Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця
Світова література, 6 клас
___________
Урок № ________
ТЕМА. А. Чехов — видатний російський письменник. Оповідання «Товстий і тонкий»
Мета: зацікавити учнів біографією і творчістю А. Чехова, ознайомити з новими термінами та змістом оповідання «Товстий тонкий»; розвивати уміння уважного і вдумливого читання; визначати тему й ідею твору; виховувати негативне ставлення до чиношанування і низькопоклонства.
У людини все має бути прекрасним:
і душа , і одяг , і обличчя , і думки .
А. П. Чехов
Хід уроку
І. Мотивація навчальної діяльності учнів
1. Робота над епіграфом
2. Бесіда
- Що має бути прекрасним у людині?
- Як ви розумієте вислів А. П. Чехова? Чи згодні ви з такою точкою зору?
- Який ідеал людини нагадує вам вислів Чехова? (Давньогрецький ідеал: гармонія духу й тіла)
ІІ. Вивчення нового матеріалу
1. Повідомлення вчителя про життя та творчість А. П. Чехова
1. Розповідь учнів про дитинство і початок літературної діяльності А. П. Чехова
— Батько Чехова, Павло Єгорович, був людиною надзвичайно обдарованою, мав хист і художника, і музиканта. Самостійно навчився малювати, грати на скрипці, а найбільшою його пристрастю був хоровий спів. Удома він був суворим і деспотичним.
У сім’ї було шестеро дітей: старший, Олександр, став журналістом, другий, Микола, —
художником, третім був Антон, після нього народився Іван, сестра Марія стала педагогом, а Михайло — актором. Усі діти дружили між собою, добре розуміли одне одного, любили й уміли жартувати, веселилися, влаштовували театральні вистави, і душею цього був Антон.
У 16 років він залишився у Таганрозі сам, без грошей, у чужому будинку, повинен був продавати речі й надсилати родині гроші. З раннього дитинства Чехов допомагав матері по господарству, ходив на базар, прибирав квартиру, заправляв лампи керосином, носив воду, навіть білив кімнати.
Мама, яку діти називали «мамочкою», була ласкавою і поблажливою, вона створювала в сім’ї атмосферу тепла й любові. Вона напівтаємно ходила з Антоном до театру в Таганрозі.
Бували в дитинстві Чехова дні, вільні від сидіння в крамниці чи стояння в церкві, від гімназійного гніту, від уроків латини та грецької мови.
Іноді не дні, а години і навіть хвилини. Полювання на птахів, риболовля, прогулянки завжди були найкращим відпочинком для Чехова. Були в Антона свої голуби, яких він щоранку випускав із голуб’ятника. Значне місце в житті Чехова займало читання. У листі до брата Антон дає пораду: «Звикай читати. З часом ти цю звичку зможеш оцінити». Ознайомлення зі світовою літературою Чехов розпочав із Біблії. Він просиджував недільні та святкові дні у міській читальні, де відкривав для себе Жуля Верна, Сервантеса, Бічер-Стоу, Тургенєва.
Театр був пристрастю Чехова. Але відвідувати його можна було лише з дозволу керівництва гімназії, а отримати цей дозвіл було складно. Тому Антон перевдягався у цивільне, натягував картуз двірника і, вибираючи мало освітлені провулки, пробирався до театру. Удома Антон розповідав зміст п’єси й улаштовував виставу. Природа наділила Чехова акторським даром.
2. Читання та бесіда за статтею підручника про А . П. Чехова
3. Повідомлення учнів за випереджальним завданням про цікаві факти з життя
А. П. Чехова
Псевдоніми
Усе починалося з прізвиськ, що давав собі й друзям, знайомим. Себе Чехов називав то Гуніаяді Янос, то Достойнов-Благонравов, то Бокль, граф Чорномордик, то Повсекакій, то Дон Антоніо. Брат Олександр називав його Стамеска, Тридцять Три Миттєво. Перші свої твори письменник підписував: «Лікар без пацієнтів», «Кропива», «Прозовий поет», «Запальна людина», «Брат мого брата», «Людина без селезінки», але здебільшого прізвиськом, яке дав йому таганрозький учитель гімназії Покровський, — «Антоша Чехонте».
Чехов й Україна
1888 року Чехов приїжджає в Україну. Улітку письменник оселяється на березі річки Псел.
