Акція "День зустрічі птахів"

Опис документу:
Мета проекту: вивчити видове різноманіття перелітніх птахів села Милування і округи, вивчити спосіб життя птахів, навчитися виготовляти годівнички, дуплянки та підгодовувати, визначати, спостерігати та облікувати птахів. Головне наше завдання – залучити якомога більше учнів до охорони та допомоги птахам. У ході дослідження була опрацьована довідкова та енциклопедична література. В результаті дослідження, ми склали каталог птахів своєї місцевості.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

МИЛУВАНСЬКИЙ НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНИЙ КОМПЛЕКС

«ЗАГАЛЬНО ОСВІТНЯ ШКОЛА І-ІІ СТУПЕНІВ - ДОШКІЛЬНИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД»

ТИСМЕНИЦЬКОЇ РАЙОННОЇ РАДИ

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Підготувала

учитель початкових класів

Лобур Олександра Богданівна

Милування 2017

Зміст


  1. Вступ………………………………………………….3


  2. Мета та завдання акції „День зустрічі птахів"……………….4


  3. Список учасників акції. ……………………………..5


  4. План шкільних заходів……………………………….6-7


  5. Каталог орнітофауна мікрорайону місцевостті ……………….8-21


  6. Методичні поради щодо виготовлення годівничок, дуплянок та підгодівлі птахів……………………………… 22-24


  1. Проведені масові заходи в школі………………….25


  2. Особисті враження учасників акції (інтерв’ю)…...26

  3. Пташиний вернісаж ………………………27-29


10. Власні оповідання учнів ……..........................30

11. Сценарій ………………………….31-38

12.Година спілкування(конспект)……………………39--47

13.Фотоальбом………………………………………….48-54

14. Висновки …………………………………………...55

15. Використана література……………………………56

Вступ


Пригощав пташок я з годівниці
І почав нарешті відчувать,
Що для когось крихта — це дрібниця,
А для пташки — жить чи замерзать. 
Качан Анатолій

Весняне сонечко зігріває землю. А в небі кричать зграї птахів, які повертаються з далеких країн. Вони перезимували в теплих краях та поспішають на Батьківщину, до нас. Першими повертаються граки. Недарма граки звуться вісниками весни. Потім прилітають чайки, шпаки, жайворонки, качки та гуси. Пізніше з'являються зозулі, стрижі, ластівки, лелеки та інші пташки.

Перелітні птахи радіють, повернувшись на Батьківщину. Вони без кінця співають та виводять веселі трелі. Радісним пташиним гомоном наповнюються лісові гаї, поля та луки, парки, сади та палісадники. Ці «діти природи» всюди приносять весняний настрій.

Птахи в'ють нові гніздечка або лагодять старі за допомогою гілочок. Серед свіжого весняного листя птахи готуються виводити в своїх гніздах пташенят. Наш шкільний сад наповнюється пташиним гомоном, метушнею. Школа потопає у пташиному базарі. Які ми, мешканці шкільної родини, щасливі, адже кожного дня ,ідучи до школи, ми можемо спостерігати за метушнею пташок. У шкільному саді їх велика чисельність, а тому учні школи стараються допомагати пташкам узимку, а весною потурбуватися про домівки для шпаків. Просто зробити світ трішки добрішим , адже ми боїмося чинити добро, тому що не впевнені, що нам за це віддячать. Хотілося б скинути ці обмеження і просто робити добро безкорисливо, не сподіваючись на вигоду. Від цього можна отримати велику радість. Але у нашому непростому світі важко робити добро чи просто не хочемо сіяти добро.

Саме тому учні 3 класу Милуванського навчально-виховного комплексу вирішили внести своїми маленькими долонькими добро у цей непростий світ . Діти долучитися до Всеукраїнської природоохоронної акції “День зустрічі птахів”, яка запроваджена Всеукраїнським товариством охорони птахів. Багато цікавої інформації було вивчено, також  проведено пропагандистську роботу серед молодших школярів на інформаційних хвилинках . Був розроблений  дослідницько-практичний проект “Домівка для шпака”. Мета проекту: вивчити видове різноманіття перелітніх птахів села Милування і округи, вивчити спосіб життя птахів, навчитися виготовляти годівнички, дуплянки та підгодовувати, визначати, спостерігати та облікувати птахів. Головне наше завдання – залучити якомога більше учнів до охорони та допомоги птахам. У ході дослідження була опрацьована довідкова та енциклопедична література. В результаті дослідження, ми склали каталог птахів своєї місцевості.

Мета акції: 

Виховання ціннісного ставлення до біологічного різноманіття свого краю, проведення широкої просвітницької роботи, залучення учнів до практичної діяльності по охороні та збереженню орнітофауни.

Завдання:

- ознайомлення з видовим різноманіттям птахів рідного краю;

- надання учням знань з біології птахів, способи їх підгодівлі;

- оволодіння методиками визначення, спостереження та обліку птахів шкільного саду;

- розвиток гуманного ставлення до птахів, мотивація до їх охорони.

Учасники акції




з/п


Прізвище , ім’я учнів


Клас


Доручення

1

Вінтоняк Арсен

3

Виготовити годівничку

2

3

4

5

Вінтоняк Софія

Воробйова Анастасія

Зінько Сергій

Карапутна Тетяна

3

3

3

3

Виготовити годівничку, написати казку

Намалювати малюнок

Виготовити дуплянку

Намалювати малюнок

6

Кланіца Тарас

Виготовити годівничку


7


Парипа Камілла


Виготовити дуплянку, написати оповідання

8

Телезин Аліна

Намалювати малюнок

9


Худик Ангеліна


Намалювати малюнок


10


Якубяк Святослав


Виготовити шпаківню, написати ЕСЕ «Як я можу допомогти птахам перезимувати»

План заходів по проведенню природоохоронної акції
«Годівничка»




з/п


Зміст заходів


Відповідальні


Дата проведення


Примітки

1

Ознайомлення учнів із метою та завданнями акції

Класний керівник
3 класу Лобур О.Б.

До 15.02.2017 р.

Виконано


2

Засідання учасників акції. Розподіл обов’язків та планування заходів.

Класний керівник
3 класу Лобур О.Б. 

До 15.02.2017 р.


Виконано 

3.

Вивчення орнітофауни місцевості та узагальнення раніше зібраних даних.

Класний керівник
3 класу Лобур О.Б. 

До 28.02.2017 р.

Виконано

4.

Складання каталогу птахів

Класний керівник
3 класу Лобур О.Б. 

До 15.03.2017 р

Виконано

5.

Виготовлення та розвішування годівничок, шпаківень

Класний керівник
3 класу Лобур О.Б. .

Грудень – січень

Виконано 

6.

Догляд за станом поповнення корму в годівничках 

Класний керівник
3 класу Лобур О.Б.

Постійно 

Виконано 


7.

Фотографування ходу проведення акції

Класний керівник
3 класу Лобур О.Б.

Постійно 

Виконано 

8.

Інтерв’ювання учасників

Класний керівник
3 класу Лобур О.Б.

Лютий 

Виконано 

9.

Конкурс на кращу годівничку

Класний керівник
3 класу Лобур О.Б.

Лютий 

Виконано 

10.

Конкурс на кращий малюнок 

Класний керівник
3 класу Лобур О.Б.

Березень

Виконано 

11.

Конкурс на кращий вірш обо оповідання про птахів.

Класний керівник
3 класу Лобур О.Б.

Березень

Виконано 


12.


Підсумкове засідання учасників акції. Оформлення матеріалів.

Класний керівник
3 класу Лобур О.Б.


До 15.04.2017 р.


Виконано 

( ПЕРЕЛІТНІ , ЗИМУЮЧІ ПТАХИ- жителі шкільного саду)

На території нашого села птахи зустрічаються скрізь, але кожен птах обирає свою територію існування. У лісі домінує зяблик, дятел строкатий, велика та блакитна синиці, снігур (ці птахи тільки взимку кочують поблизу житла людини); волове очко, жовтоголовий королик, чорноголова гаїчка, шулика, сойки, зозулі та солов’ї. На території села , лісосмугах і полях домінують хатній горобець, звичайна вівсянка, сільська ластівка, сизий голуб, коноплянка, польовий жайворонок, чикотень, біла та жовта лиски, шпаки, граки, галки, ворони. Сороки, зозулі та солов’ї більше зустрічаються у гаях . На болотах зустрічаються дикі качки, лелека білий, велика очеретянка.  Вивчивши орнітофауну птах нашої місцевості, ми разом з учнями склали каталог перелітніх і зимуючих птахів, які можна зустріти у нашому шкільному саді або поблизу нього, за якими ми вели спостереження упродовж грудня- березня.
Ворона сіра або ґава.
Тварини, що живуть поряд з людиною, як правило досить потайні. Про їх близьку присутність ми часто навіть не здогадуємось. Та й ті, що не ховаються від людей, а тримаються відкрито, зокрема деякі птахи, намагаються не надто привертати до себе увагу. Проте є серед них одна, яка вирізняється зухвалістю в стосунках з людиною – це сіра ворона, або ґава.
Опис

Довжина тіла – до 45 см

Розмах крил – 100 см

Вага – до 700 г
Тривалість життя – 35-50 років. Оперення сірої ворони скромно вишукане – насичено чорний колір хвоста, крил, голови і вола елегантно поєднується з сизувато-сірою барвою тулуба, декорованого негустими тонкими чорними рисками на боках. Крила сильні, загострені, тілобудова міцна. Тонкі довгі ноги оперені до цівки, три довгих пальці звернені вперед, один – назад. Рульові пера хвоста досить довгі. Потужний та гострий дзьоб у основи чорний, а на кінці – сірий. Поза гніздовим сезоном сірі ворони живуть у великих зграях, нерідко в компанії з іншими пернатими – найчастіше з граками або галками. Вранці вся зграя вилітає на поруки харчів, а ночує завжди в одному і тому ж місці.
Розмноження

У гніздовий сезон зграї ворон розсіюються, птахи знаходять собі пару та займають домашні ділянки. Вороняче гніздо є чашовидною побудовою із сухих гілок та стебел очерету, яка поміщена в кроні високого дерева. На початку квітня, після обов’язкового ритуалу залицяння та парування, самиця відкладає 4-6 яєць блідо-зеленого або блакитнуватого забарвлення з бурими або сірими крапинками. Кладку насиджує тільки самиця. Пташенята весь перший місяць сидять у гнізді, харчуючись тим, що принесуть батьки. Покинувши рідний дім у віці 4-5 тижнів, молодь ще деякий час тримається біля батьків, вимагаючи їжу.

Вважається, що сірі ворони кмітливі, розумні птахи, піддаються дресируванню. Загледівши яструба чи сову, ворони гамірною зграєю налітають на недругів і женуть якомога далі.

