АДАМ МІЦКЕВИЧ. «АЛЬПУХАРА» (ІЗ ПОЕМИ «КОНРАД ВАЛЛЕНРОД»). УСЛАВЛЕННЯ ГЕРОЇЧНОЇ БОРОТЬБИ ПРОТИ ПОНЕВОЛЮВАЧІВ

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

Світова література, 7 клас

___________

УРОК № _________

ТЕМА: АДАМ МІЦКЕВИЧ. «АЛЬПУХАРА» (ІЗ ПОЕМИ «КОНРАД ВАЛЛЕНРОД»). УСЛАВЛЕННЯ ГЕРОЇЧНОЇ БОРОТЬБИ ПРОТИ ПОНЕВОЛЮВАЧІВ

Мета: ознайомити учнів із відомостями про життя і творчість польського поета А. Міцкевича; розкрити ідейно-тематичний зміст його балади «Альпухара», її історичну основу; розвивати навички виразного читання, логічного мислення, аналізу поетичного тексту, характеристики образів-персонажів; виховувати увагу до внутрішнього світу людини, любов до вітчизни, активну життєву по­зицію.

Хід уроку

I. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Перевірка домашнього завдання

Виразне читання напам’ять балади «Вересовий мед».

II. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ І ЗАВДАНЬ УРОКУ

III. СПРИЙНЯТТЯ І ЗАСВОЄННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

  1. Слово вчителя

Адам Міцкевич увійшов в історію польської та світової лі­тератури як геніальний поет і великий мислитель. Та доля його була досить печальною. Поетові судилося покинути батьківщину, блукати світом і все життя мріяти повернутися до рідної вітчизни, яку він любив найбільше у своєму житті.

  1. Повідомлення

АДАМ МІЦКЕВИЧ (1798—1855)

Народився Адам Міцкевич 24 грудня 1789 року поблизу містечка Новогрудка (тепер — територія Білорусії) у сім’ї небагатого шляхтича-адвоката.

Легенди Білорусії й Литви, історичні оповідки про минуле Польщі привіз із собою молодий Міцкевич у 1815 році до Вільна, де був зарахований студентом на історико-філологічний факультет університету.

Починаючи з 1817 року Міцкевич стає учасником таємних патріотичних організацій «Товариство філоматів» (тобто «тих, що люблять науку») і «Товариство філаретів» (тобто «тих, що люблять доброчесність»), які ставили собі за мету боротьбу за свободу й неза­лежність Польщі.

У травні 1822 року вийшла збірка А. Міцкевича «Поезія», ліричні балади, пісні, романси якої спираються на традиції польської та литовської народної творчості.

Але на початку 1820-х років учасники товариства зазнали переслідувань офіційної влади. 22 жовтня 1823 року був заарештований і Міцкевич. «Філомати» й «філарети», щоб урятувати поета, говорили на допитах, що він не належав до їхніх об’єднань. 20 квітня 1824 року Міцкевича звільнили, йому заборонили виїжджати з Вільна, де відбувалися бурхливі політичні події. Через півроку за рішенням суду поет повинен був виїхати з Литви до центральних губерній Росії. За два дні Міцкевич змушений був назавжди залишити свою рідну Литву, до якої відтепер линув тільки у спогадах та мріях.

Дорога вигнанця пролягла до Петербурга, де він знайшов добрих друзів серед діячів російської культури (К. Рилєєв, С. Бестужев-Марлінський, П. Вяземський, Д. Веневітінов, М. Погодін). Наприкінці 1826 року познайомився з О. С. Пушкіним, який дуже приязно ставився до польського поета. Згодом Міцкевич вирушає на південь України — в Одесу та Крим.

В Україні А. Міцкевич перебував більше дев’яти місяців. За цей час він відвідав Київ, Харків, Одесу. Під час перебування в Харкові у грудні 1825 року поет познайомився з ві­домим українським письменником П. Гулаком-Артемовським, який потім зробив переспів балади «Пані Твардовська» українською мовою.