«Живу я, — писав він із неприхованим захватом, — на березі Псла, у флігелі старої панської садиби… Річка широка, глибока, з островами, рибою й раками, береги красиві, чимало зелені… А головне — вільно так, що мені здається, ніби я отримав право жити серед простору, якому не видно кінця». У липні 1888 року Чехов їде в Крим. Він писав: «Від Сімферополя починаються гори, а разом із ними й краса. Низини, гори, низини, гори, з низин ростуть тополі, на горах темніє виноград — усе це залите місячним сяйвом, дике, нове й налаштовує на фантазії… Найкраще в моря — це його колір, а колір описати не можна…»
Антон Павлович Чехов прожив в Україні, у Криму, і свої останні роки. Через погіршення здоров’я письменнику довелося переїхати в Ялту. Чехов як лікар розумів, що м’який клімат не врятує йому життя, але хоча б подовжить.
Письменник будує невеликий двоповерховий будинок в Аутці (село під Ялтою), куди до нього переїжджають сестра й мати. Чехов власноруч посадив прекрасний сад навколо будинку, висадив магнолії, кедри, троянди і… російську берізку, яка втілювала для нього скромну красу російської природи.
Після смерті письменника будинок перетворили на музей, а доглядала за ним тривалий час сестра письменника Марія Павлівна.
2. Словникова робота
Чиношанування (застар., ірон.) — шанування старших молодшими по службі.
Низькопоклонництво — рабське й улесливе схиляння перед ким-небудь або чим-небудь.
Розповідь — невеликий епічний твір, зазвичай присвячений окремій події в житті людини.
Гумор — різновид комічного, відображення смішного в життєвих явищах і людських характерах, що не заперечує життєве явище, а лише усвідомлює його недосконалість.
Іронія — різновид комічного, прихована насмішка.
Сатира — різновид комічного, найбільш нещадно висміює недосконалість світу, людські пороки.
3. Читання та аналіз оповідання «Товстий і тонкий»
1) Читання оповідання вчителем
2) Бесіда
- Як звуть героїв оповідання? (Михайло і Порфирій)
- Ким вони доводилися один одному? (Вони були шкільними товаришами, давно не бачилися і дуже зраділи зустрічі.)
- Доведіть, що радість героїв була щирою. («…дивилися один на одного очима, повними сліз», «Обидва були приємно здивовані», «…спитав товстий, захоплено дивлячись на друга»)
- Що було причиною зміни настрою тонкого? (Товстий розповів про те, що
дослужився до чину таємного радника.)
- Прочитайте епізод «усвідомлення новини» тонким (від слів «Тонкий раптом зблід, скам’янів» до слів «усі ґудзики свого мундира»).
- Як ви думаєте, чому змінилася поведінка тонкого? (Він не чекав такого успіху товариша, можливо, позаздрив йому, розгубився від усвідомлення «важливості» чину товстого.)
3) Читання оповідання за особами
4) Бесіда
- На які дві частини можна поділити оповідання «Товстий і тонкий»? (1 частина
— до повідомлення героя про свій високий чин, 2 частина — після
цього)
- Які слова повторюються в обох частинах? («Обидва були приємно здивовані», «Всі троє були приємно вражені».)
- Що змінилося в поведінці тонкого? (Він став називати товариша «ваша високість», додавати догідливе -с, став безглуздо гигикати, «на його обличчі було стільки благоговіння, солодощі й шанобливої кислоти, що товстого знудило»)
- Які назви можна дати частинам розповіді? Чому? (1 частина — «Зустріч двох друзів», 2 частина — «Зустріч двох чинів». Спочатку колишні шкільні товариші ведуть себе як рівні, а потім — відповідно чину.)
- Подумайте, чи залишаться товстий і тонкий друзями. Чому?
- Хто з героїв, на вашу думку, веде себе більш достойно? В чому це проявляється? (Товстий, він не хвалиться високим чином, йому неприємні догідливість і приниження тонкого.)
ІІІ. Підбиття підсумків уроку
Слово вчителя з елементами бесіди
— Тема оповідання — зустріч двох друзів.
Ідея розповіді — висміювання чиношанування, низькопоклонництва і підлабузництва.
- Доведіть, що прочитаний твір є оповіданням. (Розповідається про один епізод із життя героїв.)