Народ про ворону

Ворон купається у дворі - до нещастя.

Ворон, що каркає над будинком, передвіщає хворобу кому-небудь із домашніх.

Ворони в купу збираються - до негоди, купаються - теж; каркають зграєю влітку - до негоди, узимку - до морозу.

Якщо ворона, повз яку проходиш, сильно каркає - чекай неприємностей.

Галка 

Галки по своїх розмірах менше ворони, вона має і менш масивний дзьоб. Її фарбування дуже нагадує фарбування сірої ворони – тіло сіре, а голова, крила і хвіст – чорні. 

Опис

Довжина тіла – 33 – 34 см

Розмах крил – 67 – 74 см

Вага – 175 – 280 г

Птах середнього розміру, компактної статури, оперення аспідно-чорне, тільки голова і шия сріблясто-сірого кольору. Райдужна оболонка ока білувата, дзьоб і лапи міцні. Статевий диморфізм відсутній.

Галки, як і граки – колоніальні птахи, але на відміну від своїх великих родичів для гніздування вибирають закриті приміщення – дупла дерев, горища. 
Водиться в населених пунктах, розріджених лісах. Гніздиться в нішах будівель, під дахами, дуплах дерев.
Галки роблять гніздо з гілок, та вистилають всередині соломою, ганчір'ям, ватою, клаптиками паперу та ін. Вони відкладають до 8 яєць, на яких сидять 18-20 днів. Пташенята вилуплюються голі, сліпі. У червні вони вже можуть літати і залишають гніздо. У неволі молоді галченята швидко звикають до людини і настільки, що літають слідом за «хазяїном», вчаться іноді вимовляти окремі слова. Їх приваблюють різні блискучі предмети: ложечки, ґудзики тощо. Це птахи з порівняно добре розвиненою центральною нервовою системою. Учені вважають галок істотами, здатними не просто «впіймати» людський погляд, але й, перехопивши його, зрозуміти всю інформацію, яку він містить. 

Народ про галку

Галки й ворони, що сидять і кричать перед будинком, особливо ранком - до поганого; на даху будинку - у цьому будинку буде весілля.
Сорока

Сорока має дивно красиву зовнішність, тіло компактне, середньої величини, але з довгим східчастим хвостом і короткими крилами. Фарбування дуже контрастне.
У чорний колір пофарбовані голова, шия, верх грудей, спина, хвіст і крила, а черево – біле. Махові і рульові пір’їни з металевим зеленуватим чи фіолетовим блиском. По красі сорока не поступається багатьом екзотичним птахам і навіть трохи нагадує райських птахів. 
Населяє сорока деревні і чагарникові насадження. Уникає глухих лісів, але любить лісосмуги, у яких утворює розріджені колонії. Це звичайний осілий птах, що кочує, тримається як поодиноко, так парами і зграйками. Гнізда сороки влаштовують у гущавині чагарників глоду чи іншої колючої рослини. Воно розташовується на невеликій висоті і має форму еліпса чи кулі. Вхід розташований збоку гнізда. За сезон сороки можуть побудувати кілька гнізд, а для розмноження вибирають одне. 


Сорока зажила собі поганої слави. Пригадуєте, дітьми нам наказували не залишати без догляду невеликі блискучі предмети, наприклад, чайні ложки, адже ці спритні птахи крадуть все, що поміщається в їхні дзьоби.

Народ про сороку

Завжди знімай капелюх, коли бачиш сороку, або кланяйся їй, інакше з тобою трапиться лихо.

Сороку створив чорт. Вона йому служить замість коня, бо вбиту сороку чіпляють у конюшні, щоб зберегти від чорта коней.

Як кричить сорока на хаті або під хатою, то гості будуть.

Не можна сорочих яєць дерти, бо буде сорока курчат брати і порябіє лице.

Як сорока скрегоче на дереві (сидить дзьобом до порога), то це прикмета, що будуть гості, коли ж обернена хвостом до порога, - буде якась сварка.

Сороки й ворони "дають знати".

Синиця велика
Синиці – дрібні птахи, що живляться переважно комахами. В нашій місцевості поширена синиця велика. Гнізда синиці влаштовують у дуплах, рідше – у норах, щілинах скель.
Велика синиця – птах досить красивий; спинка – красивого темнувато-зеленого кольору; грудоньки і черевце – яскраво-жовті, з легким зеленуватим відтінком; верхня частина голови і шиї – чорні з металевим відливом; щоки – білі; від шиї через всі груди до чорного хвоста проходить широка чорна смуга; крила і хвіст – темно-бурі; на крилах є дві зеленувато-білі смужки. Селиться синиця в суцільних лісах і великих запущених парках і садах. Гнізда влаштовуються в дуплах старих дерев, в яких-небудь порожнечах в стінах покинутих будівель, а також в шпаківнях, що спеціально вивішуються.

Вдень температура тіла синиці становить 42°С, а вночі знижується до 39°С. Серце цієї маленької пташки б’ється з частотою 500 ударів за хвилину, а за сильного збудження частота скорочень збільшується до 1000 ударів за хвилину;

синиця з’їдає за день більше їжі, ніж важить сама. Пара синиць, що вигодовує молодь, щоденно приносить пташенятам у середньому 1800 комах та їх личинок. За весь час перебування у гнізді малеча з’їдає близько 15000 комашок і гусені;

  • гострий дзьоб синиці весь час зношується, тому безперервно відростає. Деколи, серед 6-8 великих синиць у шкільному саді ми помічали (під час спостереження) меншу та спритнішу синичку в блакитному «береті» з блакитними крильми й хвостом. Це синиця блакитна. А ще у нашій місцевості трапляється ремезсиниця біласиниця чубатагаїчка-пухлякгаїчка болотянасиниця чорна. Всього в родині синицевих відомо 6 родів з 35 видами.

Народ про синицю

Синиця стукає в шибку - будуть гості.

Сойка
Сойка за красою не поступається місцем багатьом екзотичним видам. Оперення її пухнасте. На голові пера подовжені, і якщо птах нервує, вони утворюють чуб.
Крила, хвіст і "вуси", що йдуть від наддзьобка – чорні. Надхвістя і плями на крилі – білі, на плечах велика блакитна з вузькими чорними смужками пляма. Воно дуже прикрашає птаха. Інше оперення рудувато-сіре. 
Живуть сойки в лісах різного типу, але частіше в змішаних і широколистих. Харчуються переважно комахами, дрібними тваринами, а також жолудями й горішками, запасаючи їх. 
У період гніздування сойка дуже потайлива, але в інший час це крикливий птах. Сойки збираються зграйками і кочують у пошуках кормучи ведуть осілий спосіб життя. До людини вони звикають дуже швидко.

В нашій місцевості поширений дятел строкатий.Дуже часто ми бачимо його у нашому шкільному саді. 
Спосіб життя пов'язаний з деревною рослинністю. На ногах розташовані чотири пальці, з яких два спрямовані вперед, а два – назад, допомагаючи птахам утримуватися на стовбурах дерев під час лазіння. Крім того, дятли спираються на жорсткі стрижні рульових пер. Кігті на пальцях ніг гострі, гачкоподібно загнуті, що допомагає птахам утримуватись на стовбурах дерев. Дятли мешкають у лісах, гнізда влаштовують у дуплах. Живляться переважно комахами, але можуть споживати, особливо взимку, насіння та плоди рослин. Ці птахи мають прямий долотоподібний

дзьоб, за допомогою якого вони знаходять ходи комах у корі та деревині, витягуючи їх звідти довгим загостреним язиком. 

У процесі роботи долотоподібний дзьоб дятла безперервно стирається, але в той же час відростає на 0,1-0,3 мм в день. «Ударостійкий» череп птаха надійно оберігає від травм його головний мозок. Кістки дзьоба частково відокремлені від черепа, завдяки чому струс від ударів приймають на себе не черепні кістки, а еластичні м'язи і зв'язки. Сила удару частково переноситься на міцну шию через основу і потиличну частину черепа. Хвіст дятла слугує йому додатковою точкою опори при лазінні по деревах і складається з десятка жорстких стернових пір'їн з товстими пружними стовбурами. Довгий язик, висовуватися з дзьоба на 12 см, дає змогу дятлові діставати комах і личинок із найглибших щилин.

Народ про дятла

Як дятел довбає стіну будинку, то це не комах, не шашіль він шукає, а віщує господареві смерть. Дятел довбає дах будинку - бути лиху.

Кажуть, якби послухать уночі коло дятлового гнізда, то можна почуть, як він стогне. То в нього голова болить від того, що він цілий день клював.

Горобець хатній 

Одним з найпоширеніших осілих птахів нашої місцини є горобець хатній. Він постійно живе поруч з людиною. Живляться горобці як рослинною, так і тваринною їжею. Можуть завдавати певної шкоди зерновим, ягідним та іншим культурам. Але в період вигодовування пташенят комахами горобці приносять людині безсумнівну користь.

 Гробці хатні не є однаковісінькими. Одні більші, яскравіші, на сіро-бурому горлі мають чорні смужки, та й більш задиристі вони. Самці багатьох птахів мають яскравіше забарвлення, ніж самки. Зміни в забарвленні й поведінці відбуваються в залежності від зміни періодів (шлюбний, гніздовий, період линьки, зимівлі). Отож, ми вже можемо помітити, що зграйка горобців, яка раптово налетіла на сухі гілки бур’янів на найближчому пустирі й прожерливо видзьобує насінини, має коричнево-бурий верх голови, плями на щоках, сірувато-чорні вуздечку й горло. Отже, це горобці польові.  В Україні зустрічається 5 видів горобців –  хатній,  польовий,  чорногрудий і в’юрок сніговий, а також горобець скельний – рідкісний, залітний що спостерігався в Карпатах. Всього ж у родині горобцевих відомо 22 роди зі 155 видами.

Народ про горобця

Як горобець б'ється в шибку, то це прикмета, що буде в хаті чи в родині мрець чи якісь погані вісті.

У горобців на ногах невидимі окови, тому що приносили до хреста Христа цвяхи, віднесені ластівками: тому й стрибають.

Часто можна побачити на старих липах біля школи Сову сіру.

Як і в решти сов, лапи у сови сірої мають чотири пальці, причому задній розташований трохи вище за інших. У сови, які сидить на гілці вперед спрямовано тільки два пальці. Перший з трьох передніх пальців називається зворотним і повернутий назад. Захищаючи своїх пташенят, сіра сова сміливо атакує будь-якого чужинця, неодмінно намагаючись вдарити його кігтями в очі. Від гострого дзьоба і кігтів розлюченої господині гнізда доведеться начуватись не тільки великому звіру, але навіть людині. Не маючи вола, в якому можна зберігати з'їдену їжу, сова годується часто, але потроху, а запаси здобичі зберігає десь поряд з гніздом. Раціон лісової сови істотно відрізняється від меню її родичів, які мешкають у селі. Якщо лісові сови живляться здебільшого дрібними гризунами, то сільські воліють полювати на дрібну пернату дичину, наприклад горобців. Люди досить часто підбирають на землі абсолютно здорових пташенят сови, що впали після невдалого пробного польоту.

