«Етика» в 5 класі Нової української школи є світоглядним курсом, що за державним стандартом віднесений до здоров’язбережувальної галузі. Метою соціальної і здоров’язбережувальної освітньої галузі є формування соціальної компетентності та інших ключових компетентностей, активної громадянської позиції, підприємливості, розвиток самостійності через особисту ідентифікацію, застосування моделі здорової та безпечної поведінки, збереження власного здоров’я та здоров’я інших осіб, добробуту та сталого розвитку.
Загальні цілі освітньої галузі визначаються наступними досягнення учня:
дбає про особисте здоров’я і безпеку, реагує на діяльність, яка становить загрозу для життя, здоров’я, добробуту
визначає альтернативи, прогнозує наслідки, ухвалює рішення з користю для здоров’я, добробуту, власної безпеки та безпеки інших осіб;
робить аргументований вибір на користь здорового способу життя, аналізує та оцінює наслідки і ризики;
виявляє підприємливість та поводиться етично для поліпшення здоров’я, безпеки та добробуту.
Проте, цей курс тісно пов’язаний з громадянською та історичною галуззю і спрямований на формування компетентностей, необхідних для міжособистісної взаємодії, співжиття, спілкування, співпраці у суспільстві. Передбачає виховання загальнолюдських та національних цінностей, морально-етичної поведінки, поваги до прав людини та утвердження культури демократії.
Етика як шкільний предмет у 5–6 класах сприяє усвідомленню учнем/ученицею важливих аспектів людських взаємовідносин у родині,найближчому оточенні, колективі, спільноті, у різних ситуаціях реальногожиття, дає можливість зрозуміти суть і природу духовних цінностей, їх роль у здійсненні кожною людиною морального вибору, розв’язанні життєвих проблем.
Як людина і громадянин учень/учениця постійно зіштовхуються зі складними етичними питаннями, на які немає простих відповідей. Вже в молодшому підлітковому віці діти починають розуміти недосконалість світу й самих себе, вчаться оцінювати себе та інших із позицій моралі, міркують над поняттями добра і зла, справедливості й гідності. Знайомство учнів на уроках етики з різними поглядами на життя, різними життєвими позиціями створює для них можливості формування власної філософіїжиття, життєвої позиціїдля самореалізації сьогодніта планування майбутнього.
Метою навчання «Етики»як складника соціальної та здоров'язбережувальної освітньоїгалузі є розвитокдоброчесної, відповідальної та виваженої поведінки, що відповідає моральним цінностям і орієнтирам особистості,формування в учня/учениці навичок гармонійної соціальної і міжособистісної взаємодії та спілкування, морального ставлення до інших.
Завдання навчального предметареалізують вимоги до обов’язкових результатів навчання соціальної та здоров'язбережувальної галузі, зазначені у додатку 16 Державного стандарту базової середньої освіти, які передбачають, що учень/учениця здатні:
застосовувати знання про людину, її здоров’я, взаємини з іншими та добробут, відповідально ставитись до власної поведінки у спілкуванні з оточуючими, турбуватись про безпеку в комунікації, уникати факторів ризику для власногоі суспільного життя, добробуту;
будувати гармонійні взаємини з оточуючими на основі моральнихцінностей, проявляти дружність, ввічливість, повагу та чуйність, толерантність та милосердя в поведінці та стосунках;
приймати обґрунтовані рішення для налагодження стосунків з іншими і добробуту, аргументувати власний цінніснийвибір щодо взаємин з оточенням і вчинків у різних життєвих ситуаціях;
аналізувати й оцінювати себе, власну поведінкуі поведінку та вчинки інших людей, визначаючи альтернативи та прогнозуючи наслідки, на основі критеріїв моралі та безпеки, контролювати та регулювати свої почуття та емоції.
Компетентнісний потенціал освітньої галузі, визначений у додатку 15 Державного стандарту базової середньої освіти, реалізовуватиметься через розвиток ключових компетентностей, сформованих умінь, ставлень, базових знань. У результаті опанування «Етики» учні мають засвоїти основні категорії та поняття предмета, що становлять логічну частину базових знань освітньої галузі.