- Які види комічного використовує Чехов у цьому оповіданні? (Письменник використовує сатиру, оскільки саме цей вид комічного нещадно висміює недосконалість світу, людські пороки; автор не вірить у можливість виправлення тонкого.)
IV. Домашнє завдання
Вивчити визначення понять «розповідь», «гумор», «іронія», «сатира».
Індивідуальне завдання: учням-«біологам» підготувати повідомлення про хамелеона.
Тема. Сміх — це сонце: воно проганяє зиму з людського обличчя. А. Чехов — майстер гумористичної розповіді
Мета: зацікавити особистістю А. П. Чехова; ознайомити з новими літературознавчими термінами; удосконалювати вміння відповідати на запитання за змістом теоретичної статті, розповідати цікаві відомості із життя письменника; розвивати навички дослідницької роботи учнів, усного мовлення, виразного читання; збагачувати словниковий запас учнів, розвивати творчу уяву, мислення; виховувати інтерес до літератури, читання; сприяти вихованню найкращих рис характеру.
Обладнання: портрет А. П. Чехова, слова для пояснення: чеснота, епічні жанри, оповідання, гумор; вислови; виставка творів письменника; підручник.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань, урок — усний журнал.
Випереджальні завдання для учнів: підготувати
додатковий матеріал про життя і творчість А. П. Чехова; підготувати презентацію «Твори письменника», укласти фотоальбом «Життя А. П. Чехова».
Я ненавиджу неправду і насильство в усіх видах…
Найсвятіше для мене — це людське тіло, здоров’я, розум,
талант, натхнення, любов і… свобода від сили і брехні.
А. П. Чехов
Хід уроку
I. Мотивація навчальної діяльності
1. Визначення емоційної готовності учнів до уроку
Коментар. Учні виражають свій настрій за допомогою дієслів: хвилююся, радію, сподіваюся, очікую.
Учитель бажає всім успіху на уроці.
2. «Мікрофон»
Учні дають усну відповідь на запитання: «Що я очікую від сьогоднішнього уроку?»
II. Оголошення теми й епіграфа уроку
1. Бесіда
Чому французький письменник В. Гюго порівнює сміх із сонцем?
Із чим у вас асоціюється сміх? (Використовується прийом «Незакінчене речення»: Сміх — це…)
Чи любите ви гумористичні оповідання? Чому?
Яких письменників-гумористів ви знаєте?
2. Слово вчителя
— Сьогодні на уроці ми з вами зануримось у глибину гумористичних оповідань Антона Павловича Чехова, відкриємо для себе його не тільки як письменника, а як багатогранну особистість.
Ознайомимося з творчістю видатного російського письменника, «гортаючи сторінки» усного журналу «Літературні вершини».
III. Засвоєння нових знань
Сторінка перша. Знайомство з письменником
1. Бесіда
Як називається розділ підручника, твори якого ми починаємо вивчати?
Що означає слово «чеснота»? (Чеснота — позитивна моральна риса в характері людини; доброчесність.)
Отже, про що твори, які ми будемо вивчати? (Вони містять поради щодо того, як стати доброчесною людиною.)
2. Робота з епіграфом
За моральну настанову ми візьмемо вислів знаного в усьому світі письменника — А. П. Чехова: «Я ненавиджу неправду і насильство в усіх видах… Найсвятіше для мене — це людське тіло, здоров’я, розум, талант, натхнення, любов і… свобода від сили і брехні».
Прочитайте вислів спочатку мовчки, а потім уголос. Як ви розумієте ці слова письменника?
Чи погоджуєтесь ви з його думкою?
3. Робота з портретом письменника
Подивіться уважно на портрет А. П. Чехова.
Що у зовнішності письменника привернуло вашу увагу?
Опишіть, яку людину ви бачите на портреті?
Яке враження на вас справив письменник?
У ч и т е л ь. А ось як описав своє враження від зустрічі з Чеховим російський письменник
В. Г. Короленко: «…обличчя Чехова, незважаючи на його безсумнівну інтелігентність, нагадувало простодушного сільського хлопця. І це було особливо привабливо. Навіть очі Чехова, блакитні, променисті й глибокі, світилися одночасно думкою і якоюсь майже дитячою безпосередністю».
