А. ЧЕХОВ — ВИДАТНИЙ РОСІЙСЬКИЙ ПИСЬМЕННИК. ОПОВІДАННЯ «ТОВСТИЙ І ТОНКИЙ»

Світова література, 6 клас

___________

Урок № ________

ТЕМА. А. Чехов — видатний російський письменник. Оповідання «Товстий і тонкий»

Мета: зацікавити учнів біографією і творчістю А. Чехова, ознайомити з новими термінами та змістом оповідання «Товстий тонкий»; розвивати уміння уважного і вдумливого читання; визначати тему й ідею твору; виховувати негативне ставлення до чиношанування і низькопоклонства.

У людини все має бути прекрасним:

і душа , і одяг , і обличчя , і думки .

А. П. Чехов

Хід уроку

І. Мотивація навчальної діяльності учнів

1. Робота над епіграфом

2. Бесіда

- Що має бути прекрасним у людині?

- Як ви розумієте вислів А. П. Чехова? Чи згодні ви з такою точкою зору?

- Який ідеал людини нагадує вам вислів Чехова? (Давньогрецький ідеал: гармонія духу й тіла)

ІІ. Вивчення нового матеріалу

1. Повідомлення вчителя про життя та творчість А. П. Чехова

1. Розповідь учнів про дитинство і початок літературної діяльності А. П. Чехова

— Батько Чехова, Павло Єгорович, був людиною надзвичайно обдарованою, мав хист і художника, і музиканта. Самостійно навчився малювати, грати на скрипці, а найбільшою його пристрастю був хоровий спів. Удома він був суворим і деспотичним.

У сім’ї було шестеро дітей: старший, Олександр, став журналістом, другий, Микола, —

художником, третім був Антон, після нього народився Іван, сестра Марія стала педагогом, а Михайло — актором. Усі діти дружили між собою, добре розуміли одне одного, любили й уміли жартувати, веселилися, влаштовували театральні вистави, і душею цього був Антон.

У 16 років він залишився у Таганрозі сам, без грошей, у чужому будинку, повинен був продавати речі й надсилати родині гроші. З раннього дитинства Чехов допомагав матері по господарству, ходив на базар, прибирав квартиру, заправляв лампи керосином, носив воду, навіть білив кімнати.

Мама, яку діти називали «мамочкою», була ласкавою і поблажливою, вона створювала в сім’ї атмосферу тепла й любові. Вона напівтаємно ходила з Антоном до театру в Таганрозі.

Бували в дитинстві Чехова дні, вільні від сидіння в крамниці чи стояння в церкві, від гімназійного гніту, від уроків латини та грецької мови.

Іноді не дні, а години і навіть хвилини. Полювання на птахів, риболовля, прогулянки завжди були найкращим відпочинком для Чехова. Були в Антона свої голуби, яких він щоранку випускав із голуб’ятника. Значне місце в житті Чехова займало читання. У листі до брата Антон дає пораду: «Звикай читати. З часом ти цю звичку зможеш оцінити». Ознайомлення зі світовою літературою Чехов розпочав із Біблії. Він просиджував недільні та святкові дні у міській читальні, де відкривав для себе Жуля Верна, Сервантеса, Бічер-Стоу, Тургенєва.

Театр був пристрастю Чехова. Але відвідувати його можна було лише з дозволу керівництва гімназії, а отримати цей дозвіл було складно. Тому Антон перевдягався у цивільне, натягував картуз двірника і, вибираючи мало освітлені провулки, пробирався до театру. Удома Антон розповідав зміст п’єси й улаштовував виставу. Природа наділила Чехова акторським даром.

2. Читання та бесіда за статтею підручника про А . П. Чехова

3. Повідомлення учнів за випереджальним завданням про цікаві факти з життя

А. П. Чехова

Псевдоніми

Усе починалося з прізвиськ, що давав собі й друзям, знайомим. Себе Чехов називав то Гуніаяді Янос, то Достойнов-Благонравов, то Бокль, граф Чорномордик, то Повсекакій, то Дон Антоніо. Брат Олександр називав його Стамеска, Тридцять Три Миттєво. Перші свої твори письменник підписував: «Лікар без пацієнтів», «Кропива», «Прозовий поет», «Запальна людина», «Брат мого брата», «Людина без селезінки», але здебільшого прізвиськом, яке дав йому таганрозький учитель гімназії Покровський, — «Антоша Чехонте».