Модельна навчальна програма – це комплексний освітній документ, який у 5–6 класах реалізовує наступність між початковою і базовою середньоюосвітою у виглядіпредмета «Етика» й закладає основу для подальшого інтегрування предметів соціальної та здоров'язбережувальної галузі Державного стандартубазової середньої освіти.
Пріоритети змістуі структура модельноїнавчальної програми «Етика. 5-6 класи» для закладів загальної середньої освіти (автори Пометун О.І., Ремех Т.О., Кришмарел В.Ю.)
Програмою передбачено вивченняпредмета в адаптаційному циклі базової середньоїосвіти (5–6 класи).Основною ідеєю концепції побудови програми є поступальний рух дитини від особистісного виміру внутрішнього світу до гармонійної взаємодії з іншими і взаємин у спільноті та суспільстві в цілому.
У п’ятому класі починається розглядважливих етичних категорій: особистість, мораль, гідність, честь тощо. Основну увагу зосереджено на зовнішніх проявах людської культури, як-от вихованість, правила спілкування, керування емоціями тощо.
У шостому класі продовжується і поглиблюється опрацювання учнями основних понять етики, що створюють цілісну картину людськогобуття в його моральному вимірі.Ця частина предметаспрямована більшою мірою на формування внутрішнього світу учнів, їхньої глибинноїдуховної культури, усвідомлення національних та загальнолюдських цінностей.
Програма міститьрезультативні, змістові та процесуальні складники, які структуровано за відповідними рубриками/колонками основної частини: «Очікуванірезультати навчання», «Пропонований зміст навчального предмета», «Види навчальної діяльності».
Очікувані результати навчання зорієнтовані на формування відповідних компетентностей і наскрізних умінь учнів відповідно до Державного стандарту в логічному поєднанні знаннєвого, смислового й діяльнісного компонентів.
Зміст навчального предмета розподілений на 8 розділів, що містять перелік сюжетів, опанування яких дозволить досягтиочікуваних результатів. Учителі,орієнтуючись на вимоги щодо очікуванихрезультатів, мають змогу самостійно
визначати назву теми, кількість годин і перелік питань до кожного уроку, залежно від умов організації освітнього процесу,пізнавальних можливостей окремих учнів, класу та індивідуального підходу до викладання.
У межах загальноїрічної кількості годин учитель може самостійно визначатиі час для роботи над кожним розділомпрограми, не порушуючи повноти завдань, визначених як результати і зміст навчання.
Спільними для 5 та 6 класів є основні види навчальної діяльності учнів. Адже постійне залучення учнів у активну різноманітну діяльність може забезпечити реальне досягнення планованих у програмі результатів. Учитель, організуючи освітній процес, може диференціювати/ускладнювати кожний із пропонованих видів діяльності, зменшуючи допомогу учням аж до їхньої повної самостійності, та ускладнюючи завданняшляхом висування вимог оперувати більшимобсягом інформації чи складнішими способами діяльності.
З урахуванням теми уроку в освітній процесдоцільно включати такі види діяльності учнів:
пошукові завдання: пошук учнями інформації в різних джерелах (підручнику, довідниках, інтернет-джерелах тощо), систематизація, оцінювання якостіта достовірності інформації;
творчі завдання: створення, синтез, розв’язання проблем і ситуацій на основі набутих знань і вмінь, оцінка прикладів власної поведінки та поведінки інших людей відповідно до моральних вимог і правил, моделювання ситуацій та діалогів морально-етичного змісту та визначення шляхів їх розв’язання; рольові та інші ігри на застосування набутих знань і умінь;
відкриті та спірні запитання, що виносяться на обговорення та дискусії: стимулювання висловлення учнями власних суджень щодо певних вчинків, поведінкових моделей, добір аргументів для захисту власної позиції, участь в обговоренні з дотриманням правил дискутування, діалоги з переконанням інших;
індивідуальні/групові проєкти: планування власноїдіяльності на певний проміжок часу, планування співпраціз іншими у проєкті, дослідницька діяльність, співпраця з реалізації проєктута досягнення результатів, презентація результатів проєкту.