Сторінка друга. Антон Чехов:шлях формування особистості
1. Розповідь учнів про дитинство і початок літературної діяльності А. П. Чехова
— Батько Чехова, Павло Єгорович, був людиною надзвичайно обдарованою, мав хист і художника, і музиканта. Самостійно навчився малювати, грати на скрипці, а найбільшою його пристрастю був хоровий спів. Удома він був суворим і деспотичним.
У сім’ї було шестеро дітей: старший, Олександр, став журналістом, другий, Микола, —
художником, третім був Антон, після нього народився Іван, сестра Марія стала педагогом, а Михайло — актором. Усі діти дружили між собою, добре розуміли одне одного, любили й уміли жартувати, веселилися, влаштовували театральні вистави, і душею цього був Антон.
У 16 років він залишився у Таганрозі сам, без грошей, у чужому будинку, повинен був продавати речі й надсилати родині гроші. З раннього дитинства Чехов допомагав матері по господарству, ходив на базар, прибирав квартиру, заправляв лампи керосином, носив воду, навіть білив кімнати.
Мама, яку діти називали «мамочкою», була ласкавою і поблажливою, вона створювала в сім’ї атмосферу тепла й любові. Вона напівтаємно ходила з Антоном до театру в Таганрозі.
Бували в дитинстві Чехова дні, вільні від сидіння в крамниці чи стояння в церкві, від гімназійного гніту, від уроків латини та грецької мови.
Іноді не дні, а години і навіть хвилини. Полювання на птахів, риболовля, прогулянки завжди
були найкращим відпочинком для Чехова. Були в Антона свої голуби, яких він щоранку випускав із голуб’ятника. Значне місце в житті Чехова займало читання. У листі до брата Антон дає пораду: «Звикай читати. З часом ти цю звичку зможеш оцінити». Ознайомлення зі світовою літературою Чехов розпочав із Біблії. Він просиджував недільні та святкові дні у міській читальні, де відкривав для себе Жуля Верна, Сервантеса, Бічер-Стоу, Тургенєва.
Театр був пристрастю Чехова. Але відвідувати його можна було лише з дозволу керівництва гімназії, а отримати цей дозвіл було складно. Тому Антон перевдягався у цивільне, натягував картуз двірника і, вибираючи мало освітлені провулки, пробирався до театру. Удома Антон розповідав зміст п’єси й улаштовував виставу. Природа наділила Чехова акторським даром.
2. Читання та бесіда за статтею підручника про А . П. Чехова
Коли жив письменник?
Майстром яких творів називають А. П. Чехова?
Продовжте вислови письменника: «Мистецтво писати — … (мистецтво скорочувати)»; «Стислість — … (сестра таланту)».
Як ви розумієте ці вислови?
У якому місті народився Чехов?
Як автор говорив про своє дитинство?
Що допомогло Антону не втрачати оптимізму?
Які риси письменника, що відобразилися у творчості, проявилися ще в дитинстві?
Яку освіту здобув письменник?
Як Чехов розпочав літературну діяльність?
Чому Чехов висміює людські вади?
3. Повідомлення учнів за випереджальним завданням про цікаві факти з життя
А. П. Чехова
Псевдоніми
Усе починалося з прізвиськ, що давав собі й друзям, знайомим. Себе Чехов називав то Гуніаяді Янос, то Достойнов-Благонравов, то Бокль, граф Чорномордик, то Повсекакій, то Дон Антоніо. Брат Олександр називав його Стамеска, Тридцять Три Миттєво. Перші свої твори письменник підписував: «Лікар без пацієнтів», «Кропива», «Прозовий поет», «Запальна людина», «Брат мого брата», «Людина без селезінки», але здебільшого прізвиськом, яке дав йому таганрозький учитель гімназії Покровський, — «Антоша Чехонте».
Чехов й Україна
1888 року Чехов приїжджає в Україну. Улітку письменник оселяється на березі річки Псел.
«Живу я, — писав він із неприхованим захватом, — на березі Псла, у флігелі старої панської садиби… Річка широка, глибока, з островами, рибою й раками, береги красиві, чимало зелені… А головне — вільно так, що мені здається, ніби я отримав право жити серед простору, якому не видно кінця». У липні 1888 року Чехов їде в Крим. Він писав: «Від Сімферополя починаються гори, а разом із ними й краса. Низини, гори, низини, гори, з низин ростуть тополі, на горах темніє виноград — усе це залите місячним сяйвом, дике, нове й налаштовує на фантазії… Найкраще в моря — це його колір, а колір описати не можна…»
Антон Павлович Чехов прожив в Україні, у Криму, і свої останні роки. Через погіршення
здоров’я письменнику довелося переїхати в Ялту. Чехов як лікар розумів, що м’який клімат не врятує йому життя, але хоча б подовжить.