Та особливе місце серед творчих зупинок поета посідає Крим. Прекрасна природа цієї «землі богів і поетів» дала поштовх творчому натхненню, але навіть краса не змогла вга­мувати його сум за батьківщиною. Увесь біль поета-вигнанця вилився на сторінках збірки «Кримські сонети».

У 1829 році Адамові Міцкевичу дозволили виїхати за кордон. У 1830 році в Римі він ді­знається про польське повстання проти царизму. Як справжній патріот, поет прагне приєд­натися до повсталих і з цією метою намагається перейти прусський кордон. Але його спроба не вдалася, а саме повстання було придушено. Разом із багатьма емігрантами-земляками

Міцкевич опинився у Парижі. Поетові вже ніколи не судилося повернутися ні до своєї Литви, ні до Польщі.

Останні роки життя Адам Міцкевич провів у неймовірних злиднях. Тільки у 1852 році йому вдалося знайти посаду бібліотекаря бібліотеки Арсенал у Парижі. У березні 1855 року померла його дружина, осиротивши шістьох дітей. А 26 листопада того самого року неспо­дівано від холери в далекому Константинополі помирає й сам Міцкевич. Кажуть, що коли останки поета відправляли до Франції, за його труною до пароплава йшла численна юрба слов’ян-емігрантів, які віддали данину пошани відомому польському письменникові.

Творчий доробок поета багатогранний. У ньому — багато віршів («Ода молодості» (1820), «Пісня філаретів» (1820), «Він жив між нами» (присвячено О. С. Пушкіну)), балади й романси (збірка «Балади й романси» (1822)), сонети (цикл «Кримські сонети»), поеми («Гражина» (1823), «Дзяди» (1823—1832), «Конрад Валленрод» (1827), «Пан Тадеуш» (1834)).

Поезією Адама Міцкевича захоплювався Тарас Григорович Шевченко.

Твори А. Міцкевича українською мовою перекладали П. Гулак-Артемовський, Л. Боровиковський, М. Старицький, І. Франко, Леся Українка, М. Рильський, П. Тичина, М. Бажан, А. Малишко, І. Драч та інші.

  1. Літературознавчий коментар

Поему «Конрад Валленрод» А. Міцкевич написав після роз­грому декабристів. Автор проголошує безоглядність дій в ім’я сво­боди вітчизни аж до самозабуття й самозречення, оскільки людина не може бути щасливою, коли батьківщина в неволі. Його роман­тичний герой-одинак ціною власного життя за допомогою страшних засобів, що спустошують душу, знищує хрестоносців — гнобителів Литви — і здобуває незалежність рідній землі. Передові сучасники сприймали цей твір не як проповідь помсти, а як заклик до вза­єморозуміння між людьми.

Уривок із цієї поеми під назвою «Альпухара» («Альпухарська балада») й буде у центрі нашої уваги на уроці.

  1. Історичний коментар

Історичною основою балади є події Реконкісти в Іспанії.

Реконкіста (від ісп. Reconquista, від reconquistar — відвойовувати, повертати) — відвойовування іспанцями і португальцями земель на Піренейському півострові, за­гарбаних на початку VIII століття арабами (маврами).

Реконкіста почалася битвою під Ковадонгою (долина в Астурії, Іспанія) у 718 році. Місцеве ополчення на чолі з Пелайо розгро­мило тоді загін завойовників-арабів. Вирішальне значення мала битва при Лас-Навас-де-Толоса у 1212 році. До середини XIII сто­ліття у руках арабів залишився лише Гренадський емірат, який упав у 1482 році. Тривала реконкіста до XV століття.

Альпухара, про яку йдеться у баладі А. Міцкевича, — це го­риста місцевість на півдні гір Сьєрра-Невада в Іспанії.

  1. Виразне читання вчителем або підготовленим учнем балади «Альпухара»

  2. Бесіда за змістом прочитаного

1. Яка історична подія лежить в основі балади? (Боротьба іс­панців проти завойовників-маврів.)

2. Де відбувається дія? Що там відбувається? (Дія відбувається поблизу містечка Альпухара, яке оточили іспанці. Окрім того, у місті лютує чума.)