Водночас запропоновані програмою зміст предмета та види навчальної діяльності жодним чином не обмежують автономію і творчість учителя, оскільки виступають своєрідним орієнтиром та можливим варіантом навчання учнів «Етики». Програмові положення лише застерігають від одноманітності в організації діяльності учнів, небажаної монологічності й однотипності їхньоїдіяльності.
Уроки етики можуть бути схожі на дослідницьку лабораторію, дискусійний клуб, де кожний учень має змогу індивідуально чи в групі дослідити ті чи інші проблеми, висловитися, поміркувати вголос, поділитися враженнями та власнимдосвідом. Варто якнайширше залучати життєвий досвідучнів, спонукаючи їх до активного спілкування з родиною та оточенням. Один-два уроки з предмета у навчальному році можна проводити як родинні/шкільні свята, де діти не просто демонструють власні досягнення в царині етики, а спілкуються зі своїми батьками/представниками родини та представниками сімей однокласників, учителями, запрошеними особами. Це відкриває перспективу позаурочної діяльності учнів, наприклад, у реалізації груповихпроєктів.
Розподіл навчального матеріалу між розділами програми є орієнтовним. Учитель може вносити власні корективи щодо цього в межах предмета.
Шляхи реалізації програмита особливості організації освітнього процесуз предмета
Уявлення про цінності, що засвоюють учні, не ґрунтується лише на авторитеті вчителя чи автора підручника. Учителеві не слід вчити учнів брати на віру певний погляд на життя – варто допомогти їм самостійно знайти основи для розбудови щасливого і повноцінного життя. Етичні категорії і поняття мають обговорюватись на найбільш зрозумілих і близьких учням етичних прикладах українських реалій, ситуаціях життя найближчого оточення, зокрема, пропонованих у підручнику. Зміст предмета орієнтований на формування в учнів національних та загальнолюдських цінностей.
У навчанні предмета особливого значення слід надавати розвитку вмінь учня/учениці робити моральний вибір, формулювати, пояснювати й обґрунтовувати власну позицію і поведінку та позицію інших людей. Тому всі важливі питання і поняття «Етики» обов’язково мають обговорюватися у процесі вільної і відкритої інтерактивної комунікації за участі всіх учнів класу, які мають можливість порівнювати свою точку зору як з думкою учителя,так і однокласників.
Отже, особливостями організації освітнього процесуз «Етики» є:
послідовне відпрацювання на уроках навичокучнів розв’язувати ситуаціїспілкування і взаємодії, моделюючи продуктивну етичну поведінку, стимулювання учнів використовувати набуті навички у житті;
системне застосування технологій інтерактивного навчання, розвитку критичного мислення, проєктної діяльності;
створення позитивної атмосфери навчання та ефективного освітнього середовища.
Навчання учнів буде більш успішним за умови панування в освітньому закладі демократичної атмосфери та правил поведінки, стосунківучасників освітнього процесу,побудованих на етичнихначалах, рівноправних партнерських відносинах і взаємоповазі.
Логіка навчального матеріалу структурована таким чином, щоб зберегти наступність і послідовність вивчення тем від 5 до 6 класу, врахувати міжпредметні (з іншими предметами та курсами соціальної та здоров'язбережувальної галузі) та міжгалузеві зв’язки(з громадянською та історичною, мовно-літературною освітніми галузями). Наступність у навчанні «Етики» зберігається також у вимогах програмидо очікуваних результатів навчання.
Формувальне оцінювання предмета має на меті формувати позитивну самооцінку, мотивувати, надихати, заохочувати до діалогу, діагностувати сфери покращення та зони росту, виміряти емоційну атмосферу, моніторити процес навчання, спостерігати за навчальним поступом групи та кожного учня й кожної учениці.