Письменник будує невеликий двоповерховий будинок в Аутці (село під Ялтою), куди до нього переїжджають сестра й мати. Чехов власноруч посадив прекрасний сад навколо будинку, висадив магнолії, кедри, троянди і… російську берізку, яка втілювала для нього скромну красу російської природи.
Після смерті письменника будинок перетворили на музей, а доглядала за ним тривалий час
сестра письменника Марія Павлівна.
Мистецтво Чехова
Антон Чехов любив писати у квартирі, де збиралися молоді музиканти й люди, близькі до мистецтва, які постійно співали, грали, а він надихався цими звуками й людьми і писав у своєму окремому кабінеті внизу.
Залишилися спогади про те, як Чехов писав:
«Він пише швидко-швидко. І не дивиться на папір. Шия витягнута. Очі нерухомо звернені кудись удалечінь, широко відкриті й світяться… У цей час він нічого не бачив і не чув навколо себе». Письменник любив повторювати, що людина, яка не працює, завжди почувається спустошеною й бездарною. Сам він працював, навіть коли слухав. Його записні книжки сповнені сюжетів, схоплених на льоту. Іноді він виймав зі столу книжку і, піднявши обличчя й блискаючи скельцями пенсне, потрясав у повітрі й говорив: «Рівно сто сюжетів! Еге ж, не вам рівня, молодим!»
Сторінка третя. Галерея творів письменника
Сторінка четверта. Літературознавча
1. Слово вчителя «Про смішне в літературному творі. Гумор»
2. Проблемне запитання
Як ви думаєте, чи може сміх бути зброєю письменника?
У ч и т е л ь. Великий російський письменник Л. М. Толстой писав: «Гумор — велика сила. Ніщо не зближує людей, як добрий сміх без образ».
А зближення людей — головне завдання мистецтва». Сміх буває веселий, добрий — такі сцени, епізоди твору називаємо гумористичними. А буває сміх сердитий, гнівний — він міститься в сатиричних творах; вони спрямовують людей на протест, викликають непримиренність до змальованого персонажа, явища, спонукають людей діяти.
3. Вивчення літературознавчих термінів
Комічне — те, що викликає сміх.
Гумор — різновид комічного, коли про серйозне говорять із доброзичливою посмішкою.
Іронія — це різновид комічного, тонка, прихована насмішка, глузування.
Сатира — різновид комічного, гостре висміювання всього нечесного, несправедливого.
Епічний твір — це твір, у якому автор у розповідно-описовій формі змальовує події, людей, їхні вчинки.
Оповідання — невеликий епічний твір, у якому змальовується одна подія з життя головної дійової особи.
Сторінка п’ята. Проба пера
Творчий міні-проект: складання сенканів «Чехов», «Творчість Чехова»
Зразки сенканів
Чехов геніальний, життєрадісний;
навчався, подорожував, творив;
найсвятіше — розум, талант, натхнення;
письменник.
Творчість Чехова
дотепна, щира;
вражає, висміює, захоплює;
мистецтво писати — мистецтво скорочувати;
життя.
IV. Підсумки уроку
1. Бесіда
До відповіді на яке питання про життя й творчість А. П. Чехова ви готові найкраще?
2. «Незакінчене речення»
«Я дізнався(лася), що А. П. Чехов…»
3. Заключне слово вчителя
— Отже, А. П. Чехов був життєрадісною людиною, яка прагнула змінити в суспільстві все
те, що заважало жити людям щасливо. І робив це майстерно за допомогою свого таланту й сміху.
4. Оцінювання
V. Домашнє завдання
1. Вивчити літературознавчі терміни.
2. Прочитати оповідання «Хамелеон».
3. Підготувати переказ епізодів, що викликають сміх.
4. Індивідуальне завдання:
а) написати міні-твір «Коли людина сміється, вона зла не робить»;
б) створити проект (комп’ютерну презентацію) «Скарбниця моральних чеснот А. П. Чехова» (термін виконання — 2 тижні).
Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»