3. Чи вдалося іспанцям узяти місто? Підтвердьте словами з тек­сту. (Так. Від слів: «Вдосвіта сурми до бою заграли…» до слів: «Взято фортецю останню».)

4. Якими зображені іспанці? (Не дуже привабливими. Вони вдер­лись у замок, на свіжих його руїнах, посеред трупів, учинили бенкет, «купаються у винах», «здобич ділять і полонених».)

5. Хто такий Альманзор? (Це мусульманський володар, який здався на милість іспанців.)

6. Із якими словами мавр прийшов до іспанців? Підтвердьте словами з тексту. (Він прийшов до іспанців і сказав, що ви­знає їхнього бога, не боїться ніяких поговорів.)

7. Чи був щирим учинок Альманзора? Якою була його справжня мета? (Ні, він дуже хитро обдурив іспанців. А справжньою його метою була помста: помираючи, хворий на чуму, він здався в полон із метою заразити іспанців цією страшною хворобою.)

8. Які риси вдачі можна виділити у володаря маврів? (Альманзор був хитрим, підступним, розумним, ненавидів ворогів, виріз­нявся сильним духом.)

9. З якими словами звернувся він до іспанців? Зачитайте. (Від слів «Гляньте, гяури! Я гордий і радий…» до слів: «Вам таких мук не минути!» Альманзор називає іспанців гяурами. Як відомо, у тих, хто фанатично сповідує іслам, це прізвисько є зневажливим для всіх невірних, тобто немусульман.

Його ще можна назвати, вживаючи сучасну термінологію, релігійним фанатиком, який ні перед чим не зупиняється.)

10. Чи повірили іспанці володареві маврів? У чому була їхня помилка? (Так, іспанці повірили Альманзорові, радо його зустріли. Саме в цьому була їхня фатальна помилка. Вони не врахували підступності мавра.)

11. Який фінал балади? (Трагічний. Усі іспанці загинули від чуми.)

12. Визначте головну думку твору. (Боротьба з ворогами за сво­боду рідної землі, мужність і нескореність у цій борні.)

  1. Проблемна ситуація

Подумайте, кого з героїв можна вважати мужнім та незлам­ним. (Сильні обидва супротивники, але кожна зі сторін захищає свої ідеї, інтереси, прагне здійснити свої наміри.)

  1. Дослідницька робота

1. Які прийоми використовує А. Міцкевич у своєму творі?

2. Визначте художні засоби, які використовує автор.

  1. Коментар учителя

В основу балади А. Міцкевич поклав історичний факт, худож­ньо переосмисливши його, активно використовує прийом психоло­гізму, що є характерною ознакою всієї його творчості. Значну роль у створенні образів відіграє діалог, який допомагає проникнути у внутрішній світ героїв, надати оповіді емоційності, динамізму. Драматичний сюжет, трагічний фінал твору дають можливість від­нести його до балад героїчного різновиду.

Міцкевич використовує різноманітні художні засоби: епітети («розбиті загони», «страшна погоня», «кволими руками», «риси помертвілі» та інші), метафори («битва гримить», «п’ють, уто­паючи в винах», «всіх моровиця скосила» та інші), антитеза («чи смерть, чи покора», «вмер, сміючись» та інші).

IV. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

Підсумкова бесіда

1. Які труднощі були у житті польського поета А. Міцкевича?

2. Назвіть найбільш відомі твори письменника.

3. Які особливості зображення образів, що є характерними для поета, відобразилиья у баладі «Альпухара»?

4. Як відобразились у баладі волелюбні погляди Міцкевича?86

5. Які образи балади вам запам’яталися? Чому?

V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Повторіть вивчене про літературні балади, підготуйтеся до контрольної роботи з теми «Літературна балада».

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.

Приклад завдання з олімпіади Українська мова. Спробуйте!
До ЗНО з ІСТОРІЇ УКРАЇНИ залишилося:
0
4
міс.
1
0
дн.
0
9
год.
Готуйся до ЗНО разом із «Всеосвітою»!