Чехов й Україна

1888 року Чехов приїжджає в Україну. Улітку письменник оселяється на березі річки Псел.

«Живу я, — писав він із неприхованим захватом, — на березі Псла, у флігелі старої панської садиби… Річка широка, глибока, з островами, рибою й раками, береги красиві, чимало зелені… А головне — вільно так, що мені здається, ніби я отримав право жити серед простору, якому не видно кінця». У липні 1888 року Чехов їде в Крим. Він писав: «Від Сімферополя починаються гори, а разом із ними й краса. Низини, гори, низини, гори, з низин ростуть тополі, на горах темніє виноград — усе це залите місячним сяйвом, дике, нове й налаштовує на фантазії… Найкраще в моря — це його колір, а колір описати не можна…»

Антон Павлович Чехов прожив в Україні, у Криму, і свої останні роки. Через погіршення здоров’я письменнику довелося переїхати в Ялту. Чехов як лікар розумів, що м’який клімат не врятує йому життя, але хоча б подовжить.

Письменник будує невеликий двоповерховий будинок в Аутці (село під Ялтою), куди до нього переїжджають сестра й мати. Чехов власноруч посадив прекрасний сад навколо будинку, висадив магнолії, кедри, троянди і… російську берізку, яка втілювала для нього скромну красу російської природи.

Після смерті письменника будинок перетворили на музей, а доглядала за ним тривалий час сестра письменника Марія Павлівна.

2. Словникова робота

Чиношанування (застар., ірон.) — шанування старших молодшими по службі.

Низькопоклонництво — рабське й улесливе схиляння перед ким-небудь або чим-небудь.

Розповідь — невеликий епічний твір, зазвичай присвячений окремій події в житті людини.

Гумор — різновид комічного, відображення смішного в життєвих явищах і людських характерах, що не заперечує життєве явище, а лише усвідомлює його недосконалість.

Іронія — різновид комічного, прихована насмішка.

Сатира — різновид комічного, найбільш нещадно висміює недосконалість світу, людські пороки.

3. Читання та аналіз оповідання «Товстий і тонкий»

1) Читання оповідання вчителем

2) Бесіда

- Як звуть героїв оповідання? (Михайло і Порфирій)

- Ким вони доводилися один одному? (Вони були шкільними товаришами, давно не бачилися і дуже зраділи зустрічі.)

- Доведіть, що радість героїв була щирою. («…дивилися один на одного очима, повними сліз», «Обидва були приємно здивовані», «…спитав товстий, захоплено дивлячись на друга»)

- Що було причиною зміни настрою тонкого? (Товстий розповів про те, що

дослужився до чину таємного радника.)

- Прочитайте епізод «усвідомлення новини» тонким (від слів «Тонкий раптом зблід, скам’янів» до слів «усі ґудзики свого мундира»).

- Як ви думаєте, чому змінилася поведінка тонкого? (Він не чекав такого успіху товариша, можливо, позаздрив йому, розгубився від усвідомлення «важливості» чину товстого.)

3) Читання оповідання за особами

4) Бесіда

- На які дві частини можна поділити оповідання «Товстий і тонкий»? (1 частина

— до повідомлення героя про свій високий чин, 2 частина — після

цього)

- Які слова повторюються в обох частинах? («Обидва були приємно здивовані», «Всі троє були приємно вражені».)

- Що змінилося в поведінці тонкого? (Він став називати товариша «ваша високість», додавати догідливе -с, став безглуздо гигикати, «на його обличчі було стільки благоговіння, солодощі й шанобливої кислоти, що товстого знудило»)

- Які назви можна дати частинам розповіді? Чому? (1 частина — «Зустріч двох друзів», 2 частина — «Зустріч двох чинів». Спочатку колишні шкільні товариші ведуть себе як рівні, а потім — відповідно чину.)

- Подумайте, чи залишаться товстий і тонкий друзями. Чому?

- Хто з героїв, на вашу думку, веде себе більш достойно? В чому це проявляється? (Товстий, він не хвалиться високим чином, йому неприємні догідливість і приниження тонкого.)

ІІІ. Підбиття підсумків уроку

Слово вчителя з елементами бесіди

— Тема оповідання — зустріч двох друзів.

Ідея розповіді — висміювання чиношанування, низькопоклонництва і підлабузництва.

