«Від 1863 по 1871 рр. і від 1876 – до 1881 рр. були страшенні утиски і цензурні, і поліцейські, і жандармські. До 1872 року було заборонено цілком у Росії наше слово: ми змушені були співати у концертах народні пісні французькою мовою… Отож з 1872 року розрішено було український приватний спектакль. Указом 1876 року українська мова була цілком заборонена… А з 1881 року знову стала дозволеною рідна сцена, з 1883 року сам став на чолі трупи, поклавши на її розвиток усю свою спадщину…»