Цього ні в якому разі не можна робити. Якщо пташеня ціле й неушкоджене, його слід залишити ні місці, оскільки воно й саме зуміє повернутися в гніздо. Нашої допомоги потребують лише ослаблені або поранені совенята.

Народ про сову

Коли сова кричить, то це вона віщує якусь небезпеку. Сова сміється - заміж хтось вийде. Як сова кричить, дівчина приведе дитину. Сова на дах сяде - до безгрішшя, з криком - до пожежі.

Чиж

На старій березі , що біля шкільної їдальні можна побачити зграйку чижів, що артистично зависли на тоненьких гілках дерева, вискубують насінини з березових сережок, засипаючи білий сніг бурими, пустими крилатками.

Опис

Довжина тіла – 12 см
Розмах крил – 20 – 23 см
Вага – 10 – 18 г

Основі тони в оперенні - зелений і жовтий. На голові красується "шапочка" чорного кольору і темна "борідка". Самка ж не має "шапочки", вона вся сіро-зеленого кольору з більш яскравими цятками. У цих пташок дуже гострий і сильний дзьобик, яким вони без проблем розкривають шишки з вільхи, а гострі кігтики допомагають їм триматися навіть на найтонших гілках і діставати насіння, низько схиливши голову. 

Чиж перелітна пташка , яка прилітає до нас із Карпат.

Дрізд чорний

Чорний дрізд добре пристосувався до життя у найрізноманітніших умовах. У далекому минулому він був мешканцем густих дрімучих лісів, однак інтенсивні рубки лісових масивів призвели до того, що тепер цей птах без остраху хазяйнує в сільських садах.

Опис

Довжина тіла – 24-25 cм
Розмах крил – 34-38,5 см 
Вага – 88-100 г
Тривалість життя – 8 років (середня), максимальний рекорд – 20 років. Чорний дрізд – майстер вишуканого імітування різних звуків. Своє вокальне соло він нерідко прикрашає свистом, яким хазяї підзивають до себе своїх собак, виском автомобільних гальм, свистом чайника або дзвінками телефонів;

серед чорних дроздів зустрічаються альбіноси, при чому найбільш часто – у міських популяціях. У великих і малих містах, де роль хижаків у природному доборі зведена до мінімуму, птахи зі світлим забарвленням мають більше шансів вивести потомство і передати йому свої видозмінені гени;

  • у популяції чорних дроздів існує динамічна рівновага між групами перелітних і осілих птахів. Осілі дрозди найчастіше за все гинуть у зимову пору року, але ті, кому вдалося вижити, виводять більше пташенят. Перелітні дрозди, навпаки, переживають зиму без особливих труднощів, але виводять дуже нечисленне потомство.

Чикотень 

На горобині біля школи можна бачити зграйку чикотенів, що об’їдають горобину до останньої ягоди.

Опис

Довжина тіла – 25,5 см
Розмах крил – 39 – 42 см
Вага - 75 – 140 г

Птах середнього розміру. Особливо охоче гніздиться по сусідству з житлом людини, а також в різноманітних насадженнях культурного ландшафту (в лісопарках, старих алеях парків, на цвинтарях, в невеликих скверах). Основна умова гніздування цього птаха — це волога місцевість. Наявність води чи вологість ґрунту необхідна чикотню не лише для зібрання мокрої землі при побудові гнізда, вона визначається особливістю їхнього живлення — дощовими червами і наземними молюсками.

Чикотень, хоч і дрізд, але його не можна назвати справжнім перелітним птахом. Його весняні й осінні міграції можуть виглядати як відліт і приліт на батьківщину, але насправді це не що інше, як початок і кінець зграйних мандрів по гніздовому ареалу: де корм — там і зупинка. Нехтуючи можливою небезпекою, чикотні й не намагаються тримати в таємниці місце розташовування свого гнізда. Особливо в дні його будівництва, яким займається тільки самка, але при обов'язковому й невідступному супроводі самця, якому не потрібно охороняти сімейну територію від вторгнення інших пар. Там, де оселяється перша сім'я, вона так і виводить пташенят на самоті, покладаючись у захисті ділянки лише на себе. Але в обжитих чикотнями урочищах гніздяться справжнісінькі колонії, в яких тримаються один одного десятка півтора-два, а то й більше пар.

Щиглик

Частим гостем шкільного саду є щиглик - веселий, жвавий, спритний, з гарним оперенням птах, представник родини в'юркових. Його пісня вирізняється своєрідністю різних звукових відтінків. Характерний позивний звук - "чі-і-віт". У польоті весь час щебечуть "піть-піть-піть". Пісенька самця не складна, але приємна, мелодійне щебетання, яке закінчується протяжливими свистячими звуками. Живляться переважно насінням різних трав'янистих рослин, у тому числі багатьох бур'янів, але навесні і влітку охоче їдять комах.

Пташенят вигодовують теж комахами.Щиглики - невеликі птахи, масою до 20 г. Довжина тіла щиглика близько 12 см, розміром приблизно з горобця, проте набагато стрункіші. Птахи корисні і декоративні. Щиглики винищують шкідників, особливо, тлю, а також насіння бур'янів, що приносить незаперечну користь.

Снігур

Снігурі — хоч і не найчисельніші, але найвідоміші птахи-зимувальники. Багатьох пернатих, які поїдають лісові ягоди, вважають корисними за те, що вони переносять або поширюють насіння. Снігур розчавлює ягоду горобини своїм сильним дзьобом, м'якоть викидає, а з насіння з завидною швидкістю дістає ядерця — оболонки ягідного насіння не перетравлюються. Якщо під горобиною на снігу накидані роздроблені ягоди без насінин, це надійна ознака, що живилися снігурі. Головне в снігура те, що він красивий: усі його знають, усі його люблять. Жодними іншими видатними якостями снігурі не наділені.

Пісня червоногрудих самців доволі непоказна, нагадує тихий скрип не змащеної підводи. Але в будь-якому містечку красень-снігур, звісно, бажаний зимовий гість.

Шуліка

На старезних липах окрім сови сірої можна побачити гордого шуліку. Ще в XVIII століття руді шуліки були чисельними в великих містах, старанно очищаючи їх від падла. У сезон гніздування шуліки руді стають вкрай полохливими. Потривожена пара майже напевно залишить гніздо і кладку, щоб ніколи не повернутися на колишнє місце. Прагнучи забезпечити майбутнім пташенятам повний комфорт, руді шуліки іноді крадуть у людей вивішені для просушування невеликі предмети

гардеробу. Шуліка подає голос глухуватими вібруючими трелями, які навесні перетворюються на довгі «строфи», проте поза гніздовою ділянкою воліє зберігати мовчання. Живе шуліка на волі до118 років.

Голуб дикий

Справжніми жителями шкільного подвіря є дикі голуби, адже саме тут вони можуть знайти поживу узимку.Такі здібності зору цих істот дає своєрідна сполучна тканина , яка здатна змінити щільність , тобто бути прозорою , або потемніти і не пропускати промені. Дивно , але ці птахи сприймають навіть більше кадрів в секунду , ніж люди. Для порівняння, якщо людське око може сприйняти 24 кадру , то око голуба близько 75!

Народ про голуба

Де водяться голуби, там хата не горить. Коли хочеш голубів плодити, візьми в церкві віника та й закинь на горище. Білий голуб, що літає навколо будинку - прикмета близької смерті.

Звичайні шпаки — одні з перших вісників весни, що прилітають у наш сад. Вони прилітають зграями вже в лютому або березні, коли ще лежить сніг. Як тільки стає тепліше, самці з’являються поруч зі шпаківнями і дуплами і починають співати, розкривши дзьоб і розпустивши крила. Звичайні шпаки селяться всюди, де можна знайти пустоти. Вони легко звикають до нових місць і цілком обходяться без природних дупел — їх влаштовують отвори в стінах або тріщини скель. Але найбільше їм підходять шпаківні, завдяки яким шпаки стали поширеним видом.

Зазвичай ці пташки селяться в листяних лісах, де вони гніздяться в дуплах дерев, а годуватися літають на вирубки і навколишні луки. Гніздо будує самка. Її партнер допомагає лише символічно, зрідка приносячи якийсь будівельний матеріал — солому, суху траву, гілочки або пір’я. Сидячи на сучку дерева, тремтячи чорними крильцями, шпак виспівує вранці та ввечері свої дзвінкі пісні. Яких тільки звуків не почуєш! Шпаки вміло наслідують голосам багатьох птахів. То раптом пустить шпак солов’їну дзвінку трель, то закрякає дикою качкою. Яєчка зеленувато-блакитного кольору удень ​​насиджує самець разом з самкою, а вночі тільки самка. Пташенята з’являються через два тижні, зазвичай їх буває 4-6, а через 18-22 днів вони вилітають з гнізда. На чотирнадцятому дні життя пташенята вимагають їжу гучним писком біля входу в гніздо. Шпаки ніколи не залишаються без діла. Вони оберігають наш сад, є вірними друзями людини. Весь день шпаки бігають в саду по доріжках, заглядаючи під кожен листочок, збирають для пташенят корм. Раз у раз прилітають вони до шпаківні зі здобиччю в дзьобі. У гніздовий період шпаки харчуються комахами, хробаками, гусеницями, павуками, а пізнім літом переходять на рослинну їжу, поїдаючи різні насіння і фрукти. Навіть у клопітливі дні вигодовування пташенят шпак ухитряється співати. У вечірній час він сідає на гілку у своєї шпаківні і заводить свою пісню. Чим більше підростають пташенята, тим коротше стає пісня. Коли молоді шпаки починають літати, вся сім’я покидає будиночок і пісні шпаків припиняються. У серпні-вересні можна спостерігати переліт величезних зграй шпаків: вони зупиняються на ніч в заростях навколо водойм або в кронах дерев, перш ніж відправитися у теплі краї.

Жайворонок не є жителем нашого шкільного саду,проте його пісні ми можемо почути, коли відправляємся на екскурсію до ближнього проліску. Ще ранньою весною, коли на полях лежить пухкий сніг вони прилітають і починають співати. Жайворонок прилітає на місце гніздування дуже рано, вже в лютому-березні. Якщо погода несподівано зміниться і випаде сніг, зграї жайворонків переміщаються на південь і шукають корм на незасніжених просторах. З теплою землею пов’язане життя жайворонків. Незабаром після прильоту самці займають гніздові ділянки. На оброблених людиною полях, серед зеленіючих хлібних сходів роблять жайворонки свої приховані гнізда, виводять і вигодовують пташенят.

Самці дуже недружелюбні, між ними часто спалахують бійки. Тому гніздо будує одна самка. Ця будова з стебел трави, тонких корінців і невеликої кількості кінського волоса і вовни знаходиться злегка в поглибленні. В гнізді звичайно з’являється 4-5 яєць сірувато-жовтого кольору з коричневими плямами. Цікаво, що з наближенням людини до гнізда, в якому лежить кладка яєць, самка не проявляє занепокоєння. Але варто пташенятам з’явитися на світ, як самка починає тривожитися при найменшій ознаці небезпеки. Після співу жайворонок спускається на землю не біля самого гнізда, а на відстані 15-20 метрів. А потім, сховавшись в траві, швидко пробігає цю відстань і підходить до гнізда. Пташенята залишають гніздо у віці 8-10 днів, вони ще не здатні до польоту, і обоє батьків продовжують годувати їх. Польовий жайворонок харчується різними комахами і їх личинками, павуками, черв’яками, а також насінням і зеленою частиною рослин. П'є росу з листя трави, і це дозволяє йому жити і в посушливих степах південної України.

Народ про жайворонка.

У народі пісня жайворонка сиволізує прихід весни.

Ідучи до школи , ми чуємо веселе клекотіння бузьків- саме так називають у Милуванні лелек.

Немає, мабуть, жодного птаха такого популярного і улюбленого в нашого народу, як лелека. Люди шанують лелеку за вірність і любов до Батьківщини. Лелека – символ вірності, щастя, добробуту, живий символ України. В Україні лелеку ще називають чорногуз, бузько, бусол, бусел, буслик, боцян, лесик, гайстер.

В Україні проживає 2 види лелек: лелека білий і лелека чорний. У нашому селі селяться білі лелеки.

Лелека білий 

Свої гнізда лелеки влаштовують біля людського житла – на дахах будинків, на високих деревах, навіть на стовпах і обов’язково поблизу води. Прилітають в Україну в березні-квітні і відразу ж займають своє старе гніздо. Лелеки – зразкові батьки. Яйця насиджують обоє птахів. Самка вночі, а самець вдень. Насиджують днів 30-35, потім дружно піклуються про пташенят: годують їх, постійно носять їм їжу, воду в дзьобах. При цьому ні на хвилину не залишають пташенят одних – літають за кормом і чергують біля гнізда по черзі.
З часу підняття молодих птахів на крило, лелеки харчуються сім’ями, обов’язково повертаючись в обід і ввечері у гніздо. Добування їжі у лелек полягає у тому, що лелека повільно йде ділянкою і все, що рухається в полі зору птаха, тут же блискавично схоплюється. Живиться лелека жабами, ящірками, комахами, молюсками, дрібною рибою, мишовидними гризунами, тощо.

Лелека любить літати з попутним вітром. Повільно і величаво пливе він в небі, лише зрідка змахуючи крилами – немов – би планерує. Восени лелеки збираються у зграї і відлітають у вирій. В кінці серпня відлітають молоді лелеки, дорослі птахи полетять за ними пізніше, у вересні.

ЦІКАВО ЗНАТИ!

Слово „лелекати”- по – українськи означає „балакати”.

Народ про лелек

Якщо лелека зносить гніздо з даху - буде пожежа або інше нещастя.

Якщо лелека віддаляється раніше часу від якого-небудь місця - знаменує цьому місцю нещастя.

Дуже частою гостею нашого саду є зозуля. Зозулі — не дуже порядні (на наш погляд) птахи. Більша частина представників цього ряду власних гнізд не будує і не переймається турботою про пташенят. Вони «довіряють» насиджування та годування зозуленят іншим птахам. Така поведінка дістала назву гніздового паразитизму.
Звичайна зозуля — птах середніх розмірів (трохи менший за голуба). Самці сірі, з білим смугастим черевцем, самиці бурого кольору. Поширена по всій Україні. Перелітний птах: зимує в Африці та Азії.
Пісня зозуль — усім відоме «ку-ку» — допомагає самцям привернути увагу самиці. Самиці кувати не вміють. Вони підкладають яйця в гнізда птахів понад 120 видів. Зазвичай яйця підкладаються горобиним птахам, тому вони порівняно невеликого розміру (щоб прийомні батьки визнали яйце за своє). Цікаво, що забарвлення зозулячого яйця схоже на забарвлення яйця пташки-хазяїна. Вважається, що самиця намагається підкладати яйця пташкам того виду, до якого належали її власні «прийомні батьки». Зозуляче яйце звичайно розвивається швидко, тому за той час, доки вилупляться його зведені «брати» та «сестри», зозуленя встигає набратися сил. І вже наступного дня після народження це капосне пташеня починає викидати з гнізда все, що в ньому є. А є в ньому яйця хазяїв.
Отже, воно викидає їх із гнізда і залишається там одне-єдине. Прийомні батьки справно годують його. Апетит у зозуленяти добрий: маленькі батьки носять їжу вдвічі більшому за них підкидьку 200—300 разів на день. Така «каторга» для них триває понад два місяці, поки, нарешті, їхній приймак не набуде повної самостійності. Коли зозуля-самиця виросте, вона у свою чергу стане шукати гостинних хазяїв, щоб «ощасливити» їх своїми яйцями.
Дорослі зозулі живляться виключно їжею тваринного походження: комахами та їхніми личинками, павуками тощо. Особливо слід зазначити, що вони їдять волохатих гусениць, яких ігнорують інші птахи. За це зозулі вважаються корисними птахами, а та шкода, якої вони завдають іншим птахам, є порівняно незначною.

Народ про зозулю

Зозуля - птах віщаючий: скільки разів прокукує, стільки років жити будеш.

Зозуля кукнула в ліве вухо - гарна прикмета.

Зозуля першої летить у країну обітовану й остання вертається - тому й зветься ключницею з раю.

Одуд - красивий птах із строкатим забарвленням з довгим, тонким, трохи зігнутим донизу дзьобом, великим рудим чубом на голові, якого він то розпускає, то складає, якщо помітить щось підозріле. 


В Україні одуди гніздові і перелітні птахи всіх областей. Живуть у лісах і у відкритій місцевості з окремими деревами, розрідженими лісами. Прилітають птахи на місця гніздування в другій половині березня. Основною їжею, яку приносять батьки пташенятам, є капустянки – шкідливі комахи, а також жуки, їхні личинки, різна гусінь. 

Протягом травня червня наш сад наповнюватиметься солов’їним співом. Площа гніздової ділянки соловейка може становити від 1200 до 2000 м2. Чим більше корму і багатші угіддя, тим менша площа . Дорослі досвідчені самці зазвичай займають найкращі ділянки, а молодим частіше лишаються території на околицях гніздування, через що вони часто не можуть знайти собі подругу. Найчастіше неповторні за красою солов'їні концерти звучать в тиху вечірню пору. Молоді самці навчаються вокальному мистецтву у дорослих, переймаючи у них характерні для даного виду елементи пісні. Якщо поряд оселиться видатний співак, інші намагаються йому наслідувати і тим самим удосконалюють свої наспіви. Помітивши небезпеку соловейко видає короткі тривожні крики. Почувши цей сигнал, його родичі швидко ховаються в заростях.

Мешконкою нашого саду є горихвістка .Вранці горихвістки починають співати ще затемна, випереджаючи майже всіх інших лісових птахів. Активніше всіх виспівують самці, що не мають пари. Протягом години вони можуть виконати до 500 пісень. Після формування пари інтенсивність співу різко знижується й знову посилюється з початком насиджування кладки.

  • Самці не будують гнізд і не насиджують кладку. Вільний час вони використовують на пошук і «рекламування» нових дупел, куди їм нерідко вдається привабити самок. Гнізда, якими опікуються «самці-багатожонці», розташовані інколи на відстані всього 1,5 км один від одного. Пташенята проводять у гнізді два тижні. В перші дні вони не здатні самостійно підтримувати температуру тіла на постійному рівні, тому самка подовгу обігріває малят, доручивши самцю турботу про постачання їжею. Найближчими родичами горихвісток є вільшанки, солов'ї та синьошийки.

Методичні поради щодо виготовлення годівничок та підгодівлі птахів 
Зграйки синиць, голубів, галок, снігурів та горобців, які тиснуться ближче до людських осель, можна побачити зараз у багатьох містах України. До зимових умов ці птахи адаптовані. Але щоб пережити холоди, їм необхідно добре харчуватись. Допомогти пережити морози птахам можна, якщо їх підгодовувати. Підхарчовувати їх можна крупами, такими як гречка, перловка, пшоно. Також можна годувати їх навіть салом, але не соленим. Ми , учні 3 класу , робили годівниці самі, а також нам робили деякі годівниці батьки.

1.Годівницю, як ми перевірили, можна зробити із підручних засобів і дуже швидко. При створюванні годівниці треба враховувати, те що вона перебуватиме на дворі де може йти дощ або сніг. Тому треба обирати вологостійкий матеріал. Звичайна картонна коробка не підійде, бо вона одразу розлізеться. З підручних засобів можна брати упаковку від соку, бо вона має спеціальне покриття і шар із фольги. Також можна взяти звичайну пластикову пляшку. Часу на це треба затратити приблизно 30 хвилин. З однієї сторони пляшки вирізають отвір, в який зможуть сісти пташки.  Потім пляшку треба вертикально прикріпити до дерева. Така годівниця виходить захищена від снігу і не хитається у повітрі. Птахам у зафіксованій годівничці легше на ній їсти.

2.Є також годівниці з дерева або фанери. Їх зробити значно важче, але користуватись ними можна не один рік.  Для їх створення знадобляться інструменти – молоток і пилка.  Такі годівнички дітям допомагали робити рідні. Конкретних розмірів для годівнички не існує, але треба враховувати той факт, що птахи часто прилітають зграєю. Дерев’яна годівничка може мати  розмір до 30 см завширшки і 40 см завдовжки, а висота 40 см. Також треба зауважити, що на дошці-основі для годівниці, мають бути бортики розміром приблизно 3,5 сантиметрів. Це для того, щоб корм не розлітався. Треба зазначити, що не треба фарбувати годівницю, бо це шкідливо для пташок.

Пернатих можна годувати залишками готових каш, але на морозі вони швидко твердіють і не кожна пташка зможе це з'їсти. Годувати їх треба починати з листопада і до квітня.

  3.   Холодної пори пернатим не вистачає енергії для розігріву. Саме тому їхні харчі мають бути максимально поживними. Через це синичкам радять давати сало. Та можна легко зготувати і смачний і поживний обід для пташок. Крім того, такий варіант годівнички не потребує значної затрати сил.

Спосіб приготування:

1. Беремо попередньо вирізане дно пластикової пляшки або склянки.

2. Застеляємо його харчовою плівкою, яка згодом допоможе вийняти пташиний обід з пляшки так, щоб він не розсипався.

3. Засипаємо у вирізане дно насіння соняшника, проса, пшениці, вівса, все що їдять птахи.

4. Розтоплюємо жир, можна смалець та заливаємо його в посудину зі злаками.

5. Поки жир рідкий  на дно посудини занурюємо міцний шнурок, на якому згодом висітиме годівничка.

6. Ставимо посудину в холодильник або ж у холодне місце. Коли жир застигне, акуратно виймаємо годівничку із пластикової склянки. Вивішуємо пташиний обід на дерево.

Птахи, які залишилися зимувати, весь короткий день шукають їжу. Одні споживають свої запаси, інші – клюють плоди, ягоди та насіння рослин (горобина, калина, омела, сосна, ялина).
Птахи взимку бояться не холоду, а голоду. Тих запасів, що були зроблені восени, не вистачає. Тому і гинуть птахи у сильні морози. В наших силах, друзі, врятувати птахів від голодної смерті: розвісити годівнички і всю зиму підгодовувати їх.
Про корм потрібно потурбуватися ще влітку.
У серпні – вересні зв’яжіть снопики чортополоху, кінського щавлю, кропиви, лободи. Їх краще зберігати у підвішеному вигляді, а зимою встромити у сніг, поряд з годівничкою.
Синиці легко впораються і з твердою шкаралупою насіння кавуна, дині, гарбуза, кабачка. Це насіння потрібно промити теплою водою та висушити.
Жирне насіння соняшника можна також ввіткнути поряд з годівничкою Якщо немає вівса та проса, птахів можна годувати вівсянкою та пшоном.

Люблять птахи різноманітні сухофрукти та гриби. А ще більший сюрприз для птахів, якщо вони будуть червивими.
У травні – червні можна наловити травневих, червневих хрущів, які масово літають у вечірні години або інших комах. Сухі комахи взимку – це свято для багатьох птахів.
Більшість відходів зі столу врятують життя не одному птаху: недоїдена каша, картопля, крихти білого хліба, ягоди з компоту, крихти сиру тощо.
Потрібно пам’ятати, що чорний хліб набухає у зобиках птахів і може викликати їх загибель.
Залюбки птахи будуть клювати і шматочки жиру, маргарину, сала. Потрібно тільки пам’ятати, що вони повинні бути несолоні, тому щоб сіль для птахів – отрута.
Чим годувати птахів взимку:

● насіння соняшника (не смажене) дуже люблять снігурі та синиці, добре ледь-ледь розчавити насіння пляшкою чи качалкою;

● коноплю люблять усі зерноїдні птахи;

● овес – на виправдання своєї назви їдять вівсянки та ще чубаті жайворонки (посмітюхи) й польові горобці;

● просто, пшоно – найулюбленіша їжа ти же вівсянок і жайворонків, крім того, просо їдять куріпки, синиці та горобці;

● гарбузове насіння (лише сире) гарно потішить Вас, оскільки дасть змогу побачити, як синиці, притиснувши лапкою насінину, діловито продзьобують у ній дірочку, стурбовано озираючись на всі боки;

● насіння дині не залишить байдужою жодну пташку;

● крихти сухого білого хліба (чорний хліб шкідливий для всього птаства) – чудовий корм для багатьох птахів;

● горобина і бузина, зібрані в кетяги й розвішані на деревах – найліпший подарунок дроздам;

● насіння ясеня (схожі на зв’язки ключів крилатки) – улюблений корм снігурів;

● насіння бур’янів (лобода, кропива, лопух, кінський щавель) – це найдешевший і дуже корисний корм для зерноїдних птахів.

Ми занємо, що зробивши хоча б одну годівницю, ми допоможемо декільком птахам протриматися в холодні місяці. Звичайно, вони не зможуть сказати нам "спасибі", адже вони не вміють говорити. Але вони однаково будуть дуже вдячні.

Поради щодо виготовлення шпаківень

Звичайно шпаківні третьокласники не виготовляли самостійно. Дома їм допомагали рідні , а в школі за допомогою старшокласників було виготовлено три шпаківні. Так спільними зусиллями для птахів було виготовлено і розвішано вісім шпаківень. Найкращою порою для його виготовлення є кінець зимового сезону або самий початок весни. Шпаківню роблять з будь-якої породи деревини, крім хвойної. Стінки з внутрішньої сторони залишають шорсткими, так як птахи чіпляються за них за допомогою кігтів. Товщина дощок повинна бути не менше 2 см, щоб вони зберігали тепло всередині будиночка. Вішають шпаківню на дерево на висоті 3 м від землі з невеликим нахилом вперед, щоб туди не потрапляла вода під час дощу. Вихід розташовують у напрямку на південь або схід, таким чином, захищаючи його від вітру. Будиночок бажано фіксувати до дерева дротом. Льоток виготовляють круглої форми, так як його гострі кути можуть завдавати травми птахам. Козирок над ним виготовляють довжиною не менше 5 см для захисту від негоди. Шпаківню не потрібно фарбувати, так як запах барвника відлякує птахів. Дах робиться знімною, для того щоб восени або взимку можна було його чистити. Після зняття шпаківні звідти прибирають все сміття і обробляють його окропом або слабким розчином марганцівки. На початку літа акуратний спостерігач може простежити за вильотом нового покоління шпаків з рідного гнізда.

Проведені масові заходи в школі


У відповідності до наказу по школі був створений шкільний оргкомітет по проведенню акції «День зустрічі птахів»

    • який розробив план заходів, розподілив обов’язки, та координував роботу в школі. 


    • У 3 класі було проведена година спілкування на тему «Бережіть птахів узимку». Учні виготовили годівнички і розвішали їх на шкільному подвір’ї. (Класний керівник Лобур О.Б.)


    • Учасники акції підготували і провели « Свято зустрічі птахів» .


    • Вході проведення акції учні 3 класу разом з класним керівником Лобур О.Б.) створили презентацію «Що для когось крихта — це дрібниця,
      А для пташки — жить чи замерзать ».


    • Створено збірку загадок, вікторин «Пташиний вернісаж.

    • Проведено конкурс годівничок «А наша годівничка найкрасивіша»


    • Практична робота . 1. Написання ЕСЕ « Ціна крихти хліба»;

2. Конкурс малюнків « Жителі шкільного саду»

3. Створення і розповсюдження пам'ятки

« Врятуй зимою пташку!»

4. Створення стінгазети

«Давайте допоможемо птахам узимку»

5. Свято «Птахи прилетіли – на крилах весну принесли»

Особисті враження учасників акції (інтерв’ю)

Якубяк Святослав , учень 3 класу 
« Під час акції ми зрозуміли, що кусочки хліба, які ми не з’їли у шкільній їдальні можуть врятувати пташок від голоду. »

Телезин Аліна і Віноняк Софія , учениці 3 класу

«Ми самостійно вирішили зробити просту, але так потрібну годівничку, використавши пакет з-під соку. Кожного разу приємно бачити як синички навідуються до нашої їдальні».

Кланіца Тарас , учень 3 класу 

« Радісно спостерігати як птахи навідуються до наших годівничок. Я щасливий від того, що допоміг маленьким пташкам».

Парипа Камілла , учениця 3 класу 

«Під час акції ми так багато цікавого дізналися про пташок».

Худик Ангеліна , учениця 3 класу 

«Тепер ми знаємо, що крихта хліба може врятувати пташку »

Пташиний вернісаж
Загадки про птахів


В синім небі голосочок
Наче крихітний дзвіночок.
(Жайворонок) 

По лужку він важно бродить,
Із води сухим виходить,
Червонясті взув ботинки,
Подарує нам пір’інки.
(Гусак)

Спить чи купається,
Все не роззувається:
День і ніч він ходить
В червоних чоботях.
(Гусак)

Довгоногий, довгошиїй,
Довгодзьобий, тілом сірий,
А потилиця – гола,
По болоту він ходить.
(Журавель)

Приліта до нас з теплом,
Через гори і долини,
Ліпить хатку над вікном
Із пір’їн, трави і глини.
(Ластівка)

Відгадайте, що за птичка –
Темненька та невеличка?
Біленька з живота
Хвіст розходиться в два хвоста.
(Ластівка)

Шубка з сірого пушку,
Скаче в жовтім кожушку,
Чорний шарфик та шапчина,
Хоч маленька ця пташина
Та корисна трудівниця, називається...
(Синиця)

Хто комах з кори виймає,
Про здоров’я лісу дбає?
(Дятел)

Маленький, сіренький,
По гаях літає, уночі співає.
(Соловей)

1. Чому дятла називають «помічником» інших птахів? (Дятел роздовбує кору дерев і таким чином полегшує іншим птахам видобуток їжі).
2. Яка лісова птах робить гніздо на землі? (Вівчарик).
3. Хто вдень спить, вночі літає, перехожих лякає? (Пугач, сова).
4. Які птахи роками живуть у відкритому морі, навіть сплять на хвилях, гойдаючись, як поплавок? (Альбатроси, фрегати)
5. Чому вчені виправдали зозулю, незважаючи на те, що підкидьки-зозуленята викидають інших пташенят з гнізда? (Зозуля - єдиний птах, яка поїдає волохатих, отруйних і самих ненажерливих,які знищують ліс гектарами, гусениць. Жодна інша птиця не доторкається до цих гусеницях).
6. Яких птахів ще в Стародавній Греції використовували для відправки повідомлень на далекі відстані? (Голубів. Голубина пошта існує і в наш час).
7. Яка основна причина перельоту птахів у теплі краї з приходом осені? (Тільки з-за відсутності їжі. Холод не є причиною перельоту. Голодна птах замерзає, сита - ніколи.)
8. Які птахи прилітають до нас першими навесні? (Граки)
9. Чому весну «відкривають» граки, а ластівки прилітають пізніше інших птахів? (З-за способу харчування. Граки шукають корм в грунті, а ластівки ловлять комах на льоту. Комахи в повітрі з'являються пізніше, відповідно, і ластівки прилітають пізніше інших птахів.)
10. Чому перелітні птахи так поспішають навесні, а восени не поспішають? (Птахи восени не відлітають до тих пір, поки є їжа.)
11. Які птахи зовсім не літають? (Страуси, пінгвіни)
12. У яких птахів яйця висиджує самець? (У страусів)
13. Пташеня птиці який не знає своєї матері? (Пташеня зозулі)
14. Як називають большеголовую птицю чомгу, на голові якої пір'я стоять сторчма? (Рогатої птицею)
15. У яких птахів є спеціальні ясла? (У пінгвінів)
16. Де взимку і восени сплять ворони? (На деревах у садах і парках, збираючись невеликими зграями.)
17. Як називається самець ворони? (Ворона, а ворон - це зовсім інша птиця, хоча вони і родичі.)
18. Хто відпочиває, сидячи на проводах? Якщо вона літає низько до землі - бути дощу. (Ластівка)
19. Як називається зустріч двох півнів? (Півнячий бій)
20. В якій годині прокидається горобець? (Пізніше від усіх птахів, але завжди в один і той же час в 5-6 годин ранку.)
21. Як називають велику яскраву птахів загону курячих з довгим хвостом, яка частково одомашнена? (Фазан, павич)
22. Кого називають царем птахів? (Орла)
23. Яка птиця найбільша в світі? (Страус)
24. Яка найменша птах? (Колібрі)
25. Яка птах швидше всіх літає? (Стриж)
26. Яка птах літає вище за всіх? (Орел)
27. Яка найменша птах мешкає в нашій країні? (Корольок)
28. Які птахи мають довгий хвіст? (Павич, сорока)
29. Яка птах може літати хвостом вперед? (Колібрі)
30. Яка пташка наших лісів краще всіх наслідує пташиним голосам? (Шпак)
31. Яка птах є символом краси, чистоти і ніжності? (Лебідь)
32. Яка птах вважається власницею нічного лісу? (Сова)
33. Яка птах живе в гнізді-кошику? (Іволга)
34. Яка жовта пташка з чорним галстуком будує гніздо на піску і гальці? (Пісочник)
35. Які птахи ловлять комах на льоту? (Ластівка, стриж)
36. Які птахи зберігають вірність один одному все життя? (Гуси, лебеді)
37. Які птахи отримали назви завдяки своїм клювам? (Дубонос, широконос, шилонос та ін)
38. Які птахи виводять пташенят двічі на літо? (Синички, голуби)
39. Гніздо якогось птаха схоже на плавучий острів? (Чомги)
40. Де будує своє гніздо вівчарик? (В траві, її гніздо схоже на курінь.)
41. У якій птиці найдовший язик? (У дятла)
42. Дзьоб птиці який схожий на гачок? (Яструб)
43. Дзьоб який птахи цей мішок? (Пелікан)
44. Дзьоб птиці який схожий на сітку? (Дрімлюги)
45. На які інструменти схожі «носи» куликов? (На шило на серп, звідси і назви птахів - шилонос і кроншнеп-серпонос.)

Власні оповідання про птахів


Ось на моє вікно сіла синиця. Вона така маленька, їй, мабуть, дуже холодно. А що вона може зараз їсти? Все ж вкрито снігом. Треба взяти якогось зерна, посипати на землю, на вікно. Але все знов завалить снігом. Треба зробити годівницю.Ми з татом вирішили зробити годівничку і повісити на дерево біля вікна. Кожного разу , коли до годівнички прилітають птахи, я бачу вдячність у їхніх очах.

Вінтоняк Арсен

Настала зима. Землявода і ліс - все вкрите снігом, здається, все кругом занурилося в сон. Як птахам дістати з-під снігу їжу - травичку, зернятка? У кого немає сили пробити скло крижаної кірки, той голодує. 
Але добре відомо: хто ситий, тому холод не страшний, тому ми повинні допомагати своїм маленьким, слабким пернатим друзям. Їм багато не треба. Хто дасть зерняток, хто - сальця, хто - ягід, хто - хлібних крихт. А скільки їх можна врятувати від голодної смерті! 

Воробйова Анастасія

Друзі птахів

  Прийшла холодна зима. Голодно пташкам взимку. Сергійко і Надійка зробили годівничку. Вони причепили її на дереві. В годівничку насипали зерна, крихти хліба, насіння соняшника. До годівнички прилетіло багато птахів. Синички, горобчики, снігурі жадібно клювали корм і дякували своїм друзям за допомогу.

Парипа Камілла

Птахи прилетіли –

на крилах весну

принесли

Сценарій свята зустрічі птахів

Вчителька.

Вже весна іде лугами,

по долинах, і лісами
Де не ступить з-під землі,

лізуть паростки малі


А верба красива вся,

в білих котиках вона
До блакитного простору,

всі підіймем очі вгору


Там, в небесній вишині
 Линуть з вирію пташки
 І курличуть і співають

бо надію вони мають ….

Дорогі друзі, настала весна, і ми, за українським звичаєм, проводимо свято зустрічі птахів. Наші предки уявляли, що весну приносять на крилах птахи. На 14 березня, свято Євдокії, господині випікали з тіста «жайворонків», з якими діти ходили по селу, співаючи пісні. Вони хотіли задобрити Весну – красну, зробити її дружною, теплою. І яке то щастя, що ця чарівна казка нашої старовини повернулася до нас! Запрошую вас на свято «Птахи прилетіли – на крилах весну принесли».

(Сцена відкрита, на ній хата, тин, дерева, на яких сидять зимуючі птахи. Під мелодію пісні «Вийди, вийди, сонечко», випливає сонечко. Воно витанцьовує, торкається промінцями дерев, хатини – все оживає. Виходять діти, які радіють приходу весни . Танець «Авже весна-красн».)

Хлопчик. Подивіться – сонечко, воно виграє, виспівує, витанцьовує…

Сонечко. Ой, минула вже зима,

Снігу й льоду вже нема.

Ой нема, ой нема,

Снігу й льоду вже нема.

Дівчинка. Це ж місяць березень прийшов до нас – перший місяць весни! Дивіться, ось і бурулька впала.

Хлопчик. Десь уже мчать до нас з далеких країв заклопотані шпаки.

Їм треба хатинку, щоб вивести своїх діток.( Лине запис пташиних голосів).

Дівчинка. Мені вже й правда чуються пташині голоси.

Хлопчик. Діанко, ідемо, вивчимо уроки, а потім будемо робити шпаківню для наших пернатих друзів.(виходять)

Сонечко. Весна іде, весна іде,

Весну вітаймо, діти.

Весна пісні нам принесе,

Вінки чудові, квіти.

Весна. Добрий день, мої любі друзі!

Я – Весна, я – Весна,

Поспішаю до Березня в гості,

Всім в дарунок тепло принесла.

Скрізь засіяла раннії квіти

І травичку шовкову, м’яку.

Зима. Ти засіяла квіти?

Не поспішай радіти,

Я їх вкрию снігами.

Весна. Яка ж бо ти люта, сестро! Лютуй, не лютуй, а час твій пройшов. Людям ти добряче набридла холодами та віхолами. Он як потягнулися до мене діти, щоб зігрітися.

Зима. Мене теж люблять діти. Вони раділи моїм великим святам, пухкому снігу, свіжому морозу. Із задоволенням ліпила дітвора снігових баб, каталася на санчатах та лижах.

Весна. Так, сестро, це було – та все пройшло. Набридла ти своїми холодами . Хочеться всім зняти теплий одяг і вдягнути весняний, до роботи взятися.

Зима. Яка робота? Я зараз сюди холоду напущу, скрізь сніжком притрушу.(Притрушує сцену «сніжком»).

Попрацювала так, що аж стомилася! Все стало як у січні місяці.

Весна. Сестро, ну чому ти йдеш наперекір часу? Звичайно, тобі не

хочеться залишати свої володіння, але ж треба.

(вбігають діти)

Дівчинка. Вже ж пташки з вирію повертаються, а ти холоду напустила. Будь поблажливою, поступися місцем Весні, пожалій бідних пташок. Приходь до нас у свій час.

Зима. Добре, діти, я переконалася, що мені час поступитися місцем. До побачення у грудні місяці! Не згадуйте лихим словом! (виходить під музику)

Дівчинка.
А ось звістки від наших птахів. Від пернатих друзів на нашу адресу надійшли телеграми, які доставив сюди наш поштарик.

(До мікрофону підходить учень, вдягнутий в костюм поштового голуба із скринькою на боці).

Поштар до залу:
Чи тут зібрались друзів птахів?

Із залу відповідають: Тут, тут!

Поштар
Тоді прослухайте, які телеграми надіслали ваші пернаті друзі!

ТЕЛЕГРАМА 1

с. Милування. Всім друзям птахів
Вилітаємо зустрічайте готуйте квартири
Ваші пернаті друзі.

ТЕЛЕГРАМА 2

Учасникам свята “День зустрічі птахів”
Вилітаємо з Африки. Терміново повідомте чи є вже у нас комахи. Якщо немає ми затримаємось в дорозі.
Ластівки

ТЕЛЕГРАМА 3

Всім школярам Милуванського НВК. Всім друзям птахів. Дуже вдячні за турботи про нас в тяжкий зимовий час. На повітряних шляхах розповімо про вас птахам, які летять сюди дамо їм вашу адресу.
Снігурі

Сонечко. Вже зеленіють лани,

Пташки летять до весни.

Всюди ласкаве тепло

Я для усіх розлило.

Весна. Принесла я вам літечко,

Ще й запашне зіллячко.

А дівчаткам – по віночку

З хрещатого барвіночку.

(Весна роздає віночки, які дівчата одягають на голову, вклоняються Весні.)

Дівчатка. Спасибі, Весно, що даруєш

Чудові квіти з гаю!

А ми про тебе красно

Сьогодні заспіваєм.

(Весна і Сонечко роблять «ворітця», через які проходять дівчатка, співаючи українську народну пісню «А вже весна скресла», а потім танцюють разом танець.)

’являється хлопчик із шпаківнею в руках.)

Хлопчик. Ніби непогана вийшла шпаківня… Тепер буду чекати шпаків.

(Милується шпаківнею.)

Дівчинка. Давай допоможу тобі повісити шпаківню.

(Вішають шпаківню.) У мене душа співає. Давайте усі разом заспіваємо пісню! (Виконується пісня «Шпаки прилетіли», сл. М. Матусовського, муз. І. Дунаєвського.)

(Діти весело сміються, підкидаючи вгору галузки.)

Діти: 1) Привіт, привіт, пташечко!

На тобі на гніздечко, а мені на щастячко.

2) На тобі на гніздечко, а мені на втіху,

Щоб людей і пташок обминало лихо.

Дівчинка. А навіщо ви так робите? Навіщо галузки підкидаєте?

3) Так треба. Коли перший раз побачиш птахів, які повертаються

додому з вирію, треба галузки підкидати, щоб пташки бачили,

що ти радієш їхньому поверненню. А якщо саме твою галузку

вони візьмуть до гніздечка, ти будеш щасливою цілий рік.

Дівчинка. Чудово! А я й не знала. Треба і мені пташкам побажати

добра. А що сказати?

  1. Кажи, що серце підказує.

Дівчинка. Цю галузочку візьміть, треба вам багато,

Щоб у вашому гніздечку з’явились пташенята.

(Звучить вступ до пісні «Шпаки прилетіли». Діти – пташки «летять», сідають, розпущують крильця, пір’ячко.)

  1. От і ти тепер птахів зустріла і добра їм побажала. Добре, що птахи повернулися, тепер уже справжня весна настала. Тепло прийшло, день побільшав, зацвіли квіти.

  1. А давайте для пташок заспіваємо. Моя мама каже, що стільки пісень, скільки в українців, немає в жодного народу в цілому світі.( Виконується пісня «Весняний вальс», сл. і муз. Кос – Анатольського.)

Весняний вальс

  1. Як тільки в зеленому гаї

Зозуля ку – ку закує, (ку – ку).

Я швидко вікно відкриваю,

І серце радіє моє.

Приспів

Ку – ку, ку – ку, ку – ку, ку – ку,

І серце радіє весною.

Чому, чому, чому, чому?

Не йдеш привітатись зі мною.

2.Пташки у весняному хорі

Веселі співають пісні, (ку – ку),

І сонечко гріє надворі,

І промені шле нам ясні.

Приспів

3.Найперше я вивчу уроки,

А потім, як буде ще час, (ля – ля).

То підемо в гай без турботи,

Гуляти юрбою весь клас.

Приспів

Ля – ля, ля – ля, ля – ля, ля – ля,

В гаях понесеться луною.

Ля – ля, ля – ля – весна прийшла,

І серце радіє весною.

(Хлопчик кидає птахам зерно.)

( Вибігають дівчата з гілочками яблуневого цвіту. Виконується танець «Квітучий сад». Аж тут повзе зажерлива Гусінь… Вона «поїдає молоде листя, цвіт».

( Виконується танець «Гусениці».Пташки налітають на Гусінь і розривають її.)

Дівчинка. З чужої чужини, з далекого краю

Пташки налетіли до нашого гаю.

Гаї всі і луки піснями озвались,

Весняним промінням з небес засміялись.

(Вилітає шпак)

Шпак. Я один із тих пташок,

Любий чий вам голосок…

Один з перших прилітаю,

Хатку свою заселяю. Хто я?

Вірно, друзі, я шпачок, один із перших провісників весни. Ми охоче заселяємося у шпаківнях, зроблених вами. Пара шпачків наносить 5 – 6 блакитних яєць, а через 14 днів – є пташенята. За час гніздування сім’я шпаків поїдає 7800 жуків та личинок.

Зозуля. Ку – ку! Ку – ку! Ку – ку!

Дівчинка. Зозуля в саду закувала –

Літ під двісті накувала.

Зозуля.. Зозуля я рябенька,

Пташка маленька,

Кую по звичаю,

Доки жити кожен має.

Соловейко. Соловейко навесні, навесні

Будить пісні голосні, голосні.

Тьох – тьох – тьох,

Тіву – тіву – тьох.(2р.)

Я – Соловейко, прилітаю у ваші краї у кінці квітня.

Іволга. Іль – ю, іль – ю, іль – ю. Я – іволга, живу у лісах. Прилітаю у квітні, травні.

Дівчинка. Гніздо в іволгі міцне, нагадує кошик. Іволга дуже обережна пташка, тому її важко побачити. Самка іволги висиджує 4 – 5 пташенят за 15 днів. Вона – окраса наших лісів.

Хлопчик. Ви, напевно, впізнали цього величного, гордого, стрункого птаха? Так, це – лебідь.

Дівчинка. А у нас знову гість – Журавель. Зустрічаймо його.

 Як побачиш весною журавлів, то не­обхідно казати: «Веселики», то цілий рік весело тобі буде, а як скажеш: «Жу­равлі», то будеш цілий рік журитися.

( українська народна пісня «Та внадився журавель»).

(До танцюючих з рогаткою підкрадається Бешкетник).

Бешкетник. Ах – ах! Розхвалилися, розспівалися, розтанцювалися!!! Я вам зараз покажу!!! Я вам повеселюся!!!

(Цілиться з рогатки у птахів. Хлопчик хапає його за руку.)

Хлопчик. Що це ти надумав? У нас сьогодні свято і тобі його не зіпсувати! Ми тобі не дозволимо! Невже ти не знаєш, які птахи корисні? Йди звідси! Йди!

Дівчинка. Світ  прекрасний  навколо   тебе,

Сонце  ясне  і  синє   небо,

Птахи  і  звірі  ,гори  і  ріки-

Нехай  так  буде завжди  і  повіки.         

Нехай  людина  добро  приносить,

Бо  світ  навколо  любові  просить 

Весна

Вийшла я з лісу, лугові вклонилася.
Од вітрів і сонця — луг зазеленився.
А до мене трави у поля прослались,
А до мене птахи з гаю озивались,
А за ними в лузі зацвітали квіти.
Починаю, друзі, по землі ходити.

Хлопчик.Мій   край  чудовий  Україна,

              тут народились ти  і  я.

              Тут  над  ставком  верба  й  калина,

              Чарівна  пісня  солов’я.

 

Дівчинка Дивосвіт  ,  дивосвіт .

Хто  придумав  оцей   світ!

Землю  красну  таку,

у  зеленому  вінку.

 

             Хлопчик. Всі  ці  квіти  і   ліси,

              і  пташині  голоси?

              Ліс  і  річка  і  поля-

              це  ж  усе  моя  земля.

 

Мета: встановити взаємозв’язок між змінами в неживій природі та життям птахів; продовжувати формувати вміння порівнювати птахів за істотними ознаками, класифікувати їх; виховувати дбайливе ставлення до природи, викликати бажання допомогти птахам узимку.

Обладнання. 

Годівнички різного виду, виготовлені учнями з допомогою батьків; зимові пейзажі, ілюстрації зимуючих птахів.

Напрями: жива природа,нежива природа, зимуючі птахи, допомога птахам. Форми роботи: розповідь, робота в групах, розгадування кросворду, цікаві ігри, розвішування годівничок.

Хід заняття

Вітання в колі (разом)

БУДУ Я ПРИРОДІ ДРУГОМ!

                  Йтиму садом, полем, а чи лугом,

                Буду я природі вірним другом.

                  Не столочу навіть і трави.

                 Я скажу їй: - зеленій, живи!

                   Коли лісом буду я іти,

                 Я посію зерна доброти.

                Побажаю дереву і пташці,

                Щоб вони жили у мирі й щасті.

                                                                              ( С. Жупанин)

Вчитель. Прийшла зима. Сніг вкрив землю білою ковдрою. На вулиці зимно, морозно. Люди щонайшвидше намагаються потрапити до своїх теплих осель. Поспішають… Тільки він нікуди не поспішає, сидить на гілці, розпушивши своє пір’ячко (так тепліше), мріє. Мріє про весняне тепле сонечко, про ясне блакитне небо… Та весна ще так далеко! Чи задумувалися Ви – як братам нашим меншим взимку живеться? За своїми повсякденними клопотами люди навіть не помічають труднощів, з якими стикаються в зимову пору пернаті друзі. Так, багато з них відлетіли в теплі краї і ми з нетерпінням чекаємо їх повернення, бажаючи знову почути дзвінкий спів. Адже зі пташиним співом приходить весна. Та як бути тим птахам, які залишаються поряд з нами взимку?

Гра «Мікрофон»

Яка зараз пора року? (Зима.)

Назвіть зимові місяці. (Грудень, січень, лютий.)

Який зараз місяць? (Лютий.)

Скільки складів у слові «лютий»?

Скільки звуків?

Скільки букв?

Яке сьогодні число?

Стан неба?

Яка температура порівняно з осінньою? (Нижча.)

Чому? (Бо сонце опустилося нижче і погано нагріває землю.)

Які зміни відбулися в природі взимку? (Відлетіли птахи, люди одягаються тепліше, випав сніг, є мороз тощо.)

Вчитель. За календарем зима починається 1-го грудня. Вчені вважають початком зими 22 грудня – найкоротший день року. Сонце в цей день піднімається невисоко над обрієм. У природі зима настає щороку в різний час. Початком зими вважають дату, коли встановиться стійкий сніговий покрив. Ось і настала довгоочікувана зима в нашій місцевості. Усе вкрилося пухнастою ковдрою. Вдарив перший морозець. Він скував береги і засклив ставок суцільною прозорою шибкою. Проміння сонця відсвічується в цьому дзеркалі. Край берега витанцьовують сонячні зайчики. А на ставку проти вранішнього сонця виблискує рівний і чистий перший льодок. Дрімають дерева. Холод скував їх і запорошив снігом. Застигли білі берези і могутні дуби. Ніби все завмерло. Але про життя нам нагадує ланцюжок слідів на снігу.( Учитель показує малюнок.) Щоб дізнатися,що це за птах, маємо попрацювати в групах.

Робота в групах

  • З’єднайте крапки послідовно і дізнайтеся, хто я такий. (Снігур)

  • Що вам відомо про снігурів? (Снігур - красива пташка; за розмірами трохи більша, ніж горобець. Він володіє яскравим оперенням: червоним на грудях і сіро-голубуватим на спині.)

  • Це зимуючий птах чи перелітний? (Зимуючий.)

Вчитель. Яка тема нашого спілкуванн, ви дізнаєтеся,коли розв’яжете приклади.

А З Ж Д О И П У М Х Ч Ю Т

41 45 50 351 70 200 100 55 8 33 22 128 160

Бесіда :

  • Яких птахів називають зимуючими? (Тих, що на зиму не відлітають у вирій.)

Які птахи зимують у нас? (Сорока,горобець, дятел, голуб, ворона, синиця.)

Назвіть зимових гостей з півночі. (Снігур, омелюх.)

Що вам відомо про цих птахів?

ІНФОРМАЦІЯ ПРО ПТАХІВ

Снігурі Народна мудрість говорить: ″Побачив снігура, знай–зима біля порога″. Снігур – звичайний осілий птах Карпат і зимуючий – по всій іншій території України. З’являється в лісах і парках пізно восени. Він більший за горобця (вага 32-35 г). Дзьоб чорний, короткий і товстий, а оперення довге і густе. Самці особливо нарядні взимку. Вони червоногруді, з чорною, синюватого блиску ″шапочкою″ на голові і таким же чорним підборіддям, хвостом і крилами. А от самочки замість червоних і блакитних кольорів забарвлені бурувато-сіро. Гніздяться снігурі в густих хвойних гілках ялин. Закінчивши будування, самочка відкладає п’ять-шість яєць світло-блакитного кольору, густо вкритих дрібними червоними цяточками. На її ж плечі лягає нелегка справа висиджування. Хоча самець регулярно відвідує подругу, приносить їй смачні шматочки, ділиться лісовими новинами. Проходе час, і перед батьками постає нова турбота – вигодовування пташенят комахами, дрібними безхребетними, а пізніше ягодами. На щастя, малеча росте швидко, і в кінці літа мовчазні виводки снігурів залишають ліс і відкочовують ближче до відкритих місць, де вже дозріла малина, горобина, інші лісові делікатеси. Не за горами зима. Треба готуватися до нових мандрівок.

Омелюх – птах з на диво м’яким пір’ям. Усі види омелюхів носять на голові чубчики. Чубчик омелюха звичайного має сірувато-червоне забарвлення. Основний тон оперення бурувато-сірий. Задня частина спини, куприк та надхвістя блакитнувато-сірі, а пір’я на грудях відрізняється червонуватим відтінком. Крила чорнуваті з жовтими рисками біля вершини, а також білою смугою нижче плеча. На кінцях другорядних махових пір’їн є характерні червоні пластинки. Тіло веретеноподібне. Хвіст короткий, закінчується широкою жовтою верхівковою смугою. Чорні сильні ноги оперені до цівки. Дзьоб чорного кольору, порівняно короткий і масивний. Поперек голови на рівні очей тягнеться чорна смуга, на горлі наявна невелика чорна маніжка.

Спосіб життя

Омелюхи досить компанійські птахи. Тільки на період виведення потомства пари усамітнюються, щоб присвятити себе будівництву гнізда, але якщо навколо живе багато омелюхів, то можуть виникати галасливі колонії. Восени, коли молодь підросла, омелюхи збираються у великі зграї. На початку зими чисельність однієї зграї іноді досягає 200 особин, але в ході невпинних кочівель вона поступово розпадається на дрібні групи, які вже до кінця лютого нараховують не більше 50 птахів. Омелюхи ведуть кочовий спосіб життя: у листопаді прилітають до місць зимівлі, а у березні-квітні повертаються на північ до рідних місць гніздівлі. У сезон виведення пташенят основу раціону птахів складають комахи, перш за все комарі, а взимку омелюхи годуються ягодами горобини, барбарису, глоду, калини та омели. У цей період зграйки омелюхів часто навідуються до садів та парків, де завжди можна чим-небудь поживитися. Омелюхи переварюють тільки ягідний м’якуш, а кісточки видаляються з організму разом і з послідом. Таким чином птахи сприяють розповсюдженню багатьох видів рослин.

Гра «Склади картинку»

1.РОЗРІЖТЕ МАЛЮНКИ ЗА ПУНКТИРНИМИ ЛІНІЯМИ

Робота в парах

Із розсипаних слів скласти загадку і записати.

маю груди Жовті
І комах з'їдаю, день за
сама Скільки важу. (Синичка.)

2.    Знайти половину прислівя.

Нащо вороні великі розговори, а вночі кричить.

Краще нині горобець, коли вона знав своє «кра».

Сова вдень мовчить, як узавтра голубець.

3. Що трапиться, якщо зникнуть усі птахи?

4. Потрібно допомагати птахам узимку? Як це робити?

Вчитель . Хто з вас вже повісив годівничку? Чим ви підгодовуєте птахів? (Діти пропонують свої варіанти відповідей)

Треба брати до уваги, що у птахів свій раціон і на це треба звернути увагу.

Це корм, збагачений вуглеводами та жирами. Саме ці речовини допоможуть поповнити життєво необхідні жирові запаси тіла, так необхідні птахам для виживання в довгі, холодні ночі. За таким кормом не варто ходити далеко до супермаркету чи пташиного ринку, адже ідеальну поживу для птахів, із високим вмістом жиру, кожен знайде на своєму кухонному столі. Рештки від сала, кістковий мозок, залишки топленого жиру, підсохлий сир, крихти тістечок, печива тощо — усім цим можна сміливо ділитися з птахами взимку. Пам’ятайте, що ці продукти повинні бути несолоними (повністю без солі). Для кріплення сала можна використовувати булавки, вішати на мотузці або дроті. Годівнички мають надійно кріпитися до дерев. Щоб уникнути можливого поширення захворювань, не годуйте птахів сирими кістками чи м’ясом. І не забувайте також про те, що ці наїдки можуть приваблювати до годівничок котів. Ніколи не підгодовуйте птахів сухим рисовим зерном, адже воно може набухати в шлунку птаха, що часто закінчується фатально. Інколи навіть радять розмочити сухий хліб, перш ніж покласти його в годівничку, але слід зважати на температуру повітря. (Дітям роздаються пам’ятки «Раціон для птахів»)

3.Цікаві пташини у нас проживають.

Животики жовті

Ці пташечки мають.

За море у теплі краї не літають,

А з нами зимують,

На гілці співають.

Відгадай кросворд

.

1. Дзьоб міцний і гарні крила,

Чорний хвіст, жилетка сіра,

Чи присяде, чи летить, -

«Кар, кар, кар!» - усе кричить.

2.Тут і там вона літає,

І на хвіст плітки збирає.

Що довідається, — все

вмить по лісу рознесе.

4. По асфальту чимчикує,

Із людьми про щось воркує...

Сизокрилий, добрий птах,

Знається він на листах!

5. Ми ловимо комах, жучків,

Їмо маленьких червячківі.

В теплі краї не відлітаємо.

Під стріхою ми хати маємо.

Гра «Вчимося любити природу»

Учитель промовляє фразу, а учні повинні сказати,любить або не любить людина птахів і чому.

1)Діти вішають на дерева шпаківні.

2)Людина ловить птахів з метою продажу.

3)Людина полює на лебедів.

4)Діти вилікували ластівці крило.

5)Людина тримає птаха в клітці.

6)Людина підгодовує голубів в парку.

7)Діти полізли дивитися на яйця в гнізді.

8)Хлопчик цілиться з рогатки в горобця.

Гра «Хто це?»

Учні по черзі беруть картинки із зображенням птахів, щоб інші не бачили, що там намальовано, і описують птаха за планом, записаним на дошці.Учні відгадують, що це за птах.

  • Якого кольору пір'я?

  • Який хвіст, дзьоб, ноги?

  • Чим живиться?

  • Де живе?

  • Зимуюча чи перелітна птаха?

. Дослідження народних прикмет.
Учитель. А ось ще одна цікавинка про птахів. Людина споконвіку намагалась передбачити погоду заздалегідь. В цьому добрим порадникам була поведінка тварин і птахів, які віщували стан погоди як на 
найближчі дні, так і на майбуття. На підставі таких багатовікових спостережень наші предки вивели певні закономірності і втілили їх в прикмети. 
Галки збираються у великі зграї і сильно кричать – на мороз і ясну погоду.
Сорока літає поблизу житла і лізе під стріху – буде віхола. 
Ворони влаштовують у небі хороводи – на снігопад. 
Якщо заспівав снігур, а сорока сховалася під стріху – чекай хуртовину. 
Гуси і качки купаються в снігу – на відлигу і вітер. 
Гуси сидять, поховавши голови під крило – буде похолодання. 
Півні дружно співають – на відлигу.
Кури хвостами махають – на вітер. 
Підсумок спілкування.
Учитель. Дякую вам, діти, за те, що були такими активними та мудрими.  Маю надію, що ви зрозуміли, що зима важка пора для птахів. В зимовий час птахи гинуть не стільки від холоду, а від того, що не 
вистачає їжі. Ось у ці скрутні часи для птахів на допомогу повинні прийти учні і дорослі. Якщо кожна школа в нашій країні поставить хоча б одну годівницю, то всі птахи будуть забезпечені кормом. 
Допоможемо птахам взимку, а вони віддячать нам влітку! 
А зараз ми всі разом вийдемо у наш садок і повісимо наші годівнички та насипмо туди корму, який ми з вами вже заготували завчасно. 

ГОДІВНИЧКИ ЗРОБЛЕНІ СВОЇМИ РУКАМИ

ГОТУЄМО КОРМ ДЛЯ ПТАШОК

ПЕРЕМОЖЦІ КОНКУРСУ ГОДІВНИЧОК

ПРИЗЕР

ІІ МІСЦЕ

ІІІ МІСЦЕ

РОЗВІШУЄМО ГОДІВНИЧКИ

ПО ДОРОЗІ ДОДОМУ

НАШІ СТАРШОКЛАСНИКИ ДОПОМАГАЮТЬ ЗРОБИТИ НАМ ШПАКІВНІ

ЧЕКАЄМО У ГОСТІ ШПАКІВ

Свято «Птахи прилетіли- на крилах весну принесли»

НАШІ СПОСТЕРЕЖЕННЯ

Ця пухнаста красуня не птах, проте, вона частий гість наших годівничок. Тому окрім крихт хліба, насіння і зерна , ми приносили ласощі для білочки. У нашому саду дуже багато білок.

Висновок

Творити добро легко і приємно. Можна підняти папірець, кинутий недбалою людиною. Поступитися місцем у тролейбусі. Подякувати продавцеві у магазині. Але часто ми забуваємо про тих, кому наша допомога просто необхідна.
Дорогий Друже, я маю на увазі пташок, які гинуть взимку від голоду. Вони, маленькі і беззахисні, потребують нашої допомоги та підтримки. Давай не будемо байдужими. Адже зробити годівничку можна дуже просто і швидко. Давай спробуємо! Давайте спробуємо недоїджений хліб просто взяти і принести до годівнички. І нехай шлях у шкільному саду замете снігом, ми все ж знаємо, що наші зусилля не марні адже крихта хліба- ціна життя маленької пташки.
Тільки пам'ятайте правило – корм потрібно класти щодня, інакше птахи перестануть вірити нам і не прилетять до годівнички.
А якщо пташок підгодовувати взимку, вони й влітку залишаться в наших садах, лісах, селах і сторицею відплатять за свій порятунок від зимового холоду та голоду. Бо немає в нас старанніших помічників у боротьбі з шкідниками саду, лісу, городу, ніж маленькі пернаті друзі!
Маємо надію, що вогник доброти у дітей нашої школи до птахів не згасне, а буде розгорятися з новою силою, тому що Земля – не рабиня наша, а мати, Сонце – не вітчим наш ,а рідний батько Ліси – наші брати, річки – сестри. Дощі, вітри, сніги мусять бути добрими гостями. А ми на своїй планеті –не тимчасові мешканці, а мудрі господарі!!!

Використана література


  1. Журнали “Початкова школа”


  1. Білорусець Є.Ш. Птахи – наші друзі. –К.: Урожай. 2003. – 272с.


  2. Землянський І.В. Наші птахи. – К.: Богдана, 2004. – 48 с.

Ресурси інтернету


  1. Український енциклопедичний словник.


  2. Українське народознавство. Навчальний посібник. Київ. „ Знання ” 2013\


65

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Курс:«Українська мова у професійній діяльності державних службовців. Публічна комунікація»
Вікторія Вікторівна Сидоренко
36 годин
590 грн

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.