- Доведіть, що прочитаний твір є оповіданням. (Розповідається про один епізод із життя героїв.)

- Які види комічного використовує Чехов у цьому оповіданні? (Письменник використовує сатиру, оскільки саме цей вид комічного нещадно висміює недосконалість світу, людські пороки; автор не вірить у можливість виправлення тонкого.)

IV. Домашнє завдання

Вивчити визначення понять «розповідь», «гумор», «іронія», «сатира».

Індивідуальне завдання: учням-«біологам» підготувати повідомлення про хамелеона.

Тема. Сміх — це сонце: воно проганяє зиму з людського обличчя. А. Чехов — майстер гумористичної розповіді

Мета: зацікавити особистістю А. П. Чехова; ознайомити з новими літературознавчими термінами; удосконалювати вміння відповідати на запитання за змістом теоретичної статті, розповідати цікаві відомості із життя письменника; розвивати навички дослідницької роботи учнів, усного мовлення, виразного читання; збагачувати словниковий запас учнів, розвивати творчу уяву, мислення; виховувати інтерес до літератури, читання; сприяти вихованню найкращих рис характеру.

Обладнання: портрет А. П. Чехова, слова для пояснення: чеснота, епічні жанри, оповідання, гумор; вислови; виставка творів письменника; підручник.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань, урок — усний журнал.

Випереджальні завдання для учнів: підготувати

додатковий матеріал про життя і творчість А. П. Чехова; підготувати презентацію «Твори письменника», укласти фотоальбом «Життя А. П. Чехова».

Я ненавиджу неправду і насильство в усіх видах…

Найсвятіше для мене — це людське тіло, здоров’я, розум,

талант, натхнення, любов і… свобода від сили і брехні.

А. П. Чехов

Хід уроку

I. Мотивація навчальної діяльності

1. Визначення емоційної готовності учнів до уроку

Коментар. Учні виражають свій настрій за допомогою дієслів: хвилююся, радію, сподіваюся, очікую.

Учитель бажає всім успіху на уроці.

2. «Мікрофон»

Учні дають усну відповідь на запитання: «Що я очікую від сьогоднішнього уроку?»

II. Оголошення теми й епіграфа уроку

1. Бесіда

• Чому французький письменник В. Гюго порівнює сміх із сонцем?

• Із чим у вас асоціюється сміх? (Використовується прийом «Незакінчене речення»: Сміх — це…)

• Чи любите ви гумористичні оповідання? Чому?

• Яких письменників-гумористів ви знаєте?

2. Слово вчителя

— Сьогодні на уроці ми з вами зануримось у глибину гумористичних оповідань Антона Павловича Чехова, відкриємо для себе його не тільки як письменника, а як багатогранну особистість.

Ознайомимося з творчістю видатного російського письменника, «гортаючи сторінки» усного журналу «Літературні вершини».

III. Засвоєння нових знань

Сторінка перша. Знайомство з письменником

1. Бесіда

• Як називається розділ підручника, твори якого ми починаємо вивчати?

• Що означає слово «чеснота»? (Чеснота — позитивна моральна риса в характері людини; доброчесність.)

• Отже, про що твори, які ми будемо вивчати? (Вони містять поради щодо того, як стати доброчесною людиною.)

2. Робота з епіграфом

• За моральну настанову ми візьмемо вислів знаного в усьому світі письменника — А. П. Чехова: «Я ненавиджу неправду і насильство в усіх видах… Найсвятіше для мене — це людське тіло, здоров’я, розум, талант, натхнення, любов і… свобода від сили і брехні».

• Прочитайте вислів спочатку мовчки, а потім уголос. Як ви розумієте ці слова письменника?

• Чи погоджуєтесь ви з його думкою?

3. Робота з портретом письменника

Подивіться уважно на портрет А. П. Чехова.

• Що у зовнішності письменника привернуло вашу увагу?

• Опишіть, яку людину ви бачите на портреті?

• Яке враження на вас справив письменник?

У ч и т е л ь. А ось як описав своє враження від зустрічі з Чеховим російський письменник

В. Г. Короленко: «…обличчя Чехова, незважаючи на його безсумнівну інтелігентність, нагадувало простодушного сільського хлопця. І це було особливо привабливо. Навіть очі Чехова, блакитні, променисті й глибокі, світилися одночасно думкою і якоюсь майже дитячою безпосередністю».

Сторінка друга. Антон Чехов:шлях формування особистості

1. Розповідь учнів про дитинство і початок літературної діяльності А. П. Чехова

— Батько Чехова, Павло Єгорович, був людиною надзвичайно обдарованою, мав хист і художника, і музиканта. Самостійно навчився малювати, грати на скрипці, а найбільшою його пристрастю був хоровий спів. Удома він був суворим і деспотичним.

У сім’ї було шестеро дітей: старший, Олександр, став журналістом, другий, Микола, —

художником, третім був Антон, після нього народився Іван, сестра Марія стала педагогом, а Михайло — актором. Усі діти дружили між собою, добре розуміли одне одного, любили й уміли жартувати, веселилися, влаштовували театральні вистави, і душею цього був Антон.

У 16 років він залишився у Таганрозі сам, без грошей, у чужому будинку, повинен був продавати речі й надсилати родині гроші. З раннього дитинства Чехов допомагав матері по господарству, ходив на базар, прибирав квартиру, заправляв лампи керосином, носив воду, навіть білив кімнати.

Мама, яку діти називали «мамочкою», була ласкавою і поблажливою, вона створювала в сім’ї атмосферу тепла й любові. Вона напівтаємно ходила з Антоном до театру в Таганрозі.

Бували в дитинстві Чехова дні, вільні від сидіння в крамниці чи стояння в церкві, від гімназійного гніту, від уроків латини та грецької мови.

Іноді не дні, а години і навіть хвилини. Полювання на птахів, риболовля, прогулянки завжди

були найкращим відпочинком для Чехова. Були в Антона свої голуби, яких він щоранку випускав із голуб’ятника. Значне місце в житті Чехова займало читання. У листі до брата Антон дає пораду: «Звикай читати. З часом ти цю звичку зможеш оцінити». Ознайомлення зі світовою літературою Чехов розпочав із Біблії. Він просиджував недільні та святкові дні у міській читальні, де відкривав для себе Жуля Верна, Сервантеса, Бічер-Стоу, Тургенєва.

Театр був пристрастю Чехова. Але відвідувати його можна було лише з дозволу керівництва гімназії, а отримати цей дозвіл було складно. Тому Антон перевдягався у цивільне, натягував картуз двірника і, вибираючи мало освітлені провулки, пробирався до театру. Удома Антон розповідав зміст п’єси й улаштовував виставу. Природа наділила Чехова акторським даром.

2. Читання та бесіда за статтею підручника про А . П. Чехова

• Коли жив письменник?

• Майстром яких творів називають А. П. Чехова?

• Продовжте вислови письменника: «Мистецтво писати — … (мистецтво скорочувати)»; «Стислість — … (сестра таланту)».

• Як ви розумієте ці вислови?

• У якому місті народився Чехов?

• Як автор говорив про своє дитинство?

• Що допомогло Антону не втрачати оптимізму?

• Які риси письменника, що відобразилися у творчості, проявилися ще в дитинстві?

• Яку освіту здобув письменник?

• Як Чехов розпочав літературну діяльність?

• Чому Чехов висміює людські вади?

3. Повідомлення учнів за випереджальним завданням про цікаві факти з життя

А. П. Чехова

Псевдоніми

Усе починалося з прізвиськ, що давав собі й друзям, знайомим. Себе Чехов називав то Гуніаяді Янос, то Достойнов-Благонравов, то Бокль, граф Чорномордик, то Повсекакій, то Дон Антоніо. Брат Олександр називав його Стамеска, Тридцять Три Миттєво. Перші свої твори письменник підписував: «Лікар без пацієнтів», «Кропива», «Прозовий поет», «Запальна людина», «Брат мого брата», «Людина без селезінки», але здебільшого прізвиськом, яке дав йому таганрозький учитель гімназії Покровський, — «Антоша Чехонте».

Чехов й Україна

1888 року Чехов приїжджає в Україну. Улітку письменник оселяється на березі річки Псел.

«Живу я, — писав він із неприхованим захватом, — на березі Псла, у флігелі старої панської садиби… Річка широка, глибока, з островами, рибою й раками, береги красиві, чимало зелені… А головне — вільно так, що мені здається, ніби я отримав право жити серед простору, якому не видно кінця». У липні 1888 року Чехов їде в Крим. Він писав: «Від Сімферополя починаються гори, а разом із ними й краса. Низини, гори, низини, гори, з низин ростуть тополі, на горах темніє виноград — усе це залите місячним сяйвом, дике, нове й налаштовує на фантазії… Найкраще в моря — це його колір, а колір описати не можна…»

Антон Павлович Чехов прожив в Україні, у Криму, і свої останні роки. Через погіршення

здоров’я письменнику довелося переїхати в Ялту. Чехов як лікар розумів, що м’який клімат не врятує йому життя, але хоча б подовжить.

Письменник будує невеликий двоповерховий будинок в Аутці (село під Ялтою), куди до нього переїжджають сестра й мати. Чехов власноруч посадив прекрасний сад навколо будинку, висадив магнолії, кедри, троянди і… російську берізку, яка втілювала для нього скромну красу російської природи.

Після смерті письменника будинок перетворили на музей, а доглядала за ним тривалий час

сестра письменника Марія Павлівна.

Мистецтво Чехова

Антон Чехов любив писати у квартирі, де збиралися молоді музиканти й люди, близькі до мистецтва, які постійно співали, грали, а він надихався цими звуками й людьми і писав у своєму окремому кабінеті внизу.

Залишилися спогади про те, як Чехов писав:

«Він пише швидко-швидко. І не дивиться на папір. Шия витягнута. Очі нерухомо звернені кудись удалечінь, широко відкриті й світяться… У цей час він нічого не бачив і не чув навколо себе». Письменник любив повторювати, що людина, яка не працює, завжди почувається спустошеною й бездарною. Сам він працював, навіть коли слухав. Його записні книжки сповнені сюжетів, схоплених на льоту. Іноді він виймав зі столу книжку і, піднявши обличчя й блискаючи скельцями пенсне, потрясав у повітрі й говорив: «Рівно сто сюжетів! Еге ж, не вам рівня, молодим!»

Сторінка третя. Галерея творів письменника

Сторінка четверта. Літературознавча

1. Слово вчителя «Про смішне в літературному творі. Гумор»

2. Проблемне запитання

• Як ви думаєте, чи може сміх бути зброєю письменника?

У ч и т е л ь. Великий російський письменник Л. М. Толстой писав: «Гумор — велика сила. Ніщо не зближує людей, як добрий сміх без образ».

А зближення людей — головне завдання мистецтва». Сміх буває веселий, добрий — такі сцени, епізоди твору називаємо гумористичними. А буває сміх сердитий, гнівний — він міститься в сатиричних творах; вони спрямовують людей на протест, викликають непримиренність до змальованого персонажа, явища, спонукають людей діяти.

3. Вивчення літературознавчих термінів

Комічне — те, що викликає сміх.

Гумор — різновид комічного, коли про серйозне говорять із доброзичливою посмішкою.

Іронія — це різновид комічного, тонка, прихована насмішка, глузування.

Сатира — різновид комічного, гостре висміювання всього нечесного, несправедливого.

Епічний твір — це твір, у якому автор у розповідно-описовій формі змальовує події, людей, їхні вчинки.

Оповідання — невеликий епічний твір, у якому змальовується одна подія з життя головної дійової особи.

Сторінка п’ята. Проба пера

Творчий міні-проект: складання сенканів «Чехов», «Творчість Чехова»

Зразки сенканів

Чехов геніальний, життєрадісний;

навчався, подорожував, творив;

найсвятіше — розум, талант, натхнення;

письменник.

Творчість Чехова

дотепна, щира;

вражає, висміює, захоплює;

мистецтво писати — мистецтво скорочувати;

життя.

IV. Підсумки уроку

1. Бесіда

• До відповіді на яке питання про життя й творчість А. П. Чехова ви готові найкраще?

2. «Незакінчене речення»

• «Я дізнався(лася), що А. П. Чехов…»

3. Заключне слово вчителя

— Отже, А. П. Чехов був життєрадісною людиною, яка прагнула змінити в суспільстві все

те, що заважало жити людям щасливо. І робив це майстерно за допомогою свого таланту й сміху.

4. Оцінювання

V. Домашнє завдання

1. Вивчити літературознавчі терміни.

2. Прочитати оповідання «Хамелеон».

3. Підготувати переказ епізодів, що викликають сміх.

4. Індивідуальне завдання:

а) написати міні-твір «Коли людина сміється, вона зла не робить»;

б) створити проект (комп’ютерну презентацію) «Скарбниця моральних чеснот А. П. Чехова» (термін виконання — 2 тижні).