyhovna-godyna-ptahy-symvoly-ukrayinskogo-narodu/

  3. http://dnz429.edu.kh.ua/ekologichna_storinka/oznajomlennya_ditej_z_prirodoyu/

  4. http://www.active.lviv.ua/topic-t1709.html

  5. http://bird-ukraine.pp.ua/index.php/svit-ptakhiv-ukrainy/ptakhy-lisiv/60-oriolus-oriolus

  6. https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%B3%D0%B0_%D0%B7%D0%B2%D0%B8%D1%87%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%B0

  7. https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BE%D1%80%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8F_%D0%B7%D0%B2%D0%B8%D1%87%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%B0

  8. https://www.google.de/search?q=%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8F&rlz=1C1AOHY_ruUA746UA748&source=lnms&tbm=isch&sa=X&ved=0ahUKEwiYnO7F98XXAhVpb5oKHefrDKIQ_AUICigB&biw=1280&bih=890#imgrc=3KtATsraJshx9M:

  9. http://pernatidruzi.org.ua/horlytsya_zvychayna_streptopelia_turtur.html

  10. http://pernatidruzi.org.ua/lebid_shypun_cygnus_olor.html

  11. http://dovidkam.com/sadigorod/gospodarstvo/kachka-krizhen-xarchuvannya-opis-prozhivannya-rozmnozhennya.html

  12. https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D1%80%D0%B8%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D1%8C

  13. https://www.google.de/url?sa=t&rct=j&q=&esrc=s&source=web&cd=1&ved=0ahUKEwjTnL7tiMbXAhVhMJoKHaDuAMsQFgglMAA&url=http%3A%2F%2Fcikavo.net%2Fcikavi-fakti-pro-ptaxiv%2F&usg=AOvVaw1QLhrlGzY63fZqUCMiOHSp

  14. https://www.google.de/url?sa=t&rct=j&q=&esrc=s&source=web&cd=2&ved=0ahUKEwjTnL7tiMbXAhVhMJoKHaDuAMsQFggtMAE&url=http%3A%2F%2Fwww.papuga.in.ua%2Ffakty_pro_ptahiv.html&usg=AOvVaw2hcvgmuUPJpY8JcD1TlfGq

  15. http://prikmeti.com/narodni-prikmeti/59-narodni-prikmeti-pro-ptaxiv.html

В цьому альбомі представлені лише деякі з видів птахів,адже орнитофауна Мелітопольщини відрізняється значним багатством видів. Багато в чому це обумовлено великою різноманітністю біотипів природного та антропогенного походження: сільськогосподарські угіддя (поля, сади, постбіща і ін.), штучні ліси, полезахисні лісосмуги, парки, ставки, водосховища, берегові обриви річок і лиманів, балки, зарості вологолюбної рослинності вздовж сучасних русел річок.

Серед птахів відкритих біотопів поширені жайворонки (польовий, чубатий, степовий і ін.), Польовий коник, луговий чекан, перепел, куріпка сіра.

В лісових масивах гніздяться: іволга, дубоніс, дятел (строкатий, сирійський).

З хижих птахів мешкають кобчик, боривітер звичайна, канюк, лунь болотний, чорний шуліка, яструб.

З осілих птахів типовий грач, сорока, галка, сіра ворона, горлиця, домовик горобець.

Найбільш різноманітна фауна водно-болотних птахів лиманів і річкових долин.Самі багато чисельні види - лиска, крижень, різні чайки, великий баклан, гуска сіра, лебідь-шипун.

Виключно важливе значення має Молочний лиман як місце масового гніздування і зимівлі водоплавующіх птахів. Через лиман проходять шляхи міграції перелітних птахів (сіра чапля, крижень, лебедь-кликун, сірий гусак і ін.).

Особливою рідкістю для Мелітопольщини є огарь, степовий журавель, дрохва і ходулочник, які внесені до Червоної книги України.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу.