Бібліотека

Як жили предки українського народу-слов’яни.

Опис документу:
Презентація з інтегрованого курсу історії на тему: "Як жили предки українського народу - слов'яни . Господарське та суспільне життя і духовний світ давніх слов’ян"(6 клас) Мета уроку: формувати та розвивати в учнів дослідницькі уміння, навички пошуково - дослідницької роботи (виявлення проблем, збір інформації), спостережливість, уміння висувати гіпотези, узагальнювати, розвивати аналітичне мислення абезпечити механізм розвитку критичного мислення дітей, уміння шукати шляхи вирішення проблеми.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код
Опис презентації окремими слайдами:
Як жили предки українського народу-слов’яни. Суспільне та господарське життя.
Слайд № 1

Як жили предки українського народу-слов’яни. Суспільне та господарське життя.

Суспільне життя давніх слов‘ян Община Сім'я Плем'я Декілька родин що займали певну територію, складали общину, кілька таких общин утворювали плем'я
Слайд № 2

Суспільне життя давніх слов‘ян Община Сім'я Плем'я Декілька родин що займали певну територію, складали общину, кілька таких общин утворювали плем'я

Прокопій Кесарійський ІV ст. …Народ цей не управляється однією людиною і здавна живе у народовладді. Тому все що для них корисно, або шкідливо, вон...
Слайд № 3

Прокопій Кесарійський ІV ст. …Народ цей не управляється однією людиною і здавна живе у народовладді. Тому все що для них корисно, або шкідливо, вони спільно обговорюють… старійшини народні збори вождь

Завдання 1 Велика рогата худоба, кози, вівці, свині – Горох, ріпа, редька, цибуля й часник – Ливарна справа й ковальство – Посуд, вироби зі скла, б...
Слайд № 4

Завдання 1 Велика рогата худоба, кози, вівці, свині – Горох, ріпа, редька, цибуля й часник – Ливарна справа й ковальство – Посуд, вироби зі скла, бронзи, срібла й золота, вина, олія – Просо, ячмінь, пшениця, жито, овес, льон і конопля – Хутро, мед, віск, шкури, зерно - Використовуючи подані рядки слів, сформулюйте речення, які характеризують господарське життя та заняття давніх слов’ян.

Що споживали давні слов'яни?  Cлов’яни сіяли жито, пшеницю, ячмінь, овес, просо, боби. Вирощували овочеві культури — ріпу (вона була так само пошир...
Слайд № 5

Що споживали давні слов'яни?  Cлов’яни сіяли жито, пшеницю, ячмінь, овес, просо, боби. Вирощували овочеві культури — ріпу (вона була так само поширена, як в наш час картопля; їли її в пареному вигляді), редьку, цибулю, часник, капусту. Крім цього, вирощували льон, коноплі, які були сировиною для ткацтва. Завдання 2

цікавинка Слов’яни вели осілий спосіб життя! У слов’ян першої половини І тис. до н.е. були поширені дві системи землеробства: підсічно-вогнева і пе...
Слайд № 6

цікавинка Слов’яни вели осілий спосіб життя! У слов’ян першої половини І тис. до н.е. були поширені дві системи землеробства: підсічно-вогнева і перелогова. Перший спосіб був характерним для лісових районів. Він полягав у тому, що в перший рік вирубували ліс, викорчовували коріння дерев. Після того, як дерева висихали, їх спалювали. Важким суком боронували нове поле, змішуючи попіл з верхнім шаром землі, а тоді сіяли зерно. Оброблена таким чином земля давала високий урожай протягом трьох-чотирьох років. Після цього розчищали нову ділянку лісу, а старе поле на багато років залишали. У лісостеповій зоні була поширена перелогова система землеробства. Ділянку землі засівали протягом кількох років, а після її виснаження переходили на іншу. Для обробки землі використовувалась соха із залізним наконечником-лемешем. Coxa

Землеробство • перелогове; • підсічне. Господарське життя слов’ян Торгівля (натуральний обмін) • внутрішня; • зовнішня. Ремесло • металообробка; • ...
Слайд № 7

Землеробство • перелогове; • підсічне. Господарське життя слов’ян Торгівля (натуральний обмін) • внутрішня; • зовнішня. Ремесло • металообробка; • гончарство; • прядіння, ткацтво; • каменярство; • деревообробка Промисли • збиральництво; • мисливство; • рибальство; • бортництво (лісове бджільництво). Скотарство • домашнє

Поселення давніх слов’ян розташовувалися групами на близькій відстані одне від одного на схилах річок. Слов’янські поселення в основному розміщувал...
Слайд № 8

Поселення давніх слов’ян розташовувалися групами на близькій відстані одне від одного на схилах річок. Слов’янські поселення в основному розміщувались біля річок, де були родючі ґрунти. Вони були невеликими і найчастіше не мали укріплень. Укріплені городища були поширені в районах, які піддавались нападам кочівників. Поселення та житло

Найпоширенішим типом житла на початку нашої ери була хата, стіни якої робилися з лози та глини.
Слайд № 9

Найпоширенішим типом житла на початку нашої ери була хата, стіни якої робилися з лози та глини.

з життя слов’ян Ранок слов’янина починається з першим промінням сонця. Сім’я прокидається в маленькому будинку, тільки невелика частина якого висту...
Слайд № 10

з життя слов’ян Ранок слов’янина починається з першим промінням сонця. Сім’я прокидається в маленькому будинку, тільки невелика частина якого виступає над землею. Всередині приміщення досить прохолодно і сиро. Зігрітися допомагає розпалений вогонь у викладеній з каменю або земляній печі. Димаря ще немає, так що чад від печі заповнює все приміщення. Двері являють собою дві рублені половинки, які можна зрушувати/розсовувати. Підлога покрита твердою, добре утрамбованою землею. Жінка то і справа поливає її водою і підмітає. З ранку на дерев’яному столі членів сім’ї чекає сніданок, що складається з зернової каші або юшки («юхи») і молока. Вся посуда зроблена власноруч, без допомоги гончарного круга. З прикрас на високому круглому і звужується догори глиняному горщику є кілька прямих або косих насічок. Кухонне начиння складається з безлічі плоских тарілок, глечиків та кухлів. В одному з глечиків, схожих за формою на бутон тюльпана, кілька років тому був похований прах батька. Його спалили на багатті, і зібраний в посудину попіл заритий у спеціально відведеному місці – ділянці поля поховальних урн. Після сніданку чоловіки йдуть в поле чи в ліс працювати, жінки залишаються вдома, щоб займатися ткацтвом і вишивкою. Діточки, якщо такі є, будуть доглядати за худобою. Домашніх тварин у давніх слов’ян було багато: це і коні, і корови, і свині, вівці, є так само кури і гуси. далі буде…

продовження… Взявшись за дерев’яну соху, мотику або копалку,чоловіки відправляються сіяти чи жати пшеницю, овес, жито, ячмінь чи коноплі (для вироб...
Слайд № 11

продовження… Взявшись за дерев’яну соху, мотику або копалку,чоловіки відправляються сіяти чи жати пшеницю, овес, жито, ячмінь чи коноплі (для вироблення тканини). Залізних знарядь поки дуже мало, як і ковалів – майстрів, що виготовляють з руди кільця, ножі та інші необхідні в господарстві речі. Якщо земля-матінка ще не оброблялася, то вона називається «метою», «цілиною», та ж, що вже вирощувалась – «нивою». Народи, що живуть в оточенні лісів, поля очищають на місці спалених дерев. Грунт там родюча, але лише протягом 4-5 років. Далі знову потрібно готувати нову пустку. Тільки з часом землероби вдадуться до допомоги волів і коней, запряжених у плуг. Захотілось меду – гайда в ліс на бортництво (походить від слова «борть», що означає «дупло в дереві»). Дим від палаючого поліна заспокоює бджіл, і можна дістати меду. Взагалі в лісі для людини маса смакоти: і гриби, і горіхи, і ягоди, і береста, і сік… А під Новий рік – свято, яке відзначатиметься у вересні, спалюється поліно – щоб був урожай, достаток і мир.На свята дозволено бенкет, що складається з м’яса убитих диких тварин і спійманої риби. Полювання і рибальство, крім землеробства та лісового збирання, основні види зайнятості та способи видобутку припасів. Хвилюватися чоловікові про вірності подружжя не доводиться. Вона вірною йому до самої смерті, а то і після неї: є свідчення про самогубство жінок після смерті чоловіків, самоспалення на багатті, де спалюється тіло чоловіка. А ось одружений чоловік може заглянути до незаміжньої дівчини, якщо та йому сподобалася. Закони слов’ян дозволяли заводити кілька дружин, якщо на те було бажання і можливості у чоловіка.

Духовне життя Пригадай!!! Серцевиною культури стародавніх слов’ян, як і культури будь-якого народу є світогляд. Уяву про світогляд стародавніх слов...
Слайд № 12

Духовне життя Пригадай!!! Серцевиною культури стародавніх слов’ян, як і культури будь-якого народу є світогляд. Уяву про світогляд стародавніх слов’ян дають їхні релігійні вірування та міфологія. Дослідники стародавньої культури відзначають, що первісні релігійні вірування мали характер практичний, домашній і господарський, необхідний людини на кожному кроці життя. Людина прагнула бути в єдності і найкращих стосунках з природою, оскільки вона на кожному кроці переконувалась у своїй залежності від неї. Тому в первісних релігіях відображено шанобливе ставлення людини до навколишнього середовища – перш за все до сонця, води, землі, дерев і т.д., а особливо до тварин і птахів. Ранні релігійні вірування майже всіх народів Землі у своєму розвитку, крім анімізму, пройшли такі стадії: фетишизм, магія, тотемізм, землеробські культи, шаманство.

Давні слов’яни були язичниками. Оскільки за тих часів венеди, анти, склавини ще не мали власної писемності, свідчень про їхні вірування майже не зб...
Слайд № 13

Давні слов’яни були язичниками. Оскільки за тих часів венеди, анти, склавини ще не мали власної писемності, свідчень про їхні вірування майже не збереглися. Щоправда, зусиллями вчених різних галузей знань дещо з давньослов’янської міфології вдлося частково відновити. Цій справі прислужилися й археологічні знахідки. Давні слов’яни мали святилища - капища. Це були кам’яні вимостки або заглиблення в землі. Більшість із них стояла просто неба, у центрі розташовувалися жертовники та масивний стовп, на якому височів ідол. На святилищах-капищах порядкували служителі язичницьких обрядів - волхви, їх вважали знавцями таємниць природи, посередниками в спілкуванні з богами; волхви, за уявленнями слов’ян, були наділені надприродними силами й здібностями. У 1908 р. дваньослов’янське святилище було відкрито на Старокиївській горі у Києві археологом Вікентієм Хвойко   Давні слов’яни, що проживали на території України, поклонялися божествам, пов’язаним з рільництвом і скотарством. Джерела розповідають про верховного бога (бога сонця) - Даждьбога. Прикметно, що втіленням сонця було кілька божеств. Так, богом весняного сонця був Ярило, богом зимового сонця - Поревит тощо. До важливих богів належали бог неба Сварог, бог грому та блискавки Перун, бог - покровитель худоби, родючості та добробуту Beлес. Поклонялися наші предки духам: лісовикам, водяникам, домовикам тощо. Вірили в надприродну силу русалок, берегинь, вовкулак...

Збруцький ідол До наших днів збереглося дуже мало слов’янських ідолів. Слов’яни вірили у магічні властивості дерева й намагалися поєднати її з сило...
Слайд № 14

Збруцький ідол До наших днів збереглося дуже мало слов’янських ідолів. Слов’яни вірили у магічні властивості дерева й намагалися поєднати її з силою самого бога. Найцікавішим серед відомих є знайдений у 1848 р. біля м.Гусятина на Тернопільщині на річкою Збруч кам’яний так званий “Збруцький ідол”. Зараз він знаходиться у Краківському археологічному музеї, а його копію встановлено на Софійській площі у Києві. На місці знахідки було святилище кінця ІХ - початку Х ст., однак дослідники вважають, що сама скульптура є набагато древнішою.

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Сертифікат від «Всеосвіти» відповідає п. 13 постанови КМУ від 21 серпня 2019 року № 800 (із змінами і доповненнями, внесеними постановою КМУ від 27 грудня 2019 року № 1133)

Обрати Курс або Вебінар.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.